09.04.2025 Справа № 756/4653/25
Справа № 756/4653/25
№ 1-кс/756/905/25
про продовження строку дії обов'язків
09 квітня 2025 року місто Київ
Слідча суддя Оболонського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
підозрюваної ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Києва клопотання прокурора Оболонської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні за №12023000000000288 від 20.02.2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, про продовження покладених на ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строку дії обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України -
1. Суть питання, що вирішується ухвалою, і за чиєю ініціативою воно розглядається.
1.1. У провадженні Оболонського районного суду міста Києва перебуває вказане кримінальне провадження.
1.2. Прокурором у судовому засіданні заявлено клопотання про продовження строку дії покладених обов'язків на ОСОБА_4 , передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
2. Позиції сторін кримінального провадження.
2.1. Прокурор подане клопотання підтримав в повному обсязі. В обґрунтування клопотання зазначив, що наразі продовжують існувати ризики, передбачені пунктами 1, 2, 3, ч. 1 ст. 177 КПК України.
2.2. Захисник ОСОБА_5 у судовому засіданні не заперечував проти задоволення клопотання прокурора про продовження дію покладених обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України на ОСОБА_4 .
2.3. Підозрювана ОСОБА_4 підтримала позицію захисника.
3. Установлені судом обставин із посиланням на документи, мотив з яких слідча суддя виходила при постановленні ухвали, і положення закону, яким вона керувалася.
3.1. У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України. Зазначене кримінальне правопорушення відповідно до ст. 12 КК України відносяться до категорії тяжких.
13 лютого 2025 року ухвалою слідчого судді до підозрюваній ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів із встановленням застави у розмірі 150 (ста п'ятидесяти) прожиткових мінімумів для працевлаштованих осіб.
18 лютого 2025 року підозрювану звільнено з-під варти у зв'язку із внесенням застави.
Крім того, 01 квітня 2025 року керівником Оболонської окружної прокуратури міста Києва продовжено строк досудового розслідування у зазначеному кримінальному провадженні до трьох місяців, а саме до 11.05.2025.
3.2. Норми кримінального процесуального закону, якими керується слідча суддя
Відповідно до ст. 131 КПК України, з метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи його забезпечення, до яких віднесені, зокрема і запобіжні заходи.
Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчій судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Запобіжний захід у вигляді застави забезпечує виконання підозрюваним як обов'язків, які передбачені п. п. 1-9 ч. 5 ст. 194 КПК України, та покладаються на нього судом, так і загальних процесуальних обов'язків, встановлених та покладених на нього процесуальним законом.
Відповідно до ч. 7 ст. 194 КПК України, обов'язки, передбачені частинами п'ятою та шостою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов'язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов'язки скасовуються.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення.
3.3. Оцінка обґрунтованості підозри
Зміст повідомлення про підозру
Прокурор зазначив, що 11 лютого 2025 року ОСОБА_4 незаконно придбала та розпочала зберігати за місцем свого фактичного проживання психотропну речовину, обіг якої обмежено - амфетамін у великих розмірах, яка містилася у зіп-пакеті з прозорого безбарвного полімерного матеріалу з пазовою застібкою.
Крім того встановлено, що маса амфетаміну становить - 2,188 г. Відповідно до Наказу Міністерства охорони здоров'я України №188 від 01.08.2000 року «Про затвердження таблиць, невеликих, великих та особливо великих розмірів наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, що знаходяться в незаконному обігу» становить великий розмір.
Отже, ОСОБА_4 підозрюється у незаконному придбанні та зберіганні психотропної речовини у великих розмірах з метою збуту, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
Щодо обґрунтованості підозри
Оцінюючи обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_4 , кримінального правопорушення за наведених у повідомленні про підозру обставин, слідча суддя керується стандартом доказування «обґрунтована підозра». Цей стандарт є менш суворим у порівнянні зі стандартом доказування «поза розумним сумнівом», який застосовується під час розгляду висунутого особі обвинувачення по суті, та не передбачає оцінку доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні злочину.
Як зазначав Європейський Суд з прав людини у рішеннях «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України» під обґрунтованою підозрою Європейський суд розуміє існуючі факти або інформацію, яка може переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити кримінальне правопорушення. Отже, факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення особі, але вони мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування та застосування заходів забезпечення кримінального провадження.
На підставі оцінки сукупності отриманих фактів та обставин суд лише визначає, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї запобіжного заходу.
В обґрунтування повідомленої ОСОБА_4 підозри прокурором надано такі матеріали, зокрема:
-постанову про приєднання до кримінального провадження предметів як речових доказів від 07.03.2025;
-протокол про результати зняття інформації з електронних комунікаційних мереж від 30.09.2024;
-протокол обшуку від 11.02.2025;
-протокол затримання особи, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення від 11.02.2025;
-висновок експерта №СЕ-19/111-25/8941-НЗПРАП від 11.02.2025;
-протокол допиту свідка ОСОБА_6 від 11.02.2025;
-протокол допиту свідка ОСОБА_7 від 17.01.2025;
-протокол допиту свідка ОСОБА_8 від 17.01.2025;
-протокол допиту свідка ОСОБА_9 від 11.02.2025;
-протокол допиту підозрюваної ОСОБА_4 від 11.02.2025;
-висновок експерта N CE-19/111-25/12612-НЗПРАП від 03.03.2025;
-висновок експерта N CE-19/111-25/12615-НЗПРАП від 03.03.2025;
-висновок експерта N CE-19/111-25/12621-НЗПРАП від 05.03.2025;
-висновок експерта N CE-19/111-25/12609-НЗПРАП від 07.03.2025;
-висновок експерта N CE-19/111-25/12593-НЗПРАП від 06.03.2025;
-висновок експерта N CE-19/111-25/12595-НЗПРАП від 19.03.2025;
-висновок експерта N CE-19/111-25/12616-НЗПРАП від 26.03.2025;
-клопотання про продовження строку досудового розслідування від 01.04.2025;
-повідомлення про підозру від 11.02.2025.
Слід урахувати, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві. Тож, виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК України та позицій Європейського суду з прав людини, термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Також вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином, і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути і достатніми, з часом, аби виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
Це вказує, що обґрунтованість підозри містить два аспекти. Перший стосується питання вчинення кримінального правопорушення, а другий - доведення обставин, які за розумного неупередженого тлумачення викликають підозру щодо причетності певної особи до вчинення кримінального правопорушення. При цьому, доведення обставин, викладених в повідомленні про підозру, здійснюється наявними в матеріалах провадження доказами, які мають відповідати вимогам статей 84, 94 КПК України.
Дослідивши у судовому засіданні надані органом досудового розслідування матеріали, оцінивши пояснення прокурора, заперечення захисника, слідча суддя доходить висновку про обгрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
Крім того, слідча суддя наголошує, що в межах оцінки питань, обумовлених розглядом клопотання, не вирішується питання про наявність усіх елементів складу кримінальних правопорушень, винуватість чи невинуватість осіб у його вчиненні.
Щодо наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створить загрозу суспільству. Слідча суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Клішин проти України» наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами.
Обґрунтовуючи клопотання, прокурор послався на існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, отже слідча суддя має оцінити їх наявність, зокрема ризиків:
- переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
- знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
- незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
- перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
- вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Щодо ризику переховуватись від органів досудового розслідування та суду
Суд вважає, що ризик переховування підозрюваної від органу досудового розслідування та суду є реальним, враховуючи тяжкість і характер злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , суворість можливого покарання і пов'язані із цим негативні наслідки.
Також, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке, відповідно до ст.12 КК України відноситься до тяжкого злочину. Так, санкція ч. 2 ст. 307 КК України передбачає покарання у вигляді позбавленням волі на строк від шести до десяти років з конфіскацією майна, а отже є тяжким злочином.
Слідча суддя враховує можливість підозрюваної залишити територію України з огляду на те, що 24.02.2022 російська федерація розпочала військову агресію проти України, у зв'язку з чим цього ж дня Президентом України підписано Указ «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 за № 64/2022, який триває до тепер, і на даний час, для громадян України існує реальна можливість спрощеного режиму перетину кордону та отримання дозволу на проживання в багатьох країнах світу.
Наведені вище обставини є передумовами та можливістю для втечі підозрюваної з метою ухилення від кримінальної відповідальності та переховування від органів досудового розслідування та суду.
На думку слідчої судді, співставлення можливих негативних для підозрюваної наслідків переховування у невизначеному майбутньому із можливим засудженням до покарання у виді позбавлення волі за тяжкий злочин у найближчій перспективі робить цей ризик актуальним.
Щодо ризику вчинити інше кримінальне правопорушення
Як зазначає у клопотанні прокурор, ОСОБА_4 є раніше судимою Оболонським районним судом міста Києва від 30.01.2024 за ч. 2 ст. 309 КК України.
Разом з цим, підозрювана продовжила вчиняти кримінальні правопорушення, а саме за ч. 2 ст. 307 КК України, що за своєю суттю має тяжчу міру покарання. А отже, продовжувала вчиняти протиправні дії.
Отже, у слідчої судді, формується переконання, що зазначений ризик має місце.
Щодо ризику знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, ризику незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні та ризику перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином
Посилання прокурора на зазначені ризики є формальним, жодних аргументів та доводів на підтвердження зазначених ризиків прокурор не надав, а відтак слідча суддя позбавлена можливості надати оцінку наявності вказаних ризиків.
Отже, слідча суддя відхиляє зазначені ризики та вважає їх не підтвердженим.
Щодо наявності підстав для застосування покладених обов'язків на підозрюваного
Слідча суддя погоджується з тим, що існують ризики, передбачені п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а відтак наявні підстави для продовження застосування заходів забезпечення кримінального провадження, як то продовження обов'язків.
Однак, запобіжний захід не може перевішувати строку досудового розслідування, оскільки із закінченням строку досудового розслідування, кримінальне провадження має бути закритим. Тож, з метою недопущення порушень прав підозрюваного, у випадку закінчення строків досудового розслідування та не спрямування обвинувального акту до суду, слід визначити строк дії ухвали із таким застереженням.
Слідча суддя зауважує, що нею перевірено у судовому засіданні, що закінчити досудове розслідування неможливо, унаслідок виконання великого обсягу роботи та особливої складності кримінального провадження. Так, як видно з додатків до клопотання, з метою забезпечення належного виконання завдань кримінального провадження, під час досудового розслідування призначено низку експертиз та необхідно вирішити інші процесуальні дії у кримінальному провадженні.
Ураховуючи наведене, клопотання прокурора слід задовольнити.
Керуючись статтями 7, 31, 177, 178, 181, 192-199, 196, 309, 369-372, 376 КПК України, слідча суддя
Клопотання прокурора про продовження строку дії обов'язків, визначених ч.5 ст.194 КПК покладених на підозрювану - задовольнити.
Продовжити підозрюваній ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк дії обов'язків, передбачених ч. 5 ст.194 КПК України, у зв'язку із застосуванням щодо неї запобіжного заходу у виді застави у межах строків досудового розслідування до 11.05.2025 включно, а саме:
-не відлучатися за межі міста Києва та Київської області без дозволу слідчого, прокурора чи суду;
-повідомляти службову особу або орган, у провадженні якого знаходиться кримінальне провадження, про зміну свого місця проживання (перебування) та/або місця роботи.
Попередити підозрювану ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що в разі невиконання покладених на неї обов'язків, до неї може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на неї може бути накладено грошове стягнення в розмірі, визначеному КПК України. Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора.
Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення й оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали проголошено 14 квітня 2025 року.
Слідча суддя ОСОБА_1