Справа № 515/333/25
Провадження № 1-в/515/554/25
Татарбунарський районний суд Одеської області
15 квітня 2025 року м. Татарбунари
Татарбунарський районний суд Одеської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Татарбунари клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах засудженого ОСОБА_4 про звільнення від відбування покарання, у зв'язку з закінченням строку давності виконання вироку,
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , засудженого вироком Приморського районного суду м. Одеси від 15 грудня 2014 року за ч.3 ст.185 КК України до покарання у виді чотирьох років шести місяців позбавлення волі, звільненого на підставі ст.75 КК України з іспитовим строком на три роки. Згідно з ухвалою Татарбунарського районного суду Одеської області від 07 вересня 2015 року скасовано строк з випробуванням та направлено для відбування покарання у виді позбавлення волі,
05 березня 2025 року адвокатом ОСОБА_3 в інтересах засудженого ОСОБА_4 подано вказане клопотання, в якому він послався на таке.
Згідно з вироком Приморського районного суду м. Одеси від 15 грудня 2014 року ОСОБА_4 засуджено за ч.3 ст.185 КК України та призначено покарання у виді чотирьох років шести місяців позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України звільнений з іспитовим строком на три роки, з покладенням обов'язків, передбачених ст.76 КК України. Відповідно до ухвали Татарбунарського районного суду Одеської області від 07 вересня 2015 року ОСОБА_4 скасовано звільнення від відбування покарання з випробуванням та направлено до місць позбавлення волі для відбування покарання у виді позбавлення волі. Вказане судове рішення приймалося за відсутності засудженого ОСОБА_4 . Крім того, наміру ухилятися від відбування покарання не було, з території Татарбунарського району він виїхав до сусіднього району, у зв'язку з пошуками роботи та намагався створити сім'ю та почати чесно працювати. Вказана ухвала, яка набрала чинності 15 вересня 2015 року, разом із вироком були направлені на адресу Татарбунарського РВ УМВС України в Одеській області, однак до теперішнього часу не виконаний. На даний час, з моменту набрання законної сили судовим рішенням минуло вже більше десяти років. Засуджений ОСОБА_4 протягом строку давності виконання вироку не ухилявся від відбування покарання, не вчиняв і не притягувався до кримінальної відповідальності. Враховуючи викладене, просить застосувати ст. 80 КК України, яка передбачає звільнення від відбування покарання, у зв'язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку, та звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання у вигляді позбавлення волі строком на два роки, у зв'язку з закінченням строку давності виконання вироку.
Учасники у судове засідання не з'явилися, належним чином повідомлялись про розгляд справи.
Від представника засудженого ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_3 надійшла заява про розгляд клопотання у його та ОСОБА_4 відсутність, клопотання просили задовольнити.
Прокурор ОСОБА_5 також подала суду заяву, в якій проти задоволення клопотання не заперечувала, оскільки з моменту набуття вироком суду законної сили пройшло вже більше десяти років, засуджений протягом строку давності виконання вироку не ухилявся від відбування покарання, не вчинив і не притягувався до кримінальної відповідальності. Крім того, при скасуванні вироку суду ухвалою від 25 листопада 2015 року та направлення ОСОБА_6 до місць позбавлення волі для відбування покарання строк у десять років вже закінчився, при цьому, перебіг строку давності не переривався та не зупинявся, а тому при скасуванні вироку строки, передбачені п.3 ч.1 ст.80 КК України закінчилися. Крім того, згідно з отриманою з бази даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Пенсійного фонду України, Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, на гр. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , інформація відсутня. При скасуванні вироку та направленні ОСОБА_4 для відбування призначеного покарання 07 вересня 2015 року рішення приймалося у його відсутність. Вирок суду протягом строків давності його виконання не був виконаний з причин незалежних від засудженого, незважаючи на неодноразові вимоги суду про виконання вироку, та до закінчення строку давності засуджений нових злочинів не вчинив, у розшуку не перебував, а тому на теперішній час недоцільно виконання обвинувального вироку після спливу строків його виконання через втрату карального і превентивного впливу, адже засуджений не ухилявся від відбування покарання і не вчинив протягом встановленого строку нового злочину, що свідчить про втрату ним суспільної небезпечності, що у свою чергу є підставою для звільнення його від відбування покарання. Клопотання представника засудженого відповідає вимогам закону, не погіршує становища засудженого та підлягає до задоволення, оскільки проведення будь-яких заходів, направлених на оголошення вказаної особи у розшук, його затримання з метою виконання вироку, порушуватиме право особи та не сприятиме справедливості та співмірності покарання (вх. № ЕП-429/25-Вх 15.04.2025).
Дослідивши клопотання, матеріали особової справи засудженого № 11/2015 у справі №515/333/25, суд дійшов такого висновку.
Відповідно до ч.1 ст.539 КПК України питання, які виникають під час та після виконання вироку вирішується судом за клопотанням (поданням) прокурора, засудженого, його захисника, законного представника, органу або установи виконання покарань, а також інших осіб, установ або органів у випадках встановлених законом.
Згідно з ст.152 Кримінально-виконавчого кодексу України, однією з підстав звільнення від відбування покарання для органів виконання покарань є закінчення строків давності виконання обвинувального вироку.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.80 КК України, особа звільняється від відбування покарання, якщо з дня набрання чинності обвинувальним вироком його не було виконано в такі строки: три роки - у разі засудження до покарання у виді обмеження волі.
Підстава для звільнення від відбування покарання у відповідності до положень ст. 80 КК України складається з трьох обов'язкових елементів:
1) закінчення (сплив) строків давності виконання обвинувального вироку;
2) не ухилення особи від відбування призначеного їй покарання;
3) не вчинення нею нового злочину середньої тяжкості, тяжкого чи особливого тяжкого.
Водночас, вказана стаття передбачає, що перешкодою звільнення від покарання є ухилення особи від його відбування. У разі вчинення засудженим дій, спрямованих на уникнення виконання обвинувального вироку, перебіг давності зупиняється та відновлюється з дня з'явлення засудженого для відбування покарання або з дня його затримання (ч.3 ст. 80 КК України).
Разом з тим, представником засудженого не додано доказів на підтвердження обставин, вказаних у клопотанні щодо неухилення ОСОБА_4 від відбування призначеного йому покарання у виді позбавлення волі та того, що засуджений своєю поведінкою не перешкоджав процедурі його виконання. У судове засідання засуджений ОСОБА_4 для надання пояснень не з'явився, адреси його місця проживання чи перебування, а також інших контактних даних захисником у клопотанні взагалі не зазначено, договору із захисником або дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги, також не долучено.
Як вбачається з матеріалів особової справи засудженого № 11/2015, за неодноразовою інформацією Відділку поліції, наданою на адресу суду, ОСОБА_4 за достовірними даними з 2015 року проживає на території російської федерації. Однак, зазначена інформація не перевірена, місцеперебування засудженого не встановлено, у зв'язку з чим неможливо зробити однозначний висновок про те, чи є причиною невиконання вироку суду ухилення засудженого від відбування покарання дія непереборної сили (чи інші поважні обставини).
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що клопотання захисника є передчасним, а його задоволення нівелює завдання кримінального провадження, якими є у тому числі захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, оскільки звільнення засудженого від покарання, від виконання якого він може ухилятися, призведе до впевненості особи у своїй безкарності, відсутності необхідності дотримуватись норм законодавства та мотивуватиме його до вчинення нових кримінальних правопорушень.
На підставі викладеного та керуючись ст.80 КК України, ст.ст.395,537,539 КПК України, суд,
Клопотання адвоката ОСОБА_3 про звільнення від відбування покарання, у зв'язку з закінченням строку давності виконання вироку щодо ОСОБА_4 - залишити без задоволення, як передчасне.
На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга до Одеського апеляційного суду через Татарбунарський районний суд Одеської області протягом семи діб з дня її оголошення.
Суддя ОСОБА_1