Справа № 734/3020/24 Головуючий у 1 інстанції Бараненко С. М.
Провадження № 33/4823/347/25
Категорія - ч.1 ст. 130 КУпАП.
15 квітня 2025 року місто Чернігів
Чернігівський апеляційний суд - суддя Антипець В. М.,
з участю захисника адвоката Гуменника І. П.
Розглянув у відкритому судовому засіданні у м. Чернігові апеляційну скаргу захисника адвоката Гуменника І. П. в інтересах ОСОБА_1 на постанову Козелецького районного суду Чернігівської області від 15 серпня 2024 року,
Цією постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, проживаючий по АДРЕСА_1 ,
притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП з накладенням стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 605 грн. 60 коп. судового збору.
Як установив суд, 01 липня 2024 року о 19 год. 25 хв., на а/д М-01 Київ - Чернігів - Нові Яриловичі, Чернігівського району та області, на порушення вимог п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху, ОСОБА_1 керував автомобілем Skoda Fabia, державний номерний знак НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп'яніння.
В апеляційній скарзі захисник просить поновити строк на апеляційне оскарження, як такий, що пропущений з поважних причин, постанову суду скасувати та винести нову, якою застосувати до ОСОБА_1 стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн., без позбавлення права керування транспортними засобами.
Зазначає, що ОСОБА_1 не був присутній під час розгляду справи про адміністративне правопорушення у місцевому суді, а тому був позбавлений можливості надати особисто пояснення. Звертає увагу суду на те, що ОСОБА_1 повністю визнав свою вину, щиро розкаявся у вчиненому, про що у протоколі про адміністративне правопорушення зроблені власноручні пояснення.
Вказує, що сестра ОСОБА_1 проживає у м. Суми, страждає від хвороби і потребує допомоги. Саме ОСОБА_1 постійно відвідує сестру і надає їй допомогу. Для піклування за сестрою вкрай необхідний власний транспорт.
Під час апеляційного розгляду захисник адвокат Гуменник І. П. підтримав доводи апеляційної скарги, акцентуючи увагу на необхідності застосування аналогії права, статті 69 КК України, тому, що така категорія справ Європейським судом віднесена до кримінальних, відповідно суд має можливість призначити стягнення, не передбачене санкцією частини статті КУпАП.
Заслухавши аргументи захисника адвоката Гуменника І. П., дослідивши матеріали справи, переглянувши відеозапис та перевіривши доводи апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
За змістом ст. 294 КУпАП, постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, або її захисником протягом 10 днів з дня винесення постанови.
Як убачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 присутнім у судовому засіданні місцевого суду не був, постанову суду першої інстанції в строк, визначений законодавством не отримував, а тому з метою забезпечення права на доступ до правосуддя, строк на апеляційне оскарження необхідно поновити.
Посилання захисника на порушення прав ОСОБА_1 через розгляд справи у відсутність останнього, не знайшло свого об'єктивного підтвердження, так як статтею 268 КУпАП визначений вичерпний перелік категорій справ про адміністративні правопорушення, розгляд яких передбачає обов'язкову участь особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, проте стаття 130 КУпАП до цього переліку не входить.
Відсутність ОСОБА_1 при розгляді справи місцевим судом не позбавила його можливості надати необхідні докази апеляційному суду, проте таких доказів він не надав.
Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданням провадження у справі про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Розглядаючи справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 суд в повній мірі дотримався вимог закону щодо своєчасного, всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин справи.
Апеляційним судом було переглянуте відео, додане до матеріалів справи, на якому видно факт зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , по зовнішньому вигляду якого були об'єктиві підстави судити, що він перебуває у стані алкогольного сп'яніння.
На вимогу поліцейського пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння в установленому законом порядку на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора Драгер, ОСОБА_1 погодився, де відразу після продування приладу, поліцейським була роздрукована квитанція, згідно якої видно результат - 2, 40 проміле, від 01.07.2024, стоїть підпис ОСОБА_1 .
На відеозапису видно, що ОСОБА_1 не заперечував проти отриманого результату та підписав чек з результатами тестування на алкоголь.
Відеозапис проводився безперервно на місці вчинення правопорушення, і на ньому зафіксований розвиток подій, що передували складанню протоколу про адміністративне правопорушення.
Поліцейські виконали вимоги ч. 1 ст. 266 КУпАП, водія ОСОБА_1 було відсторонено від подальшого права керування транспортним засобом, що підтверджується відеозаписом.
Підстав для висновку про порушення порядку огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння з боку співробітників поліції у суду немає.
Пункт 2.9 «а» Правил дорожнього руху забороняє водієві керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин. Невиконання названого пункту Правил, у даному випадку, утворює склад правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Санкція частини 1 статті 130 КУпАП є безальтернативною, передбачає один вид стягнення - суму штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік, що позбавляє суд можливості призначити штраф без позбавлення права керування транспортними засобами.
Більш того, законодавчо заборонено, починаючи з 17 березня 2021 року, визнання такого правопорушення малозначним та передачу матеріалів справи на розгляд трудовому колективу чи громадській організації (ч. 1 ст. 21 та примітка до ст. 22 КУпАП).
З наявних документів у матеріалах справи вбачається, що ОСОБА_1 має посвідчення водія НОМЕР_2 від 28.05.1991.
У рішенні по справі О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства від 29 червня 2007 року Європейський Суд з прав людини зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи користується автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізує своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Вчинення діянь, які кваліфікуються в національному законодавстві за ст. 130 КУпАП, є найбільш тяжким порушенням у сфері безпеки дорожнього руху. Тяжкість стягнення обумовлена саме високим ступенем суспільної шкоди, яка завдається такими діяннями.
Суд не вправі, при визнанні особи винуватою за ч. 1 ст. 130 КУпАП, призначити інше покарання, ніж передбачене санкцією, або ж перейти до іншого виду стягнення чи звільнити від стягнення, оскільки Законом України встановлена пряма заборона застосування пом'якшення стягнення чи звільнення від стягнення.
Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 245, 280, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення суд,
Поновити строк на апеляційне оскарження.
Апеляційну скаргу захисника адвоката Гуменника І. П. залишити без задоволення, а постанову Козелецького районного суду Чернігівської області від 15 серпня 2024 року щодо ОСОБА_1 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, без змін.
Постанова є остаточною й касаційному оскарженню не підлягає.
СуддяВ. М. Антипець