Справа № 522/17174/24
Провадження № 2/522/1329/25
15 квітня 2025 року м. Одеса
Суддя Приморського районного суду міста Одеси Павлик І.А., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Кріт» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у сумі 13 911,34 грн,
01.10.2024 до Приморського районного суду м. Одеси надійшов позов ОСББ «Кріт» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у сумі 13 911,34 грн.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що ОСББ «Кріт» у відповідності до Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» створено співвласниками багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 для утримання багатоквартирного будинку, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг, та виконання співвласниками своїх зобов'язань, пов'язаних з діяльністю об'єднання, зокрема забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх внесків та платежів передбачених законодавством та статутними документами.
ОСОБА_1 є власником квартири у багатоквартирному будинку в АДРЕСА_2 відповідно до відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно. Станом на 31.08.2024 у ОСОБА_1 виникла заборгованість зі сплати внесків та платежів з утримання багатоквартирного будинку та отриманні комунальних послуг у сумі 26 293,67 грн. 12.09.2024 ОСОБА_1 звернувся до ОСББ «Кріт» із заявою про визнання свого боргу перед ОСББ «Кріт» за несвоєчасну сплату внесків на утримання багатоквартирного будинку та житлово-комунальних послуг у сумі 26 393,67 грн та попросив укласти договір про реструктуризацію боргу.
12.09.2024 між ОСББ «Кріт» та ОСОБА_1 було укладено Договір про реструктуризацію боргу за утримання багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 та отримані комунальні послуги. Пунктом 5 даного договору був встановлений наступний графік погашення боргу:
-1-й платіж - сума 5 000,00 грн оплата до 16.09.2024;
-2-й платіж - сума 5 000,00 грн оплата до 30.09.2024;
-3-й платіж - сума 5 000,00 грн оплата до 10.10.2024;
-4-й платіж - сума 5 000,00 грн оплата до 20.10.2024;
-5-й платіж - сума 5 000,00 грн оплата до 10.11.2024;
-6-й платіж - сума 1 394,00 грн оплата до 30.11.2024.
Відповідно до п. 3 Договору від 12.09.2024 ОСОБА_1 зобов'язався у строк до 30.11.2024 погасити в повному обсязі борг перед ОСББ «Кріт» у сумі 26 393,67 грн.
Позивач зазначає, що згідно наведеного графіку у строк до 30.09.2024 відповідач повинен був сплатити 10 000,00 грн боргу, проте відповідно до платіжної інструкції № @2PL504678 від 18.09.2024 ОСОБА_1 сплатив лише частину боргу у сумі 1 671,18 грн, в зв'язку з чим станом 01.10.2024 сума його боргу перед ОСББ «Кріт» складає 8 328,82 грн, на яку позивачем нараховано пеню у розмірі 5 % від простроченої суми на підставі п. 8 договору від 12.09.2024 у сумі 5 577,466 грн, та 5,05 грн - 3 % річних на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України.
Посилаючись на порушення відповідачем своїх зобов'язань з оплати заборгованості за договором про реструктуризацію боргу за утримання багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 та отримані комунальні послуги від 12.09.2024, позивач просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСББ «Кріт» 8 328,82 грн основного боргу, 5 577,466 грн пені та 5,05 грн - 3 % річних, а всього - 13 911,34 грн.
04.10.2024 ухвалою суду відкрито провадження у справі та призначено її розгляд в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
05.03.2025 до суду від ОСОБА_1 надійшли заперечення на позовну заяву у яких він заперечує проти наявності заборгованості перед ОСББ «Кріт» та просить суд здійснити аудит (звірку) його заборгованості перед ОСББ «Кріт».
Згідно вимог ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
У відповідності до ч. 8 ст. 279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.
Положеннями ст. 174 ЦПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.
Суд, у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) у судове засідання сторін, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, дійшов висновку про часткове задоволення позову, з огляду на наступне.
Згідно з ч.1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч. 1 ст. 16 ЦК України).
Приписами ст. 11 ЦК України встановлено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Судом встановлено, що ОСББ «Кріт» створено співвласниками багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 для утримання багатоквартирного будинку.
ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_3 , що підтверджується Інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна.
12.09.2024 ОСОБА_1 звернувся до ОСББ «Кріт» з заявою про визнання боргу перед Об'єднанням у сумі 26 393,67 грн, та просив укласти договір реструктуризації.
12.09.2024 між ОСББ «Кріт» та ОСОБА_1 було укладено Договір про реструктуризацію боргу за утримання багатоквартирного будинку в АДРЕСА_1 та отримані комунальні послуги, за яким відповідач визнав свій борг перед позивачем за утримання багатоквартирного будинку в АДРЕСА_1 та за отримані комунальні послуги у сумі 26 393,67 грн включно за серпень 2024 року.
Пунктом 5 даного договору був встановлений наступний графік погашення боргу:
-1-й платіж - сума 5 000,00 грн оплата до 16.09.2024;
-2-й платіж - сума 5 000,00 грн оплата до 30.09.2024;
-3-й платіж - сума 5 000,00 грн оплата до 10.10.2024;
-4-й платіж - сума 5 000,00 грн оплата до 20.10.2024;
-5-й платіж - сума 5 000,00 грн оплата до 10.11.2024;
-6-й платіж - сума 1 394,00 грн оплата до 30.11.2024.
Приписами ст. 627 ЦК України встановлено свободу договору, згідно якої відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
У статті 629 ЦК України закріплено один із фундаментів на якому базується цивільне право - обов'язковість договору. Тобто з укладенням договору та виникненням зобов'язання його сторони набувають обов'язки (а не лише суб'єктивні права), які вони мають виконувати. Не виконання обов'язків, встановлених договором, може відбуватися при: (1) розірванні договору за взаємною домовленістю сторін; (2) розірванні договору в судовому порядку; (3) відмові від договору в односторонньому порядку у випадках, передбачених договором та законом; (4) припинення зобов'язання на підставах, що містяться в главі 50 ЦК України; (5) недійсності договору (нікчемності договору або визнання його недійсним на підставі рішення суду).
Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 525 Цивільного кодексу України визначено, що одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.
Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що ставляться.
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ч. 1 ст. 599 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до п. 3 Договору від 12.09.2024 ОСОБА_1 зобов'язався у строк до 30.11.2024 погасити в повному обсязі борг перед ОСББ «Кріт» у сумі 26 393,67 грн.
Згідно наведеного графіку, у строк до 30.09.2024 відповідач повинен був сплатити 10 000,00 грн боргу, проте відповідно до платіжної інструкції № @2PL504678 від 18.09.2024 ОСОБА_1 сплатив лише частину боргу у сумі 1 671,18 грн, в зв'язку з чим станом 01.10.2024 (дата звернення до суду з позовом) сума боргу ОСОБА_1 перед ОСББ «Кріт» складає 8 328,82 грн, та підлягає стягненню з відповідача, оскільки останнім не надано доказів погашення заборгованості за вказаний період за договором від 12.09.2024. Водночас підлягають задоволенню вимоги про стягнення 3 % річних, нарахованих позивачем на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України, які є складовою частиною боргу та становлять 5,05 грн.
При цьому суд зазначає, що предметом даного спору є стягнення заборгованості за договором про реструктуризацію боргу за утримання багатоквартирного будинку в АДРЕСА_1 та отримані комунальні послуги від 12.09.2024, укладеним між сторонами, за яким відповідач визнав суму боргу у розмірі 26 393,67 грн, та не заперечував щодо факту укладення даного договору, а тому доводи відповідача, наведені у запереченнях, про невизнання ним суми боргу та зобов'язання позивача здійснити перерахунок платежів, відхиляються судом як необґрунтовані.
Пунктом 8 Договору про реструктуризацію боргу за утримання багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 та отримані комунальні послуги сторонами погоджено, що у разі прострочення оплати боргу та/або за прострочення сплати за поточне утримання багатоквартирного будинку та отримані комунальні послуги нараховується пеня у розмірі 5 % від простроченої суми.
Позивачем за порушення відповідачем договірних зобов'язань в частині сплати боргу, на підставі п. 8 договору нараховано пеню у сумі 5 577,466 грн.
Здійснивши перерахунок пені, суд зазначає наступне.
Так, з 17.09.2024 по 18.09.2024 (дата часткового погашення заборгованості у сумі 1 671,18 грн) позивачем нараховано пеню у сумі 250,00 грн (5 000,00 грн х 5 % х 1 день), з 18.09.2024 по 01.10.2024 позивачем нараховано пеню у сумі 2 163,73 грн (3 328,82 грн х 5 % х 13 днів), з 01.10.2024 (дата звернення до суду з позовом) позивачем нараховано пеню у сумі 250,00 грн (5 000,00 грн х 5 % х 1 день).
Отже, загальна сума пені за прострочення грошового зобов'язання за період з 17.09.2024 по 01.10.2024 складає 2 663,73 грн (250,00 грн + 2 163,73 грн + 250,00 грн).
Натомість позивач здійснивши арифметично правильний розрахунок пені за вказаний період помилково зазначив у позові про те, що загальна сума пені за прострочення грошового зобов'язання за період з 17.09.2024 по 01.10.2024 складає 3 163,73 грн, а в прохальній частині просив стягнути пеню у сумі 5 577,466 грн, що не відповідає вищенаведеному розрахунку.
На підтвердження платоспроможності відповідача позивачем долучено копію довідки ГУ ПФУ в Одеській області від 20.03.2024 про отримання пенсії за віком, згідно якої пенсія відповідача з жовтня 2023 року по лютий 2024 року становить 16 271,75 грн в місяць, а за березень 2024 року - 17 679,79 грн.
Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
При цьому суд враховує, що неустойка має на меті, насамперед, стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов'язання та не може становити непомірний тягар для споживача і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора. Таку правову позицію викладено в Рішенні Конституційного Суду України від 11.07.2013 № 7-рп/2013. Аналогічні висновки наведені у постанові Верховного Суду від 04.02.2020 у справі № 918/116/19.
Крім цього, таку функцію, як сприяння належному виконанню зобов'язання, стимулювання боржника до належної поведінки, неустойка виконує до моменту порушення зобов'язання боржником. Після порушення боржником свого обов'язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності. Неустойка не є каральною санкцією, а має саме компенсаційний характер (постанова Верховного Суду від 02.11.2022 у справі № 910/14591/21).
Для того щоб неустойка не набула ознак каральної санкції діє правило частини третьої статті 551 ЦК України , згідно якої розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення (постанова ВП ВС від 18.03.2020 у справі № 902/417/18).
Так, положеннями статті 3 ЦК України регламентовано загальні засади цивільного законодавства, якими, згідно з пунктами 3, 6 частини першої цієї статті ЦК України, є свобода договору, справедливість, добросовісність та розумність.
Добросовісність є не тільки однією з основоположних засад цивільного законодавства, а також імперативним принципом щодо дій усіх учасників цивільних правовідносин (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України). Добросовісність - це відповідність дій учасників цивільних правовідносин певному стандарту поведінки, який характеризується чесністю, відкритістю, повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Тобто цивільний оборот ґрунтується на презумпції добросовісності та чесності учасників цивільних відносин, які вправі розраховувати саме на таку поведінку інших учасників, що відповідатиме зазначеним критеріям та уявленням про честь і совість.
Такий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.09.2022 у справі № 910/16579/20.
Отже, застосування неустойки має здійснюватися із дотриманням принципу розумності, добросовісності та справедливості.
А тому, в силу загальних засад справедливості, добросовісності, розумності, може бути застосований також закріплений законодавцем в статті 3 ЦК України принцип можливості обмеження свободи договору (статті 6, 627 цього Кодексу) і як норма прямої дії, і як безпосередній правовий засіб врегулювання прав та обов'язків у правовідносинах.
Штрафні санкції, що встановлюються відповідно до договору чи закону за несвоєчасне виконання зобов'язання, спрямовані передусім на компенсацію кредитору майнових втрат, яких він зазнає внаслідок несвоєчасного здійснення з ним розрахунку з боку боржника. Такі санкції не можуть розглядатися кредитором як спосіб отримання доходів, що є більш вигідним порівняно з надходженнями від належно виконаних грошових зобов'язань.
Верховний Суд у постанові від 26.08.2021 у справі № 911/378/17 (911/2223/20) зазначив, що зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі вичерпного переліку обставин як підстав для зменшення судом розміру неустойки (частина третя статті 551 ЦК України) суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.
У постановах Верховного Суду від 13.07.2022 у справі № 925/577/21 та від 28.06.2022 у справі № 902/653/21 вказано, що на підставі ч. 3 ст. 551 ЦК України, а також виходячи з принципів добросовісності, розумності, справедливості та пропорційності, суд, в тому числі, і з власної ініціативи, може зменшити розмір неустойки (штрафу, пені) до її розумного розміру.
Верховний Суд у постановах від 11.07.2023 у справі № 914/3231/16, від 10.08.2023 у справі № 910/8725/22, від 26.09.2023 у справі № 910/22026/21, від 02.11.2023 у справі № 910/13000/22, від 07.11.2023 у справі № 924/215/23, від 09.11.2023 у справі № 902/919/22) вказав, що розмір неустойки, до якого суд її зменшує (на 90 %, 70 % чи 50 % тощо), у кожних конкретно взятих правовідносинах (справах) також має індивідуально-оціночний характер, оскільки цей розмір (частина або процент, на які зменшується неустойка), який обумовлюється встановленими та оціненими судом обставинами у конкретних правовідносинах, визначається судом у межах дискреційних повноважень, наданих суду відповідно до положень частини третьої статті 551 ЦК України, тобто у межах судового розсуду.
Таким чином, в питаннях підстав для зменшення розміру неустойки правовідносини у кожному спорі про її стягнення є відмінними, оскільки кожного разу суд, застосовуючи дискрецію для вирішення цього питання, виходить з конкретних обставин, якими обумовлене зменшення штрафних санкцій, які водночас мають узгоджуватись з положеннями частини третьої статті 551 ЦК України.
ОП КГС ВС у постанові від 19.01.2024 у справі № 911/2269/22 зазначила, що індивідуальний характер підстав, якими у конкретних правовідносинах обумовлюється зменшення судом розміру неустойки (що підлягає стягненню за порушення зобов'язання), а також дискреційний характер визначення судом розміру, до якого суд її зменшує, зумовлюють висновок про відсутність універсального максимального і мінімального розміру неустойки, на який її може бути зменшено, що водночас вимагає, щоб цей розмір відповідав принципам верховенства права.
Суд зазначає, що пеня є лише санкцією за невиконання зобов'язання, а не основним боргом, а тому при зменшенні її розміру позивач не несе значного негативного наслідку в своєму фінансовому становищі.
З урахуванням вищевикладеного, врахувавши правову природу виникнення заборгованості , соціальний статус відповідача, а також те, що наслідки невиконання боржником зобов'язання вочевидь більш вигідні для кредитора, ніж належне виконання такого зобов'язання, а також виходячи з принципів добросовісності, розумності, справедливості та пропорційності, для того щоб неустойка не набула ознак каральної санкції, суд на підставі ч. 3 ст. 551 ЦК України, дійшов висновку про зменшення розміру пені на 90 %, що становить 266,37 грн (2 663,73 грн - 90 %).
За таких обставин, позов підлягає частковому задоволенню шляхом стягнення з відповідача на користь позивача 8 328,82 грн основного боргу, 5,05 грн - 3 % річних та 266,37 грн пені.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи, що за звернення до суду з даним позовом позивачем сплачено судовий у сумі 3 028,00 грн, а також задоволення позову на 61,82 %, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у сумі 1 871,91 грн.
Керуючись ст.ст. 81, 141, 259, 263-265, 268, 352, 354 ЦПК України, суд
Позов Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Кріт» до ОСОБА_1 стягнення заборгованості у сумі 13 911,34 грн задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНКОПП: НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ) на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Кріт» (65012, м. Одеса, вул. Французький бульвар, буд. 13А; ЄДРПОУ: 40570774) 8 328,82 грн основного боргу, 5,05 грн - 3 % річних та 266,37 грн пені за договором про реструктуризацію боргу за утримання багатоквартирного будинку в АДРЕСА_1 та отримані комунальні послуги від 12.09.2024.
У задоволення решти позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНКОПП: НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ) на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Кріт» (65012, м. Одеса, вул. Французький бульвар, буд. 13А; ЄДРПОУ: 40570774) 1 871,91 грн витрат по сплаті судового збору.
Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Одеського апеляційного суду.
Суддя І.А. Павлик