№ 2-0-91
2010 року
іменем України
22 листопада 2010 року
Зміївський районний суд Харківської області
в складі: головуючого судді Пархоменко М.О.
при секретарі Макуха О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Змієві цивільну справу за заявою ОСОБА_1, заінтересована особа ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
встановив:
ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про розірвання шлюбу вказавши, що перебуває в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 з 16 листопада 2001 року, від шлюбу мають неповнолітніх дітей - сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, доньку ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2. Шлюбне життя між ними не склалося за причиною відсутності взаєморозуміння між ними, постійних сварок. Припинення сімейних стосунків було викликано арештом чоловіка в зв'язку із звинуваченням у скоєнні злочину. Шлюбні відносини не підтримують з 30 жовтня 2008 року, спільне господарство не ведуть. В лютому 2010 року заявниця створила нову сім'ю, на даний час вона знаходиться у стані вагітності строком 29-30 тижнів і чекає на народження дитини від іншого чоловіка. ОСОБА_2 вироком Харківського районного суду Харківської області від 30.07.2010 року засуджений за вчинення злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України до 4 років позбавлення волі. Спору про розділ майна подружжя не має.
У зв'язку з вищевикладеним, заявниця змушена звернутися до суду та просить шлюб між нею та ОСОБА_2 розірвати та залишити їй прізвище «ОСОБА_1».
Заявниця в судове засідання не з'явилась, належним чином повідомлялась про час та місце судового засідання, надала суду заяву про розгляд справи за її відсутності.
Заінтересована особа ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, належним чином через адміністрацію Холодногірської виправної колонії № 18, повідомлявся про час та місце судового засідання, надав заяву про те, що не заперечує проти розірвання шлюбу з заявницею, суперечок про розділ майна не має, згоден, щоб діти проживали з матір'ю.
У зв'язку з неявкою в судове засідання осіб, які беруть участь у справі, відповідно до положень ч. 2 ст. 197 ЦПК України, суд розглянув цивільну справу без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису.
Судом встановлено наступні факти та відповідні до них правовідносини.
Відповідно до ч. 3 ст. 234 ЦПК України, у порядку окремого провадження розглядаються також справи за заявою будь-кого з подружжя, якщо один з нього засуджений до позбавлення волі.
Відповідно до ч. 8 ст. 235 ЦПК України, у рішенні суду про розірвання шлюбу зазначається про вибір прізвища тим з подружжя, який змінив прізвище під час державної реєстрації шлюбу, що розривається.
Згідно свідоцтва про одруження, виданого 16 листопада 2002 року відділом реєстрації актів громадянського стану Зміївського районного управління юстиції Харківської області, вбачається, що ОСОБА_1 перебуває у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 з 16 листопада 2002 року.
Від шлюбу подружжя має двох неповнолітніх дітей - сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, доньку ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, які за взаємною згодою подружжя залишаються проживати з ОСОБА_1
Вироком Харківського районного суду Харківської області від 30 липня 2010 року ОСОБА_2 засуджено за вчинення злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України до 4 років позбавлення волі.
На даний час ОСОБА_2 відбуває покарання у Холодногірській виправній колонії управління державного Департаменту України з питань виконання покарань у Харківській області № 18.
Шлюбно-сімейні відносини подружжя припинило з 30.10.2008 року.
Відповідно довідки Чемужівської сільської ради Зміївського району Харківської області від 04.10.2010 року № 1437 заявниця ОСОБА_1 дійсно проживає з ОСОБА_5 у його домоволодінні в АДРЕСА_1 Зміївського району Харківської області, неповнолітні ОСОБА_4, ОСОБА_4 навчаються у Чемужівській ЗОШ.
Заявниця ОСОБА_1 перебуває на обліку у жіночій консультації поліклінічного відділення Зміївської ЦРЛ Зміївської міської ради Харківської області в зв'язку з вагітністю.
Суперечок про розділ майна подружжя не має.
Відповідно зі ст. 112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Суд, дослідивши докази у справі, з'ясувавши фактичні взаємини подружжя, а саме те, що заявниця не підтримує шлюбні стосунки з ОСОБА_2 з 30.10.2008 року, спільного господарства вони не ведуть, ОСОБА_2 перебуває у місцях позбавлення волі, що і стало причиною розпаду сім'ї, проти розірвання шлюбу не заперечує, заявниця створила нову сім'ю і на даний час чекає народження дитини від іншого чоловіка, дійшов висновку, що подальше спільне життя подружжя і збереження сім'ї стало неможливим, суперечить їх інтересам та інтересам їхніх неповнолітніх дітей.
Крім того, суд вважає за можливим залишити заявниці прізвище, яке вона обрала під час реєстрації шлюбу - «ОСОБА_1».
Керуючись ст. ст. 110, 112 Сімейного Кодексу України, ст. ст. 10, 11, 169, 209, 213, 214, 215, 234, 235 ЦПК України, суд,
вирішив:
Заяву задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, зареєстрований 16 листопада 2002 року відділом реєстрації актів громадянського стану Зміївського районного управління юстиції Харківської області, актовий запис № 124 - розірвати.
Після розірвання шлюбу заявниці ОСОБА_1 залишити прізвище «ОСОБА_1».
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Харківської області через Зміївський районний суд Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення, з дня отримання копії рішення.
Суддя: М.О. Пархоменко