№522/5692/25, 1-кп/522/2180/25
9.04.2025 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:
Головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
розглянувши клопотання прокурора Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 про звільнення у кримінальному провадженні за №62025150020000405 від 24.01.2025 рокувід кримінальної відповідальності за ч.5 ст.407 КК України підозрюваного
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Жагань, Республіки Польщі, громадянина України, неодруженого, із середньою освітою, військовослужбовця військової служби за мобілізацією, який тимчасово прибув до військової частини НОМЕР_1 , у військовому звані «молодший сержант», який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_5 ,
захисника підозрюваного ОСОБА_4
адвоката - ОСОБА_6 ,
підозрюваного - ОСОБА_4 , суд
Згідно ст. 1 Закону України «Про оборону України», воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в. окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Відповідно до указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 року N? 64/2022 та Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 року N? 2102-IX введено воєнний стан на всій території України. В подальшому Указами Президента України та відповідними законами воєнний стан неодноразово продовжувався. Згідно із Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 12.08.2022 року N? 2500-IХ строк дії воєнного стану в Україні продовжено до 21.11.2022 року. Відтак, з 24.02.2022 року по теперішній час безперервно діє воєнний стан.
Відповідно до наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 18.06.2022 року ОСОБА_4 направлений з 18.06.2022 року для проходження військової служби під час проведення загальної мобілізації до складу військової частини НОМЕР_2 .
Згідно положень п.4 ч.1 ст.24 Закону України «Про військовий обов?язок і військову службу» початком проходження військової служби для громадян, призваних на військову службу під час мобілізації, на особливий період та на військову службу за призовом осіб офіцерського складу є день відправлення у військову частину з відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або день прибуття до Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу Служби зовнішньої розвідки України.
Відтак, з 18.06.2022 року тобто з дня відправлення до військової частини НОМЕР_2 ОСОБА_4 набув статусу військовослужбовця - особи, яка проходить військову службу та з цього ж дня розпочав виконання свого військового обов?язку - проходження військової служби за призовом під час мобілізації. Так, ОСОБА_4 18 квітня 2024 року самовільно залишив місце несення служби, а саме розташування військової частини НОМЕР_2 .
В подальшому винесено наказ командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) N? 317 від 18.12.2024 року молодшого сержанта ОСОБА_4 , який самовільно залишив військову частину, вважати таким, що тимчасово прибув до військової частини НОМЕР_1 18 грудня 2024 року для продовження військової служби.
Так, 19.12.2024 року о 8 годині під час ранкового шикування особового складу військової частини НОМЕР_1 , командиром роти резерву сержантського складу військової частини НОМЕР_1 капітаном ОСОБА_7 , було виявлено відсутність молодшого сержанта ОСОБА_4 .
Так, 28.12.2024 року о 13 годині до розташування військової частини НОМЕР_1 в супроводі військовослужбовців Військової Служби Правопорядку повернувся з самовільного залишення військової частини НОМЕР_3 молодший сержант ОСОБА_4 .
Згідно вимог п. п.1,2,3 ч.4 ст. 24 Закону України «Про військовий обов?язок і військову службу» військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов?язок військової служби на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять) чи поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов?язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника), на шляху прямування на службу або зі служби, під час службових поїздок, повернення до місця служби.
Проходячи військову службу, ОСОБА_4 як військовослужбовець, відповідно до вимог ст. ст. 11, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст.ст. 1 - 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, зобов?язаний свято і непорушно додержуватись Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов?язок, беззастережно та неухильно виконувати накази командирів (начальників) встановлений термін, постійно підвищувати рівень військових професійних знань, вдосконалювати свою виучку і майстерність, а також твердо знати та зразково виконувати свої службові обов?язки, бути дисциплінованим, поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків. Проте, ОСОБА_4 , достовірно знаючи свої обов?язки, передбачені зазначеними вище вимогами законодавства, що регламентує порядок виконання військового обов?язку і проходження військової служби, та маючи реальну можливість належно їх виконувати, свідомо допустив їх порушення, вирішивши стати на злочинний шлях.
Так, ОСОБА_4 будучи військовослужбовцем за призовом під час мобілізації, який тимчасово прибув до військової частини НОМЕР_1 , у військовому звані «молодший сержант», в порушення вимог ст. 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про військовий обов?язок і військову службу», ст. ст. 9, 11, 16, 58, 59, 127-130 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст. ст. 1 - 4 Дисциплінарного Статуту Збройних Сил України, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з метою тимчасово ухилитися від обов?язків військової служби, в умовах воєнного стану, 29.12.2024 року о 20 годині самовільно залишив територію військової частини НОМЕР_1 , яка дислокується в АДРЕСА_2 (більш точне місце дислокації зазначити неможливо у зв?язку із введенням на території України воєнного стану) в умовах воєнного стану, та перебував поза її межами проводячи час на власний розсуд, не пов'язуючи його з обов'язками військової служби до моменту його затримання, а саме до 18.02.2025 року за адресою: АДРЕСА_2 .
ОСОБА_4 підозрюється в тому, що він, будучи військовослужбовцем за призовом під час мобілізації, який тимчасово прибув до військової частини НОМЕР_1 , у військовому звані «молодший сержант», в порушення вимог ст. 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про військовий обов?язок і військову службу», ст. ст. 9, 11, 16, 58, 59, 127-130 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст. ст. 1 - 4 Дисциплінарного Статуту Збройних Сил України, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з метою тимчасово ухилитися від обов?язків військової служби, в умовах воєнного стану, 29.12.2024 року о 20 годині самовільно залишив територію військової частини НОМЕР_1 , яка дислокується в АДРЕСА_2 (більш точне місце дислокації зазначити неможливо у зв?язку із введенням на території України воєнного стану) в умовах воєнного стану, та перебував поза її межами проводячи час на власний розсуд, не пов?язуючи його з обов?язками військової служби до моменту його затримання, а саме до 18.02.2025 року за адресою: АДРЕСА_2 , тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України - самовільному залишенні військової частини, тривалістю понад три доби, вчиненому в умовах воєнного стану.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_5 підтримав подане клопотання прокурора ОСОБА_3 , та просив на підставі ч.5 ст.401 КК України звільнити підозрюваного ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України, та указане кримінальне провадження у справі закрити, та пояснив, що командиром військової частини НОМЕР_4 надано згоду на продовження ОСОБА_4 військової служби у вказаній військовій частині.
У судовому засіданні захисник підозрюваного ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_6 підтримала клопотання прокурора, та просила на підставі ч.5ст.401 КК України звільнити цього підозрюваного від кримінальної відповідальності за ч.5 ст.407 КК України, та закрити кримінальне провадження.
У судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_4 погодився із думкою захисника.
Суд, вислухавши думки учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали указаного клопотання, приходить до наступного.
Відповідно до ч.2 ст.286 КПК України встановивши на стадії досудового розслідування підстави для звільнення від кримінальної відповідальності та отримавши згоду підозрюваного на таке звільнення, прокурор складає клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності та без проведення досудового розслідування у повному обсязі надсилає його до суду.
Пунктом 1 ч.2 ст.284 КПК України передбачено, що кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Відповідно до ч.1 ст.286 КПК України звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення здійснюється судом.
Як вбачається із ч.2 ст.286 КПК України у разі наявності підстави для звільнення від кримінальної відповідальності, передбаченої частиною п'ятою статті 401 КК України, прокурор або суд повинен також отримати письмову згоду командира (начальника) військової частини (установи) про можливість продовження проходження військової служби таким підозрюваним або обвинуваченим.
Згідно змісту ст.288 КПК України, суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність. У разі закриття судом кримінального провадження та звільнення підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у порядку, передбаченому частиною п'ятою статті 401 КК України, суд своєю ухвалою зобов'язує після набрання такою ухвалою законної сили невідкладно поновити звільнену особу на військовій службі та звільнену особу не пізніше 72 годин зобов'язує прибути до відповідної військової частини або місця служби для продовження проходження військової служби.
6 вересня 2024 року в газеті «Голос України» опубліковано Закон №3902-IX «Про внесення змін до Кримінального кодексу України, Кримінального процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України щодо вдосконалення кримінальної відповідальності за злочини проти встановленого порядку несення або проходження військової служби під час дії воєнного стану». Закон набрав чинності 7 вересня 2024 року.
Відповідно до ч.5 ст.401 КК України особа, яка під час дії воєнного стану вперше вчинила кримінальне правопорушення, передбачене статтями 407, 408 цього Кодексу, може бути звільнена від кримінальної відповідальності в порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством України, якщо вона добровільно звернулася із клопотанням до слідчого, прокурора, суду про намір повернутися до цієї або іншої військової частини або до місця служби для продовження проходження військової служби та за наявності письмової згоди командира (начальника) військової частини (установи) на продовження проходження такою особою військової служби.
Як вбачається, із матеріалів кримінального провадження, підозрюваний ОСОБА_4 до кримінальної відповідальності за статтями 407, 408 КК України не притягався, та командиром військової частини НОМЕР_4 надано письмову згоду на продовження ОСОБА_4 військової служби у вказаній військовій частині.
Підозрюваному ОСОБА_4 були роз'яснені підстави, правові наслідки звільнення його від кримінальної відповідальності та закриття провадження відповідно до ч.5 ст.401 КК України, на що указаний підозрюваний надав письмову згоду на закриття вище зазначеного кримінального провадження із цієї підстави.
На підставі вище зазначеного, а також враховуючи положення п.1 ч.2 ст.284 КПК України, суд вважає за можливе звільнити підозрюваного ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України, від кримінальної відповідальності за вчинення указаного кримінального правопорушення, та кримінальне провадження відносно нього закрити.
Ухвалою Роздільнянського районного суду Одеської області від 19.02.2025 року підозрюваному ОСОБА_4 було обрано міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із визначенням застави у розмірі 181 680 грн.
Суд вважає, що міру запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою необхідно скасувати, так як у подальшому застосуванні такого запобіжного заходу відпала потреба.
Керуючись ст. 284, 286, 288, 376, 381, 382, 392, 395 КПК України, суд
Клопотання прокурора Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 про звільнення від кримінальної відповідальності підозрюваного ОСОБА_4 у кримінальному провадженні за № 62025150020000405 від 24.01.2025 року за ч.5 ст.407 КК України - задовольнити.
На підставі ч.5 ст.401 КК України звільнити підозрюваного ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за ч.5 ст.407 КК України, та закрити кримінальне провадження за № 62025150020000405 від 24.01.2025 року за ч.5 ст.407 КК України (справу №522/5692/25, 1-кп/522/2180/25).
Міру запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою із визначенням застави у розмірі 181 680 грн., згідно до ухвали Роздільнянського районного суду Одеської області від 19.02.2025 року скасувати, та звільнити його з-під варти у залі суду.
Зобов'язати ОСОБА_4 прибути протягом 72 годин за місцем служби у військову частину НОМЕР_4 , після набрання ухвалою законної сили.
Ухвала суду може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення.
Суддя ОСОБА_1