14 квітня 2025 року ЛуцькСправа № 140/9588/24
Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Шепелюка В.Л., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про визнання протиправними дій, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2024 року у цій справі позов задоволено повністю: визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області щодо відмови ОСОБА_1 у проведенні перерахунку та виплати пенсії із її збільшенням на один процент заробітку за кожен рік роботи понад стаж 15 років відповідно до пункту 2 статті 56 Закону України від 28 лютого 1991 року №796-ХІІ “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі - Закон №796-ХІІ); зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області здійснити ОСОБА_1 з 20 серпня 2024 року перерахунок та виплату пенсії в частині доплати за понаднормовий стаж відповідно до пункту 2 статті 56 Закону №796-ХІІ, збільшивши пенсію на один процент заробітку за кожен рік роботи понад стаж 15 років, з урахуванням виплачених сум; стягнуто на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області судові витрати у сумі 1211,20 грн (одна тисяча двісті одинадцять грн 20 коп.).
04 квітня 2025 року до суду надійшла заява ОСОБА_1 , подана в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), про визнання протиправними дій, вчинених відповідачем на виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2024 року у цій справі щодо обчислення розміру пенсії з 20 серпня 2024 року без урахування положень пункту 2 статті 56 Закону №796-ХІІ, в редакції, чинній до 11 жовтня 2017 року та зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області вжити заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.
Відповідно до частини п'ятої статті 383 КАС України у разі відповідності заяви вимогам, зазначеним у цій статті, вона підлягає розгляду та вирішенню в порядку письмового провадження або в судовому засіданні на розсуд суду протягом десяти днів з дня її отримання.
Заяву розглянуто в порядку письмового провадження протягом десяти днів з дня її отримання.
У письмових поясненнях відповідач зазначив, що вчинення дій з метою виконання зобов'язань, визначених судовим рішенням у справі №140/9588/24, виходить за межі розробленого програмного забезпечення, а тому потребує втручання в електронну пенсійну справу в індивідуальному порядку на рівні Пенсійного фонду України. З цією метою Головним управлінням Пенсійного фонду України у Волинській області надіслано запит до Пенсійного фонду України від 09 квітня 2025 року №0300-0307- 5/24291 про надання дозволу на опрацювання електронної пенсійної справи ОСОБА_1 в макетному режимі, однак відповідь до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області, ще не надійшла. Отже, відповідачем здійснено всі залежні від нього дії для забезпечення виконання судового рішення від 20 листопада 2024 року у справі №140/9588/24. З урахуванням викладеного, просив відмовити з задоволенні заяви про визнання протиправними дій, вчинених на виконання рішення суду від 20 листопада 2025 року у справі №140/9588/24.
Дослідивши письмові докази, суд дійшов висновків, що зазначену заяву необхідно задовольнити з таких мотивів та підстав.
Як установлено статтею 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
За правилами частин першої - третьої статті 14 КАС України судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Згідно із частинами першою, другою статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Відповідно до частини першої статті 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Згідно із частиною шостою статті 383 КАС України за відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача суд постановляє ухвалу про залишення заяви без задоволення, яка може бути оскаржена в порядку, встановленому статтею 294 цього Кодексу. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.
За приписами частин першої, четвертої - шостої статі 249 КАС України суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб'єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону. В окремій ухвалі суд має зазначити закон чи інший нормативно-правовий акт (у тому числі його статтю, пункт тощо), вимоги яких порушено, і в чому саме полягає порушення. З метою забезпечення виконання вказівок, що містяться в окремій ухвалі, суд встановлює у ній строк для надання відповіді залежно від змісту вказівок та терміну, необхідного для їх виконання. Окрему ухвалу може бути винесено судом першої інстанції, судами апеляційної чи касаційної інстанцій.
Наведені правові норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача, та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення у справі.
Судом встановлено, що у цій справі рішенням суду від 20 листопада 2024 року, яке набрало законної сили 13 січня 2025 року, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області здійснити ОСОБА_1 з 20 серпня 2024 року перерахунок та виплату пенсії в частині доплати за понаднормовий стаж відповідно до пункту 2 статті 56 Закону №796-ХІІ, збільшивши пенсію на один процент заробітку за кожен рік роботи понад стаж 15 років, з урахуванням виплачених сум.
Для примусового виконання рішення суду 04 березня 2025 року було видано виконавчий лист №1632/2025, який перебуває на цей час на примусовому виконанні у Відділі примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Волинській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (постанова про відкриття виконавчого провадження від 01 квітня 2025 року ВП №77657596).
Матеріали справи свідчать, що Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області на звернення позивача щодо виконання рішення суду у цій справі та перерахунку пенсії листом від 11 лютого 2025 року №0300-0307-8/9372 повідомило, що збільшення розміру пенсії на 1 процент заробітку за кожний рік роботи для жінок понад стаж 15 років, але не вище 75 процентів заробітку, відповідно до пункту 2 статті 56 Закону №796-ХІІ проводиться на умовах частини другої статті 27 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»: за бажанням пенсіонера частина розміру пенсії за віком за період страхового стажу, набутого до 01 січня 2004 року, може бути визначена відповідно до раніше діючого законодавства, а частина розміру пенсії за період страхового стажу, набутого після набрання чинності вказаним Законом, - відповідно до цього Закону. В межах покладених судом зобов'язань при проведенні перерахунку пенсії розмір пенсії зменшується (з 6205,23 до 3858,36 грн); ОСОБА_1 рекомендовано звернутися до територіального відділу обслуговування громадян для написання заяви про відкликання виконання рішення суду від 20 листопада 2024 року у справі №140/9588/24.
Суд наголошує, що спірні правовідносини у вказаній справі виникли на підставі дій відповідача щодо відмови позивачу у проведенні перерахунку та виплати пенсії із її збільшенням на 1 процент заробітку за кожен рік роботи понад стаж 15 років відповідно до положень пункту 2 статті 56 Закону №796-XII в редакції, чинній до 01 жовтня 2017 року, а саме без застосування частини другої статті 27 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (двоскладової формули при її обчисленні), починаючи з 20 серпня 2024 року. При цьому у мотивувальній частині судового рішення у справі №140/2113/24, застосовуючи висновки Верховного Суду у справі №300/3435/21 до спірних відносин, суд дійшов висновку про безпідставність доводів відповідача про неможливість застосування до позивача пункту 2 статті 56 Закону №796-XII у попередній редакції з посиланням на умову, яка пов'язується з призначенням особі пенсії на умовах частини другої статті 27 України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (так звана двоскладова формула), та наявність у позивача ОСОБА_1 , яка є особою, потерпілою внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 3), права на перерахунок пенсії із її збільшенням на один процент заробітку за кожний рік роботи понад стаж 15 років згідно з пунктом 2 статті 56 Закону №796-XII, оскільки таке право вона набула значно раніше, ніж набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року №2148-VIII “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій», яким було внесено зміни до пункту 2 статі 56 Закону №796-XII.
Висновки суду, викладені в мотивувальній частині рішення суду, є однаково обов'язковими для відповідача, оскільки саме вони визначають підстави задоволення позову в резолютивній частині рішення.
Виконуючи рішення суду у даній адміністративній справі, Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області (відповідач, боржник) у рішенні №907600139342 ці висновки суду не врахувало та здійснило розрахунок пенсії ОСОБА_1 за двоскладовою формулою відповідно до частини другої статті 27 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», що суперечить нормам чинного законодавства та постановленому у цій справі судовому рішенню.
Таким чином, суд приходить до висновку, що суб'єкт владних повноважень - Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області у порушення вимог статті 129-1 Конституції України та частини першої статті 370 КАС України належно не виконує рішення суду у справі №140/9588/24, яке набрало законної сили, а саме не проводить обчислення розміру пенсії ОСОБА_1 , відповідно до пункту 2 статті 56 Закону №796-ХІІ, із збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж.
Конституційний Суд України у Рішенні від 26 червня 2013 року №5-рп/2013 взяв до уваги практику Європейського суду з прав людини, який, зокрема, в пункті 43 рішення у справі «Шмалько проти України» (заява №60750/00, від 20 липня 2004 року) вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду.
На підставі аналізу статей 3, 8, частин першої та другої статті 55, частин першої та другої статті 129-1 Конституції України в системному взаємозв'язку Конституційний Суд України в пункті 2.1 мотивувальної частини Рішення від 15 травня 2019 року №2-р(II)/2019 констатував, що обов'язкове виконання судового рішення є необхідною умовою реалізації конституційного права кожного на судовий захист, тому держава не може ухилятися від виконання свого позитивного обов'язку щодо забезпечення виконання судового рішення задля реального захисту та відновлення захищених судом прав і свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави. Позитивний обов'язок держави щодо забезпечення виконання судового рішення передбачає створення належних національних організаційно-правових механізмів реалізації права на виконання судового рішення, здатних гарантувати здійснення цього права та обов'язковість судових рішень, які набрали законної сили, що неможливо без їх повного та своєчасного виконання.
Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про порушення відповідачем норм чинного законодавства при виконанні рішення суду, а тому у даному випадку наявні усі правові підстави для застосування заходів судового контролю у порядку статті 383 КАС України.
Крім того, у порядку частин першої, п'ятої статті 249 КАС України відповідача (боржника) необхідно зобов'язати вжити заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону, та встановити йому строк для надання відповіді.
Керуючись статтями 248, 249, 383 КАС України, суд
Заяву ОСОБА_1 про визнання протиправними дій, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області, вчинені на виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2024 року у справі №140/9588/24 щодо обчислення розміру пенсії ОСОБА_1 з 20 серпня 2024 року за частиною другою статті 27 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (за двоскладовою формулою) та без урахування пункту 2 статті 56 Закону України від “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (в редакції, чинній до 11 жовтня 2017 року).
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області (43026, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Кравчука, 22В, ідентифікаційний код 13358826) вжити заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону - неналежного виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2024 року у справі №140/9588/24 щодо здійснення ОСОБА_1 з 20 серпня 2024 року перерахунку та виплати пенсії в частині доплати за понаднормовий стаж відповідно до пункту 2 статті 56 України від “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (в редакції, чинній до 11 жовтня 2017 року) та без застосування частини другої статті 27 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (за двоскладовою формулою).
Встановити Головному управлінню Пенсійного фонду України у Волинській області строк для надання Волинському окружному адміністративному суду відповіді щодо вжитих заходів за цією ухвалою - тридцять календарних днів з дня набрання окремою ухвалою законної сили.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку у спосіб подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя В. Л. Шепелюк