Справа № 608/2304/24Головуючий у 1-й інстанції
Провадження № 22-з/4817/28/25 Доповідач - Костів О.З.
Категорія -
03 квітня 2025 року м. Тернопіль
Тернопільський апеляційний суд в складі:
головуючого - Костів О.З.
суддів - Хома М. В., Храпак Н. М.,
розглянувши у письмовому провадженні заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі № 608/2304/24 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Чортківського районного суду Тернопільської області від 20 листопада 2024 року в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Заводська селищна рада Чортківського району Тернопільської області в особі служби у справах дітей, про розірвання шлюбу, стягнення аліментів та залишення дітей проживати разом з матір'ю,
У вересні 2024 року ОСОБА_3 (далі - позивачка, апелянтка), в інтересах якої діє адвокат Свірський Тарас Володимирович, звернулася до суду із позовом до ОСОБА_4 (далі - відповідач), третя особа - Заводська селищна рада в особі служби у справах дітей, про розірвання шлюбу, стягнення аліментів та визначення місця проживання дітей разом з матір'ю.
У вересні 2024 року представник позивачки подав заяву про зміну предмета позову, а саме, просив змінити редакцію пункту 4 прохальної частини позовної заяви, зокрема дітей ОСОБА_5 та ОСОБА_6 залишити проживати з матір'ю ОСОБА_3 .
У позовній заяві позивачка просила стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу за розгляд даної справи в орієнтовному розмірі 15000 грн.
Рішенням Чортківського районного суду Тернопільської області від 20 листопада 2024 року позов ОСОБА_3 задоволено частково.
Розірвано шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , зареєстрований 08 листопада 2006 року Чортківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Чортківському районі Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, актовий запис № 200.
Позовну вимогу про визначення місця проживання дітей ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , залишено без розгляду.
У задоволені решти позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, ОСОБА_3 , в інтересах якої діє адвокат Свірський Тарас Володимирович, подала на нього апеляційну скаргу, в якій просила рішення суду в частині вирішення вимог про стягнення аліментів та залишення дітей проживати разом з матір'ю скасувати та ухвалити в цій частині нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити. В апеляційні скарзі представник позивачки зазначив, що ним протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду буде подано заяву про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу.
Постановою Тернопільського апеляційного суду від 19 березня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 задоволено частково.
Рішення Чортківського районного суду Тернопільської області від 20 листопада 2024 року в частині відмови в задоволенні позову про стягнення аліментів - скасовано та ухвалено в цій частині нове судове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , третя особа - Заводська селищна рада Чортківського району Тернопільської області в особі служби у справах дітей, про стягнення аліментів, задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 5000 грн, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 17 вересня 2024 року і до досягнення дитиною повноліття, а саме до ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання доньки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 5000 грн, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 17 вересня 2024 року і до досягнення дитиною повноліття.
В решті рішення суду залишено без змін.
25 березня 2024 року представник позивачки ОСОБА_3 - адвокат Свірський Тарас Володимирович через систему «Електронний суд» подав до суду заяву про ухвалення додаткового рішення, в якій просив стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 15000.00 грн.
В обґрунтування поданої заяви зазначено, що відповідно до Акту надання-отримання послуг від 24 березня 2025 року за договором про надання правничої допомоги у справі 608/2304/24, загальна сума витрат на професійну правничу допомогу в суді першої та апеляційної інстанції складає 15000.00 грн.
З огляду на викладене просить стягнути з позивача судові витрати, понесені відповідачкою на професійну правничу допомогу.
Частиною четвертої статті 270 ЦПК України передбачено, що при вирішенні питання про ухвалення додаткового рішення у разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Сторони в судове засідання не з'явилися, хоча належним чином були повідомлені про дату, час та місце розгляду справи.
Враховуючи викладене, відповідно до частини другої статті 372 ЦПК України, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін.
Дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що заяву про ухвалення додаткового судового рішення слід задовольнити частково, виходячи з наступного.
Відповідно до частини першої статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:
1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;
2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати;
3) судом не вирішено питання про судові витрати;
4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.
Отже, розподіл судового збору у справі здійснює суд, який приймає рішення, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат. У разі, якщо судом не було прийнято рішення щодо розподілу судового збору або інших судових витрат, суд за заявою учасників справи чи з власної ініціативи повинен ухвалити додаткове рішення (постанову) зі справи, яким вирішити відповідне питання.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України постанова суду апеляційної інстанції має містити розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.
Згідно статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, в тому числі, належать витрати на професійну правничу допомогу.
За змістом статті 131-2 Конституції України для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура.
Право учасників справи користуватися правничою допомогою передбачено статті 15 ЦПК України.
Відповідно до частини першої, пункту 3 частини другої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Згідно з частиною другою статті 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд, відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України, враховує:
1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Відповідно до частин третьої, четвертої статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Частиною п'ятою статті 137 ЦПК встановлено, що у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Згідно з частиною шостою статті 137 ЦПК обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
При стягненні витрат на правову допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (стаття 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність) або іншим фахівцем у галузі права незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного до договору. Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Зазначені критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
За положеннями статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 червня 2022 року в справі № 910/12876/19 суд зауважив, що розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини.
Разом з тим чинне процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу. Відповідно, суд зазначив, що процесуальним законодавством передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін.
Відповідно до правової позиції, висловленої об'єднаною палатою Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду у постанові від 03 жовтня 2019 року у справі №922/445/19 та підтвердженої Верховним Судом у постановах від 12 лютого 2020 року у справі №648/1102/19 і від 11 листопада 2020 року у справі №673/1123/15-ц, витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (п.1 ч.2 ст.137 ЦПК України).
Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Відповідно до частини тринадцятої статті 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
У справі, яка переглядається апеляційний судом встановлено, що представником позивачки ОСОБА_3 - адвокатом Свірським Тарасом Володимировичем на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, понесених за розгляд даної справи, надано договір про надання професійної правничої допомоги №б/н від 24 липня 2024 року, додатковою угодою №б/н від 03 вересня 2024 року, акт надання-отримання послуг № б/н від 24 березня 2025 року.
Відповідно до п.2.1 розділу 3 договору про надання правничої допомоги №б/н від 24 липня 2024 року, за здійснену правову допомогу та послуги, що надаються виконавцем у справі про розірвання шлюбу, а також поділу майна подружжя, клієнт сплачує виконавцю гонорар (винагороду), розмір якої становить 45000.00 грн.
Відповідно до додаткової угоди від 03 вересня 2024 року до договору про надання правничої допомоги, п.2.1 розділу 3 договору про надання правничої допомоги №б/н від 24 липня 2024 року визначено, що вартість послуг адвоката (гонорар у фіксованому розмірі) по надання професійної правничої допомоги клієнту в суді першої та апеляційної інстанцій у справі за позовом про розірвання шлюбу, стягнення аліментів та визначення місця проживання дітей, становить 15000,00 грн. При цьому сторони домовилися не визначати вартість кожної окремої послуги, наданої адвокатом.
Як вбачається із акту надання-отримання послуг №б/н від 24 березня 2025 року за договором про надання правничої допомоги від 24 липня 2024 року у справі №608/2304/24, ОСОБА_3 отримала професійну правничу допомогу в суді першої та апеляційної інстанцій. Загальна вартість становить 15000 грн.
Також у вищевказаному акті, який підписано позивачем та його адвокатом, зазначено оплата замовником здійснюється до 31 грудня 2025 року.
Таким чином витрати позивачки ОСОБА_3 на професійну правничу (правову) допомогу у суді першої та апеляційної інстанцій підтверджені належними та допустимими доказами.
Клопотання щодо зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу від сторони відповідача до апеляційного суд не надходило.
У додатковій постанові Верховного Суду від 08 вересня 2021 року у справі №206/6537/19 зазначено, що попри волю сторін договору визначати розмір гонорару адвоката, суд не позбавлений права оцінювати заявлену до відшкодування вартість правничої допомоги на підставі критеріїв співмірності, визначених частиною четвертою статті 137 ЦПК України.
У справі, яка переглядається апеляційним судом встановлено, що адвокат позивачки підготував та подав до суду наступні документи: позовну заяву, заяву про зміну предмету позову, апеляційну скаргу, додаткові пояснення у справі. Крім того, адвокат позивачки брав участь у судових засідання в суді першої інстанції 16 жовтня 2024 року, 07 листопада 2024 року, 20 листопада 2024 року.
Разом з цим, проаналізувавши наведені у клопотанні про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу послуги, надані позивачці адвокатом, а також подані документи, пропорційність розміру задоволених позовних вимог, апеляційний суд вважає, що характер та обсяг виконаної адвокатом позивачки роботи (наданих послуг) не відповідає критерію розумності та є неспівмірною з обсягом наданих адвокатом послуг, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт.
Колегія суддів зазначає, що акт №б/н від 24 березня 2025 року виконаних робіт до договору про надання правової допомоги не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі з іншої сторони. Апеляційний суд виходить з того, що розмір таких витрат має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат. Більше того, апеляційним судом фактично задоволено лише одну позовну вимогу ОСОБА_3 про стягнення аліментів, в решті рішення суду залишено без змін.
З огляду на викладене, враховуючи складність справи №608/2304/24 та виконані роботи (надані послуги), апеляційний суд дійшов висновку, що заявлені представником позивачки - адвокатом Свірським Тарасом Володимировичем до відшкодування витрати на правничу допомогу в сумі 15000.00 грн до відшкодування у повному обсязі не підлягають, оскільки, на думку суду, є надмірно завищеними.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має враховувати конкретні обставини справи, загальні засади цивільного законодавства та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.
Беручи до уваги характер правовідносин у цій справі, проаналізувавши обсяг наданих адвокатом Свірським Т.В., виходячи із засад цивільного законодавства щодо розумності та справедливості, колегія суддів вважає, що на користь позивачки підлягають відшкодуванню витрати на правову допомогу у розмірі 7000 грн.
Зазначений розмір витрат на професійну правничу допомогу відповідатиме критерію реальності наданих адвокатських послуг, обґрунтованості, розумності їхнього розміру, конкретним обставинам справи, з урахуванням її складності, необхідних процесуальних дій сторони.
Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі «East/West Alliance Limited» проти України» від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268).
У зв'язку з тим, що постановою Тернопільського апеляційного суду від 19 березня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 задоволено частково, на підставі статті 141 ЦПК України, судові витрати, пов'язані із наданням правничої допомоги позивачці в сумі 7000 грн, покладаються на ОСОБА_4 .
Керуючись ст.ст.141, 270, 382 ЦПК України, суд апеляційної інстанції,
Заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення - задовольнити частково.
Ухвалити додаткове судове рішення у цивільній справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Чортківського районного суду Тернопільської області від 20 листопада 2024 року в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Заводська селищна рада Чортківського району Тернопільської області в особі служби у справах дітей, про розірвання шлюбу, стягнення аліментів та залишення дітей проживати разом з матір'ю.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати на професійну правничу допомогу, понесені за розгляд даної справи у розмірі 7000 (сім тисяч) гривень 00 копiйок.
Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Дата складення повного тексту додаткової постанови - 15 квітня 2025 року.
Реквізити сторін:
Позивачка: ОСОБА_3 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 .
Відповідач: ОСОБА_4 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 .
Головуючий О.З. Костів
Судді: М.В. Хома
Н.М. Храпак