15.04.2025
Справа № 522/9984/24-Е
Провадження № 2/522/747/25
Приморський районний суд м. Одеси у складі головуючого - суддя Ярема Х.С., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження (без виклику сторін) справу
за позовом Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» до ОСОБА_1
про стягнення заборгованості.
24.06.2024 АТ «Перший Український Міжнародний Банк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 .
Позивач просить суд:
стягнути заборгованість за кредитним договором № 2001443528101 від 06.11.2019 у розмірі 71 261 грн.
29.07.2024 відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін.
16.08.2024 відповідач подав відзив на позов.
26.08.2024 позивач подав відповідь на відзив.
02.09.2024 відповідач подав заперечення на відповідь на відзив.
Позов обґрунтований тим, що між ОСОБА_1 та АТ «Перший Український Міжнародний Банк» укладено кредитний договір №2001443528101 від 06.11.2019, за умовами якого відповідач отримала кредитну картку з кредитним лімітом 10 000 грн., який пізніше було збільшено до 44 000 грн. Отримавши кредитні кошти, не виконувала зобов'язання за кредитним договором, внаслідок чого утворилась заборгованість, яка станом на 30.04.2024 становить 71 261,57 грн., з яких 37 719,50 грн. - за кредитом, а 33 542,07 грн. - за процентами.
Відповідач проти позову заперечує. Банк не надав доказів руху коштів по картковому рахунку у 2023, 2024 роках, у зв'язку з чим неможливо встановити скільки коштів було сплачено відповідачем та яка сума кредиту залишилась не сплаченою за період з 06.11.2019 по 30.04.2024. Також відсутні докази розрахунку заборгованості за процентами. Письмову вимогу про сплату заборгованості від 01.05.2024 відповідач не отримувала, так як за адресою АДРЕСА_1 не проживає, а після реєстрації шлюбу 26.03.2022 та зміни прізвища на « ОСОБА_2 » проживає за адресою АДРЕСА_2 . Відповідач пояснює, що, у зв'язку з поширенням коронавірусної інфекції та наступним введенням воєнного стану з 12.03.2020 для неї настали форс-мажорні обставини, які не дають можливості виконувати зобов'язання за кредитним договором в належно. Також її чоловік є мобілізованим військовослужбовцем, а тому до неї не може застосовуватися відповідальність у вигляді штрафних санкцій та пені за невиконання кредитних зобов'язань, також відсутній обов'язок зі сплати процентів.
Судом встановлено такі обставини справи.
06.11.2019 між ОСОБА_1 та АТ «Перший Український Міжнародний Банк» укладено кредитний договір № 2001443528101 за умовами якого ОСОБА_1 отримала кредитну картку з кредитним лімітом 10 000 грн., який пізніше (20.04.2021) було збільшено до 44 000 грн.
Укладаючи договір вона підписала Заяву про приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб від 06.11.2019 та Паспорт споживчого кредиту від 06.11.2019, в яких зазначена сума кредитних коштів, строк кредитування, процентна ставка та інші умови кредитування.
За розрахунком банку заборгованості відповідача станом на 30.04.2024 становить за тілом кредиту - 37 719,50 грн., за процентами - 33 542,07 грн., разом - 71 261,57 грн.
З виписки по банківському рахунку ОСОБА_1 вбачається, що використання кредитних коштів розпочалося 08.11.2019, остання операція з нарахування відсотків відбулась 01.08.2022.
01.05.2024 банк направив ОСОБА_1 письмову вимогу про сплату заборгованості, яке згідно з реєстром відправлень №0600264217439 є врученим 13.06.2024.
26.03.2022 ОСОБА_1 зареєструвала шлюб з ОСОБА_3 (прізвище відповідача після укладення шлюбу « ОСОБА_2 »).
Висновки суду.
Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).
Згідно з ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки (ч.1 ст. 1048 ЦК України).
Згідно з ч.1 ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.
Згідно з ч. 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією зі сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст ст. ст. 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
Отже, кредитний договір між сторонами укладений шляхом підписання Заяви, яка містить усі суттєві умові, притаманні кредитному договору, згідно ЦК України.
Відповідач, поряд із Заявою, підписала «Паспорт споживчого кредиту. Інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит».
Паспорт споживчого кредиту був підписаний до моменту підписання Відповідачем Заяви. Мета підписання Паспорту - ознайомлення Відповідача з детальними умовами кредитування. Паспорт споживчого кредиту був наданий Відповідачу на ознайомлення і підписання на виконання вимог ст. 9 Закону України «Про споживче кредитування».
Розділом 3 Паспорту споживчого кредиту «Основні умови кредитування з урахуванням побажань споживча» визначені основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача, а саме: тип кредиту - кредит; сума/ліміт кредиту; строк кредитування; мета отримання кредиту; спосіб та строк надання кредиту.
Відповідно до Розділу 4 Паспорту споживчого кредиту «Інформація щодо реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача» передбачено процентну ставку; тип процентної ставки; розмір комісії. Також зазначені відомості про: загальні витрати за кредитом; орієнтована загальна вартість кредиту, реальна річна процентна ставка.
У Паспорті споживчого кредиту зазначено детальну інформацію про кредитодавця, суму кредиту, строк кредитування; мета отримання кредиту; спосіб та строк надання кредиту; розмір реальної річної процентної ставки та інші умови.
Паспорт споживчого кредиту був наданий Відповідачу попередньо в якості інформації, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит в порядку ст. 9 Закону України «Про споживче кредитування». Після ознайомлення з інформацією про споживчий кредит, яка наведена у Паспорті споживчого кредиту, Відповідач підписав Заяву.
Кредит відповідачеві надано шляхом встановлення кредитного ліміту на картковий рахунок. Факт отримання кредитних коштів та їх використання позичальником підтверджується.
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади і прізвища (крім первинних документів, вимоги до яких встановлюються Національним банком України) осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Залежно від характеру господарської операції та технології обробки облікової інформації до первинних документів можуть включатися додаткові реквізити (печатка, номер документа, підстава для здійснення операції тощо).
Первинні документи, створені автоматично в електронній формі програмним забезпеченням інформаційно-комунікаційної системи, застосовуються у бухгалтерському обліку за ухмови наявності накладеного електронного підпису чи печатки з дотриманням вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.
Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.
Отже, для таких документів Законом передбачена, як паперова, так і електронна форма. Окрім того, не всі первинні документи мають відповідати вимогам цієї норми. Зокрема, до деяких первинних документів вимоги встановлюються Національним банком України.
Пунктами 41-43 Положення про організацію бухгалтерського обліку в банках України, затвердженого Постановою Правління НБУ від 04.07.2018 р. № 75 встановлено, що операції, які здійснює банк, мають бути належним чином задокументовані. Підставою для бухгалтерського обліку операцій банку є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються в бухгалтерському обліку за умов дотримання вимог законодавства України про електронні документи та електронний документообіг.
Пункт 46 Положення визначає, що відображення в обліку операцій банку і його клієнтів за безготівковими розрахунками здійснюється на підставі платіжних інструкцій, наданих/складених відповідно до нормативно-правових актів Національного банку України з питань безготівкових розрахунків та виконання міжбанківських платіжних операцій в Україні в національній валюті.
У розділі IV вказаного Положення встановлено, що інформація, що міститься в прийнятих для обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку.
Регістри синтетичного та аналітичного обліку ведуться на паперових носіях або в електронній формі.
Запис у регістрах аналітичного обліку здійснюється лише на підставі відповідного санкціонованого первинного документа (паперового або електронного).
Пунктом 59 Положення встановлено, що Банк обов'язково має складати на паперових та/або електронних носіях такі регістри; 1) клієнтські рахунки та виписки з них.
Пунктом 60 визначено, що клієнтські рахунки та рахунки з обліку внутрішньобанківських операцій є регістрами аналітичного обліку, що вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня.
Згідно з п. 62 вказаного Положення виписки з клієнтських рахунків є підтвердженням виконаних за операційний день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.
Пункт 63 Положення визначає, що виписка з клієнтського рахунку може слугувати первинним документом, що підтверджує факт списання/зарахування коштів з/на цього/цей рахунку/рахунок клієнта.
Виписка по картковому рахунку може бути належним доказом щодо заборгованості відповідача (постанова Верховного Суду від 16.09.2020 у справі № 200/5647/18).
Окрім того, Банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій. Таким чином, надані банком виписки за картковими рахунками позичальника, яким суди дали оцінку у сукупності з іншими зібраними у справі доказами, підтверджують обставини видачі кредиту та його розміру, а також заборгованість по кредиту, розмір якої відображено у детальному розрахунку відповідача (постанова Верховного Суду від 25.05.2021 у справі №554/4300/16-ц) .
З виписки про рух коштів по картковому рахунку ОСОБА_1 вбачається, що відповідач почала користувався отриманими кредитними коштами 08.11.2019 та частково сплачувала заборгованість.
Наданий банком розрахунок заборгованості лише поставлений під сумнів відповідачем, але не спростований.
Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обгрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Заперечуючи розмір кредитної заборгованості, розрахований банком, боржник та його представник не надали до суду докази, які б спростовували як факт надання кредиту у розмірі, визначеним кредитним договором так і розмір боргу, що є процесуальним обов'язком боржника (постанова Верховного Суду від 14.07.2020 у справі №367/4970/13-ц) .
Твердження заявника про те, що позивач не надав належних доказів на підтвердження розміру заборгованості за кредитним договором є неспроможними, оскільки в матеріалах справи, серед інших письмових доказів, наявний розширений розрахунок заборгованості. Доказів, які б спростовували правильність наданого банком розрахунку заборгованості за кредитним договором, боржником не надано.
01.05.2024 банк направив ОСОБА_1 письмову вимогу про сплату заборгованості за адресою АДРЕСА_1 , яка є місце її реєстрації, яке згідно з реєстром відправлень №0600264217439 є врученим 13.06.2024.
Отже, банк підтвердив виконання зі своєї сторони зобов'язання щодо надання кредиту. Відповідач користувався кредитними коштами та частково сплачував, що підтверджує користування коштами. Натомість відповідач допустив порушення умов договору щодо своєчасного повернення кредиту, у зв'язку з чим виникла заборгованість, яка станом на 30.04.2024 за тілом кредиту складає 37 719,50 грн., а за процентами - 33 542,07 грн.
З Публічної пропозиції АТ «ПУМБ» на укладення договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб вбачається, що в частині 7 цього документу «Обставини непереборної сили (Форс-мажор), зазначено, що Банк і Клієнт звільняються від майнової відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за цим Договором, якщо воно викликано факторами непереборної сили (форс-мажорними обставинами), тобто надзвичайними і невідворотними обставинами, у тому числі стихійними явищами, війною, воєнними діями, воєнними або збройними конфліктами та їх наслідками, воєнними маневрами, актами органів державної влади. При виникненні форс-мажорних обставин Банк та/або Клієнт повинні проінформувати один одного протягом 2 (двох) календарних днів у будь-який доступний спосіб. Інформація повинна містити дані про характер обставин, а також причинний зв'язок між такими обставинами та невиконанням Банком або Клієнтом своїх зобов'язань за цим Договором. Невиконання зобов'язання, зазначеного в п. 7.2 Розділу І Договору, позбавляє Банк або Клієнта, що знаходиться під впливом обставин непереборної сили, права посилатися на такі обставини як на підстави звільнення від відповідальності за невиконання зобов'язань за Договором. Звільнення зобов'язаної сторони від відповідальності за невиконання чи неналежне виконання будь-якого її зобов'язання за Договором не веде до звільнення цієї сторони від виконання нею всіх інших її зобов'язань, які Сторони не визнали такими, що неможливо виконати згідно Договору. Доказом настання вказаних форс-мажорних обставин та їх тривалості є письмові підтвердження Торгово- промислової палати України або іншого уповноваженого на те органу про початок форс-мажорних обставин. По закінченню дії форс-мажорних обставин Сторони повинні вжити всіх можливих зусиль для усунення або зменшення всіх наслідків, викликаних такими обставинами.
З 12.03.2020 по 30.06.2023 року на всій території України було встановлено карантин. З 24.02.2022 по всій підконтрольній Україні території запроваджено воєнний стан, який триває до цих пір.
Ці обставини, відповідач вважає форс-мажором, який звільняє її від відповідальності за невиконання кредитних зобов'язань.
Верховний Суд у постанові від 31.08.2022 у справі № 910/15264/21, звертає увагу на те, що потрібно розрізняти вчасне повідомлення сторони про виникнення форс-мажорних обставин (яке сторона має зробити у передбачений договором строк) від звернення до Торгово-промислової палати за отриманням сертифікату, яке є можливим лише після порушення виконання зобов'язання. Саме ж повідомлення про форс-мажор має бути направлено іншій стороні якнайшвидше. Хоча й форс-мажорні обставини впливають, як правило, на одну сторону договору (виконавця), але вони мають негативні наслідки насамперед для іншої сторони договору, яка не отримує його належне виконання. Отже, своєчасне повідомлення іншої сторони про настання форс-мажорних обставин спрямоване на захист прав та інтересів іншої сторони договору, яка буде розуміти, що не отримає вчасно товар (роботи, послуги) та, можливо, зможе зменшити негативні наслідки форс-мажору.
Відповідач не надала документів та доказів про направлення іншій стороні договору повідомлення про наявність форс-мажорних обставин.
Таким чином, через відсутність вчасного повідомлення іншої сторони про виникнення форс-мажорних обставин, відповідач позбавлена права посилатися на ці обставини як на підставу звільнення від відповідальності.
Згідно з п.15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, їх дружинам (чоловікам) - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов'язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об'єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об'єкта нерухомості, об'єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля.
Згідно розрахунку банку проценти за кредитом нараховані в розмірі 33 542,07 грн. за період з 30.11.2019 по 28.03.2023.
26.03.2022 відповідач ОСОБА_1 уклала шлюб з ОСОБА_3 . Згідно з військовим квитком НОМЕР_1 , ОСОБА_3 призваний у ЗСУ 23.05.2022 та згідно з довідкою від 04.07.2022 в.ч 2197, перебуває на військовій службі з 23.05.2022 по теперішній час.
Отже, нарахування процентів відповідачеві, як члену сім?ї військовослужбовця з 23.05.2022 по 28.02.2023 є неправомірним, врешті проценти нараховані правильно згідно з розрахунком заборгованості станом на 02.05.2022 сума боргу по процентах склала 17 064,63 грн.
Таким чином, позовні вимоги банку про стягнення заборгованості за кредитним договором підлягають задоволенню частково в розмірі 37 719,50 грн. - тілу кредиту та 17 064,63 грн. - проценти.
Зважаючи на часткове задоволення позову, відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір в сумі 1 862,30 грн. (всього 54 784,13 грн. ) підлягають стягненню на користь позивача.
Керуючись ст.ст. 141, 263-265 ЦПК України,
Позовні вимоги Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» (ЄДРПОУ 14282829) заборгованість у сумі 54 784,13 гривень.
У задоволенні решти вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» судовий збір у розмірі 1 862,30 гривень.
Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. В разі проголошення вступної та резолютивної частини, в той же строк з дня складання повного судового рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя Ярема Х.С.