Справа № 508/951/24
Номер провадження 2-з/508/3/25
14 квітня 2025 року селище Миколаївка
Суддя Миколаївського районного суду Одеської області Банташ Д.С., розглянувши заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі № 508/951/24 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності в порядку спадкування,
встановив:
В провадженні Миколаївського районного суду Одеської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності в порядку спадкування.
07.04.2025 року від позивача до суду надійшла заява про забезпечення позову, згідно якої позивач ОСОБА_1 просить суд забезпечити її позов до ОСОБА_2 шляхом накладення арешту на нерухоме майно, а саме: на 1/2 частину нежитлової будівлі кафе, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 ; на 1/2 частину стаціонарної малої архітектурної форми 1-поверховий павільон "Жасмін", яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 ; на 1/2 частину магазину " ІНФОРМАЦІЯ_1 ", який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , які в цілому зареєстровано за відповідачкою ОСОБА_2 .
Надаючи оцінку заяві про забезпечення позову, суд керується наступним.
Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Відповідно до частини 1 статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Згідно з частиною 2 статті 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до роз'яснень, що містяться у пункті 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. По суті забезпечення позову є встановленням судом обмежень суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених претензій позивача (заявника). Вжиття заходів забезпечення позову є правом суду, а не його обов'язком. Тому при вирішенні питання щодо заяви про забезпечення позову суд враховує не лише доводи, викладені у відповідній заяві, а й інші наявні матеріали цивільної справи.
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
При цьому, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист якого просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.
Умовою застосування заходів для забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі, грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
Отже, в кожному конкретному випадку, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має встановити наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду у разі задоволення позову. При цьому обов'язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника.
Відповідні висновки викладені Верховним Судом у постановах від 19 квітня 2019 року у справі № 554/1893/17, від 26 квітня 2019 року у справі № 308/3824/16-ц, від 13 січня 2020 року у справі№922/2163/17, від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18.
Способи забезпечення позову, які передбачені частиною першою статті 150 ЦПК України, залежать від характеру спірних правовідносин, позовних вимог та інших обставин конкретного спору, що зумовлюють необхідність забезпечення виконання судового рішення. Перелік таких способів не є вичерпним.
До видів забезпечення позову законом віднесено, зокрема, накладення арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб (пункт 1 частини першої статті 150 ЦПК України), а також заборону вчиняти певні дії (пункти 2, 4 частини першої статті 150 ЦПК України).
Під арештом майна слід розуміти заборону розпоряджатися цим майном, а в певних випадках і користуватися ним. Заборона вчиняти певні дії, поряд з іншим, може бути пов'язана з необхідністю збереження об'єкта спору в існуючому стані та збереження його статусу, що має сприяти вирішенню спору та можливості виконання судового рішення.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року в справі № 753/22860/17 зазначено: «конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача».
Відповідно до частини третьої статті 150 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майновим наслідкам заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати прав осіб, що не є учасниками даного судового процесу (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19)).
Цивільне процесуальне законодавство не зобов'язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову.
Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки відповідно до заявлених позовних вимог. Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.
Подібні висновки викладено у постанові Верховного Суду від 11 серпня 2022 року у справі № 522/1514/21.
Матеріали справи свідчать, що предметом позову у даній справі є, зокрема (але не тільки) визнання права власності на 2/6 частини нежитлової будівлі кафе, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 ; на 2/6 частини стаціонарної малої архітектурної форми 1-поверховий павільйон "Жасмін", яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 ; на 2/6 частини магазину " ІНФОРМАЦІЯ_1 ", який розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
Як вбачається з інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта за № 392769372 від 29.08.2024 року (наявний в матеріалах справи № 508/951/24, а.с. 15-18) нерухоме майно: нежитлова будівля кафе загальною площею 541,6 кв.м., адреса - АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 433237251235); будівля магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 » загальною площею 200,2 кв.м., адреса - АДРЕСА_2 (реєстраційний номер майна 9865139); стаціонарна мала архітектурна форма - 1 поверховий торгівельний павільйон «Жасмин» позначена на плані тіл «А» загальною площею 58,53, адреса - АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 15228528), належать ОСОБА_2 (відповідачу по справі).
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання (постанова Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі №753/22860/17).
Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, що має бути підтверджено доказами наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову.
Аналогічний висновок викладений в постановах Верховного Суду від 21 лютого 2020 року у справі №910/9498/19, від 17 вересня 2020 року у справі №910/72/20, від 15 січня 2021 року у справі №914/1939/20, від 16 лютого 2021 року у справі №910/16866/20, від 15 квітня 2021 року у справі №910/16370/20, від 24 червня 2022 року у справі №904/3783/21, від 26 вересня 2022 року у справі №911/3208/21).
Умовою застосування заходів забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч.1 ст.81 ЦПК України).
Крім того, суд наголошує, що забезпечення позову є тимчасовим обмеженням щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача. Таке тимчасове обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову.
Викладене узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 14 лютого 2022 року в справі № 367/3628/21 (провадження № 61-14886св21).
В даному випадку метою забезпечення позову є збереження майна, зокрема частки у зазначеному майні, для виконання рішення суду, якщо таке буде ухвалене на користь позивача.
Виходячи із співмірності заходів забезпечення позову заявленим позовним вимогам і відповідності виду забезпечення позову позовним вимогам, суд вважає можливим вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на спірні частки майна, а саме: 2/6 частини нежитлової будівлі кафе, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 ; на 2/6 частини стаціонарної малої архітектурної форми 1-поверховий павільйон "Жасмин", яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 ; на 2/6 частини магазину " ІНФОРМАЦІЯ_1 ", який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , до вирішення даного спору по суті.
Такий спосіб забезпечення є достатнім.
За таких обставин є підстави для часткового задоволення заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову.
Керуючись ст.149,150,260,381 ЦПК України, суд
постановив:
Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задовольнити частково.
Вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно, а саме:
-2/6 частини нежитлової будівлі кафе, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 433237251235), що належить ОСОБА_2 ;
-2/6 частини стаціонарної малої архітектурної форми 1-поверхового павільйону "Жасмин", яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 15228528), що належить ОСОБА_2 ;
-2/6 частини магазину " ІНФОРМАЦІЯ_1 ", який розташований за адресою: АДРЕСА_2 (реєстраційний номер майна 9865139), що належить ОСОБА_2 .
В іншій частині відмовити.
Копію ухвали направити для відома всім учасникам справи.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення до Київського апеляційного суду.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає дальшому розгляду справи.
Дані учасників справи.
Позивач: ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_3 .
Відповідач: ОСОБА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_4 .
Суддя Дмитро БАНТАШ