Справа № 682/163/25
Провадження № 2-а/682/5/2025
09 квітня 2025 року
Славутський міськрайонний суд Хмельницької області в складі:
Головуючої судді Маршал І.М.,
секретаря судового засідання Захарчук С.П.,
за участі позивача ОСОБА_1 ,
представника відповідача Департаменту муніципальної варти Рівненської міської ради Кученець О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду в місті Славута справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту муніципальної варти Рівненської міської ради про скасування постанови про адміністративне правопорушення, -
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Департаменту муніципальної варти Рівненської міської ради про скасування постанови про адміністративне правопорушення.
В обґрунтування позову вказував, що за постановою серії RVN №2501649 від 18.01.2025 року його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн. за те, що він згідно Повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності 18.01.2025 року о 12 год. 54 хв., в м. Рівне, вул. 16-го Липня, 2, керуючи транспортним засобом порушив вимогу дорожнього знаку, а саме: здійснив стоянку в зоні дії дорожнього знаку 3.35 «Стоянка заборонена» чим порушив п. 3.35 додатку 1 розділу 33 ПДР України та ч. 1 ст. 122 КУпАП. Позивач не визнає себе винним у вчиненні вищевказаного адміністративного правопорушення, оскільки він 18.01.2025 року керуючи автомобілем Jeep Compass, д.н. НОМЕР_1 , зупинився в м. Рівне, по вул. 16-го Липня, біля узбіччя проїжджої частини дороги, де був відсутній знак 3.35 "Стоянка заборонена" , такий знак на його переконання на протилежній стороні дороги. Просить суд скасувати постанову інспектора муніципальної варти Рівненської міської ради Прозапас Ю.О. серії RVN №2501649 від 18.01.2025 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, якою за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП стосовно ОСОБА_1 застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн. і справу про адміністративне правопорушення закрити.
В судовому засіданні позивач підтримав вимоги позовної заяви із викладених у ній підстав та просив її задоволити.
Представник відповідача в судовому засіданні щодо вимог позову заперечила, вважає, що Департаменту муніципальної варти Рівненської міської ради дотримано процесуальних норм при розгляді справи про адмінправопорушення.
Також вказала, що згадана позивачем постанова ісппектора з паркування муніципальної варти Рівненської міської ради Прозапас Ю.О. серії RVN №2501649 від 18.01.2025 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі інспектором Департаменту муніципальної варти Рівненської ради не виносилась, позивачем така не додана до позовної заяви. Позивач додав лише Повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки до постанови серії RVN №2501649 від 18.01.2025 року, яке не є рішенням відповідно до п. 19 ст. 4 КАС України. Також зауважує, що усі дії інспектором муніципальної варти Рівненської міської ради Прозапас Ю.О. щодо фіксації правопорушення вчиненого ОСОБА_1 були вчинені у межах її повноважень та на підставі норм КУпАП. Також звертає увагу, що на інспекторів муніципальної варти не поширюються вимоги Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС №1395 від 07.11.2015, на яку посилався позивач. Факт порушення позивачем вимог дорожнього знаку 3.35 "Стоянку заборонено" вважає встановленим належно, доказами, які додано до відзиву на позов. В позові просить відмовити.
Заслухавши позивача, представника відповідача, дослідивши письмові докази, суд приходить до наступних висновків.
Із копії повідомлення Департаменту муніципальної варти Рівненської міської ради серії RVN №2501649 про притягнення до адміністративної відповідальності за порушення правил зупинки, стоянки, паркування, зафіксоване в режимі фотозйомки, складеного 18.01.2025 року слідує, що особа, яка керувала автомобілем Jeep Compass, д.н.з. НОМЕР_1 , порушила вимогу дорожнього знаку, а саме здійснила зупинку в зоні дії знаку 3.35 «Стоянка заборонена», чим порушила п. 3.35 додатку 1 розділу 33 Правил дорожнього руху України та ч. 1 ст.122 КУпАП. Фотозйомка (відеозапис) проводився спецзасобом марки Samsung SM-A235F/DSN.
Факт скоєння вказаного правопорушення підтверджується матеріалами фотозйомки, наданої відповідачем у додатку до відзиву.
Суд зауважує, що згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно ст. 10 КУпАП, адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Відповідно до п. 1.3. ПДР України, ст. 14 ЗУ «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
Згідно із п. 1.9 ПДР особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Згідно пункту 3.35 «Стоянка заборонена» глави 3 «Заборонні знаки» розділу 33 «Дорожні знаки» Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306 із внесеними змінами - дія знака забороняє стоянку всіх транспортних засобів.
При цьому, ст. 122 КУпАП перебачено відповідальність за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками.
Дія знаку 3.35 «Стоянка заборонена» поширюється на той бік дороги, на якому він встановлений.
Керуючись абзацом восьмим пункту 1.10 Правил автомобільна дорога, вулиця (дорога) - частина території, зокрема в населеному пункті, з усіма розташованими на ній спорудами (мостами, шляхопроводами, естакадами, надземними і підземними пішохідними переходами) та засобами організації дорожнього руху, призначена для руху транспортних засобів і пішоходів та обмежена по ширині зовнішнім краєм тротуарів чи краєм смуги відводу.
Згідно частини третьої статті 279-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення якщо адміністративне правопорушення, передбачене частинами першою, третьою та сьомою статті 122 (в частині порушення правил зупинки, стоянки), частинами першою, другою та восьмою статті 152-1 цього Кодексу, зафіксовано в режимі фотозйомки (відеозапису), посадова особа уповноваженого підрозділу Національної поліції або інспектор з паркування зобов'язані розмістити на лобовому склі транспортного засобу копію постанови про притягнення до адміністративної відповідальності (якщо технічні можливості дозволяють встановити відповідальну особу, зазначену у частині першій статті 14-2 цього Кодексу, на місці вчинення правопорушення) або повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності (якщо технічні можливості не дозволяють встановити відповідальну особу, зазначену у частині першій статті 14-2 цього Кодексу, на місці вчинення правопорушення).
Згідно з частини 5 статті 279-1 КУпАП постанова про накладення адміністративного стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), може виноситися без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
При цьому, чинним законодавством не передбачено обов'язку подання до вказаного листа фото чи відеозаписів транспортного засобу під час вчинення адміністративного правопорушення.
В якості доказу до відзиву відповідачем до матеріалів справи долучено матеріали фотозйомки, з яких об'єктивно вбачається факт паркування позивачем транспортного засобу із порушенням встановленого порядку.
Згідно ч. 2 ст. 7 та ст. ст. 245, ст. 280 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності, всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин кожної справи, правильного і справедливого її вирішення.
Відповідно до ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Згідно ч. 5 ст. 242 КАС при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах ВС.
Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 25.06.2020 року у справі № 520/2261/19, вказала, що визначений статтею 77 КАС обов'язок відповідача - суб'єкта владних повноважень довести правомірність рішення, дії чи бездіяльності не виключає визначеного частиною першою цієї ж статті обов'язку позивача довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.
Позивач, подавши позов, обґрунтував свою позицію, проте жодного доказу на обґрунтування своєї позиції до суду не надав. Тому, суд вважає доводи позивача такими, що ґрунтуються на його суб'єктивній думці та не підкріплюються долученими до матеріалів справи доказами, а тому при вирішені даної справи не можуть бути враховані судом.
Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини в справі «O'Halloranand Francis v. The United Kingdom» будь-хто, хто вирішив володіти чи керувати автомобілем, знав, що таким чином він піддає себе режиму регулювання, котрий застосовується, оскільки визнавалося, що володіння і користування автомобілем може потенційно завдати серйозної шкоди. Можна вважати, що ті, хто вирішив володіти та керувати автомобілями, погодилися на певну відповідальність та обов'язки.
За правилами ст. 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.
Згідно із ч. 3 ст. 286 КАС за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Також слушним аргументом сторони відповідача суд вважає ту обставину, що позивачем заявлено вимогу про скасування постанови, яку не подано ним як доказ порушення його прав та свобод, додане позивачем до позову Повідомлення не є рішенням про притягнення до адміністративної відповідальності.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Положеннями ст. 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Таким чином, на підставі викладеного, провівши дослідження матеріалів справи у їх сукупності, суд вважає, що факт скоєння ОСОБА_1 порушення п. 3.35. ПДР знайшов своє підтвердження в ході судового розгляду справи, а заявлені позовні вимоги є необґрунтованими, а тому не підлягають до задоволення.
Отже, керуючись ст. ст. 2, 3, 5, 72-77, 90, 241-246, 257-258, 260, 268 КАС України, ст. ст. 7, 9, 23, 33, 121, 245, 251, 280, 284, 288 КУпАП, суд,
вирішив:
В задоволенні позову ОСОБА_1 до Департаменту муніципальної варти Рівненської міської ради про скасування постанови про адміністративне правопорушення від 18 січня 2025 року - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя Маршал І. М.