Справа № 521/5410/25
Номер провадження:1-в/521/785/25
10 квітня 2025 року м. Одеса
Малиновський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
за участю стрін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_3 ,
засудженого ОСОБА_4 ,
представника ДУ «Одеська виправна колонія (№14)» ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції у залі суду в м. Одесі подання начальника ДУ «Одеська виправна колонія (№14)» ОСОБА_6 щодо приведення вироку у відповідність у зв'язку зі змінами у Кодексі України про адміністративні порушення згідно з Законом України «Про внесення змін до КУпАП та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» № 3886-ІХ від 18.07.2024 р. (надалі - Закон № 3886-ІХ) відносно,
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Каланчак, Ізмаїльського району, Одеської області, громадянина України, до арешту проживав за адресою: АДРЕСА_1 , засудженого:
07.04.2022 року Ізмаїльським міськрайонним судом Одеської області, за ч.3 ст. 185, ч.4 ст. 70 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі, на підставі ст. ст. 75, 76 КК України звільнено від відбування показання з випробувальним строком на 2 роки,
04.01.2023 року Ізмаїльським міськрайонним судом Одеської області, на підставі ч.2 ст. 78 КК України направлено для відбування призначеного вироком покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки 6 місяців,
До Малиновського районного суду м. Одеси надійшло клопотання начальника ДУ «Одеська виправна колонія (№14)» ОСОБА_6 щодо приведення у відповідність до Закону №3886-ІХ, вироку Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 07.04.2022 та вироку Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 18.01.2022 відносно ОСОБА_4 .
Представник ДУ «Одеська виправна колонія (№14)» підтримав подання.
Засуджений ОСОБА_4 подання підтримав.
Прокурор проти задоволення подання щодо можливості приведення вироку Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 18.01.2022 та вироку Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 07.04.2022 відносно ОСОБА_4 у відповідність до чинного законодавства не заперечувала.
Заслухавши учасників судового провадження, перевіривши доводи клопотання, суд приходить до таких висновків.
Згідно із ч. 1 ст. 539 КПК України питання, які виникають під час та після виконання вироку вирішуються судом за клопотанням (поданням) прокурора, засудженого, його захисника, законного представника, органу або установи виконання покарань, а також інших осіб, установ або органів у випадках, встановлених законом.
Відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 537 КПК України під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати питання про звільнення від покарання і пом'якшення покарання у випадках, передбачених частинами 2 і 3 статті 74 Кримінального кодексу України.
Пунктом 2 частини 2 статі 539 КПК України передбачено, що клопотання (подання) про вирішення питання, пов'язаного із виконанням вироку, подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого виконується вирок, у разі необхідності вирішення, зокрема, питань, передбачених пунктом 13 частини першої статті 537 цього Кодексу.
За загальним правилом, закріпленим у ч. 2 ст. 4 КК України, злочинність, караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, який діяв на час його вчинення. Припинення законної сили кримінально-правової норми тягне неможливість її застосування до діянь, що передбачені чи передбачалися у КК України раніше як злочини і скоєні після втрати цією нормою чинності. Водночас закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість (ч. 1ст. 5 КК України).
Згідно з вимогами ч. 2 ст. 74 КК України особа, засуджена за діяння, караність якого законом усунена, підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання.
09.08.2024 набрав чинності Закон України № 3886-ІХ «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів».
Відповідно до вказаного Закону № 3886-ІХ,стаття 51 Кодексу України про адміністративні правопорушення була викладена у новій редакції, внаслідок чого дрібним викраденням чужого майна вважається крадіжка, шахрайство, привласнення чи розтрата, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до пункту 5 підрозділу 1 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, для норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги.
Підпункт169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV Податкового кодексу України визначає, що податкова соціальна пільга визначається у розмірі, що дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року, - для будь-якого платника податку.
Отже у особи настає адміністративна відповідальність за ст. 51 КУпАП за крадіжку чужого майна, шахрайства чи розтрату чужого майна, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить: у 2024 році - до 3028 грн., у 2023 - до 2684 грн., у 2022 - 2481 грн., у 2021 - до 2270 грн., у 2020 - 2102 грн., у 2019 - 1921 грн., 2018 - 1762 грн., 2017, - 1600 грн., 2016 - 1378 грн.
Згідно наданих матеріалів судом встановлено наступне.
18.01.2022 року вироком Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_4 засуджено за епізодом від 01.11.2019 року за ч. 3 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднана з проникненням у інше приміщення, сума викраденого майна - 498 грн. 20 коп.
Суд приходить до висновку про те, що діяння, за вчинення якого засуджено ОСОБА_4 за вказаним вироком наразі не може вважатись кримінальним правопорушенням, оскільки вартість майна, за вчинення крадіжки за яку останній засуджений, не перевищує граничної вартості майна, за викрадення якого передбачено саме кримінальну відповідальність у 2019 році.
Враховуючи викладене, відповідно до Закону № 3886-ІХ, суд приходить до висновку про звільнення ОСОБА_4 від покарання за вироком Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 18.01.2022 року за ч. 3 ст. 185 КК у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки.
Крім того, судом встановлено, що 07.04.2022 року вироком Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_4 засуджено за епізодом від 07.06.2021 року за ч. 3 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, поєднана з проникненням у інше сховище, сума викраденого майна - 358 грн. 33 коп.
Згідно з ч. 4 ст. 70 КК України остаточне покарання визначено у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки 6 (шість) місяців, на підставі ст. ст. 75, 76 КК України звільнено від відбування показання з випробувальним строком на 2 роки.
Суд приходить до висновку про те, що діяння, за вчинення якого засуджено ОСОБА_4 за вказаним вироком наразі не може вважатись кримінальним правопорушенням, оскільки вартість майна, за вчинення крадіжки за яку останній засуджений, не перевищує граничної вартості майна, за викрадення якого передбачено саме кримінальну відповідальність у 2021 році.
Враховуючи викладене, відповідно до Закону № 3886-ІХ, суд приходить до висновку про звільнення ОСОБА_4 від покарання за вироком Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 07.04.2022 року за ч. 3 ст. 185 КК.
Ухвалою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 04.01.2023 задоволено клопотання Ізмаїльського ройового відділу № 1 філії Державної установи «Центр пробації» в Одеській області про скасування випробування та направлено для відбування призначеного покарання ОСОБА_4 у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки 6 (шість) місяців відповідно до вироку Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 07.04.2022.
У зв'язку з зазначеним, суд приходить до висновку про те, що оскільки ОСОБА_4 на теперішній час відбуває покарання в ДУ «Одеська виправна колонія (№14)» за вчинення діяння, кримінальна караність якого усунута, останній підлягає звільненню від призначеного покарання у виді позбавлення волі за вироком Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 07.04.2022 року.
Керуючись ч. 1, ч. 3 ст. 5, ч. 2 ст. 74 КК України, ст. ст. 537, 539 КПК України, суд,
Клопотання начальника ДУ «Одеська виправна колонія (№14)» щодо приведення вироку у відповідність до Закону № 3886-ІХ відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.
На підставі ст. 74 КК України, у зв'язку з усуненням караності діяння, звільнити засудженого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від призначеного покарання за вироком Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 18.01.2022 року.
На підставі ст. 74 КК України, у зв'язку з усуненням караності діяння, звільнити засудженого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від призначеного покарання за вироком Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 07.04.2022 року.
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 звільнити з ДУ "Одеська виправна колонія №14".
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Малиновський районний суд м. Одеси протягом семи днів з дня її оголошення.
Суддя: ОСОБА_1