Справа № 446/1524/24 Головуючий у 1 інстанції: Котормус Т. І.
Провадження № 22-ц/811/3970/24 Доповідач в 2-й інстанції: Шеремета Н. О.
14 квітня 2025 року Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого: Шеремети Н.О.
суддів: Ванівського О.М., Цяцяка Р.П.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи в місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Кам'янка-Бузького районного суду Львівської області від 25 листопада 2024 року, -
у липні 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що 08 листопада 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 за допомогою веб-сайту credоs.com.ua, який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «Укр Кредит Фінанс», в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів, що в процесі обробки інформації діють як єдине ціле, укладено електронний кредитний договір про відкриття кредитної лінії № 1299-1631. Вищезазначений кредитний договір разом з Правилами відкриття кредитної лінії (надання споживчих кредитів), Паспортом споживчого кредиту, Таблицею обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором (Графік платежів за договором) складають єдиний договір, в якому визначаються всі його істотні умови, з якими позичальник попередньо ознайомлений. Для підписання кредитного договору позичальнику надано одноразовий ідентифікатор А5296, використання якого є моментом підписання договору. Вказує, що без отримання смс-повідомлення для входу в особистий кабінет, без здійснення входу на веб-сайт кредитора до особистого кабінету, без отримання смс-повідомлення з одноразовим ідентифікатором для підписання угоди, кредитний договір не був би укладеним, а кредитні кошти не перераховані відповідачу, відтак відповідач здійснив усі дії, необхідні для підписання кредитного договору, що свідчить про її свідомий вибір щодо укладення договору. За умовами кредитного договору відповідачу надано кредит в розмірі 15000 грн. строком на 300 календарних днів із стандартною процентною ставкою, що становить 3,0 % в день. 20 грудня 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду, за умовами якої позичальнику надано додатково надано у кредит кошти в розмірі 6700 грн. Товариство з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс», надавши відповідачу кредит за умовами кредитного договору про відкриття кредитної лінії № 1299-1631 від 08 листопада 2023 року та додаткової угоди від 20 грудня 2023 року повністю виконало взяті на себе зобов'язання. Внаслідок порушення умов виконання кредитного договору у ОСОБА_1 виникла заборгованість, яка станом на 26 квітня 2024 року становить 59456,83 грн., з яких 14790.19 грн. - прострочена заборгованість за кредитом, 44666.64 грн. - прострочена заборгованість за нарахованими процентами. У разі прострочення сплати процентів за користування кредитними коштами на строк понад один календарний місяць, кредитодавець має право вимагати від позичальника повернення кредиту в повному обсязі та сплати процентів за весь строк фактичного користування кредитом до настання дати закінчення строку кредитування. Звертає увагу, що направляв позичальнику вимогу про усунення порушень умов кредитного договору № 1299-1631 від 08 листопада 2023 року щодо сплати процентів, однак така вимога не виконана позичальником.
З наведених підстав просить стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» суму заборгованості за кредитним договором № 1299-1631 від 08 листопада 2023 року в розмірі 59456.83 грн.
Рішенням Кам'янка-Бузького районного суду Львівської області від 25 листопада 2024 рокупозовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» задоволено повністю.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» заборгованість за договором про відкриття кредитної лінії № 1299-1631 від 08 листопада 2023 року у розмірі 59456.83 грн.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» судові витрати у вигляді судового збору і розмірі 2422.40 грн.
Рішення суду оскаржив ОСОБА_1 ,в апеляційній скарзі покликається на те, що рішення суду є незаконним та необґрунтованим, ухвалене з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, з невідповідністю висновків суду обставинам справи.
Апелянт стверджує, що позивач не надав належних та допустимих доказів того, що наявний в матеріалах справи паперовий текст договору створювався у порядку, визначеному Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг», та що саме такий правочин підписувався електронним підписом уповноважених на те осіб з можливістю ідентифікувати підписантів договору, що є обов'язковим реквізитом електронного документа. Крім того, відсутність належного підтвердження часу та способу генерування одноразового ідентифікатора, підтвердження ним пропозиції щодо укладення договору, зокрема, довідки про ідентифікацію клієнта, хронології вчинення ним дій щодо укладення кредитних договорів у формі електронного правочину вказує на неукладеність правочину, оскільки він не укладав кредитного договору, який міститься в матеріалах справи, та не погоджував зазначені в ньому умови кредитування. Нарахування та сплата відсотків, які є явно завищеними, не відповідає передбаченим законодавством України засадам справедливості, добросовісності, розумності, а наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми відсотків спотворює їх дійсне правове призначення та перетворює їх на непомірний тягар для споживача та джерело отримання невиправданих прибутків кредитором. Заборгованість за нарахованими процентами є неспівмірною з тілом кредиту, що суперечить принципам розумності та добросовісності, є наслідком дисбалансу договірних прав та обов'язків на шкоду позичальнику як споживачу послуг кредитної установи, а відтак наявні підстави для зменшення розміру відсотків щонайменше до заявленого розміру заборгованості за тілом кредиту. Розрахунок заборгованості не є документом первинного бухгалтерського обліку, а одностороннім арифметичним розрахунком, який повністю залежить від волевиявлення та дій кредитодавця, а відтак не підтверджує наявність заборгованості. В матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази отримання ним кредитних коштів, а карткові рахунки, на які перераховано кредитні кошти, не містять ідентифікуючих даних про нього.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з огляду на таке.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно зі ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Частина 3 ст. 3 ЦПК України передбачає, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. (ч. 1 ст. 13 ЦПК України).
Частина 3 ст. 12 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з положеннями ч. ч. 1-4 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
Частина 1 ст. 81 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, а відповідно до ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. (ч.1 ст. 89 ЦПК України).
Задовольняючи позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс», суд першої інстанції виходив з того, що, підписавши кредитний договір, відповідач добровільно погодився на визначені у ньому умови кредитування, однак внаслідок порушення умов кредитного договору та неналежного виконання взятих на себе зобов'язань у відповідача виникла заборгованість в розмірі 59456.83 грн., яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Колегія суддів не в повній мірі погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно зі ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Відповідно до ч.ч. 1,3 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.
Таким чином, будь-який вид договору, який укладається на підставі ЦК України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що відповідає письмовій формі правочину (ст.ст. 205, 207 ЦК України).
Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року №127/33824/19.
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію», згідно ст. 3 якого електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ч. 3 ст. 11 вказаного Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч.ч. 4, 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Згідно з ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Відповідно до ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Положеннями ст. 12 вказаного Закону визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Із системного аналізу положень вище вказаного законодавства вбачається, що з урахуванням особливостей вищевказаного договору, його укладання в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного цифрового підпису позичальника лише за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами цього правочину.
В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до ч. 2 ст.10561 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Судом встановлено, що 08 листопада 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 укладено договір про відкриття кредитної лінії № 1299-1631, за умовами якого кредитодавець відкриває для позичальника кредитну лінію шляхом надання позичальнику кредиту на умовах строковості, зворотності, платності для задоволення особистих потреб позичальника, а позичальник зобов'язується повернути кредит не пізніше останнього дня строку кредитування та сплатити нараховані проценти за користування кредитом у порядку, передбаченому цим договором.
Відповідно до п. 4.1 договору про відкриття кредитної лінії № 1299-1631 від 08 листопада 2023 року загальний розмір кредиту за цим договором становить 15000 грн.
Кредит надається позичальнику шляхом безготівкового переказу грошової суми, вказаної у п. 4.1 цього договору на банківський рахунок позичальника шляхом використання вказаних позичальником реквізитів електронного платіжного засобу (п. 4.6 договору про відкриття кредитної лінії № 1299-1631 від 08 листопада 2023 року).
Як вбачається з матеріалів справи кредитні кошти в розмірі 15000 грн. перераховані ОСОБА_1 на його банківську карту за допомогою системи Liqpay.
Пунктом 4.10 договору про відкриття кредитної лінії № 1299-1631 від 08 листопада 2023 року передбачено, що нарахування процентів за користування кредитом здійснюється на залишок неповерненої суми кредиту за кожен день користування кредитом, починаючи з дня видачі кредиту до дати фактичного повернення всієї суми кредиту за стандартною процентною ставкою, що становить 3,00% за кожен день користування кредитом. Вказана процентна ставка застосовується протягом всього строку дії кредитного договору за виключенням строку використання права користування кредитом за промо-ставкою та/або за зниженою, та/або за пільговою процентною ставкою.
Строк кредитування, тобто, строк, на який надається кредит позичальнику - 300 календарних днів з моменту перерахування кредиту позичальнику. Дата повернення (виплати) кредиту: 02.09.2024 року. (п. 4.12 договору про відкриття кредитної лінії № 1299-1631 від 08 листопада 2023 року).
Відповідно до п. 4.13, 4.14 договору про відкриття кредитної лінії № 1299-1631 від 08 листопада 2023 року реальна річна процентна ставка на дату укладення цього договору складає 572465.00 %. Орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення договору (за весь строк кредитування) складає 150000 грн., що включає в себе суму кредиту та проценти за користування кредитом.
Розмір відсотків за користування кредитними коштами та порядок їх нарахування узгоджено сторонами договору, що відповідає принципу свободи договору, закріпленому ст. 627 ЦК України, ні договір про відкриття кредитної лінії №1299-1631, ні окремі його умови відповідачем не оспорювалися, не визнані недійсними в судовому порядку, а відтак, враховуючи положення статті 204 ЦК України, договір про відкриття кредитної лінії №1299-1631,є чинним.
Отже, за користування кредитним коштами за умовами договору про відкриття кредитної лінії № 1299-1631 від 08 листопада 2023 року у позичальника виник обов'язок зі сплати відсотків за користування кредитними коштами в розмірі 3,00 % в день на суму виданого кредиту.
20 грудня 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду до договору про відкриття кредитної лінії № 1299-1631, за умовами якої кредитодавець зобов'язується надати позичальнику у кредит додаткові грошові кошти в розмірі 6700 грн.
Як вбачається з матеріалів справи кредитні кошти в розмірі 6700 грн. перераховані ОСОБА_1 на його банківську карту за допомогою системи Liqpay.
В пункті 1 додаткової угоди до договору про відкриття кредитної лінії № 1299-1631 передбачено, що кредитодавць та позичальник підтверджують, що станом на момент укладення цієї додаткової угоди сума кредиту, яка була надана позичальнику за договором та неповернута на момент укладення цієї додаткової угоди становить 11237.50 грн.; сума нарахованих та несплачених процентів за користування кредитом становить 5899.74 грн.
Відповідно до п. 2.3. додаткової угоди до договору про відкриття кредитної лінії №1299-1631 після надання кредитодавцем позичальнику у кредит додаткових грошових коштів позичальник зобов'язується повернути кредитодавцю суму грошових коштів в розмірі 17937.50 грн., яка складається з суми кредиту, яка була надана позичальнику за договором та неповернута на момент укладення цієї додаткової угоди, та суми додаткових грошових коштів, наданих позичальнику у кредит на підставі цієї додаткової угоди.
Згідно з п. 2.4додаткової угоди до договору про відкриття кредитної лінії №1299-1631 позичальник зобов'язується повернути суму неповернутого кредиту у строки та на умовах, викладених у договорі, з урахуванням умов цієї додаткової угоди та сплатити проценти за користування вказаними грошовими коштами у розмірі та на умовах, передбачених договором.
Пунктом 3 додаткової угоди до договору про відкриття кредитної лінії №1299-1631 передбачено, що після укладення цієї додаткової угоди та надання додаткових грошових коштів у кредит будуть змінені умови кредитування за договором. У зв'язку із зазначеним після укладення цієї додаткової угоди та отримання позичальником додаткових грошових коштів у кредит: сума неповернутого кредиту становить 17937.50 грн.; кількість днів користування кредитом, що залишається після укладення цієї додаткової угоди становить 258 календарних днів; орієнтовна реальна річна процентна ставка за час з моменту укладення цієї додаткової угоди до моменту закінчення строку кредитування: 41327665.00 %; орієнтовна загальна вартість наданого кредиту за час з моменту укладення цієї додаткової угоди до моменту закінчення строку кредитування: 163853.54 грн.
Умови договору, що не суперечать цій додатковій угоді залишаються чинними та сторони підтверджують свої зобов'язання за ними (п. 5 додаткової угоди до договору про відкриття кредитної лінії №1299-1631).
Відповідно до п. 6 додаткової угоди до договору про відкриття кредитної лінії №1299-1631 ця додаткова угода є невід'ємною частиною договору.
Оскільки строк дії договору про відкриття кредитної лінії № 1299-1631 від 08 листопада 2023 року закінчувався 02 вересня 2024 року, кредитодавець мав право нараховувати відсотки за користування кредитними коштами лише до 02 вересня 2024 року.
Разом з тим, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 (провадження № 14-10цс18).
15 травня 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» звернулося до ОСОБА_1 з вимогою № 1299-1163/в, в якій вимагало протягом 30 календарних днів з дати отримання цієї вимоги сплатити заборгованість за договором про відкриття кредитної лінії № 1299-1631 від 08 листопада 2023 року, яка станом на 26 квітня 2024 року становить 59456.83 грн., а саме: заборгованість за кредитом - 14790.19 грн. та заборгованість за нарахованими процентами - 44666.64 грн., однак така вимога виконана не була.
Зважаючи на те, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» скористалося своїм правом на повернення кредиту, пред'явивши до позивальника вимогу про повернення заборгованості згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України 15 травня 2024 року, в подальшому у позивача як кредитодавця припинилося право нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитними коштами.
З долученого до матеріалів справи розрахунку заборгованості ОСОБА_1 за договором про відкриття кредитної лінії № 1299-1631 від 08 листопада 2023 року вбачається, що така станом на 26 квітня 2024 року становить 59456.83 грн., що складається із заборгованості за тілом кредиту в розмірі 14790.19 грн. та заборгованості за відсотками в розмірі 44666.64 грн.
Згідно з вищезазначеним розрахунком заборгованості нарахування відсотків за користування кредитними коштами до 01 лютого 2024 року здійснювалося за процентною ставкою, що становить 2.5 % в день від залишку неповерненої суми кредиту, а починаючи з 02 лютого 2024 року - за процентною ставкою 3 % в день.
Відповідно до частини 5 статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.
Статтю 8 Закону України «Про споживче кредитування» доповнено частиною п'ятою Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» № 3498-IX від 22 листопада 2023 року, який набрав чинності з 24 грудня 2023 року.
Положення частини 5 статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» щодо обмеження максимального розміру денної процентної ставки вводяться в діюпоетапно.
Пунктом 17 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.
Відповідно до п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» дія пункту 5 розділу I цього Закону поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.
Оскільки договір про відкриття кредитної лінії № 1299-1631 від 08 листопада 2023 року укладено до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», однак після набрання чинності цим Законом строк дії договору продовжувався, відтак положення цього закону застосовуються до договору про відкриття кредитної лінії № 1299-1631 від 08 листопада 2023 року на підставі якого з відповідача стягується заборгованість.
З наданого позивачем розрахунку заборгованості вбачається, що відповідач сплачував кошти на погашення заборгованості за договором про відкриття кредитної лінії № 1299-1631 від 08 листопада 2023 року, а саме: 29 листопада 2023 року - 5000 грн., 20 грудня 2023 року - 6067.24 грн., 11 січня 2024 року - 12000 грн., 12.01.2024 року - 1500 грн., які зараховувалися кредитодавцем на погашення заборгованості за процентами за користування кредитними коштами та частково на погашення заборгованості за тілом кредиту.
У зв'язку з внесенням коштів на погашення заборгованості за договором про відкриття кредитної лінії № 1299-1631 від 08 листопада 2023 року станом на 12 січня 2024 року у відповідача наявна заборгованість за тілом кредиту в розмірі 14790.19 грн. та відсутня заборгованість за процентами за користування кредитними коштами.
В подальшому, з 13 січня 2024 року до 01 лютого 2024 року відповідачу нараховувалися проценти за користування кредитним коштами в розмірі 2.5 % в день від залишку неповерненої суми кредиту, а починаючи з 02 лютого 2024 року - в розмірі 3 %.
Однак, враховуючи встановлений частиною 5 статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» максимальний розмір денної процентної ставки, починаючи з 24 грудня 2023 року протягом перших 120 днів, тобто до 21 квітня 2024 року розмір процентної ставки для нарахування відсотків за користування кредитними коштами не міг перевищувати 2,5 % в день від залишку неповерненої суми кредиту, а з 22 квітня 2024 року - 1.5 %.
За період з 13 січня 2024 року до 01 лютого 2024 року відповідачу нараховано проценти за користування кредитними коштами за процентною ставкою 2.5 % в день від залишку неповерненої суми кредиту в розмірі 7395 грн., що відповідає умовам договору про відкриття кредитної лінії № 1299-1631 від 08 листопада 2023 року та вимогам законодавства.
Оскільки за період з 02 лютого 2024 року до 21 квітня 2024 року максимальний розмір денної процентної ставки не міг перевищувати 2.5 %, кредитодавець мав право нараховувати проценти за користування кредитними коштами за цей період в розмірі 29580 грн. (14790.19 грн. х 2,5 % х 80 днів = 29580 грн.).
Починаючи з 22 квітня 2024 року максимальний розмір денної процентної ставки не міг перевищувати 1.5 %, тому кредитодавець мав право нараховувати проценти за користування кредитними коштами за період з 22 квітня 2024 року до 26 квітня 2024 року в розмірі 1109.25 грн. (14790.19 грн. х 1,5 % х 5 днів = 1109.25 грн.).
З огляду на наведене, колегія суддів приходить до висновку про те, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за процентами за користування кредитними коштами в розмірі 38 084.25 грн. (7395 грн. + 29580 грн. + 1109.25 грн. = 38084.25 грн.)
Безпідставними є доводи апелянта щодо несправедливих умов нарахування відсотків та їх невідповідності вимогам чинного законодавства про захист прав споживачів, оскільки у частині третій статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» визначено, що несправедливими є, зокрема, умови договору про встановлення вимоги щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації (понад п'ятдесят відсотків вартості продукції) у разі невиконання ним зобов'язань за договором, тобто несправедливим може бути нарахування процентів за прострочення виконання грошового зобов'язання відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, а позивачем в межах строку дії кредитного договору нараховувалися проценти, які є платою за користування кредитними коштами відповідно до ст.ст. 1048, 10561 ЦК України, які не є компенсацією за невиконання зобов'язань за договором в розумінні Закону України «Про захист прав споживачів».
Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку про те, що з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс»підлягає стягненню заборгованість в розмірі 52874.44 грн., що складається із заборгованості за тілом кредиту в розмірі 14790.19 грн. та заборгованості за відсотками за користування кредитними коштами в розмірі 38084.25 грн.
Частина 13 ст. 141 ЦПК України передбачає, що якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
У зв'язку з тим, що колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» та стягнення на його користь заборгованості в розмірі 52874.44 грн., то на підставі п. 13 ст. 141 ЦПК України розмір судових витрат, які підлягають стягненню, слід змінити та стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» 2154.24 грн. судового збору за подання позову, що пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
У зв'язку з тим, що колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення апеляційної скарги, з Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» на користь ОСОБА_1 а підлягає стягненню 502.80 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.
Відповідно до ч. 10 ст. 141 ЦПК України при частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов'язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. У такому випадку сторони звільняються від обов'язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат.
Оскільки з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» підлягає стягненню 2154.24 грн. судового збору за подання позову, а з Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню 502.80 грн. судового збору за подання апеляційної скарги, то враховуючи вимоги ч. 10 ст. 141 ЦПК України, з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» слід стягнути 1651.44 грн. судового збору.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Відповідно до ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Керуючись ст.ст. 367, 368, п. 2 ч. 1 ст. 374, ст.ст. 376, 381-384 ЦПК України, суд, -
апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Рішення Кам'янка-Бузького районного суду Львівської області від 25 листопада 2024 рокув частині стягнення заборгованості, яка підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» за договором про відкриття кредитної лінії № 1299-1631 від 08 листопада 2023 року та в частині судового збору - змінити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» заборгованість за договором про відкриття кредитної лінії № 1299-1631 від 08 листопада 2023 року у розмірі 52874.44 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» 1651.44 грн. судового збору.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення постанови.
Постанова складена 14.04.2025 року.
Головуючий: Н.О. Шеремета
Судді: О.М. Ванівський
Р.П. Цяцяк