Справа № 461/9590/24 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/811/1025/25 Доповідач: ОСОБА_2
14 квітня 2025 року м. Львів
Суддя Львівського апеляційного суду ОСОБА_2 , вивчивши матеріали апеляційної скарги адвоката ОСОБА_3 на ухвалу слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 8 квітня 2025 року про відмову в скасуванні арешту на майно в межах кримінального провадження №12024140000000414 від 1 квітня 2024 року,
встановив:
ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 8 квітня 2025 року відмовлено в задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_3 , поданому в інтересах ОСОБА_4 , про скасування арешту на майно.
На вказану ухвалу адвоката ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу.
Вивчивши матеріали апеляційної скарги, вважаю, що у відкритті апеляційного провадження слід відмовити, виходячи з наступного.
Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право звернення до суду. Проте, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Частиною 2 ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Стаття 55 Конституції України гарантує кожному право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
В офіційному тлумаченні частини другої статті 55 Конституції України, викладеному в рішенні Конституційного Суду України від 14 грудня 2011 року № 19-рп/2011, зазначено, що реалізація конституційного права на оскарження в суді будь-яких рішень, дій чи бездіяльності всіх органів влади, місцевого самоврядування, посадових і службових осіб забезпечується в порядку, визначеному процесуальним законом.
Частиною 4 ст. 399 КПК України визначено: якщо апеляційна скарга, подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку, суддя-доповідач відмовляє у відкритті провадження
Згідно до ч. 3 ст. 392 КПК України в апеляційному порядку можуть бути оскаржені ухвали слідчого судді у випадках, передбачених кримінальним процесуальним кодексом України.
У відповідності до ст. 309 КПК України, під час досудового розслідування можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали слідчого судді про відмову у наданні дозволу на затримання; застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або відмову в його застосуванні; продовження строку тримання під вартою або відмову в його продовженні; застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту або відмову в його застосуванні; продовження строку домашнього арешту або відмову в його продовженні; застосування запобіжного заходу у вигляді застави або про відмову в застосуванні такого заходу; поміщення особи в приймальник-розподільник для дітей або відмову в такому поміщенні; продовження строку тримання особи в приймальнику-розподільнику для дітей або відмову в його продовженні; направлення особи до медичного закладу для проведення психіатричної експертизи або відмову у такому направленні; арешт майна або відмову у ньому; тимчасовий доступ до речей і документів, яким дозволено вилучення речей і документів, які посвідчують користування правом на здійснення підприємницької діяльності, або інших, за відсутності яких фізична особа - підприємець чи юридична особа позбавляються можливості здійснювати свою діяльність; відсторонення від посади або відмову у ньому; продовження відсторонення від посади; відмову у здійсненні спеціального досудового розслідування; закриття кримінального провадження на підставі частини дев'ятої статті 284 цього Кодексу.
Під час досудового розслідування також можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали слідчого судді про відмову у задоволенні скарги на постанову про закриття кримінального провадження або на рішення слідчого, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження на підставі пункту 9-1 частини першої статті 284 цього Кодексу, про скасування повідомлення про підозру чи відмову у задоволенні скарги на повідомлення про підозру, повернення скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, прокурора або відмову у відкритті провадження по ній.
Інші ухвали слідчого судді оскарженню не підлягають і заперечення проти них можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.
Як вбачається з ухвали слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 8 квітня 2025 року адвокат ОСОБА_3 , в інтересах ОСОБА_4 , звернувся до слідчого судді з клопотанням, у якому просить скасувати арешт на зіп пакети, мобільний телефон марки «iPhone» IMEI 1: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2 , з номером НОМЕР_3 , мобільний телефон марки «Pocophone» IMEI 1: НОМЕР_4 , IMEI 2: НОМЕР_5 , з номером НОМЕР_6 , які належать ОСОБА_4 .
Даною ухвалою, відмовлено в задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_3 про скасування арешту на майно.
Відтак, кримінальним процесуальним законом не передбачено в даному випадку право на оскарження ухвали слідчого судді про відмову в задоволенні клопотання про скасування арешту на майно.
Відповідно до положень ч. 4 ст. 399 КПК України, суддя-доповідач відмовляє у відкритті провадження, якщо апеляційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню.
Керуючись ч.4 ст. 399 КПК України,
постановив:
відмовити у відкритті провадження за апеляційною скаргою адвоката ОСОБА_3 , в інтересах ОСОБА_4 на ухвалу слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 8 квітня 2025 року про відмову в скасуванні арешту на майно в межах кримінального провадження №12024140000000414 від 1 квітня 2024 року.
Копію ухвали разом з апеляційною скаргою і усіма доданими до неї матеріалами надіслати особі, яка подала апеляційну скаргу.
Ухвала може бути оскаржена у касаційному порядку протягом трьох місяців з дня отримання копії ухвали.
Суддя ОСОБА_2