15.04.2025 Справа № 756/724/22
Справа № 756/724/22
Провадження № 8/756/1/25
15 квітня 2025 року суддя Оболонського районного суду м. Києва Тиха О.О., розглянувши заяву ОСОБА_1 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа - ОСОБА_1 , про встановлення порядку користування житловим приміщенням,
ОСОБА_1 звернулась до Оболонського районного суду м. Києва з заявою про перегляд рішення Оболонського районного суду м. Києва від 18.04.2023, яке набрало законної сили 01.08.2023, за нововиявленими обставинами у цивільній справі № 756/724/22 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа - ОСОБА_1 , про встановлення порядку користування житловим приміщенням, в якій просила скасувати вказане рішення суду.
В обгрунтування заявлених вимог зазначила, що, як їй стадо відомо, адвокат Дубовенко А.М., яка у даній справі представляла інтереси відповідача ОСОБА_3 , надала суду підроблений документ - оригінал ордеру серії АІ № 1123747 від 01.06.2022, у той час як оригінал того самого ордеру знаходиться у матеріалах справи № 756/1854/22 і за яким адвокат Дубовенко А.М. також представляла інтереси ОСОБА_3 . Разом з тим, існування двох примірників одного і того самого ордеру в оригіналі в різних справах є порушенням Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та Положення про ордер на надання правничої допомоги, оскільки один згенерований бланк ордеру, якому присвоєні серія та номер, є оригіналом і повинен існувати в єдиному примірнику, а використання бланку ордера повторно для представництва в різних органах у різний період часу є порушенням правил адвокатської етики. Вказані обставини про приєднання адвокатом Дубовенко А.М. ордеру серії АІ № 1123747 від 01.06.2022 в оригіналі до різних судових справ підтверджуються інформацією, викладеною у листі Оболонського районного суду м. Києва від 11.12.2024 за вих. № 03/909/24 Ж-10, у відповідь на її запит. Посилаючись на вказані обставини як істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були їй відомі на час розгляду справи, на підставі п. 1 ч. 2 ст. 423 ЦПК України, заявник просить скасувати рішення Оболонського районного суду м. Києва від 18.04.2023 за нововиявленими обставинами.
Ознайомившись із матеріалами заяви суддя дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч. 1, 2 статті 2 ЦПК України, завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданнями цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Підстави, порядок перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами визначено статтями 423-429 Глави 3 «Перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами» ЦПК України.
Відповідно до ст. 423 ЦПК України рішення суду, якими закінчено розгляд справи, що набрало законної сили, може бути переглянуте за нововиявленими обставинами.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 423 ЦПК України підставами для перегляду рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.
Відповідно до ч.2 ст. 427 ЦПК України протягом п'яти днів після надходження заяви до суду суддя (суддя-доповідач) перевіряє її відповідність вимогам статті 426 цього Кодексу і вирішує питання про відкриття провадження за нововиявленими або виключними обставинами.
Стаття 424 ЦПК України регламентує строки подання заяв про перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами в залежності від підстав перегляду.
Статтею 424 ЦПК України визначено, що заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами може бути подано з підстави, визначеної пунктом 1 частини другої статті 423 цього Кодексу, - учасниками справи протягом тридцяти днів з дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про існування обставин, що стали підставою для перегляду судового рішення.
Згідно зі ст. 426 ЦПК України заява про перегляд судових рішень суду за нововиявленими або виключними обставинами за формою і змістом повинна відповідати вимогам цього Кодексу щодо оформлення заяв до суду першої інстанції.
За приписами ч. 3 ст. 427 ЦПК України до заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 426 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.
Так, ухвалою судді від 10.04.2025 заява ОСОБА_1 була залишена без руху у зв'язку з тим, що матеріали заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами не містять доказів того, коли саме заявнику стали відомі обставини, на які вона посилається як на підставу для перегляду рішення Оболонського районного суду м. Києва від 18.04.2023 у цивільній справі № 756/724/22, а саме: не зазначено, коли заявником отриманий лист Оболонського районного суду м. Києва від 11.12.2024 за вих. № 03/909/24 Ж-10 у відповідь на її запит, на який вона посилається у своїй заяві як на джерело отриманої нею інформації щодо ордеру, який надавався адвокатом Дубовенко А.М. під час розгляду даної справи та використовувався в інших справах, які перебували у провадженні Оболонського районного суду м. Києва, у зв'язку з чим суд позбавлений можливості з'ясувати питання, чи дотримано заявником процесуальні строки для звернення до суду з даною заявою.
14.04.2025 в порядку усунення недоліків на виконання ухвали суду від 10.04.2025 заявником подано заяву, у якій зазначено, що лист Оболонського районного суду м. Києва від 11.12.2024 за вих. № 03/909/24 Ж-10 разом з додатками про використання адвокатом Дубовенко А.М. ордеру серії АІ № 1123747 від 01.06.2022 у судових справах № 756/724/22 та № 756/1954/22 отриманий нею 29.01.2025.
Відповідно до частини першої, пункту 6 частини третьої статті 426 ЦПК України заява про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами за формою і змістом повинна відповідати вимогам цього Кодексу щодо оформлення заяв до суду першої інстанції. До заяви додається, зокрема у разі пропуску строку на подання заяви, клопотання про його поновлення.
Згідно із частиною першою статті 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
З огляду на зміст принципу змагальності у цивільному процесі, з урахуванням прав та обов'язків сторін у справі, визначених ЦПК України, суд виключно з ініціативи та у межах доводів сторін може поновити строк на звернення до суду за обґрунтованим їх зверненням.
У разі пропущення строку звернення до суду належить обґрунтувати поважність причин пропущення такого строку.
Результат аналізу практики Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) свідчить про те, що у процесі прийняття рішень стосовно поновлення строків звернення до суду або оскарження судового рішення, ЄСПЛ виходить із такого: 1) поновлення пропущеного строку звернення до суду або оскарження судового рішення є порушенням принципу правової визначеності, відтак, у кожному випадку таке поновлення має бути достатньо виправданим та обґрунтованим; 2) поновленню підлягає лише той строк, який пропущений з поважних, об'єктивних, непереборних, незалежних від волі та поведінки особи обставин; 3) оцінка поважності причин пропуску строку має здійснюватися індивідуально у кожній справі; 4) будь-які поважні причини пропуску строку не можуть розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення строку; 5) потрібно враховувати тривалість пропуску строку, а також можливі наслідки його відновлення для інших осіб.
Перелік поважних причин, які враховуються для поновлення пропущеного процесуального строку, законом не встановлено, вони визначаються у кожному конкретному випадку, виходячи з певних обставин, які мають юридичне значення.
Поважними причинами пропуску строку є обставини, що позбавили особу можливості подати заяву у визначений законом строк, вони об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волі заявника і пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами, що унеможливили або істотно ускладнили можливість своєчасного звернення до суду у визначений законом строк. Ці обставини мають бути підтверджені належними та допустимими доказами.
Вирішуючи питання про поновлення пропущеного строку, суди мають враховувати, що оцінка поважності причин пропуску строку повинна здійснюватися індивідуально у кожній справі, а будь-які причини не можуть розцінюватися як абсолютна підстава для його поновлення. Поновленню підлягає лише строк, який пропущений з об'єктивних і незалежних від волі та поведінки особи причин. Якщо строк поновлюється зі спливом значного проміжку часу без поважних причин, таке рішення порушує принцип правової визначеності.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція), яка є частиною національного законодавства України, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов'язків має право на справедливий судовий розгляд.
Одним з елементів справедливого судового розгляду є принцип правової визначеності прав і обов'язків сторін спору, що передбачає неможливість безпідставного поновлення пропущеного процесуального строку для оскарження чи перегляду рішення суду, що набрало законної сили, лише з метою його скасування на шкоду інтересам іншого учасника процесу.
Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників цивільного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених ЦПК України певних процесуальних дій. Інститут строків у цивільному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у цивільних відносинах, а також стимулює учасників цивільного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Відповідно до статті 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Отже, процесуальним законом встановлені часові обмеження на вчинення тих чи інших процесуальних дій, зокрема на подання заяви про перегляд за нововиявленими обставинами судового рішення, у разі недотримання яких суд тільки за обґрунтованим клопотанням та в межах доводів заявника може поновити строк на звернення до суду. У разі пропуску відповідного строку та відмови у його поновленні суд залишає заяву без розгляду. Це правило не стосується пропуску присічного строку, який не підлягає поновленню навіть за наявності поважних причин його пропуску.
Як зазначалось судом вище, ЦПК України визначено, що заява про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами може бути подана протягом тридцяти днів з дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про існування обставин, що стали підставою для перегляду судового рішення (пункт 1 частини першої статті 424 ЦПК України), але непізніше трьох років з дня набрання таким судовим рішенням законної сили (пункт 1 частини другої статті 424 ЦПК України).
Судом встановлено, що саме 29.01.2025 заявник ОСОБА_1 дізналася про існування обставин, які вона вважає істотними для справи обставинами у розумінні п.1 ч. 2 ст. ст. 423 ЦПК України, проте з заявою про перегляд рішення Оболонського районного суду м. Києва від 18.04.2023 у справі № 756/724/22 за нововиявленими обставинами остання звернулася лише 09.04.2025, тобто з пропуском встановленого п.1 ч. 1 ст. 424 ЦПК України строку на її подання.
При цьому, зважаючи на обгрунтування заяви про перегляд рішення Оболонського районного суду м. Києва від 18.04.2023 та додатки до неї суд вважає неспроможними твердження заявника у заяві про усунення недоліків про те, що про істотні обставини, які вона вважає нововиявленими, та які пов'язані саме з використанням адвокатом Дубовенко А.М. одного й того самого ордеру на представництво інтересів ОСОБА_3 у двох судових справах, вона дізналася не з листа Оболонського районного суду м. Києва від 11.12.2024 за вих. № 03/909/24 Ж-10 і вказаний лист не може бути підставою для перегляду вказаного рішення суду.
Суд погоджується, що не сам по собі лист є тією нововиявленою істотною обставиною, через яку заявник просить переглянути рішення Оболонського районного суду м. Києва від 18.04.2023 на підставі п.1 ч. 2 ст. 423 ЦПК України, проте саме з вказаного листа заявник дізналася про існування таких обставин.
Іншого обгрунтування заява про перегляд рішення за нововиявленими обставинами не містить.
Клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на звернення до суду з заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами від 09.04.2025, подане разом з заявою про усунення недоліків, не містить жодного обгрунтування поважності причин пропуску строку, встановленого п.1 ч. 1 ст. 424 ЦПК України, у зв'язку з чим не підлягає задоволенню.
За викладених обставин заява ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Оболонського районного суду м. Києва від 18.04.2023 у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа - ОСОБА_1 , про встановлення порядку користування житловим приміщенням підлягає залишенню без розгляду у зв'язку з пропуском встановленого п. 1 ч. 1 ст. 424 ЦПК України строку на її подання.
Суд не приймає до уваги посилання заявника у заяві про усунення недоліків, як на підставу для перегляду вищевказаного судового рішення за нововиявленими обставинами, на заяву ОСОБА_4 про заміну стягувача у виконавчому листі у справі № 756/724/22, оскільки вказана підстава не зазначалася у заяві про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами від 09.04.2025, є новою обставиною, а тому не може бути зазначена в порядку усунення недоліків заяви від 09.04.2025.
Керуючись статтями 2, 12, 13, 260, 261, 353-355, 423-426 ЦПК України, суддя
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на подання заяви про перегляд рішення Оболонського районного суду м. Києва від 18.04.2023 за нововиявленими обставинами відмовити.
Заяву ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Оболонського районного суду м. Києва від 18.04.2023 у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа - ОСОБА_1 , про встановлення порядку користування житловим приміщенням залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з моменту її підписання суддею.
Учасник справи, якому ухвалу суду не було вручені у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя О.О. Тиха