Справа 682/134/25
Провадження № 3/682/87/2025
(повний текст)
10 квітня 2025 року м.Славута
Суддя Славутського міськрайонного суду Хмельницької області Матвєєва Н.В., за участю секретаря судового засідання Кисельової А.М., особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності - адвоката Мукомел Л.А., розглянувши матеріали, які надійшли від відділення поліції № 1 Шепетівського РУП ГУНП в Хмельницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, проживаючого за адресою : АДРЕСА_1 , не працюючого, раніше не судимого, до адміністративної відповідальності не притягувався,
за ч. 1 ст. 130, ст.124 та ст. 122-4 КУпАП,
Згідно протоколу серії ЕПР1 №218923 від 12.01.2025 року, водій ОСОБА_1 о 00:30 год. в с. Улашанівка по вул. Перемоги, 26 керував транспортним засобом Citroen Berlingo державний номер НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння, у встановленому законом порядку огляд на стан алкогольного сп'яніння зі згоди водія проводився на місці вчинення ДТП за допомогою приладу Драгер 6820, результат огляду становить 1,45 проміле, чим порушив п.2.9 а ПДР, за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Крім того, відносно ОСОБА_1 складено протокол ЕПР1 №218931 від 12.01.2025 року, відповідно до якого водій ОСОБА_1 о 00:30 год. в с. Улашанівка по вул. Перемоги, 26 керуючи транспортним засобом Citroen Berlingo державний номер НОМЕР_1 не врахував дорожню обстановку, не вибрав безпечну швидкість руху, не впорався з керуванням та скоїв наїзд на бетонну споруду для відведення стічних вод, чим порушив п. 10.1 ПДР України, п.12.1 ПДР України, за що передбачена адміністративна відповідальність за ст.124 КУпАП.
Відповідно до протоколу ЕПР1 №218927 від 12.01.2025 року водій ОСОБА_1 о 00:30 год. в с. Улашанівка по вул. Перемоги, 26 керуючи транспортним засобом Citroen Berlingo державний номер НОМЕР_1 здійснив ДТП після чого залишив місце дорожньо-транспортної пригоди, чим порушив п. 2.10 а ПДР України, за що передбачена адміністративна відповідальність за ст.122-4 КУпАП.
Постановою судді Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 08.04.2025 року справи про адміністративні правопорушення № 682/134/25, № 682/135/25, №682/136/25 за ч.1 ст.130, ст.124 та ст.122-4 КУпАП відносно ОСОБА_1 об'єднані в одне провадження, якому присвоєно № 682/134/25 провадження №3/682/87/2025.
ОСОБА_1 в судовому засіданні заперечував вчинення ним адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130, 124, 122-4 КУпАП, зазначивши, що його товариш попросив надати в тимчасове користування його автомобіль. Він погодився, товариш відвіз його до сестри в с. Баран'є, а сам поїхав у справах. Коли повертався, щоб віддати йому автомобіль наїхав на споруду для відведення води, що знаходилася обабіч дороги. Зателефонував йому, повідомив, що автомобіль втрапив у канаву і далі не може рухатися. Він дозволив йому залишити автомобіль і їхати додому. Через деякий час йому зателефонували працівники поліції і попросили прибути до автомобіля. Коли він прибув на місце розташування автомобіля, то із сусідами, які викликали поліцію і ним виник конфлікт з приводу безпідставного збору коштів на допомогу військовим ЗСУ. Він не заперечує, що вживав алкогольні напої, але не керував транспортним засобом, тому на прохання працівника поліції пройшов огляд на стан алкогольного сп'яніння. Працівники поліції не маючи достатніх доказів склали відносно нього протоколи про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 124, 130 ч.1, 122-4 КУпАП, з якими він не погодився і зазначив, що є лише власником автомобіля. Просив провадження закрити на підставі ст. 247 ч.1 п.1 КУпАП за відсутністю в його діях складів вказаних адміністративних правопорушень.
Захисник ОСОБА_1 - адвокат Мукомел Л.А. в судовому засіданні просила закрити адміністративне провадження у справі у зв'язку із відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130, 124, 122-4 КУпАП, оскільки ОСОБА_1 12.01.2025 року о 00.30 год. транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння не керував, ДТП не скоював та місце дорожньо-транспортної пригоди не залишав, а працівники поліції склали протоколи про адміністративне правопорушення, пославшись на покази свідків, які перебували в стані сильного алкогольного сп'яніння, з якими у ОСОБА_1 склалися неприязні відносини.
Свідок ОСОБА_2 , допитаний за клопотанням сторони захисту, показав, що в нього зламався власний автомобіль, тому він попросив ОСОБА_1 скористатися його автомобілем. ОСОБА_1 надав йому свій автомобіль, попросив завезти його до сестри в с. Баран'є, а дружину з дітьми до м. Славута. Коли він їхав до с. Улашанівка 12.01.2025 року, щоб повернути автомобіль, то через погане дорожнє покриття, правим колесом втрапив в яму обабіч дороги і зупинив автомобіль. Переживав, що пошкодив автомобіль і зателефонував ОСОБА_1 , останній попросив залишити автомобіль, якій він планував зранку забрати. Коли він втрапив у яму і зупинив авто, то жодного удару не відбулося, ніхто із будинку, який розташований поруч із місцем зупинки автомобіля не виходив. Він викликав таксі, і через 15-20 хв. поїхав додому. Про ДТП не повідомляв працівників поліції, оскільки не вважав, що скоїв дорожньо-транспортну пригоду, бо не бачив бетонної споруди, а вважав, що заїхав у канаву. На автомобілі було пошкоджено бампер, але потім ОСОБА_1 сказав, що він був пошкоджений раніше.
Свідок ОСОБА_3 - працівник поліції, який складав адміністративні матеріали відносно ОСОБА_1 суду пояснив, що на 102 надійшло повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду в с. Улашанівка, вони разом із іншим працівником поліції виїхали на місце ДТП. Виявили автомобіль Citroen Berlingo державний номер НОМЕР_1 , який стояв обабіч дороги, автомобіль наїхав на бетонну споруду для відведення води. Водія не було, люди, які проживали у будинку поруч із місцем ДТП повідомили, що водій втік. Вони почали розшукувати власника автомобіля ОСОБА_1 , він повідомив в телефонному режимі, що прибуде на місце ДТП. Біля автомобіля був слід взуття на снігу, який він сфотографував, в подальшому перевірив взуття ОСОБА_1 і слід взуття співпадав із малюнком на підошві взуття ОСОБА_1 . Але від початку розмови ОСОБА_1 заперечував факт керування транспортним засобом, не відмовився пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння. В результаті огляду ОСОБА_1 було з'ясовано, що він перебуває у стані алкогольного сп'яніння. Свідки повідомили, що саме ОСОБА_1 керував транспортним засобом, який скоїв ДТП. Між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 виникла сварка, яка переросла в бійку через конфлікт, який виник з приводу збору коштів на ЗСУ.
Враховуючи повідомлення свідків, ним було прийнято рішення скласти протоколи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст. 130 ч.1, 124, 122-4 КУпАП.
Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, приходжу до наступного висновку.
Згідно з положеннями ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до вимог ст.245, 280 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративне правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу, а ст. 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини, суд не вправі самостійно відшукувати докази винуватості особи, адже таким чином суд неминуче перебирає на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
Так, відповідно до п.2.9 (а) ПДР України, водієві забороняється керувати транспортним засобом, в т.ч., у стані алкогольного сп'яніння.
Диспозицією ч.1ст.130 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність, зокрема, за керування транспортним засобом особою в стані алкогольного сп'яніння.
Суб'єкт адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 130 КУпАП спеціальний - водій транспортного засобу, або інша особа, яка керувала транспортним засобом.
Об'єктивна сторона складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, передбачає необхідність обов'язкової наявності такої ознаки цього адміністративного правопорушення, як керування транспортним засобом.
У пункті 27 постанови Пленуму Верховного Суду Українивід 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» роз'яснено, що керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.
Згідно абз. 4 п. 27 згаданої Постанови Пленуму Верховного Суду роз'яснено, що для притягнення до відповідальності за ст. 130 КУпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп'яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли водій почав рухатись.
Таким чином, необхідною умовою для притягнення особи до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП, зокрема за порушення вимог пункту 2.9 (а)ПДР України, є керування особою транспортним засобом і встановлення вказаного факту є обов'язковим при розгляді справи про адміністративне правопорушення.
Так, 20.02.2019 року Касаційний адміністративний суду в складі Верховного Суду в рамках справи №404/4467/16-а зазначив, що само по собі керування транспортним засобом розуміється, як технічна дія водія з метою приведення транспортного засобу в рух, зрушення з місця і, як наслідок, переміщення транспортного засобу в просторі. Експлуатація транспортного засобу передбачає використання цього транспортного засобу за призначенням, тобто з метою керування. Проте, зазначення «водія» унеможливлює правозастосування вказаного визначення в розумінні ст. 130 КУпАП, оскільки суттєво зменшує коло осіб, які можуть бути притягнуті до відповідальності за керування у нетверезому стані.
Відповідно до ст.124 КУпАП, передбачена адміністративна відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
У ст. 122-4 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.
Дослідивши долучені до протоколів про адміністративні правопорушення, передбачені ст.130 ч.1, 124, 122-4 КУпАП докази, оцінивши їх в сукупності з доказами наданими стороною захисту, приходжу до висновку про відсутність належних та допустимих доказів, на підставі яких об'єктивно можна встановити факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом, скоєння ним дорожньо-транспортної пригоди та залишення місця дорожньо-транспортної пригоди, а тому у діях ОСОБА_1 відсутній склад правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130, 124, 122-4 КУпАП.
Оцінюючи письмові пояснення свідків ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , відібрані поліцейським СРПП відділення поліції № 1 Шепетівського РУП ГУНП в Хмельницькій області Римарчуком В.В., вважаю, що вони не вказують на ОСОБА_1 як на особу, яка керувала транспортним засобом Citroen Berlingo державний номер НОМЕР_1 12.01.2025 року о 00:30 год. в АДРЕСА_2 в стані алкогольного сп'яніння, скоїла ДТП, та залишила місце дорожньо-транспортної пригоди, оскільки ОСОБА_5 повідомив, що невідома особа вчинила ДТП і пішла в невідомому напрямку.
Свідок ОСОБА_6 зазначає, що перебувала у будинку, коли сталося ДТП, вийшла на вулицю і побачила, що невідома особа пішла в невідомому напрямку, а потім повернулася і штовхнула її, розпочала бійку з її чоловіком та сином.
Натомість з рапорту помічника чергового ВнП № 1 Шепетівського РУП ГУНП в Хмельницькій області Сінгаєвського А.М. видно, що повідомлення про ДТП надійшло 12.01.2025 року о 01.32 год. від ОСОБА_7 , яка повідомила, що 30 хв. тому авто Сітроен державний номер НОМЕР_1 здійснило зіткнення із деревом, водій утік, водій в стані сп'яніння, чоловік 30 років. При цьому не зазначила про конфлікт, що виник із вказаним чоловіком.
Таким чином, свідки ОСОБА_5 та ОСОБА_6 не були присутні на місці дорожньо-транспортної пригоди, в момент зупинки транспортного засобу, а тому не мали можливості бачити водія транспортного засобу, а могли зробити висновок про керування ОСОБА_1 транспортним засобом, вже після ДТП, коли він прибув до автомобіля на прохання працівників поліції.
Відповідно до відеозаписів, зроблених на боді камеру поліцейського, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 перебувають у нетверезому вигляді, з впевненістю не вказують на ОСОБА_1 як особу, яка скоїла ДТП.
Конфлікт між ОСОБА_1 та ОСОБА_5 та його дружиною відображений на відео, тому він мав місце після прибуття працівників поліції, а не як зазначають свідки після ДТП.
Крім того, було допитано свідка ОСОБА_2 , який підтвердив пояснення ОСОБА_1 та повідомив, що він 12.01.2025 року перебував за кермом автомобіля, власником якого є ОСОБА_1 , автомобіль через погане дорожнє покриття, потрапив переднім правим колесом в канаву, далі автомобіль не рухався, біля автомобіля був розташований кущ, автомобіль та дорожні споруди не були пошкоджені. В момент ДТП з будинку ніхто не виходив.
А тому пояснення свідків ОСОБА_5 , ОСОБА_6 є суперечливими та з достовірністю не підтвержують винуватість ОСОБА_1 у скоєнні правопорушень, передбачених ст. 130 ч.1, 124, 122-4 КУпАП.
У схемі ДТП та в протоколі серії ЕПР 1 № 218931 від 12.01.2025 року не зазначено про зіткнення автомобіля з деревом, крім того, в протоколі про адміністративне правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП не вказано, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди спричинено пошкодження транспортного засобу, автомобільної дороги, дорожніх споруд чи іншого майна, що є обов'язковою умовою складу адмінправопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.
Оцінюючи докази, долучені до протоколів про адміністративні правопорушення, складених відносно ОСОБА_1 слід врахувати висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 27.06.2019 (справа №560/751/17), в якому Суд зауважує, що висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення повинен бути обґрунтований, тобто зроблений на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин та доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення. Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.
Щодо пояснень ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , то вказані пояснення не є належними доказами правомірності притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, оскільки вказані особи у судовому засіданні не допитувалися та не попереджалися про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих свідчень, а тому їх покази не можуть бути беззаперечним доказом вчинення адміністративних правопорушень.
Крім того, фототаблиця зі слідом взуття біля автомобіля, зроблена працівником поліції, також не може бути прийнята як належний доказ у справі, оскільки суд не є спеціалістом в області трасології, а судово-трасологічна експертиза у справі не проводилася, тому не має підстав з достовірністю стверджувати, що слід сфотографований поліцейським на місці ДТП, був залишений саме від взуття ОСОБА_1 .
Відеозапис, долучений до протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене ст.130 ч.1 КУпАП підтверджує, що працівниками поліції не зафіксовано факту руху транспортного засобу, його зупинки працівниками поліції, особи, яка керувала транспортним засобом. На ньому зафіксовано лише факт прибуття працівників поліції на місце дорожньо-транспортної пригоди, розмова в телефонному режимі із власником автомобіля ОСОБА_1 , який зобов'язався прибути на місце ДТП, а також розмова працівників поліції із нетверезими мешканцями будинку, розташованого поруч із місцем розташування автомобіля ОСОБА_1 .
Під час складання протоколів працівниками поліції не було здобуто належних та допустимих доказів того, що ОСОБА_1 12.01.2025 року о 00.30 год керував транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, скоїв дорожньо-транспортну пригоду та залишив місце дорожньо-транспортної пригоди.
Відповідно до пункту 39 постанови Верховного Суду від 08 липня 2020 року у справі № 463/1352/16-а у силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина особи має бути прирівняна до доведеної невинуватості цієї особи.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП України провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
За таких обставин, враховуючи, що вина ОСОБА_1 у скоєнні адміністративних правопорушень, передбачених ст.130 ч.1, 124, 122-4 КУпАП не була доведена належними та допустимими доказами та поза розумним сумнівом, провадження у справі про адміністративні правопорушення підлягає закриттю на підставі ч.1 п.1 ст.247 КУпАП, у зв'язку із відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбачених ст.130 ч.1, 124, 122-4 КУпАП.
Керуючись ст.124, 122-4, 130 ч.1, ст. 247 ч.1 п.1, ст. 266, 283 КУпАП, суддя-
постановив:
Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130, 124 та ст.122-4 КУпАП у зв'язку із відсутністю в його діях складу адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.130, ст.124, та ст.122-4 КУпАП.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга може бути подана до Хмельницького апеляційного суду через Славутський міськрайонний суд.
Повний текст постанови складено 15 квітня 2025 року.
Суддя Матвєєва Н.В.