Справа № 522/14435/24-Е
Провадження № 2-а/522/120/25
17 березня 2025 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:
головуючої судді Шенцевої О.П.,
при секретарі Морозовій О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення, -
Представник позивача звернувся до Приморського районного суду м. Одеси з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови №С/10939 від 12 липня 2024 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 17000 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що постановою ТВО ІНФОРМАЦІЯ_2 підполковника ОСОБА_2 №С/10939 від 12.07.2024 року позивача ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 17000 грн. Проте позивач вважає, що постанова є незаконною з наступних підстав: відповідач грубо порушив процедуру притягнення до адміністративної відповідальності; він не був повідомлений про час і місце розгляду справи; в протоколі неправильно зазначено його адресу; копія протоколу йому не вручалась та не було надано можливість скористатися послугами адвоката. Він не відмовлявся надати військово-облікові документи, а пояснив співробітникам ІНФОРМАЦІЯ_2 , що військово-облікові документи йому не видавали. Після того, як працівники ІНФОРМАЦІЯ_2 дізналися, що працівники поліції встановлюють місце знаходження позивача, вони в короткий термін склали матеріали адміністративного правопорушення. Також позивач зазначає, що він не приймав участі при розгляді адміністративних матеріалів, позивачу віддали вже складений працівниками ІНФОРМАЦІЯ_2 протокол, копію постанови №С10939 позивачу не надавали. Позивач вважає, що відповідно до п. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» адміністративна відповідальність не може наступити за відсутністю документу, який йому не видавався. Також в поставові про адміністративне правопорушення №С/10939 від 12.07.2024 року не вказано дату та час скоєння адміністративного правопорушення, що є обов'язковим при винесенні такої постанови.
За результатами автоматизованого розподілу справа була передана на розгляд судді Шенцевій О.П.
Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 02 вересня 2024 року відкрито провадження у адміністративній справі та витребувано у ІНФОРМАЦІЯ_1 належним чином засвідчені копії постанови №С/10939 від 12 липня 2024 року відносно ОСОБА_1 , а також усіх матеріалів, на підставі яких ухвалено вказану постанову.
12 листопада 2024 року до Приморського районного суду м. Одеси від ІНФОРМАЦІЯ_3 надійшли витребувані документи на виконання ухвали суду, а саме копія протоколу №С/10866 від 12.07.2024 року, копія постанови №10939 від 12.07.2024 року за справою про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210 КУпАП від 12.07.2024 року, копія протоколу №С/10867 від 12.07.2024 року про адміністративне правопорушення, копія постанови №С/10938 від 12.07.2024 року за справою про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
В судове засідання сторони не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. До Приморського районного суду м. Одеси від представника позивача надійшла заява про розгляд справи у відсутності позивача за ст. 229 КАС України. Представник відповідача про причини неявки суд не повідомив, відзиву на адміністративний позов до суду не надходило.
За ч. 3 ст. 268 КАС України, неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.
Згідно з ч. 4 ст. 229 та ч. 3 ст. 268 КАС України, суд доходить до висновку про можливість розгляду справи у відсутність сторін, без фіксації судового засідання технічними засобами.
Суд, дослідивши матеріали справи, повно і всебічно з'ясувавши обставини справи, оцінивши докази на підтвердження таких обставин в їх сукупності, доходить до таких висновків.
Предметом судового дослідження за даними правовідносинами є правомірність дій суб'єкта владних повноважень щодо встановлення адміністративного правопорушення, законність та обґрунтованість постанови про адміністративне правопорушення.
Як встановлено судом, 12 липня 2024 року відносно ОСОБА_1 . ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 підполковником ОСОБА_2 була винесена постанова №С/10939 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 17000 грн.
Згідно з наявною в матеріалах справи витребуваної постанови №С/10939 за справою про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210 КУпАП, ОСОБА_1 в умовах особливого періоду, при особистому зверненні до ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: АДРЕСА_1 , виявлено, що у порушення ч. 2 п. 10-1 Додатку №2 «Правила військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів», не мав при собі військово-обліковий документ. Доказів щодо поважної причини відсутності документів не надав.
ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 . Проте що в протоколі про адміністративне правопорушення, що у постанові у справі про адміністративне правопорушення вказана інша адреса, як адреса реєстрації, а саме: АДРЕСА_2 .
Всупереч змісту постанови про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 вважає що постанова не містить жодних конкретних відомостей чи доказів, які могли б підтверджувати вчинення ним адміністративного правопорушення, зокрема відсутності при собі військово-облікових документів.
Згідно з ч. 2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За змістом ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Положення ст. 62 цього Закону розповсюджуються і на обвинувачення особи у вчиненні адміністративного правопорушення.
Статтею 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Диспозиція ч.1 ст. 210-1 КУпАП передбачає відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
Диспозиція ч.3 ст.210-1 КУпАП передбачає відповідальність за вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період.
Згідно з ст. 283 КУпАП постанова у справі про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.
Згідно із ч. 1, ч.2 ст. 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України). Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, крім іншого, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а також іншими документами.
Відповідно до принципу 6 Рекомендації № R (91) 1 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам стосовно адміністративних санкцій, ухваленої 13 лютого 1991 року, при застосуванні адміністративних санкцій, окрім сформульованих у Резолюції (77) 31 принципів справедливої адміністративної процедури, що звичайно застосовуються до адміністративних актів, слід керуватися такими особливими принципами: 1) особа, стосовно якої розглядається можливість застосування адміністративної санкції, попередньо інформується щодо фактів, які їй ставляться в вину; 2) вона має достатньо часу для підготовки свого захисту залежно від складності справи та суворості санкцій, що можуть бути застосовані; 3) вона або її представник інформується стосовно характеру доказів у справі, зібраних проти неї; 4) вона має можливість висловити свою думку перед оголошенням рішення про санкцію; 5) адміністративний акт про застосування санкцій містить мотиви, на яких вона ґрунтується.
Згідно з ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Відповідно до ч. 2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Єдиним доказом вчинення позивачем адміністративного правопорушення є сама постанова, яку він оскаржує.
Однак зазначена постанова не може розглядатись як доказ, за відсутності інших доказів на підтвердження обставин вказаних в оскаржуваній постанові, оскільки відповідачами не надано жодного та допустимого доказу вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, як і взагалі не надано заперечень щодо позову.
Згідно з п. 1, 7 та абз. 11 п. 9 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 № 154, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Згідно з ч.4 ст.258 КУпАП протокол не складається у разі вчинення в особливий період адміністративних правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, розгляд яких віднесено до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України (у частині правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України), якщо особа не з'явилася без поважних причин або не повідомила причину неприбуття на виклик територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, будучи належним чином повідомленою про дату, час і місце виклику, та за наявності у територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України підтвердних документів про отримання особою виклику.
Пунктами 9-11 розділу ІІ Інструкції зі складання територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки протоколів та оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення затвердженому Наказом Міністерства оборони України № 3 від 01.01.2024 р. визначено, що матеріали справи про адміністративне правопорушення подаються уповноваженою посадовою особою, яка склала протокол, керівнику територіального центру комплектування та соціальної підтримки, для її розгляду у порядку, визначеному КУпАП.
Згідно з ст. 256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Протокол № С/10866 про адміністративне правопорушення, який складено заступником командира роти з морально-психологічного забезпечення роти охорони ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 , містить посилання на те, що 12.07.2024 о 14.00 год. в умовах особливого періоду, при особистому звернені ОСОБА_1 (адреса за протоколом: АДРЕСА_2 ) до ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: АДРЕСА_1 , виявлено що у порушення вимог ч. 2 п. 10-1 Додатку №2 «Правила військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів», «Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів» він не мав при собі військово-облікових документів.
Проте адресою проживання ОСОБА_1 вказана неіснуюча адреса. Суд вважає, що такі недоліки протоколу №С/10866 від 12.07.2024 року свідчать про його неналежність як доказу у даній справі.
Розглянувши справу про адміністративне правопорушення, керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки відповідно до статті 283КУпАП виносить постанову по справі про адміністративне правопорушення.
У справі керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки, який її розглядає, відповідно до статті 284 КУпАП виносить одну з таких постанов: - про накладення адміністративного стягнення; - про закриття справи.
Суд зауважує, що розгляд справи про адміністративне правопорушення має здійснюватися з дотриманням установленої процедури, яка створює умови об'єктивного і справедливого розгляду справи про адміністративне правопорушення.
Так, відповідно до ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Порушення прав особи, яка притягалася до адміністративної відповідальності та порушення порядку розгляду справи про адміністративне правопорушення, є окремою підставою для скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.
Суд зазначає, що в ході судового розгляду відповідачем жодними належними, достовірним та достатніми доказами не доведено перед судом факту дотримання процесуальних прав позивача, зокрема, не надано жодних доказів дотримання передбаченої статтею 279 та 268 КупАП процедури розгляду справи.
Враховуючи доводи позивача про те, що відповідач не повідомив його про розгляд справи та не виконав вимоги щодо всебічного, повного і об'єктивного з'ясування всіх обставин справи, не дотримався процедури розгляду справи та фактично не надав позивачу можливості скористатися правами, передбаченими ч.1 ст. 268 КУпАП, а також відсутність доказів на спростування таких доводів позивача, суд вважає, що відповідачем не доведено дотримання процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення.
З огляду на наведене оскаржувана постанова підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення підлягає закриттю.
За подання адміністративного позову до Приморського районного суду м. Одеси позивач сплатив судовий збір в розмір 605,60 гривень, згідно з копією квитанції про сплату №4447-0399-2388-9292 від 28 серпня 2024 року.
У відповідності до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Тобто, витрати зі сплати судового збору, понесені позивачем підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь позивача ОСОБА_1 .
На підставі вище викладеного, керуючись ст. ст. 251, 252, 280, 288, 293 КУпАП, ст. ст. 2, 5, 9, 72-79, 139, 241, 242-246, 286, 293 КАС України, суд,-
Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення - задовольнити.
Скасувати постанову про адміністративне правопорушення № С/10939 від 12 липня 2024 року винесену тимчасово виконуючим обов'язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковником ОСОБА_2 , відповідно до якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000,00 грн., а справу про адміністративне правопорушення - закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_3 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 ) витрати зі сплати судового збору в розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя