Справа № 529/18/22 Номер провадження 22-ц/814/59/25Головуючий у 1-й інстанції Кириченко О.С. Доповідач ап. інст. Триголов В. М.
14 квітня 2025 року м. Полтава
Полтавський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючий суддя : Триголов В.М.,
судді: Пікуль В.П., Лобов О.А.,
секретар: Пєшков Є.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 , адвоката Колотія Сергія Миколайовича на рішення Диканського районного суду Полтавської області від 09 листопада 2022 року по справі за позовом Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Полтавагаз» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства « Оператор газорозподільної системи «Полтавагаз» про захист прав споживачів
У січні 2022 року АТ "Оператор газорозподільної системи "Полтавагаз" звернулося до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за оплату послуг з розподілу природного газу у розмірі 2 965,73 грн та судового збору по справі у розмірі 2 481,00 грн.
В обґрунтування позову вказано, що АТ "Полтавагаз" є оператором газорозподільної системи, суб'єктом господарювання, що на підставі ліцензії (постанова № 778 від 15.06.2017 "Про видачу ліцензії на розподіл природного, газу АТ "Полтавагаз" та постанови №941 від 04.06.2019 "Про внесення змін до постанови НКРЕКП від 15.06.2017 № 778"), виданої Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, здійснює діяльність з розподілу природного газу газорозподільною системою, та здійснює щодо неї функції оперативно-технологічного управління.
Між АТ "Полтавагаз" та ОСОБА_1 (ЕІС-код: 56ХМ26В06001625А) за адресою: АДРЕСА_1 , укладено договір розподілу природного газу. Свої зобов'язання по наданню послуг з розподілу природного газу АТ "Полтавагаз" виконало належним чином. Відповідач ОСОБА_1 взяті на себе зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконував, внаслідок чого утворилася заборгованість за газові роки з 01.10.2018 по 30.09.2019, з 01.10.2019 по 30.09.2020 та за лютий-грудень 2021 року у загальному розмірі 2 965,73 грн. Позивач звернувся до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення із ОСОБА_1 заборгованості за оплату послуг з розподілу природного газу. Ухвалою Диканського районного суду Полтавської області від 03.09.2021 у справі № 529/622/21 судовий наказ № 529/622/21, виданий Диканським районним судом Полтавської області, про стягнення із ОСОБА_1 заборгованості за оплату послуг з розподілу природного газу скасовано. У зв'язку із цим, позивач звернувся до суду із вказаними вимогами у порядку спрощеного позовного провадження.
У лютому 2022 року до суду надійшла зустрічна позовна заява ОСОБА_1 до АТ "Оператор газорозподільної системи "Полтавагаз" про захист прав споживачів. У зустрічній позовній заяві ОСОБА_1 просить:
- відмовити у повному обсязі у задоволенні первісного позову у зв'язку із безпідставністю та незаконністю позовних вимог;
- визнати неправомірними дії АТ "Оператор газорозподільної системи "Полтавагаз" по нарахуванню побутовому споживачу ОСОБА_1 по об'єкту: будинок АДРЕСА_2 заборгованості у розмірі 2 965,73 грн, нарахованої по рахунку № НОМЕР_1 на оплату послуг розподілу природного газу за січень 2022 року;
- визнати відсутність обов'язку у побутового споживача ОСОБА_1 по об'єкту: будинок АДРЕСА_2 обасті сплачувати заборгованість у розмірі 2 965,73 грн, нараховану по рахунку № НОМЕР_1 на оплату послуг розподілу природного газу за січень 2022 року;
- зобов'язати АТ "Оператор газорозподільної системи "Полтавагаз" виключити з особового рахунку побутового споживача ОСОБА_1 по об'єкту: будинок АДРЕСА_2 обасті дані про наявність у нього обов'язку сплатити заборгованість у сумі 2 965,73 грн, нараховану по рахунку № НОМЕР_1 на оплату послуг розподілу природного газу за січень 2022 року;
- зобов'язати АТ "Оператор газорозподільної системи "Полтавагаз" виключити з бази даних присвоєний Скрипник В.І EIC-код 56ХМ26В06001625А та унікальний код споживача НОМЕР_2 .
В обґрунтування зустрічного позову вказано, що споживання природного газу, на яке посилається позивач у первісній позовній заяві як на доказ існуючих договірних взаємовідносин між ним та ОСОБА_1 ,стосується виключно постачальника, на якого в установленому чинним законодавством порядку покладені спеціальні обов'язки з постачання природного газу побутовим споживачам на території Полтавської області,тобто ТОВ"ПолтавагазЗбут". ОСОБА_1 є споживачем природного газу та перебуває у договірних відносинах лише і виключно з ТОВ Полтавагаз Збут.
ОСОБА_1 належним чином виконує свої зобов'язання по оплаті цих послуг, будь-яка заборгованість відсутня. Будь-яких пропозицій від позивача за первісним позовом АТ "Оператор газорозподільної системи "Полтавагаз" укласти договір розподілу газу (оферти) ОСОБА_1 не отримував, а отже цих пропозицій (акцепт) не приймав; питання про приєднання до типового договору взагалі не розглядалося і припущення позивача за первісним позовом про начебто приєднання до типового договору не може братися до уваги, так як викладений ним порядок приєднання не відповідає нормам ч. 2 ст. 638 ЦК України та в порушення норм ч. 1 ст. 638 ЦК України відсутні сторони у договорі і можливі сторони не досягли жодної згоди з будь-якої істотної умови договору. Нарахування за розподіл газу у 2020-2021 роках є неправомірним, оскільки до 01 січня 2020 року ОСОБА_1 самостійно розраховував суми платежів за спожитий газ згідно показників лічильника, оплату здійснював щомісячно за тарифами, які включали в себе і плату за послуги по розподілу та транспортуванню природного газу, заборгованості по сплаті за спожитий газ не мав і не має.
Рішенням Диканського районного суду Полтавської області від 09 листопада 2022 року первісний позов Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Полтавагаз" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задоволено.
Стягнуто із ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи" Полтавагаз" заборгованість за оплату послуг з розподілу природного газу у розмірі 2 965 (дві тисячі дев'ятсот шістдесят п'ять) грн 73 коп та понесені судові витрати у справі у вигляді сплаченого судового збору за подання позову до суду у загальному розмірі 2 481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одна) грн 00 коп.
У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Полтавагаз" про захист прав споживачів - відмовлено.
В апеляційному порядку рішення оскаржив ОСОБА_1 . Скарга мотивована тим, що рішення ухвалене з порушеням норм матеріального та процесуального права .
Суд першої інстанції проігнорував встановлений факт , що будь яких пропозицій від позивача за первісним позовом укласти договір «розподілу газу» (оферти) ОСОБА_1 не отримував, а отже цих пропозицій (акцепт) не приймав; питання про приєднання до типового договору взагалі не розглядалося і не заслуговує на увагу припущення позивача за первісним позовом про начебто приєднання до типового договору не може братися до уваги , оскільки :
1)Викладений порядок приєднання не відповідає нормам частини 2 статті 638 ЦК України ;
2)В порушення норми частини 1 статті 638 ЦК України відсутні сторони у договорі і можливі сторони не досягли жодної згоди з будь якої істотної умови договору.
Отже викладене в рішенні суду безпідставне припущення про укладення між ОСОБА_1 та позивачем за первісним позовом договору розподілу газу, затвердженого постановою НКРЕКП № 2498 від 30.09.2015 р. взагалі , та шляхом споживання природного газу зокрема, є припущенням позивача за первісним позовом з метою введення суду в оману та незаконного стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за розподіл природного газу.
Тож, скаржник вказує, що позивачем за первісним позовом не надано суду доказів на підтвердження своїх вимог.
Скаржник зазначає, що застосуванню підлягає Закон який має вищу юридичну силу , і який передбачає наявність у діях суб'єкта ринку природного газу порушення законодавства , а не відповідальність ( матеріальне відшкодування) без наявності порушення (вини) , яке передбачене підзаконним актом.
Відтак, оскільки положення Конституції України та Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод мають вищу юридичну силу ( ст.8,9 Конституції України) , а обмеження матеріального права суперечить цим положенням , порушення цивільного права чи цивільного інтересу підлягають судовому захисту у спосіб, який є ефективним засобом захисту та таким , що відповідає змісту порушеного права , характеру його порушення та наслідкам , спричиненим цим порушенням.
Зважаючи на вказане апелянт просить скасувати рішення Диканського районного суду Полтавської області від 09 листопада 2022 року , та ухвалити нове , про відмову в задоволенні первісного позову , та задовольнити зустрічний позов ОСОБА_1 в повному обсязі.
Судовим розглядом встановлено, що фактом приєднання споживача ОСОБА_1 до умов договору розподілу природного газу, який є договором приєднання, є споживання ним природного газу, що підтверджене наявними у матеріалах справи копіями відомостей зняття контролером показань лічильника та витягу з особової карти нарахувань по лічильнику постачальника ТОВ "Полтавагаз Збут" .
Зустрічна позовна заява ОСОБА_1 містить відомості, що він є споживачем природного газу, перебуває у договірних відносинах з ТОВ "Полтавагаз Збут" та сплачує вартість спожитого природного газу.
З наявного у матеріалах справи витягу з картки абонента ОСОБА_1 , особовий рахунок: НОМЕР_2 , ЕІС-код: 256ХМ26В06001625А за адресою: АДРЕСА_1 , вбачається, що у ОСОБА_1 наявна заборгованість за оплату послуг з розподілу природного газу у розмірі 2 965,73 грн .
Для побутових споживачів в зоні обслуговування ПАТ "Полтавагаз" в Полтавській області реалізація природного газу для задоволення потреб населення здійснюється суб'єктом господарювання - гарантованим постачальником газу з 1 липня 2015 року, згідно з рішенням НКРЕКП № 1734 від 11 червня 2015 року - ТОВ "Полтавагаз Збут".
26.03.2015 постановою НКРЕКП № 929 видано ПАТ "Полтавагаз" ліцензії на право провадження господарської діяльності з розподілу природного, нафтового газу і газу (метану) вугільних родовищ та з постачання природного газу, газу (метану) вугільних родовищ за регульованим тарифом на території м. Полтава та Полтавської області (крім міст Кременчук, Лубни, Комсомольськ, Лубенського, Пирятинського, Оржицького, Гребінківського, Гадяцького, Семенівського та Кременчуцького районів Полтавської області та села Радянське Кобеляцького району Полтавської області) в зоні розташування розподільних газопроводів, що перебувають у власності та користуванні ПАТ "Полтавагаз", терміном дії з 07.04.2015 по 06.04.2020, а Постановами НКРЕКП від 15.06.2017 № 778 така ліцензія видана ПАТ "Полтавагаз" без обмеження строку дії.
Таким чином, позивач за первісним позовом АТ "Оператор газорозподільної системи "Полтавагаз" на підставі ліцензії здійснює повноваження саме щодо розподілу природного газу.
Задовольняючи позовні вимоги АТ «ОГС «Полтавагаз» та відмовляючи у задоволенні зустрічного позову , суд першої інстанції обґрунтовано виходив із встановлення факту споживання природного газу, а отже користування послугами його розподілу, одночасно з невиконанням споживачем обов'язку по оплаті їх вартості, а відтак визнав доведеними та обґрунтованими вимоги щодо стягнення заборгованості за розподіл природного газу.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про ринок природного газу» суб'єктами ринку природного газу є: оператор газотранспортної системи, оператор газорозподільної системи, оператор газосховища, оператор установки LNG, замовник, оптовий продавець, оптовий покупець, постачальник, споживач.
Статтею 40 Закону України «Про ринок природного газу» передбачено, що розподіл природного газу здійснюється на підставі та умовах договору розподілу природного газу в порядку, передбаченому Кодексом газорозподільних систем та іншими нормативно-правовими актами.
Кодекс газорозподільних систем, який затверджено постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг 30.09.2015 № 2494, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 06 листопада 2015 р. за № 1379/27824 (далі - Кодекс ГРС), визначає взаємовідносини оператора газорозподільних систем із суб'єктами ринку природного газу, а також правові, технічні, організаційні та економічні засади функціонування газорозподільних систем,зокрема умови забезпечення: 1) надійної і безпечної експлуатації газорозподільних систем та гарантованого рівня розподілу (переміщення) природного газу до/від суміжних суб'єктів ринку природного газу відповідної якості; 2) комерційного, у тому числі приладового обліку природного газу в газорозподільній системі та визначення його об'ємів і обсягів передачі до/з газорозподільної системи, у тому числі в розрізі суб'єктів ринку природного газу; 3) доступу замовників до газорозподільної системи для приєднання до неї їх об'єктів будівництва або існуючих об'єктів (умови технічного доступу); 4) доступу суб'єктів ринку природного газу до газорозподільної системи для фактичної передачі (розподілу/споживання) належного їм природного газу до/з газорозподільної системи (умови комерційного доступу); 5) механізмів взаємодії оператора газорозподільної системи з операторами суміжних систем та з іншими суб'єктами ринку природного газу.
Пунктом 3 глави 1 розділу І Кодексу ГРС визначено, що його дія поширюється на операторів газорозподільних систем, замовників доступу та приєднання до газорозподільної системи, споживачів (у тому числі побутових споживачів), об'єкти яких підключені до газорозподільних систем.
Побутовий споживач - це фізична особа, яка придбаває природний газ з метою використання для власних побутових потреб, у тому числі для приготування їжі, підігріву води та опалення своїх жилих приміщень, що не включає професійну та комерційну діяльність (пункт 23 частини першої статті 1 Закону України «Про ринок природного газу»).
Згідно з пунктом 2 глави 1 розділу VІ Кодексу ГРС доступ споживачів, у тому числі побутових споживачів, до ГРМ для споживання природного газу надається за умови та на підставі укладеного між споживачем та Оператором ГРМ (до ГРМ якого підключений об'єкт споживача) договору розподілу природного газу, що укладається за формою Типового договору розподілу природного газу, затвердженого постановою НКРЕКП від 30 вересня 2015 року № 2498, в порядку, визначеному цим розділом.
За змістом пунктів 1, 3 глави 3 розділу VІ Кодексу ГРС договір розподілу природного газу має бути укладений Оператором ГРМ з усіма споживачами, у тому числі побутовими споживачами, об'єкти яких в установленому порядку підключені до/через ГРМ, що на законних підставах перебуває у власності чи користуванні Оператора ГРМ. Споживачі, у тому числі побутові споживачі, для здійснення ними санкціонованого відбору природного газу з ГРМ та можливості забезпечення постачання їм природного газу їх постачальниками зобов'язані укласти договір розподілу природного газу з Оператором ГРМ, до газорозподільної системи якого в установленому законодавством порядку підключений їх об'єкт. Здійснення відбору (споживання) природного газу споживачем за відсутності укладеного договору розподілу природного газу не допускається.
Відповідно до пункту 3 глави 3 розділу VI Кодексу ГРС договір розподілу природного газу є публічним та укладається з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 ЦК України за формою Типового договору розподілу природного газу.
Згідно з пунктом 4 глави 3 розділу VI Кодексу ГРС договір розподілу природного газу між оператором ГРМ та споживачем укладається шляхом підписання заяви-приєднання споживача до умов договору розподілу природного газу, що відповідає Типовому договору розподілу природного газу, розміщеному на офіційному веб-сайті регулятора та оператора ГРМ та/або в друкованих виданнях, що публікуються на території його ліцензованої діяльності з розподілу газу, і не потребує двостороннього підписання сторонами письмової форми договору.
Пунктом 5 глави 3 розділу VI Кодексу ГРС визначено, що для забезпечення приєднання до договору розподілу природного газу всіх фактично підключених до/через ГРМ споживачів (у тому числі побутових споживачів) оператор ГРМ в установленому цією главою порядку направляє кожному споживачу супровідним листом за формою додатка 3 до типового договору розподілу природного газу сформовану заяву-приєднання до умов договору розподілу природного газу з персоніфікованими даними споживача та його об'єкта, що складається за формою додатка 1 (для побутових споживачів) до типового договору розподілу природного газу. Персоніфіковані дані мають бути достатніми для проведення розрахунків та визначення об'єму споживання природного газу, зокрема мають містити присвоєний споживачу персональний ЕІС-код як суб'єкту ринку природного газу та за необхідності ЕІС-код його точки (точок) комерційного обліку, величину приєднаної потужності об'єкта споживача та перелік комерційних вузлів обліку (за їх наявності).
У разі незгоди споживача приєднуватися до умов договору розподілу природного газу споживач не має права використовувати природний газ із ГРМ та має подати до оператора ГРМ письмову заяву про припинення розподілу природного газу на його об'єкт.
Фактом приєднання споживача до умов договору розподілу природного газу (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти договір розподілу природного газу, зокрема повернення підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка оператора ГРМ та/або документально підтверджене споживання природного газу (пункт 7 глави 3 розділу VI Кодексу газорозподільних систем).
Ухвалюючи рішення про задоволення первісного позову АТ «ОГС «Полтавагаз», у віданні якого знаходиться ГРМ, до якої в установленому законодавством порядку підключений об'єкт побутового споживача ОСОБА_1 у житловому будинку АДРЕСА_1 із присвоєнням йому персонального ЕІС-коду, як суб'єкта ринку природного газу, суд першої інстанції обґрунтованого виходив з факту приєднання відповідача за первісним позовом до Типового договору розподілу природного газу, що документально підтверджується щомісячним споживанням різних об'ємів природного газу по особовому рахунку за адресою споживача та вбачається з розрахунку місячної вартості послуги розподілу природного газу.
Доводи апелянта, що заява-приєднання ним не підписувалась і пропозиції щодо укладення договору він не отримував, а тому договірних відносин, які зобов'язують оплачувати послуги з розподілу природного газу, між сторонами не виникло, на висновки суду першої інстанції не впливають, оскільки споживачі зобов'язані оплачувати житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.
Вказане узгоджується з висновком, викладеним у постанові Верховного Суду України від 20 квітня 2016 року у справі № 6-2951цс15, від якого Верховний Суд не відступав та неодноразово підтверджував, зокрема, у постановах від 09 червня 2021 року у справі № 303/7554/16-ц (провадження № 61-20523св19), від 14 вересня 2022 року у справі № 717/341/21 (провадження № 61-20726св21), від 10 жовтня 2023 року у справі № 339/221/20 (провадження № 61-5287св22).
Встановлено та не спростовується доводами апеляційної скарги, що письмову заяву до АТ «Оператор газорозподільної системи «Полтавагаз» про припинення розподілу природного газу на його об'єкт по АДРЕСА_1 ОСОБА_1 не подавав та від використання природного газу не відмовлявся, а відтак оператор газорозподільної системи забезпечував та забезпечує відповідача цілодобовим доступом до газорозподільної системи для можливості розподілу природного газу, тобто надає відповідні послуги із розподілу природного газу.
Факт споживання природного газу за вказаною адресою ОСОБА_1 не заперечував, а тому зобов'язаний оплатити фактично отримані житлово-комунальні послуги з розподілу природного газу ГРМ, що належать первісному позивачу.
Розрахунок заборгованості по оплаті житлово-комунальних послуг з розподілу природного газу проведено згідно вимог Кодексу ГРС та тарифів, встановлених на послуги розподілу природного газу для АТ «ОГС «Полтавагаз» у відповідні періоди, об'ємів споживання природного газу відповідачем.
З урахуванням наведеного, апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції, що між сторонами виникли правовідносини, пов'язані із наданням АТ «ОГС «Полтавагаз» житлово-комунальних послуг у межах ліцензійної господарської діяльності, які були одержані, але не оплачені споживачем послуг ОСОБА_1 , у зв'язку з чим у первісного позивача виникло право на стягнення заборгованості у судовому порядку.
Порушень вимог Закону України «Про захист прав споживачів» по справі не встановлено та відповідно доводи зустрічної позовної заяви ОСОБА_1 не знайшли підтвердження, оскільки дії оператора газорозподільчої системи АТ «Полтавагаз» щодо нарахування заборгованості за надані послуги з розподілу природного газу відповідають вищевказаним нормам чинного законодавства України.
Наведені в апеляційній скарзі доводи фактично зводяться до переоцінки доказів та незгоди апелянта з висновками суду першої інстанції та з їх оцінкою, а тому не дають підстав для висновку про неправильне застосування місцевим судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
Виходячи з наявних у матеріалах справи та досліджених судом першої інстанції доказів, колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції щодо задоволення первісного позову та відмови у задоволенні зустрічних позовних вимог є законними і обгрунтованими, відповідають обставинам справи та положенням матеріального закону. Незгода апелянта з ухваленим по справі рішенням та його власне тлумачення норм права не є підставою для скасування законного та обґрунтованого судового рішення.
Наведене свідчить, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому відповідно до ст. 375 ЦІК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.
Керуючись ст.ст. 367, 374 ч.1 п.1, 375, 382 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 , адвоката Колотія Сергія Миколайовича - залишити без задоволення.
Рішення Диканського районного суду Полтавської області від 09 листопада 2022 року - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, касаційна скарга на неї подається безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.
Головуючий суддя: В.М.Триголов
Судді: В.П. Пікуль
О.А.Лобов