Справа № 522/19324/24
Провадження по справі №1-кс/522/6908/24
(повний текст)
25 грудня 2024 року м. Одеса
Слідчий суддя Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого в особливо важливих справах слідчого відділу Управління Служби безпеки України в Одеській області ОСОБА_3 про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Ульяновськ Російської Федерації, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
підозрюваного в рамках кримінального провадження № 22024160000000508 від 01.11.2024 у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_5 ,
захисника підозрюваного - адвоката ОСОБА_6 ,
підозрюваного - ОСОБА_4
Слідчим відділом Управління здійснюється досудове розслудвання у кримінальному провадженні № 22024160000000508 від 01.11.2024 за підозрою громадянина України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України.
Досудовим розслідуванням установлено, що 24.02.2022 року о 05:00 год., за наказом президента Російської Федерації (далі за текстом також - РФ) ОСОБА_7 , збройні сили РФ незаконно, віроломно вторглись на територію Україну, здійснили широкомасштабну неспровоковану військову агресію і збройний напад, застосовуючи всі види стрілецької, артилерійської, ракетної, іншої зброї, в тому числі засоби ведення війни, заборонені міжнародним правом, спричиняючи ураження і руйнування об'єктів військової і цивільної, в тому числі критичної, інфраструктури, ураження і вбивства особового складу підрозділів Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, правоохоронних органів, мирного населення, масово порушуючи при цьому закони та звичаї війни, передбачені міжнародними договорами, і масово вчиняючи на території України злочини проти основ національної безпеки України, проти життя та здоров'я особи, проти волі, честі та гідності особи, проти статевої свободи та статевої недоторканності особи, проти виборчих, трудових та інших особистих прав і свобод людини і громадянина, проти власності, проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку.
У зв'язку з вказаними обставинами, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженим Законом України № 2102-IX від 24.02.2022, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. В подальшому, термін дії воєнного стану продовжено на 30 днів указами Президента України від 14.03.2022 № 133/2022 (затверджений Законом України № 2119-IX від 15.03.2022) та від 18.04.2022 № 259/2022 (затверджений Законом України 2212-IX від 21.04.2022), а також на 90 днів - Указами Президента України від 17.05.2022 № 341/2022 (затверджений Законом України № 2263-IX від 22.05.2022), від 12.08.2022 № 573/2022 (затверджений Законом України № 2500-IX від 15.08.2022), від 07.11.2022 (затверджений Законом України № 2738-IX від 16.11.2022), від 06.02.2023 № 58/2023 (затверджений Законом України № 2915-IX від 07.02.2023), від 01.05.2023 № 254/2023 (затверджений Законом України № 3057-IX від 02.05.2023), від 26.07.2023 № 451/2023 (затверджений Законом України № 3275-IX від 27.07.2023), від 06.11.2023 № 734/2023 (затверджений Законом України № 3429-IX від 08.11.2023), від 05.02.2024 № 49/2024 (затверджений Законом України № 3564-IX від 06.02.2024), від 23.07.2024 № 469/2024 (затверджений Законом України № 3891-ІХ від 23.07.2024).
Після початку широкомасштабного військового вторгнення Російської Федерації в Україну 24.02.2022 у громадянина України ОСОБА_4 , який був невдоволеним чинною державною владою в Україні, сповідував антиукраїнську ідеологію і неприйняття державності України, був прихильником приєднання території України до РФ або створення на її території проросійських псевдодержавних утворень, підтримував збройну агресію РФ проти України, визнавав її правомірною і підшукував способи сприяти їй, усвідомлював, що РФ здійснює широкомасштабну неспровоковану військову агресію і збройний напад проти України, у зв'язку з чим в Україні у встановленому законом порядку введено воєнний стан, виник злочинний умисел, направлений на надання державі-агресору РФ, її державним органам, організаціям і представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України. Способом допомоги державі-агресору РФ в проведенні підривної діяльності проти України ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 , обрав - передачу представникам розвідувальних органів РФ інформації, отриманої ним в ході здійснення своїх посадових обов'язків та безпосереднього доступу до службової інформації військової частини НОМЕР_1 (центр спеціального призначення « ІНФОРМАЦІЯ_2 » Сил спеціальних операцій Збройних Сил України), щодо розташування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, розташування, направлення і переміщення їх зброї та озброєння, оперативно-службової діяльності Сил спеціальних операцій Збройних Сил України.
З метою реалізації свого злочинного умислу, протягом 2022-2024 років ОСОБА_4 за невстановлених обставин вступив в контакт з невстановленим співробітником розвідувального органу Російської Федерації, якому дав зобов'язання здобувати і передавати йому засобами конспіративного зв'язку розвідувальну інформацію щодо розташування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, розташування, направлення і переміщення їх зброї та озброєння, оперативно-службової діяльності Сил спеціальних операцій Збройних Сил України.
На виконання свого злочинного умислу, 13.10.2024, у період часу з 07 год. 40 хв. по 09 год. 32 хв., ОСОБА_4 , знаходячись за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_2 , діючи умисно, маючи умисел на надання державі-агресору РФ, її державним органам і організаціям, їх представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України в умовах збройної агресії РФ проти України і в умовах введеного в Україні у встановленому законом порядку воєнного стану, переслідуючи протиправну мету зниження обороноздатності України в умовах воєнного стану, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій і бажаючи настання шкідливих наслідків у вигляді створення загрози державній безпеці України, використовуючи власний мобільний телефон марки «Ulefone» моделі «Armor X13» s/n: НОМЕР_2 , ІМЕІ 1: НОМЕР_3 , ІМЕІ 2: НОМЕР_4 , із сім-картою стільникового зв'язку за номером НОМЕР_5 , будучи зареєстрованим в месенджері (сервісі для миттєвого обміну голосовими, текстовими повідомленнями і медіафайлами) «Telegram» під ім'ям « ОСОБА_8 », авторизованим під його номером телефону НОМЕР_5 , в ході спілкування в месенджері «Telegram» надіслав невстановленому співробітнику розвідувального органу Російської Федерації, зареєстрованому в месенджері «Telegram» під іменем « ОСОБА_9 », контакт якого був збережений в телефонній книжці мобільного телефону ОСОБА_4 під іменем « ОСОБА_10 » і який завідомо для ОСОБА_4 знаходився на території РФ або на окупованій РФ території України (точне місце не встановлене) і здійснював підривну діяльність проти України, достовірну інформацію, у вигляді текстових повідомлень і восьми текстових файлів формату «.docx», про обставини оперативно-службової діяльності військової частини НОМЕР_1 , про виконання Силами спеціальних операцій Збройних Сил України завдань, спрямованих на відсіч збройній агресії РФ безпосередньо на лінії бойового зіткнення, про діяльність руху спротиву на тимчасово окупованій РФ території Автономній Республіці Крим і Херсонської області.
За інформацією Сил спеціальних операцій Збройних Сил України, передача ОСОБА_4 вказаної інформації невстановленому співробітнику розвідувального органу РФ може нанести шкоду обороноздатності та державній безпеці України.
При цьому, надаючи невстановленому співробітнику розвідувального органу Російської Федерації достовірну інформацію про виконання Силами спеціальних операцій Збройних Сил України завдань, спрямованих на відсіч збройній агресії РФ безпосередньо на лінії бойового зіткнення, про діяльність руху спротиву на тимчасово окупованій РФ території Автономній Республіці Крим і Херсонської області, ОСОБА_4 усвідомлював, що відповідні підрозділи і військовослужбовці Збройних Сил України стануть цілями вогневого ураження збройними силами РФ, а надана ним інформація буде використана для планування і ведення збройними силами РФ військових дій проти України, проведення розвідувальними органами РФ підривної діяльності проти України, у зв'язку з чим його дії направлені на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканості, обороноздатності, державній, економічній та інформаційній безпеці України.
29.10.2024 ОСОБА_4 затримано в порядку ст.ст. 208, 615 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України.
29.10.2024 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України.
30.10.2024 підозрюваному ОСОБА_4 слідчим суддею Приморського районного суду міста Одеси обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 27.12.2024.
Строк досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні спливає 29.12.2024.
Закінчити досудове розслідування в передбачений п. 4 ч. 3 ст. 219 КПК України термін (протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину) неможливо, оскільки для прийняття законного та обґрунтованого рішення за вказаними матеріалами досудового розслідування необхідно виконати ряд слідчих дій.
У зв'язку з чим, слідчий звернувся до суду із клопотанням про продовження відносно підозрюваного ОСОБА_4 строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Позиція учасників судового розгляду.
Прокурор в судовому засіданні підтримав клопотання слідчого в повному обсязі та просив його задовольнити, посилаючись на те, що ризики, передбачені п.п.1,2,3 та 5 ч.1 ст.177 КПК України, які були враховані при застосуванні запобіжного заходу, ще мають місце, а саме підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушеннянезаконно впливати на світка та експерта у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється
Підозрюваний ОСОБА_4 та його захисник в судовому засіданні заперечували проти задоволення клопотання слідчого щодо продовження строку дії запобіжного заходу, ризики відсутні, підозрюваний раніше не судимий, а тому просили застосувати більш м'який запобіжний захід.
Дослідивши матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання слідчого, допитавши підозрюваного, заслухавши учасників судового розгляду, приходжу до висновку, що клопотання слідчого підлягає задоволенню з наступних підстав.
Мотиви суду.
Кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) (частина 5 статті 9 КПК України).
Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ (наприклад, пункт 32 рішення у справі «Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom» від 30.08.1990 (заяви № 12244/86, 12245/86; 12383/86) термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (пункт 175 рішення ЄСПЛ від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» (заява № 42310/04).
Висновки органу досудового розслідування щодо причетності підозрюваного до вчинення кримінального правопорушення, яке йому інкримінується, не є явно необґрунтованими чи очевидно недопустимими, тому слідчий суддя дійшов висновку про доведеність стороною обвинувачення обґрунтованості підозри тією мірою, щоб виправдати застосування заходів забезпечення кримінального провадження.
Слідчий суддя на вказаному етапі досудового розслідування не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів, визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу.
Інкримінована підозра ОСОБА_4 підтверджується зібраними у ході досудового розслідування та долученими до матеріалів клопотання належними та допустимими доказами, зокрема: протоколом за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії від 16.10.2024, реєстр. № 17/2/2-4033, в якому зафіксовано спілкування у месенджері (сервісі для миттєвого обміну голосовими, текстовими повідомленнями і медіафайлами) «Telegram» із невстановленим співробітником розвідувального органу Російської Федерації, зареєстрованому в месенджері «Telegram» під іменем « ОСОБА_9 », контакт якого був збережений в телефонній книжці мобільного телефону ОСОБА_4 під іменем « ОСОБА_10 ».
Щодо існування ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України.
Суд вважає, що наразі продовжують існувати ризики, визначені ст. 177 КПК, і що необхідно обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного.
Запобіжні заходи застосовуються з метою досягнення дієвості кримінального провадження. Їх дія носить превентивний (попереджувальний) характер реалізації особами дій, направлених на перешкоджання здійсненню правосуддя у справі.
Ризики, які дають достатні підстави суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення обвинуваченими зазначених дій. При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Крім того, суд враховує, що вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення як обставина, яка впливає на вибір судом виду запобіжного заходу (пункт 1 частини 1 статті 178 КПК), має опосередкований вплив й на оцінку рівня ймовірності вчинення підозрюваним тих чи інших дій, які кваліфікуються як ризики за статтею 177 КПК. Чим меншою є вагомість зібраних доказів на підтвердження підозри та чим нижчим є рівень її обґрунтованості, тим меншою є вірогідність незаконного втручання особи підозрюваного у хід досудового розслідування чи переховування від правосуддя, і навпаки.
Зазначений стандарт доказування (переконання) суд використовує для перевірки наявності ризиків, передбачених частиною 1 статті 177 КПК, у цьому кримінальному провадженні.
Як встановлено в судовому засіданні, підозрюваний ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні злочину, який відноситься до категорії особливо тяжкого злочину, відповідальність за яикй передбачає позбавлення волі до п'ятнадцять років або довічним позбавленням волі, з конфіскацією майна., підозрюваний раніше не судимий, офіційно не працевлаштований, не одружений, ніде не навчається, дітей не має, що свідчить про посередні соціальні зв'язки підозрюваного.
Метою продовження строку дії запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також уникнення ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме: підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні.
Ризик перешкоджання слідству іншим шляхом слідчий суддя до уваги не бере через його неконкретизованість.
Ризик вчинення іншого або продовження вчинення кримінального правопорушення слідчий суддя до уваги не бере, оскільки слідчим в клопотанні та прокурором в судовому засіданні не надано будь-яких документів на підтвердження факту притягнення підозрюваного раніше до адміністративної чи кримінальної відповідальності.
Щодо застосування менш суворого запобіжного заходу.
Встановлені під час судового засідання обставини у свої сукупності та взаємозв'язку формують у суду переконання, що запобігти доведеним під час розгляду клопотання слідчого ризикам неможливо без застосування запобіжного заходу. Однак, суд в цьому випадку не може погодитися з прокурором, що наявність цих ризиків є безумовною підставою для ізоляції підозрюваного і взяття його під варту.
Частиною 1 ст. 176 КПК України встановлена відповідна ієрархія запобіжних заходів від найбільш м?якого (особисте зобов?язання) до найбільш суворого (тримання під вартою). Суд відмовляє у застосуванні чи продовженні строку дії запобіжного заходу, якщо прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про продовження строку дії запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам (ч. 3 ст. 176 КПК України).
Проте, в цьому кримінальному провадженні на даному етапі досудового розслідування, слідчий суддя не вбачає за можливе запобігти ризикам кримінального провадження із застосуванням запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання, особистої поруки, домашнього арешту, в тому числі цілодобового, який хоча і пов'язаний з ізоляцією підозрюваного від суспільства, однак зважаючи на встановлені на цьому етапі досудового розслідування ризики, може виявитися неефективним з таких же підстав.
Враховуючи вчинену Збройними Силами Російської Федерації військову агресією проти нашої Держави, на території України було запроваджено воєнний стан відповідно до Указу Президента України та Верховного головнокомандувача ОСОБА_11 від 24.02.2022 №64/2022 та Закону України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 2102-ІХ.
На часткову зміну статті 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX (зі змінами, внесеними Указом від 14 березня 2022 року № 133/2022, затвердженим Законом України від 15 березня 2022 року № 2119-IX, Указом від 18 квітня 2022 року № 259/2022, затвердженим Законом України від 21 квітня 2022 року № 2212-IX, Указом від 17 травня 2022 року № 341/2022, затвердженим Законом України від 22 травня 2022 року № 2263-IX, Указом від 12 серпня 2022 року № 573/2022, затвердженим Законом України від 15 серпня 2022 року № 2500-IX, Указом від 7 листопада 2022 року № 757/2022, затвердженим Законом України від 16 листопада 2022 року № 2738-IX, Указом від 6 лютого 2023 року № 58/2023, затвердженим Законом України від 7 лютого 2023 року № 2915-IX, Указом від 1 травня 2023 року № 254/2023, затвердженим Законом України від 2 травня 2023 року № 3057-IX, Указом від 26 липня 2023 року № 451/2023, затвердженим Законом України від 27 липня 2023 року № 3275-IX, Указом від 6 листопада 2023 року № 734/2023, затвердженим Законом України від 8 листопада 2023 року № 3429-IX, Указом від 5 лютого 2024 року № 49/2024, затвердженим Законом України від 6 лютого 2024 року № 3564-IX, Указом від 6 травня 2024 року № 271/2024, затвердженим Законом України від 8 травня 2024 року № 3684-IX, та Указом 23 липня 2024 року № 469/2024, затвердженим Законом України від 23 липня 2024 року № 3891-IX), продовжити строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 10 листопада 2024 року строком на 90 діб.
Згідно Закону України «Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо удосконалення відповідальності за колабораційну діяльність та особливостей застосування запобіжних заходів за вчинення злочинів проти основ національної та громадської безпеки» № 2198-IX від 14.04.2022 року, були внесені зміни до Кримінального процесуального кодексу України.
Відтак, згідно ч. 6 ст. 176 КПК України, під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-2, 258-258-5, 260, 261, 437-442 КК України, застосовується запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Згідно положень статті 183 КПК України, під час воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначати розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-5, 260, 261, 437-442 Кримінального кодексу України.
При цьому, слідчий суддя враховує та наголошує, що злочин, в якому ОСОБА_4 є злочином проти основ національної безпеки України, вчинений в умовах воєнного стану через повномасштабне військове вторгнення російської федерації проти незалежної держави України, що свідчить про зухвалу, безвідповідальну поведінку підозрюваного та без будь-яких моральних вагань, який вочевидь має розуміти, що такі дії, які йому інкримінуються призводять до ослаблення держави.
Окрім цього, слідчий суддя враховує, що в рамках вказанного кримінального провадження ще не проведені усі необхідні слідчі дії, а тому вірогідність наявності зазначених ризиків дуже висока.
З огляду на викладене, приймаючи до уваги тяжкість кримінального правопорушення та роль підозрюваного ОСОБА_4 у його вчиненні, встановлені у ході досудового розслідування ризики, які слідчий суддя визнав обґрунтованими, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним злочину, передбаченого ч.2 ст. 111 КК України, а також враховуючи недостатність застосування інших більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні слідчого, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання слідчого про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є обґрунтованим.
Тож, наведені вище обставини виключають об'єктивну можливість щодо застосування до підозрюваного іншого більш м'якого запобіжного заходу.
В цьому кримінальному провадженні на даному етапі слідчий суддя не вбачає за можливе запобігти ризикам кримінального провадження із застосуванням більш м'якого запобіжного заходу.
Необхідно враховувати резонансність вказаної справи, зухвалість вчиненого злочину, внаслідок яких підривається суверенітет України, обороноздатність держави.
А тому, суд доходить висновку, що застосування до підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу неможливе, оскільки ще існують зазначені ризики.
Разом з тим, для прийняття законного рішення у кримінальному провадженні та забезпеченні проведення повного, всебічного, об'єктивного розслідування кримінального правопорушення необхідно провести значний обсяг слідчих та процесуальних дій, а саме: отримати характеризуючі дані відносно підозрюваного ОСОБА_4 від органів державної влади та державних установ; встановити та допитати свідків, які обізнані про протиправну діяльність ОСОБА_4 ; здійснити огляд вилучених речей та предметів в установленому законом порядку; отримати висновок амбулаторної судово психіатричної експертизи, яка буде виконуватиметься експертами Одеської філії СПЕ ДУ «ІПСПЕМН МОЗ України»;отримати висновок від державного експерта з питань таємниць (Командувача Сил спеціальних операцій Збройних Сил України) щодо відносності відомостей до державної таємниці; встановити особу, яка авторизована в месенджері «Telegram» » (сервісі для миттєвого обміну повідомленнями, аудіо, фото та відеофайлів, а також для здійснення аудіо- та відеодзвінків) під нік-неймом « ІНФОРМАЦІЯ_3 » та « ІНФОРМАЦІЯ_4 » з яким ОСОБА_4 підтримував контакт та передавав обставини оперативно-службової діяльності військової частини НОМЕР_1 , про виконання Силами спеціальних операцій Збройних Сил України завдань, спрямованих на відсіч збройній агресії РФ безпосередньо на лінії бойового зіткнення, про діяльність руху спротиву на тимчасово окупованій РФ території Автономній Республіці Крим і Херсонської області; провести тимчасовий доступ до речей та документів у АТ «Державний ощадбанк», з метою підтвердження факту надходження грошових коштів від представників розвідувальних органів російської федерації; допитати військовослужбовців військової частини НОМЕР_1 , які обізнані про протиправну діяльність ОСОБА_4 ; отримати розсекречені матеріали негласних слідчих (розшукових) дій з Одеського апеляційного суду; скласти та вручити обвинувальний акт; виконати вимоги ст. 290 КПК України.
Відповідно до приписів ч.1 ст. 197 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів, а тому саме на такий термін слідчий суддя може продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Таким чином, на підставі наданих матеріалів, оцінюючи всі встановлені під час розгляду клопотання обставини, приходжу до висновку, що строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_4 необхідно продовжити на строк до 60 днів в межах строку проведення досудового розслідування.
Керуючись ст.ст. 132, 176- 178, 183, 186, 193-199, 205, 369-372, 376 КПК України, слідчий суддя
Клопотання слідчого в особливо важливих справах слідчого відділу Управління Служби безпеки України в Одеській області ОСОБА_3 про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, - задовольнити.
Продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до 60 днів в межах строку проведення досудового розслідування, тобто до 22.02.2025 року включно.
Строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обчислюється з моменту винесення ухвали слідчого судді, тобто з 25.12.2024 року.
Ухвала слідчого судді щодо продовження строку дії запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді, може бути подана протягом п'яти днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Повний текст ухвали слідчого судді складено та проголошено 26.12.2024 року об 16:00 годині в залі суду № 131.
Слідчий суддя: ОСОБА_1