Справа № 509/1838/25
15 квітня 2025 року Овідіопольський районний суд Одеської області у складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
секретаря ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Овідіополь Одеської області клопотання слідчого СВ відділення поліції №1 Одеського районного управління поліції №2 ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , погодженого прокурором Чорноморської окружної прокуратури Одеської області ОСОБА_4 про арешт майна, в рамках кримінального провадження №12025162380000172 від 02.04.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України,-
Слідчим відділом відділення поліції №1 Одеського районного управління поліції №2 Головного управління здійснюється досудове розслідування у кримінальному №12025162380000172 від 02.04.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 02.04.2025 до ВнП № 1 ОРУП № 2 ГУНП в Одеській області, надійшла заява від представника ТОВ «ТЕРМ ТТРС» ОСОБА_5 , про вчинення ОСОБА_6 та іншими особами відносно його товариства шахрайських дій.
ОСОБА_5 повідомив, що за домовленістю із ОСОБА_6 останній вивіз із його складів належну ОСОБА_5 сою 1500 т та поставив її до складів належних ОСОБА_7 за адресою: АДРЕСА_1 .
За результом допиту ОСОБА_7 , останній підтвердив завантаження до його 2 ангарів за адресою: АДРЕСА_1 , сої у кількості 1500 тон та надав реєстри транспортних засобів які здійснювали завантаження до ангарів сої.
Реєстри транспортних засобів наданих ОСОБА_7 , повністю збігаються з транспортними засобами які здійснювали вивантаження сої зі складів належних ТОВ «ТЕРМ ТТРС».
В ході досудового розслідування допитано в якості свідка ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який пояснив, що з грудня 2023 року, він має у користуванні 3 складських приміщення (ангари), які здаються в оренду підприємствам для перевалки товару (зернових культур). Дані ангари розташовані за адресою: АДРЕСА_1 . В багатьох телеграм-каналах, ОСОБА_7 виставляв комерційні оголошення, про надання в оренду ангарів для зберігання зернових культур.
10.03.2025 на абонентський номер мобільного телефону останнього зателефонував чоловік (м.т. НОМЕР_1 ), який представився як ОСОБА_8 та повідомив, що йому потрібно орендувати склад(ангар), на що ОСОБА_7 повідомив що в наявності є вільні ангари та якщо він хоче орендувати я запропонував йому під'їхати до ангарів.
11.03.2025 приблизно о 16:00 до складів(ангарів) приїхав ОСОБА_8 (чоловік віком приблизно 35-40 років, повної статури та з бородою). Я зустрів його біля входу та пройшли до мого кабінету, щоб обговорити всі деталі перевалки товару. Також на камерах зовнішнього відеоспостереження наявні відеозаписи, де видно що особа на ім'я « ОСОБА_9 » під'їжджає до розташування ангарів.
В ході розмови ОСОБА_9 пояснив, що йому потрібно орендувати 2 склади(ангари) для зберігання(накоплення), до подальшого переміщення до порту, сої. В ході розмови ОСОБА_7 наголосив, що потрібно заключити договір-оренди приміщення, я надав йому зразок договору для вивчення, на що ОСОБА_8 сказав, що він погоджується наданні умови та ми без проблем заключимо договір. За оплату ми домовились, що ОСОБА_8 розрахуються за оренду ангарів, після доставки всього товару. Також в ході розмови ОСОБА_7 повідомив ОСОБА_8 , що перевозку товару в порт, здійснити може він своїми автомобілями, на що ОСОБА_9 промовчав.
З 13.03.2025 по 20.03.2025 здійснювалась поставка сої на територію ангарів, що підтверджується реєстром прийнятих автомобілів на територію ангару, а саме 69 автомобілів. В ході вивантажування сої кожен автомобіль, який прямував до ангару, проходив експертизу на якість товару, після чого автомобіль прямував до ангару та вивантажував сою в ангар. Загалом до ангару завезли 1919, 040 тонн сої.
15 або 16 березня 2025 року точного дня не пам'ятаю, ОСОБА_7 зателефонував ОСОБА_9 та попросив останнього, надати свої автомобілі для перевезення сої до порту, а саме ТОВ «ТРАНСБАЛКТЕРМІНАЛ», так як я також надав послуги в перевезенні товару, я погодився, з приводу оплати ми домовились, що ОСОБА_9 розрахується після перевезення сої.
17.03.2025 було розпочату завантаження автомобілів та відповідно до реєстру виїзду транспортних засобів, до ТОВ «ТРАНСБАЛКТЕРМІНАЛ», виїхало 10 автомобілів(копію реєстру додаю до протоколу). Проте соя не пройшла експертизу на якість та товар було повернуто, назад до ангару, що також підтверджується реєстром. Коли соя не пройшла експертизу та було повернута назад до ангару, я одразу повідомив про це ОСОБА_10 , на що ОСОБА_9 просив мене не вивантажувати товар та відправити до терміналу, що розташований у м. Одеса по вул. Чорноморського козацтва. Я одразу сказав ОСОБА_10 , що поки він не розрахується за перше перевезення я товар нікуди відправляти не буду, на що він погодився та сою було вивантажено до ангару. Також в ході розмови ОСОБА_9 повідомив, що він почне відправляти автомобілі, як він найме в оренду для навантаження сої, так як мої автомобілі повернули назад. З 18.03.2025 по 20.03.2025 на територію складів почали заїжджати автомобілі, які наняв ОСОБА_9 та розпочали навантаження сої.
25.03.2025 ОСОБА_7 зателефонував чоловік який назвався ОСОБА_11 (м.т. НОМЕР_2 ) та повідомив, що соя яка зберігалась в ангарі належить йому та запитав куди вона від нього була направлена. Я у нього запитав чим він може підтвердити, що соя належать йому, на що він мені надіслав реєстр автомобілів, які заїхали на територію ангарів.
Крім того останній доповнив, що всю сою ОСОБА_8 не забрав, 33,220 кг досі зберігається на території ангару що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
Вказана соя, в кількості 33,220 тон добровільно видана та передана на відповідальне зберігання до ангарів ФОП ОСОБА_7
13.04.2025 вищевказане майно визнано речовими доказами та долучено до кримінального провадження №12025162380000172 від 02.04.2025.
Беручи до уваги вищевикладене та враховуючи, що в матеріалах кримінального провадження вбачається наявність достатніх підстав вважати, що даний речовий доказ, має суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні, для повного та об'єктивного розслідування усіх обставин провадження, а також те що, являється речовими доказом, виникла необхідність в арешті даного майна.
Відповідно до ч. 1-3 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Арешт майна допускається з метою забезпечення, зокрема, збереження речових доказів. У такому випадку арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Стаття 98 КПК України містить поняття речового доказу, відповідно до якої речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Як випливає із змісту ст. 172 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен враховувати правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні, якщо арешт майна накладається з метою забезпечення збереження речових доказів; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.
Вирішуючи клопотання на користь особи, яка його ініціювала, слідчий суддя враховує наявність правової підстави для арешту майна, а саме: можливість приховування та знищення предмету, що може зберігати в собі сліди злочину. Суддя враховує і ту обставину, що майно, про накладення арешту на яке просить слідчий, відповідає критеріям речових доказів, а також визнано речовим доказом в кримінальному провадженні.
Зазначене у клопотанні майно відповідає критеріям ст. 98 КПК України, має доказове значення у вказаному кримінальному провадженні. Без накладення арешту на майно існує реальна загроза його втрати, тому слідчий суддя вважає клопотання таким, що підлягає до задоволення.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 98, 170-173 КПК України, -
Клопотання задовольнити.
Накласти арешт на тимчасово вилучене майно, в рамках кримінального провадження № 12025162380000172 від 02.04.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбачених ч. 4 ст. 190 КК України, а саме: 33 тони 220 кг. сої, які поміщено до складського приміщення (ангару), що розташований за адресою: АДРЕСА_1 із забороною на продаж, відчуження, користування та передачі третім особам.
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду на протязі 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1