про залишення позовної заяви без руху
15 квітня 2025 року ЛуцькСправа № 140/3733/25
Суддя Волинського окружного адміністративного суду Волдінер Ф.А., вивчивши позовну заяву Маневицької селищної ради до виконавчого комітету Луцької міської ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
До суду надійшов позов Маневицької селищної ради до виконавчого комітету Луцької міської ради, відповідно до якого просить:
1) визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно виконавчого комітету Луцької міської ради Оляніцької Оксани Вікторівни, №77640662 від 05.03.2025 про відмову у проведенні реєстраційних дії щодо припинення права комунальної власності на земельну ділянку кадастровий номер 0723685100:04:002:0134 площею 9.8063 га сільськогосподарського призначення на підставі рішення Маневицької селищної ради від 09.01.2025 №54/7 «Про припинення права комунальної власності на земельні ділянки»;
2) зобов'язати державного реєстратора прав на нерухоме майно виконавчого комітету Луцької міської ради провести реєстраційні дії щодо припинення права комунальної власності на земельну ділянку кадастровий номер 0723685100:04:002:0134 площею 9.8063 га сільськогосподарського призначення на підставі рішення Маневицької селищної ради від 09.01.2025 №54/7 «Про припинення права комунальної власності на земельні ділянки».
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Позовна заява не відповідає вимогам, встановленим статтею 160 КАС України, та містить такі недоліки.
Приписами статті 160 КАС України визначено, що у позовній заяві, зокрема, зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Позивач вказує відповідачем виконавчий комітет Луцької міської ради та, водночас, позовні вимоги висуває до державного реєстратора прав на нерухоме майно.
З цього приводу суд звертає увагу на таке.
Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, розміщене на території України, та обтяжень таких прав регулюється Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004 № 1952-IV (далі - Закон № 1952-IV).
За визначеннями, що міститься в статті 1 Закону № 1952-IV:
· державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно;
· реєстраційна дія - державна реєстрація прав, взяття на облік безхазяйного нерухомого майна, а також інші дії, що здійснюються державним реєстратором у Державному реєстрі прав, крім надання інформації з цього реєстру.
Приписами статті 6 Закону № 1952-IV встановлено, що організаційну систему державної реєстрації прав становлять:
1) Міністерство юстиції України та його територіальні органи;
2) суб'єкти державної реєстрації прав:
виконавчі органи сільських, селищних та міських рад, Київська, Севастопольська міські, районні, районні у містах Києві та Севастополі державні адміністрації;
3) державні реєстратори прав на нерухоме майно (далі - державні реєстратори).
Виконавчі органи сільських, селищних та міських рад (крім міст обласного та/або республіканського Автономної Республіки Крим значення) набувають повноважень у сфері державної реєстрації прав відповідно до цього Закону у разі прийняття відповідною радою такого рішення.
Відповідно до пункту 2 частини третьої Закону № 1952-IV, державний реєстратор перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, залишення заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень без руху, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення.
В силу приписів статті 11 Закону № 1952-IV державний реєстратор самостійно приймає рішення за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав. Втручання, крім випадків, передбачених цим Законом, будь-яких органів влади, їх посадових осіб, юридичних осіб, громадян та їх об'єднань у діяльність державного реєстратора під час проведення реєстраційних дій забороняється і тягне за собою відповідальність згідно із законом.
Статтею 38 Закону № 1952-IV встановлено, що державні реєстратори, суб'єкти державної реєстрації прав за порушення законодавства у сфері державної реєстрації прав, у тому числі за розголошення відомостей, одержаних ними в результаті проведення реєстраційних дій, несуть дисциплінарну, цивільно-правову, адміністративну або кримінальну відповідальність у порядку, встановленому законом.
Шкода, завдана державним реєстратором фізичній чи юридичній особі під час виконання своїх обов'язків, підлягає відшкодуванню на підставі судового рішення, що набрало законної сили, у порядку, встановленому законом.
З наведеного слід дійти висновку, що державний реєстратор є самостійним та незалежним суб'єктом у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, який наділений повноваженням на прийняття відповідних рішень та несе персональну відповідальність за порушення законодавства у сфері державної реєстрації прав.
Більше того, Законом № 1952-IV встановлено пряму заборону втручання у діяльність державного реєстратора під час проведення реєстраційних дій для будь-яких органів влади, їх посадових осіб.
Позивач у даній справі просить визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора виконавчого комітету Луцької міської ради та зобов'язати його прийняти рішення на усунення порушеного права позивача.
Відтак, державний реєстратор хоча і перебуває у трудових відносинах з виконавчим органом Луцької міської ради, однак за своїм статусом є самостійним суб'єктом владних повноважень, який повинен відповідати за вказаними позивачем позовними вимогами.
Зважаючи на наведене, зміст позовних вимог суперечить суб'єктному складу учасників спірних правовідносин визначених позивачем, що унеможливлює розгляд адміністративної справи.
Згідно з частинами першою, другою статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Позивачу у цей строк необхідно усунути зазначені недоліки позовної заяви шляхом подання до суду нової редакції позовної заяви до належного відповідача відповідно до змісту спірних правовідносин та суб'єктного складу осіб, які повинні відповідати за позовом.
Керуючись статтями 160, 169, 248 КАС України, суддя
Позовну заяву Маневицької селищної ради до виконавчого комітету Луцької міської ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - десять днів з дня вручення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Роз'яснити позивачеві, що у випадку невиконання вимог цієї ухвали, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачеві.
Копію ухвали надіслати особі, що звернулася із позовною заявою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена.
Суддя Ф.А. Волдінер