Ухвала від 15.04.2025 по справі 314/1091/23

НОВОМИКОЛАЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

с-ще Новомиколаївка

УХВАЛА

Іменем України

15 квітня 2025 року ЄУ № 314/1091/23 (Провадження № 1-кп/322/15/25)

Новомиколаївський районний суд Запорізької області у складі головуючого судді ОСОБА_1 , розглянувши в письмовому порядку заяву обвинуваченого ОСОБА_2 про повернення документу поданої в рамках кримінального провадження за обвинуваченням

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Вільнянськ Запорізької області, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає: АДРЕСА_2 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України,

встановив:

під час судового розгляду вказаного кримінального провадження на стадії дослідження письмових доказів встановлено, що в матеріалах судового провадження заходиться паспорт громадянина України для виїзду за кордон, виданий на ім'я ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Як пояснив ОСОБА_2 в судовому засіданні 09.04.2025, вказаний документ ним було здано слідчому на виконання ухвали слідчого судді, якою щодо нього застосовувався запобіжний захід із встановлення обов'язків передбачених ст.194 КПК України. Строк дії запобіжного заходу і встановлених обов'язків сплив ще у 2023 році. Враховуючи вказані обставини обвинувачений просив повернути йому згаданий документ, оскільки він не є доказом у провадженні і немає жодного доказового значення.

В судовому засіданні 09.04.2025 була заслухана думка учасників судового провадження, і в контексті вказаного клопотання судом прийнято рішення розглянути його після подачі обвинуваченим відповідного письмового клопотання (заяви) і перевірки обставин повідомлених ним в судовому засіданні.

15.04.2025 обвинуваченим подана письмова заява про повернення йому паспорта громадянина України для виїзду за кордон № НОМЕР_1 .

Судом встановлено, що на стадії досудового розслідування, ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 11.11.2022 щодо ОСОБА_2 було застосований запобіжний захід у вигляді домашнього арешту на нічний час доби із встановленням обов'язків передбачених ст.194 КПК України, зокрема здачею на зберігання слідчому паспорту для виїзду за кордон. 16.11.2022 згаданий документ ОСОБА_2 було передано слідчому.

В подальшому ОСОБА_2 двічі продовжувався строк дії запобіжного заходу і обов'язків, втім їх дія закінчилася 09.04.2023. Після того, новий запобіжний захід ОСОБА_2 не обирався, обов'язки визначені ст.194 КПК України на нього не покладалися.

Також судом встановлено, що паспорт громадянина України для виїзду за кордон № НОМЕР_1 , виданий на ім'я для ОСОБА_2 , не має жодного доказового значення у провадженні.

Враховуючи вказане, а також з метою недопущення порушення прав обвинуваченого, суд дійшов висновку, що заява (клопотання) обвинуваченого про повернення документу є обґрунтованою і такою, що підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.42, 369-372, 392, 532 КПК України, суд

ухвалив:

паспорт громадянина України для виїзду за кордон № НОМЕР_1 , виданий на ім'я для ОСОБА_2 який знаходиться в матеріалах судового провадження, повернути ОСОБА_2 .

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя ОСОБА_1