26 грудня 2007 р.
№ 10/188/06
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Козир Т.П. - головуючого,
Мележик Н.І.,
Подоляк О.А.
розглянувши у відкритому
судовому засіданні касаційну
скаргу Департаменту державної виконавчої служби
Міністерства юстиції України
на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 04.09.2007р.
розгляд скарги на дії Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України
у справі № 10/188/06
господарського суду Миколаївської області
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю
сільськогосподарського підприємства
"Нібулон"
до Державної акціонерної холдингової
компанії "Чорноморський суднобудівний
завод"
про стягнення збитків
за участю представників:
скаржника - Музиченко О.А.
позивача - Васильєва А.О.
відповідача - Сядра О.В.
Рішенням господарського суду Миколаївської області від 18.09.2006 року задоволено позов ТОВ СП "Нібулон" до Державної акціонерної холдингової компанії "Чорноморський суднобудівний завод" про стягнення 13 468 385,53 грн.
Після набрання вказаним рішенням законної сили господарським судом Миколаївської області 29.09.2006 року виданий наказ, в зв"язку з чим 19.01.2007 року Відділом примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України відкрито виконавче провадження.
Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 30.06.2004р. по справі № 10/112 введено мораторій на задоволення вимог кредиторів у справі про банкрутство ДАХК "ЧСЗ" та зупинено виконання ДАХК "ЧСЗ" грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), строк виконання яких настав до введення мораторію, а також зупинено заходи, спрямовані на забезпечення виконання цих зобов'язань щодо сплати податків і зборів, застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.
Постановою головного державного виконавця ВПВР ДДВС Міністерства юстиції України Кузьменко О.С. від 28.04.2007 р. зупинено виконавче провадження з примусового виконання наказу господарського суду Миколаївської області від 29.09.2006 р. у справі №10/188/06 на підставі п.8 ч.1 ст.34 Закону України "Про виконавче провадження" у зв'язку з порушенням господарським судом Миколаївської області провадження у справі про банкрутство ДАХК "ЧСЗ".
Не погоджуючись з вказаною постановою, ТОВ СП "Нібулон" звернулось до місцевого господарського суду зі скаргою, в якій просило визнати дії відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби МЮ України, що полягають у зупиненні виконавчого провадження з примусового виконання наказу господарського суду Миколаївської області від 29.09.2006 року у справі №10/188/06 неправомірними; визнати постанову цього відділу від 28.04.2007 року про зупинення виконавчого провадження недійсною та зобов"язати зазначений відділ ДВС поновити виконавче провадження з примусового виконання наказу господарського суду Миколаївської області від 29.09.2006 року.
Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 03.07.2007 року (суддя Філінюк І.Г.) скаргу ТОВ СП "Нібулон" задоволено; визнано неправомірними дії відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби МЮ України, що полягають у зупиненні виконавчого провадження з примусового виконання наказу господарського суду Миколаївської області від 29.09.2006 року у справі №10/188/06; визнано недійсною постанову цього відділу від 28.04.2007 року про зупинення виконавчого провадження та зобов"язано зазначений відділ ДВС поновити виконавче провадження з примусового виконання наказу господарського суду Миколаївської області від 29.09.2006 року у даній справі.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 04.09.2007 року (судді: Таценко Н.Б., Сидоренко М.В., Мишкіна М.А.) ухвалу місцевого господарського суду скасовано, скаргу ТОВ "СП "Нібулон" задоволено частково, визнано неправомірними дії Департаменту Державної виконавчої служби МЮ України, що полягають у зупиненні виконавчого провадження з примусового виконання наказу господарського суду Миколаївської області від 29.09.2006 року у справі №10/188/06; визнано недійсною постанову цього Департаменту від 28.04.2007 року про зупинення виконавчого провадження та зобов"язано зазначений Департамент ДВС поновити виконавче провадження з примусового виконання наказу господарського суду Миколаївської області від 29.09.2006 року у даній справі.
В касаційній скарзі Департамент Державної виконавчої служби МЮ України просить скасувати постанову апеляційної інстанції від 04.09.2007 року та відмовити ТОВ "СП "Нібулон" в задоволенні скарги у повному обсязі.
Касаційна скарга мотивована невірним застосуванням судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, зокрема, п. 8 ч. 1 ст. 34 Закону України “Про виконавче провадження», ст. 1 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (далі -Закон про банкрутство).
Колегія суддів, заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Відповідно до ст. 115 ГПК України рішення господарського суду, що набрали законної сили, виконуються у порядку, встановленому Законом України “Про виконавче провадження».
Положеннями п. 8 ч. 1 ст. 34 Закону України “Про виконавче провадження» встановлено, що виконавче провадження підлягає обов'язковому зупиненню у випадку порушення господарським судом провадження у справі про банкрутство боржника, якщо відповідно до закону на вимогу стягувача поширюється дія мораторію, введеного господарським судом.
Таким чином, лише у разі поширення дії мораторію на вимогу стягувача виконавче провадження щодо боржника, відносно якого порушено провадження у справі про банкрутство, підлягає зупиненню.
Згідно з ч. 4 ст. 12 Закону про банкрутство мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство та протягом його дії забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства.
В силу ст. 1 Закону про банкрутство мораторій на задоволення вимог кредиторів являє собою зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію.
Отже, виходячи з системного аналізу положень Закону про банкрутство, мораторій поширює свою дію на зобов'язання боржника, термін виконання яких настав до дня введення мораторію.
Тобто мораторій підлягає застосуванню до конкурсної заборгованості та не поширюється на поточну заборгованість боржника перед кредиторами.
До зупинення виконавчого провадження органи державної виконавчої служби повинні з'ясувати рішення по поточній чи конкурсній заборгованості підлягає виконанню в даному виконавчому провадженні.
Для цього необхідно визначити як час виникнення зобов'язання, так і строк його виконання, оскільки до публікації оголошення про порушення провадження у справі до конкурсної заборгованості належать зобов'язання, які виникли та строк виконання яких настав до порушення провадження у справі, а після публікації до конкурсної заборгованості відповідно до ч. 15 ст. 11 Закону про банкрутство також включаються зобов'язання, які виникли до порушення провадження у справі, а строк виконання яких настав після порушення провадження у справі до публікації відповідного оголошення.
Вирішуючи спір у даній справі, господарські суди не з'ясували належним чином вказані обставини та не зазначили про це в судових актах.
При цьому, колегія суддів зазначає, що час виникнення зобов'язання та строк його виконання боржником не залежить від дати прийняття рішення судом.
На підставі вищезазначеного, колегія суддів вважає, що висновок попередніх судових інстанцій про те, що дія мораторію на задоволення вимог кредиторів не поширюється на поточну заборгованість, є суперечливим.
У зв'язку з зазначеним, постанова і ухвала господарських судів про задоволення скарги ТОВ СП "Нібулон" про визнання неправомірними дії Департаменту виконавчої служби Міністерства юстиції України та визнання недійсною постанови Департаменту виконавчої служби Міністерства юстиції України не можуть бути визнані такими, що відповідають чинному законодавству.
Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що при винесенні ухвали та постанови у даній справі, суди першої і апеляційної інстанцій не повно з'ясували обставини справи, невірно застосували норми матеріального та процесуального права, що призвело до прийняття необґрунтованих судових актів.
Враховуючи вимоги ст. 1117 ГПК України, відповідно до яких касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, ухвала і постанова, прийняті у даній справі, підлягають скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України Вищий господарський суд України, -
Касаційну скаргу Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України задовольнити частково.
Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 04.09.2007р. у справі № 10/188/06 та ухвалу господарського суду Миколаївської області від 03.07.2007 року у даній справі скасувати, справу передати на новий розгляд до господарського суду Миколаївської області в іншому складі суддів.
Головуючий суддя
Т.П.Козир
Судді
Н.І.Мележик
О.А.Подоляк