Справа №522/20708/24-Е
Провадження №2/522/5044/25
15 квітня 2025 року м. Одеса
Приморський районний суд міста Одеси у складі головуючої - судді Косіциної В.В., розглянувши на підставі наявних матеріалів заперечення представника ОСОБА_1 - адвоката Масловського Ігоря Миколайовича проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження,-
В провадженні Приморського районного суду м. Одеси перебуває цивільна справа за позовом Акціонерного товариства «КРЕДОБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
10 квітня 2025 року до Приморського районного суду м. Одеси надійшли заперечення представника ОСОБА_1 - адвоката Масловського Ігоря Миколайовича проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, у яких заявник просив здійснити розгляд справи в порядку загального позовного провадження.
Заява мотивована тим, що позивач не згоден із заявленими позовними вимогами оскільки, ним було сплачено частину коштів, оскільки, це не відображено у розрахунку. Зазначає, що були досягнуті домовленості з працівниками банку про списання частини відсотків, чого не відображено в розрахунку та ціні позову, а тому, існує необхідність здійснити розгляд справи в порядку загального позовного провадження.
Суд дослідивши матеріали справи встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.
Відповідно до ч. 2 та ч. 4 ст. 19 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цивільним процесуальним Кодексом України, у порядку, зокрема: позовного провадження (загального або спрощеного).
Відповідно до п.п.1,4 ч.4 ст.19 ЦПК України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, а також справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Відповідно до ч.1 ст.274 ЦПК України, у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються справи:
1) малозначні справи;
2) що виникають з трудових відносин;
3) про надання судом дозволу на тимчасовий виїзд дитини за межі України тому з батьків, хто проживає окремо від дитини, у якого відсутня заборгованість зі сплати аліментів та якому відмовлено другим із батьків у наданні нотаріально посвідченої згоди на такий виїзд.
У ч. 2 ст.274 ЦПК України вказано, що у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
У ч.3 ст.274 ЦПК України вказано, що при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: ціну позову; значення справи для сторін; обраний позивачем спосіб захисту; категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; кількість сторін та інших учасників справи; чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
У ч.4 ст.274 ЦПК України вказано, що в порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, розірвання шлюбу та поділ майна подружжя; щодо спадкування; щодо приватизації державного житлового фонду; щодо визнання необґрунтованими активів та їх витребування відповідно до глави 12 цього розділу; в яких ціна позову перевищує двісті п'ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; інші вимоги, об'єднані з вимогами у спорах, вказаних у пунктах 1-5 цієї частини.
Аналізуючи ч.4 ст.274 ЦПК України, будь яка справа, окрім тих, що визначені у ч.4 ст.274 ЦПК України, ціна позову яких не перевищує 250 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб може бути розглянута в порядку спрощеного позовного провадження.
У постанові Верховного Суду від 03 лютого 2021 року у справі № 278/3367/19-ц (провадження № 61-13586св20) зазначено, що: «враховуючи, що положення статті 19 ЦПК України в структурі законодавчого акта розташовані серед Загальних положень процесуального закону, суд має право віднести справу до категорії малозначних на будь-якій стадії її розгляду. При цьому за змістом пункту 1 частини шостої цієї статті справи, зазначені в ньому, є малозначними в силу притаманних їм властивостей, виходячи з ціни пред'явленого позову та його предмета».
КЦС ВС вказав, що суд першої інстанції дотримався наведених норм процесуального права, оскільки в ухвалі про відкриття провадження зробив висновок про те, що при вирішенні питання про визначення порядку розгляду справи суддею враховано предмет позову, який не належить до переліку справ, що підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження (частина четверта статті 274 ЦПК України), враховано характер справи та належність справи до категорії незначної складності, тому дану справу відніс до категорії малозначних справ, яку за правилами статей 19, 274, 279 ЦПК України доцільно розглянути у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення/виклику сторін, роз'яснивши учасникам судового розгляду їх процесуальні права, відповідно до статті 274 ЦПК України. Отже, суд першої інстанції правильно врахував, що зазначений спір не входить до переліку спорів, які не можуть бути розглянуті в порядку спрощеного позовного провадження. Подібні висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 10 лютого 2020 року у справі № 705/1279/18, від 24 червня 2021 року у справі № 552/1030/20, від 15 лютого 2023 року у справі № 466/10577/20.
Чинне законодавство не передбачає обов'язку здійснювати розгляд зазначеної категорії справ в порядку загального позовного провадження, а тому, питання про порядок розгляду справи вирішується на розсуд суду під час відкриття провадження у справі.
У постанові Одеського апеляційного суду від 37.06.2024 року у справі №522/17563/23, суд зазначив про те, що чинне законодавство не містить чіткого поняття «малозначна справа» та вичерпного переліку підстав, за яких суд може визначити справу малозначною, норми ЦПК України, визначають лише рекомендований список ознак малозначності справ за наявності яких суд має право визначити справу малозначною, проте це не є обов'язком суду. Питання щодо віднесення справи до категорії малозначних справ вирішується судом першої інстанції на стадії відкриття провадження у справі.
На думку суду, ціна позову в даній справі не перевищує 250 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, справа характеризується низьким рівнем складності, незначним обсягом доказів, що потребує дослідження, відсутністю необхідності виклику свідків або проведення експертизи, відсутністю будь якого суспільного інтересу, оскільки рішення по справі зачіпає права та інтереси двох осіб - позивача та відповідача, підстави для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження із повідомленням сторін - відсутні.
У ч.1 ст.43 ЦПК України вказано, що учасники справи мають право:
1) ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень;
2) подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам;
3) подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб;
4) ознайомлюватися з протоколом судового засідання, записом фіксування судового засідання технічними засобами, робити з них копії, подавати письмові зауваження з приводу їх неправильності чи неповноти;
5) оскаржувати судові рішення у визначених законом випадках;
6) користуватися іншими визначеними законом процесуальними правами.
Суд зазначає, що проведення розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін - ніяк не впливає на можливість реалізації зазначених прав, а скоріше залежить від волевиявлення учасників справи. Тому, будь-які заперечення щодо предмету спору та докази на підтвердження таких заперечень (докази часткової сплати заборгованості, докази домовленості з працівниками банку про списання частини відсотків, контррозрахунок) сторони можуть висловити та подати у заявах по суті справи.
Відповідно до ч. 6 ст. 279 ЦПК України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін за одночасного існування таких умов:
1) предметом позову є стягнення грошової суми, розмір якої не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
2) характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Тому, приймаючи до уваги ціну позову та незначну складність справи, значення справи для сторін, обраний позивачем спосіб захисту, враховуючи факт того, що судом не вбачається наявність підстав для здійснення допиту свідків або ж призначати експертизу на момент постановлення ухвали, а кількість доказів у справі - незначна, справа не становить значного суспільного інтересу та необхідність її швидкого вирішення, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення заяви.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 12, 13, 19, 43, 83, 127, 178, 191, 197, ч.1 ст.223, 247, ч.2 ст.258, ст.ст. 260, 261, 277 ЦПК України, суд-,
Заперечення представника ОСОБА_1 - адвоката Масловського Ігоря Миколайовича проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала остаточна та оскарженню окремо від рішення суду - не підлягає.
Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення, ухвалене за результатами розгляду справи.
Суддя Косіцина В.В.