Рішення від 14.01.2008 по справі 33/33пн

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

РІШЕННЯ

іменем України

14.01.08 р. Справа № 33/33пн

Господарський суд Донецької області, у складі головуючого судді Мєзєнцева Є.І. при секретарі Семенюшко Г.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали за позовною заявою прокурора Куйбишевського району міста Донецька (помічник прокурора Любарець Н.П., посвідчення 2112), в інтересах Донецької міської ради (представник Міміношвілі В.О. довіреність від 07.08.07 року) до товариства з обмеженою відповідальністю «Торговельний дім «Укр-Рос Нафта» (представник Саленко О.О., довіреність від 08.01.08 року), про стягнення земельного податку в сумі 657,93 грн. за користування за період з серпня 2006 до січня 2007 року земельною ділянкою площею 0,0215 га, за участі третьої особи без самостійних вимог на предмет спору управління з контролю за використанням та охороною земель в Донецькій області (представник до судового засідання не з'явився),

ВСТАНОВИВ:

Прокурор Куйбишевського району міста Донецька (далі - Прокурор) звернувся до суду в інтересах Донецької міської ради (далі - Рада) з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Торговельний дім «Укр-Рос Нафта» (далі - Фірма) про стягнення земельного податку в сумі 657,93 грн. за користування за період з серпня 2006 до січня 2007 року земельною ділянкою площею 0,0215 га. Позовні вимоги Прокурора ґрунтуються на тому факті, що Фірма самовільно займає по проспекту О.Матросова 24а в місті Донецьку земельні ділянки площами 0,0118 га та 0,0097 га (далі - Ділянки) для розміщення придбаної у акціонерного товариства закритого типу «Спеціалізоване виробничо-технічне об'єднання «Охорона» (далі - Товариство) будівлі магазину автозапчастин з автомобільними боксами (далі - Будівля), та не вносить плати за вказану землю на користь місцевого бюджету міста Донецька.

Представник Прокурора та позивача в судовому засіданні підтримали позовні вимоги та висунули клопотання щодо накладення арешту на грошові кошти відповідача.

Представник Фірми в судовому засіданні заперечив проти позову, зазначивши, що згідно договору оренди земельної ділянки від 15.11.03 року № 8/270 (далі - Договір), плату за Ділянки має вносити саме Товариство, а не Фірма, оскільки Товариство є законним землекористувачем Ділянками, не зважаючи на те, що Будівля, яка розташована на Ділянках, була відчуженою Фірмі на підставі договору купівлі-продажу від 26.07.06 року № 2440.

Третя особа без самостійних вимог на предмет спору управління з контролю за використанням та охороною земель в Донецькій області (далі - Управління) до останнього судового засідання не з'явилася, не зважаючи на належне повідомлення судом про час та місце судового засідання, втім в попередніх судових засіданнях підтримала правову позицію Прокурора.

В судовому засіданні оголошувалась перерва для підготовки процесуального документу з 9 до 14 січня 2008 року.

Вислухавши у судовому засіданні представників сторін, третьої особи та Прокурора, дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд вважає, що у позовних вимогах Прокурора слід відмовити виходячи з наступного.

Рішенням виконавчого комітету Ради від 29.07.03 року № 346/4 «Про передачу земельної ділянки в оренду Товариству для експлуатації існуючого будинку магазину та автомобільних боксів у Куйбишевському районі» - Товариству на п'ять років надане право оплатно користуватися земельною ділянкою площею 0,0233 га проспекту О.Матросова 24а в місті Донецьку. На виконання зазначеного рішення з Товариством укладено Договір строком до 23.07.08 року.

Дослідивши Договір, з якого виникли цивільні права та обов'язки виконкому Ради та наймача Товариства, суд дійшов висновку, що укладений між сторонами Договір за своїм змістом та своєю правовою природою є договором майнового найму (оренди) земельної ділянки, який підпадає під правове регулювання норм Закону України «Про оренду землі», статті 93 ЗК України та статей 759-786 ЦК України.

Таким чином, в силу статті 758 ЦК України, статті 93 ЗК України та статті 13 Закону України «Про оренду землі», а також пункту 1.1 Договору виконавчий комітет Ради зобов'язався надати, а Товариство - прийняти у строкове платне користування земельну ділянку площею 233 м2 (кадастровий номер 1410137400:00:027:0017) розташовану у Куйбишевському районі міста Донецька по проспекту О.Матросова 24а, з метою розміщення Будівлі. Державна реєстрація Договору, з якою норми статей 125-126 ЗК України, статті 18 Закону України «Про оренду землі» та статті 210 ЦК України пов'язують набрання чинності Договором, здійснена Донецьким міським управлінням земельних ресурсів 18.10.03 року за номером А/6-41к.

Сторони визнають та не оспорюють того факту, що земельна ділянка, виділена Товариству за Договором, повністю охоплює та вміщує в себе зайняті Фірмою Ділянки, які мають дещо меншу площу - 0,0215 га. На думку Прокурора та Управління, Ділянки є самовільно зайнятими Фірмою, що відображено у акті Управління від 21.12.06 року.

Згідно договору купівлі-продажу від 26.07.06 року № 2440, Товариство продало, а Фірма купила Будівлю, яка розташована на земельній ділянці площею 0,0233 га, отриманій Товариством у оренду згідно Договору.

Водночас, позовні вимоги Прокурора, звернені до Фірми, щодо стягнення земельного податку в сумі 657,93 грн. за користування Ділянками за період з серпня 2006 до січня 2007 року - не можуть бути задоволеними через наступне.

За змістом статті 2 Закону України «Про плату за землю» визначається два види плати за землю - земельний податок або орендна плата. Інших видів плати за землю чинне законодавство не передбачає, можливості одночасного застосування відносно однієї ділянки землі обох видів плати за землю - законодавство не встановлює.

Імперативними нормами частини 2 статті 120 ЗК України визначено, що при відчуженні Будівлі, яка розташована на орендованій Товариством за Договором земельній ділянці площею 0,0233 га, право на земельну ділянку визначається виключно згідно з Договором. З огляду на наведене, суд вважає, що не зважаючи на продаж Будівлі Фірмі, який відбувся 26.07.06 року, у Фірми не виникло законного права на користування Ділянками, оскільки речові права на зазначену землю встановлені та випливають лише з чинного до 23.07.08 року Договору.

Умовами пункту 9.3 Договору встановлено, що у разі переходу права власності на Будівлю, Товариство має повідомити про це виконком Ради для розірвання Договору або внесення до нього змін, натомість всупереч статті 33 ГПК України учасники процесу не довели суду того факту, що Договір є зміненим або розірваним у зв'язку з продажем Фірмі Будівлі. Презумпція правомірності Договору, як і будь-якого правочину, визначена статтею 204 ЦК України.

З врахуванням вказаного, суд дійшов висновку, що речові права на Ділянку, так само як і обов'язки сплачувати плату за землю у період з серпня 2006 до січня 2007 року, визначені саме Договором та покладені на Товариство, а не на відповідача Фірму. За довідкою Ради, розмір заборгованості Товариства з орендної плати за Договором становить 2'858,09 грн., у тому числі за період з серпня 2006 до січня 2007 року - 828,70 грн.

Таким чином, на Фірму не може бути покладено обов'язок внесення плати за землю (земельного податку) за Ділянки у період з серпня 2006 до січня 2007 року, оскільки плату за землю (орендну плату) у зазначений період має вносити Товариство згідно умов Договору. Позовні вимоги Прокурора в цій правовій ситуації не можуть бути задоволені через правову безпідставність, неправильне визначення відповідача та предмету позову (стягнення земельного податку замість стягнення орендної плати).

Відповідно до статті 49 ГПК України, питання про розподіл судових витрат не вирішується судом, оскільки прокурор звільнений від сплати державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Клопотання про накладення арешту на грошові кошти Фірми відхиляється судом через безпідставність позовних вимог, а також через те, що суду не доведено наявності ризику невиконання можливого позитивного рішення суду.

На підставі статті 120, 125-126 ЗК України, статей 203, 204, 210, 631, 759-786 ЦК України, керуючись ст.ст.22, 27, 29, 33, 43, 75, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Відмовити у задоволенні позову прокурора Куйбишевського району міста Донецька в інтересах Донецької міської ради до товариства з обмеженою відповідальністю «Торговельний дім «Укр-Рос Нафта» про стягнення земельного податку в сумі 657,93 грн. за користування за період з серпня 2006 до січня 2007 року земельною ділянкою площею 0,0215 га.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття і може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня прийняття рішення або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.

Суддя Мєзєнцев Є.І.

Надруковано у 6 примірниках:

1 -позивачу

2 -відповідачу

3 -третійособі

4 -прокурору Куйбишевського району міста Донецька

5 -прокурору Донецької області

6 -господарському суду Донецької області

Попередній документ
1266200
Наступний документ
1266202
Інформація про рішення:
№ рішення: 1266201
№ справи: 33/33пн
Дата рішення: 14.01.2008
Дата публікації: 16.01.2008
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Донецької області
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Інші позадоговірні немайнові спори; Спонукання виконати певні дії, що не випливають з договірних зобов’язань