Справа № 755/206/25
"15" квітня 2025 р. м. Київ Дніпровський районний суд м. Києва в складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024100040003818 від 12.11.2024 року за обвинуваченням:
- ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, українця, громадянина України, працює не офіційно, із середньою освітою, не одруженого, раніше не судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
- ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Києва, українця, громадянина України, офіційно працевлаштованого, із середньою спеціальною освітою, не одруженого, раніше не судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,
- ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця м. Києва, українця, громадянина України, працює не офіційно, із середньою освітою, одруженого, маючого на утриманні малолітнього сина, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 , раніше судимого: - вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 30.11.2023 року за ч. 1 ст. 122 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбуття покарання з іспитовим строком на 2 роки;
- ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженця м. Києва, українця, громадянина України, працює не офіційно, із середньою освітою, розлученого, маючого на утриманні двох малолітніх дітей, раніше не судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_4 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України,
за участю учасників кримінального провадження: прокурорів ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , потерпілих ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , захисників ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 обвинувачених ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
ОСОБА_8 ,
12.11.2024 року приблизно о 18:20, ОСОБА_5 разом із ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходились у приміщенні магазину «Екомаркет», що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Кибальчича, 13А.
У цей час, ОСОБА_5 групою осіб разом із ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , з хуліганських мотивів, діючи з прямим числом, спрямованим на грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, ігноруючи загальноприйняті правила поведінки у суспільстві, в зазначений день, час та місці, порушуючи спокій громадян у вечірній час, з формальних підстав спровокували конфлікт з потерпілим ОСОБА_11 та ОСОБА_5 разом із ОСОБА_6 спровокували конфлікт з потерпілим ОСОБА_12 , які стали приводом для подальшого виконання злочинного умислу, - вправленого на вчинення хуліганських дій.
У подальшому, реалізуючи злочинний умисел спрямований на грубе порушення громадського порядку, ОСОБА_5 групою осіб разом із ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , перебуваючи у громадському місці, у присутності сторонніх осіб, усвідомлюючи, що їх дії носять суспільно-небезпечний характер, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи з прямим умислом та особливою зухвалістю, з хуліганських мотивів, ігноруючи норми моралі та етики в хаотичному порядку почали наносити тілесні ушкодження потерпілому ОСОБА_11 , спричинивши забійні рани - в лівій підочній ділянці, на шкірі верхньої губи ліворуч з переходом на червону кайму та слизову оболонку, що за ступенем тяжкості, відносяться до легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я, синці - в лобній ділянці в центрі та ліворуч, праворуч, на повіках лівого ока, в правій подочній ділянці, в правій проекції лівого скронево-нижньощелепного суглобу, на передній поверхні правого передпліччя в середній третині, на переднє-внутрішній поверхні лівого колінного суглобу, на передній поверхні правого колінного суглобу; садна на фоні синців - в правій тім'яно-скроневій ділянці, в тім'яній ділянці праворуч; скол коронки 1 зуба нижньої щелепи ліворуч по ріжучій частині, що за ступенем тяжкості відноситься до легкого тілесного ушкодження, та у подальшому ОСОБА_5 та ОСОБА_6 почали наносити тілесні ушкодження потерпілому ОСОБА_12 , спричинивши закриту травму правого ока: синець на повіках з переходом в підочно-виличну ділянку, субкон'юктивальний крововилив, що за ступенем тяжкості відноситься до легкого тілесного ушкодження, на неодноразові намагання припинити хуліганські дії з боку оточуючих громадян, умисно продовжували заподіювати тілесні ушкодження потерпілим, тим самим створивши реальну загрозу здоров'ю останнім та спокою громадян.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 винним себе за ч. 2 ст. 296 КК України визнав у повному обсязі та пояснив суду, що йому зрозуміло обвинувачення, права, передбачені КПК України, він погоджується з обставинами, встановленими під час досудового розслідування, із зібраними у кримінальному провадженні доказами як достовірними і допустимими, знає про міру та вид покарання, передбачене КК України за вказаний злочин, і його заява про винуватість не є результатом якихось погроз або обіцянок. Обвинувачений показав, що 12.11.2024 року близько 18:20 він, разом з ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 перебували у магазині «Екомаркет», за адресою: м. Київ, вул. Кибальчича, 13А. Він особисто, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, вийшов на вулицю з магазину покурити та спровокував словесний конфлікт з ОСОБА_11 , який переріс у бійку. Потерпілий ОСОБА_11 застосував до нього газовий балончик. Потім до конфлікту приєдналися його друзі та у присутності сторонніх осіб вони по черзі нанесли ОСОБА_11 тілесні ушкодження голови та тіла. Крім того, у цей же день та в цьому ж місці події він разом з ОСОБА_6 спровокували конфлікт з ОСОБА_12 , який зробив їм зауваження щодо бійки з ОСОБА_11 , та у присутності сторонніх осіб в приміщенні магазину нанесли ОСОБА_12 тілесні ушкодження. Після чого, місце вчинення кримінального правопорушення він не покинув, дочекався працівників поліції. Зокрема зазначив, що всі обставини, так як вони викладені в обвинувальному акті, а саме: дата, час та місце скоєння ним кримінального правопорушення відповідають дійсності та розуміє, що його дії були умисними. У скоєному щиро каявся, відшкодував шкоду потерпілим, запевняв, що більше правопорушень вчиняти не буде, готовий понести покарання відповідно до законодавства України. У судовому засіданні неодноразово просив вибачення у потерпілих.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 винним себе за ч. 2 ст. 296 КК України визнав у повному обсязі та пояснив суду, що йому зрозуміло обвинувачення, права, передбачені КПК України, він погоджується з обставинами, встановленими під час досудового розслідування, із зібраними у кримінальному провадженні доказами як достовірними і допустимими, знає про міру та вид покарання, передбачене КК України за вказаний злочин, і його заява про винуватість не є результатом якихось погроз або обіцянок. Обвинувачений показав, що 12.11.2024 року близько 18:20 він, будучи в стані алкогольного сп'яніння, перебував у магазині «Екомаркет», за адресою: м. Київ, вул. Кибальчича, 13А, разом зі своїми друзями - ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 . У ОСОБА_16 виник словесний конфлікт з ОСОБА_11 , який переріс у бійку. Потерпілий ОСОБА_11 застосував до ОСОБА_5 газовий балончик. Після цього, у присутності сторонніх осіб (персоналу та відвідувачів магазину) вони в чотирьох по черзі нанесли ОСОБА_11 тілесні ушкодження. Крім того, він разом з ОСОБА_5 , у відповідь на зауваження з ОСОБА_12 щодо бійки в магазині, у присутності сторонніх осіб нанесли останньому тілесні ушкодження. Після чого, він місце події не покинув, дочекався приїзду працівників поліції. Зокрема зазначив, що всі обставини, так як вони викладені в обвинувальному акті, а саме: дата, час та місце скоєння ним кримінального правопорушення відповідають дійсності та розуміє, що його дії були умисними. У скоєному щиро каявся, запевняв, що більше правопорушень вчиняти не буде, відшкодував шкоду потерпілим, готовий понести покарання відповідно до законодавства України. У судовому засіданні неодноразово просив вибачення у потерпілих.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_7 винним себе за ч. 2 ст. 296 КК України визнав у повному обсязі та пояснив суду, що йому зрозуміло обвинувачення, права, передбачені КПК України, він погоджується з обставинами, встановленими під час досудового розслідування, із зібраними у кримінальному провадженні доказами як достовірними і допустимими, знає про міру та вид покарання, передбачене КК України за вказаний злочин, і його заява про винуватість не є результатом якихось погроз або обіцянок. Обвинувачений показав, що 12.11.2024 року близько 18:20 він разом з ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , перебуваючи у магазині «Екомаркет», за адресою: м. Київ, вул. Кибальчича, 13А. У ОСОБА_16 виник конфлікт з ОСОБА_11 , який переріс у бійку. Потерпілий ОСОБА_11 застосував до ОСОБА_5 газовий балончик. Після цього, у присутності сторонніх осіб (персоналу та відвідувачів магазину) вони в чотирьох по черзі нанесли ОСОБА_11 тілесні ушкодження. Після чого, він місце вчинення кримінального правопорушення не покинув, надав першу допомогу потерпілому ОСОБА_11 . Зокрема зазначив, що всі обставини, так як вони викладені в обвинувальному акті, а саме: дата, час та місце скоєння ним кримінального правопорушення відповідають дійсності та розуміє, що його дії були умисними. У скоєному щиро каявся, запевняв, що більше правопорушень вчиняти не буде, відшкодував шкоду потерпілим, готовий понести покарання відповідно до законодавства України. У судовому засіданні неодноразово просив вибачення у потерпілого.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_8 винним себе за ч. 2 ст. 296 КК України визнав у повному обсязі та пояснив суду, що йому зрозуміло обвинувачення, права, передбачені КПК України, він погоджується з обставинами, встановленими під час досудового розслідування, із зібраними у кримінальному провадженні доказами як достовірними і допустимими, знає про міру та вид покарання, передбачене КК України за вказаний злочин, і його заява про визнання вини не є результатом якихось погроз або обіцянок. Обвинувачений показав, що 12.11.2024 року близько 18:20 він разом з ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 перебували у магазині «Екомаркет», за адресою: м. Київ, вул. Кибальчича, 13А. У ОСОБА_16 виник словесний конфлікт з ОСОБА_11 , який переріс у бійку. Потерпілий ОСОБА_11 застосував до ОСОБА_5 газовий балончик. Після цього, у присутності сторонніх осіб (персоналу та відвідувачів магазину) він наніс один удар в голову ОСОБА_11 , від якого останній впав. У подальшому бійка продовжилася. Після чого, він місце події покинув, пішов додому. Зокрема зазначив, що всі обставини, так як вони викладені в обвинувальному акті, а саме: дата, час та місце скоєння ним кримінального правопорушення відповідають дійсності та розуміє, що його дії були умисними. У скоєному щиро каявся, запевняв, що більше правопорушень вчиняти не буде, відшкодував завдану шкоду потерпілим, готовий понести покарання відповідно до законодавства України. У судовому засіданні неодноразово просив вибачення у потерпілих.
У судовому засіданні досліджено матеріали кримінального провадження, які надав прокурор, та документи, що характеризують особу обвинувачених.
Крім того, судом у судовому засіданні був допитаний потерпілий ОСОБА_11 , який суду показав, що 12.11.2024 року після навчання він пішов у магазин «Екомаркет», за адресою: м. Київ, вул. Кибальчича, 13А, де придбав пачку горішків, вийшов з магазину та почав їх їсти, слухаючи музику в навушниках. У цей момент він побачив, як не відомі йому чотири особи чоловічої статі зайшли до магазину. Через 5-10 хвилин до нього вийшов один з хлопців - ОСОБА_5 , який перебував у стані алкогольного чи наркотичного сп'яніння, схватив його за руку, почав говорити з ним в агресивній формі, чіплявся, ставав у бойову стійку для нанесення ударів, сказав: «Знімай окуляри». Він попросив ОСОБА_5 , щоб той відійшов від нього, однак останній почав сильніше тиснути йому руку, у зв'язку з чим він відштовхнув ОСОБА_5 від себе та повідомив останньому, що не бажає конфлікту. З метою самозахисту він дістав газовий балончик «Кобра», який можна придбати без відповідного дозволу у магазині або в мережі інтернет, та повідомив ОСОБА_5 , що у разі не припинення протиправних дій останнім - він скористається газовим балончиком. Однак ОСОБА_5 на це не відреагував. Аналізуючи дії ОСОБА_17 , він усвідомлював, що конфлікт буде продовжуватися, тому зайшов до приміщення магазину, оскільки там встановлені відеокамери та ведеться відеозапис. Зайшовши в магазин, він побачив ОСОБА_18 , який перебував на касі магазину. У цей момент ОСОБА_5 почав близько підходити до нього (потерпілого) у бойовій стійці для продовження конфлікту та вчинення бійки, тому він з метою самозахисту, оскільки існувала реальна загроза для його життя та здоров'я, застосував газовий балончик (розпорошив його вміст) до ОСОБА_5 та в цей момент відчув удар в своє обличчя, який наніс ОСОБА_8 , який перебував позаду нього, від чого він впав на підлогу. Після того, як він піднявся, до нього підбіг ОСОБА_5 та наніс йому удари руками та ногами по тілу, він останнього відштовхнув та у них відбувся словесна перепалка. Потім до нього підбіг ОСОБА_6 , який вів себе агресивно та наніс йому удар, вони впали на підлогу, де у них продовжилась бійка. Після цього, він встав та відійшов вбік для закінчення конфлікту, однак ОСОБА_6 не бажав закінчення конфлікту, та почав знову наносити йому удари руками і вони знову впали на підлогу. Працівники магазину намагалися їх розборонити, а охорона магазину не втручалася в сутичку. Потім до нього підійшов ОСОБА_7 та почав тримати його, погрожував, вів розмову про застосування газового балончика. Він знову отримав від хлопців удари руками, в кінці відчув удар ногою. Потім він зателефонував своєму керівнику та повідомив про подію. У цей момент ОСОБА_6 почав бігти в його сторону, а він тікав, потім знову зав'язалась між ними бійка в торговому залі магазину. Після чого, до нього підійшла ще одна невідома п'ята особа чоловічої статі, яка поклала його на підлогу та почала тримати, і в цей момент ОСОБА_6 знову наніс йому два удари. Після чого, він повідомив хлопців, що є працівником поліції і конфлікт закінчився. Чекаючи на приїзд працівників поліції, до нього підійшов ОСОБА_7 та дав холодну пляшку, щоб він приклав до місць ударів на обличчі. Зазначив, що першим з обвинуваченими не конфліктував, намагався уникнути конфлікту та бійки, однак хлопці цього не хотіли. Крім того, зазначив, що у день події мав при собі травматичну зброю, яку не застосовував. Всі обвинувачені діяли протиправно групою осіб у громадському місці. Завдану шкоду обвинуваченні йому повністю відшкодували, будь-яких матеріальних претензій до них не має. Вважає, що обвинувачені щиро не розкаялись у вчиненому протиправному діянні, просив призначити їм покарання згідно чинного законодавства на розсуд суду. Також просив врахувати, що ОСОБА_7 раніше судимий, висновків для себе не зробив і вчинив нове кримінальне правопорушення.
Крім того, судом у судовому засіданні був допитаний потерпілий ОСОБА_12 , який суду показав, що 12.11.2024 року приблизно о 17:30 він прийшов в магазин «Екомаркет», за адресою: м. Київ, вул. Кибальчича, 13А, для здійснення покупок та почув крики біля касової зони. Підійшовши до каси, побачив, що хтось розпилив газовий балончик, після чого повернувся до торгівельного залу магазину. Через деякий час все затихло, тому він пішов знову на касу, де побачив ОСОБА_5 , який поводив себе неадекватно. Розрахувавшись за придбаний товар, він направився до камер схову речей у магазині та зробив зауваження ОСОБА_5 , однак конкретно, які саме слова сказав йому - він не пам'ятає. Реагуючи на зауваження, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 почали його бити, нанесли йому тілесні ушкодження. Зазначив, що завдану шкоду обвинуваченні йому повністю відшкодували, будь-яких претензій до них не має. Хлопців вибачив, покарання просив призначити на розсуд суду.
Покази ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 є послідовними, логічними, а тому не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченими змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності їх позицій. Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з'ясовує, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз'яснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку. Положення ч. 3 ст. 349 КПК України роз'яснено судом у судовому засіданні учасникам кримінального провадження. За згодою учасників судового провадження, які не оспорюють фактичні обставини кримінального провадження, кваліфікацію кримінального правопорушення, судом встановлено, що вони вірно розуміють зміст його обставин, відсутні сумніви в добровільності їх позиції, суд у порядку ч. 3 ст. 349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів щодо обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого та дослідженням зібраних досудовим слідством матеріалів, в тому числі і тих, що характеризують особу обвинуваченого. Вина обвинувачених ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 повністю підтверджується їх показаннями, щирим каяттям у скоєному та дослідженими письмовими документами, які суд визнає належними та допустимими доказами у розумінні діючого кримінального процесуального законодавства.
Аналізуючи наведене, суд вважає доведеною винуватість ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України, а саме у хуліганстві, тобто грубому порушенні громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю, групою осіб.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КК України підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом. Таким чином реалізується принцип невідворотності кримінального покарання за вчинений злочин. При обранні виду та міри покарання суд, реалізовуючи принципи справедливості та індивідуалізації покарання, враховуючи, що призначене покарання повинно бути не тільки карою, але і переслідувати цілі загальної та спеціальної превенції, вважає, що покарання повинно бути відповідним скоєному і сприяти виправленню обвинуваченого та запобіганню вчинення ним нових злочинів. Вирішуючи питання про призначення ОСОБА_5 покарання, суд відповідно до вимог ст. 65 КК України приймає до уваги характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого ним кримінального правопорушення за ч. 2 ст. 296 КК України, яке відповідно до ст. 12 КК України є нетяжким злочином; конкретні обставини кримінального провадження, характер та ступінь тяжкості наслідків, що настали; поведінку ОСОБА_5 під час та після вчинення протиправних дій; його ставлення до вчиненого - вину визнав повністю, каявся у вчиненому, шкоду потерпілим відшкодував; дані про його особу, зокрема: молодий вік, у минулому мав статус дитини-сироти, має неповнолітніх брата і сестру, які перебувають під опікою його бабусі ОСОБА_5 , з якою вони всі разом проживають після смерті матері, працює не офіційно та матеріально допомагає бабусі, не одружений, дітей немає; під наглядом у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває; раніше не судимий; думку сторони обвинувачення, зокрема прокурор просив призначити обвинуваченому покарання за ч. 2 ст. 296 КК України у виді позбавлення волі на строк 3 роки із застосуванням ст. 75 КК України (2 роки іспитового строку); думку потерпілих, які поклалися на розсуд суду з приводу призначення покарання; думку сторони захисту - призначити покарання, яке не пов'язане з позбавленням волі.
Обставиною, що пом'якшує покарання відповідно до ст. 66 КК України ОСОБА_5 є щире каяття, оскільки обвинувачений визнав свою вину повністю та висловив щирий жаль з приводу учинених протиправних дій, та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, добровільне відшкодування завданого збитку.
Обставиною, що обтяжує покарання ОСОБА_5 згідно зі ст. 67 КК України, є вчинення кримінального правопорушення у стані алкогольного сп'яніння. Крім того, при призначенні покарання, суд також враховує особливості й обставини вчинення злочину: форму вини, мотив і мету, спосіб, стадію вчинення, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали; поведінку обвинуваченого ОСОБА_5 під час та після вчинення злочинних дій.
Відповідно до вимог ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
На підставі викладеного, суд вважає за необхідне обрати ОСОБА_5 покарання за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України, у виді позбавлення волі, але з урахуванням обставин даного кримінального провадження, тяжкості кримінального правопорушення, особи обвинуваченого, суд дійшов висновку, що його перевиховання й виправлення можливе без ізоляції від суспільства, тому вважає за доцільне застосувати до ОСОБА_5 положення ст. 75 КК України, звільнивши його від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, поклавши на нього обов'язки, визначені ст. 76 КК України.
Підстав для застосування ст. 69, ст. 69-1 КК України до обвинуваченого суд не вбачає.
Вирішуючи питання про призначення ОСОБА_6 покарання, суд відповідно до вимог ст. 65 КК України приймає до уваги характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого ним кримінального правопорушення за ч. 2 ст. 296 КК України, яке відповідно до ст. 12 КК України є нетяжким злочином; конкретні обставини кримінального провадження, характер та ступінь тяжкості наслідків, що настали; поведінку ОСОБА_6 під час та після вчинення протиправних дій; його ставлення до вчиненого - вину визнав повністю, каявся у вчиненому, потерпілим завдану шкоду відшкодував; дані про його особу, зокрема: молодий вік, не одружений, дітей немає; офіційно працює; його позитивну характеристику з місця роботи; під наглядом у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває; раніше не судимий, вчинив правопорушення вперше; думку сторони обвинувачення, зокрема прокурор просив призначити обвинуваченому покарання за ч. 2 ст. 296 КК України у виді позбавлення волі на строк 3 роки із застосуванням ст. 75 КК України (2 роки іспитового строку); думку потерпілих, які поклалися на розсуд суду з приводу призначення покарання; думку сторони захисту - призначити покарання, яке не пов'язане з позбавленням волі.
Обставиною, що пом'якшує покарання відповідно до ст. 66 КК України ОСОБА_6 є щире каяття, оскільки обвинувачений визнав свою вину повністю та висловив щирий жаль з приводу учинених протиправних дій, та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, добровільне відшкодування завданого збитку.
Обставиною, що обтяжує покарання ОСОБА_6 згідно зі ст. 67 КК України, є вчинення кримінального правопорушення у стані алкогольного сп'яніння. Крім того, при призначенні покарання, суд також враховує особливості й обставини вчинення злочину: форму вини, мотив і мету, спосіб, стадію вчинення, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали; поведінку обвинуваченого ОСОБА_6 під час та після вчинення злочинних дій.
Відповідно до вимог ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
На підставі викладеного, суд вважає за необхідне обрати ОСОБА_6 покарання за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України, у виді позбавлення волі, але з урахуванням обставин даного кримінального провадження, тяжкості кримінального правопорушення, особи обвинуваченого, суд дійшов висновку, що його перевиховання й виправлення можливе без ізоляції від суспільства, тому вважає за доцільне застосувати до ОСОБА_6 положення ст. 75 КК України, звільнивши його від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, поклавши на нього обов'язки, визначені ст. 76 КК України.
Підстав для застосування ст. 69, ст. 69-1 КК України до обвинуваченого суд не вбачає.
Вирішуючи питання про призначення ОСОБА_7 покарання, суд відповідно до вимог ст. 65 КК України приймає до уваги характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого ним кримінального правопорушення за ч. 2 ст. 296 КК України, яке відповідно до ст. 12 КК України є нетяжким злочином; конкретні обставини кримінального провадження, характер та ступінь тяжкості наслідків, що настали; поведінку ОСОБА_7 під час та після вчинення протиправних дій; його ставлення до вчиненого - вину визнав повністю, каявся у вчиненому, відшкодував потерпілим завдану шкоду; дані про його особу, зокрема: одружений, має на утриманні малолітнього сина; є учасником бойових дій та бажає продовжити проходити військову службу; працює не офіційно; під наглядом у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває; раніше судимий, вчинив кримінальне правопорушення під час іспитового строку; думку сторони обвинувачення, зокрема прокурор просив призначити обвинуваченому покарання за ч. 2 ст. 296 КК України у виді позбавлення волі на строк 3 роки 6 місяців, із застосуванням ст. 71 КК України призначити остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 9 місяців; думку потерпілих, які поклалися на розсуд суду з приводу призначення покарання; думку сторони захисту - призначити покарання із застосуванням ст. 69 та ст. 75 КК України, яке буде не пов'язане з позбавленням волі.
Обставиною, що пом'якшує покарання відповідно до ст. 66 КК України ОСОБА_7 є щире каяття, оскільки обвинувачений визнав свою вину повністю та висловив щирий жаль з приводу учинених протиправних дій, та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, добровільне відшкодування завданого збитку.
Обставиною, що обтяжує покарання ОСОБА_7 згідно зі ст. 67 КК України, є рецидив злочину. Крім того, при призначенні покарання, суд також враховує особливості й обставини вчинення злочину: форму вини, мотив і мету, спосіб, стадію вчинення, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали; поведінку обвинуваченого ОСОБА_7 під час та після вчинення злочинних дій.
Відповідно до вимог ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
На підставі викладеного, суд вважає за необхідне обрати ОСОБА_7 покарання за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України, у виді позбавлення волі, із визначенням остаточного покарання у порядку ст. 71 КК України, ураховуючи його засудження за вироком суду від 30.11.2023 року.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 30.11.2023 року ОСОБА_7 засуджено за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України, до позбавлення волі на строк 1 рік, на підставі ст. 75 КК України звільнено від відбуття покарання з іспитовим строком на 2 роки.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КК України якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив новий злочин, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком.
Підстав для застосування ст.ст. 69, 69-1, 75 КК України суд не вбачає.
Вирішуючи питання про призначення ОСОБА_8 покарання, суд відповідно до вимог ст. 65 КК України приймає до уваги характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого ним кримінального правопорушення за ч. 2 ст. 296 КК України, яке відповідно до ст. 12 КК України є нетяжким злочином; конкретні обставини кримінального провадження, характер та ступінь тяжкості наслідків, що настали; поведінку ОСОБА_8 під час та після вчинення протиправних дій; його ставлення до вчиненого - вину визнав повністю, каявся у вчиненому, шкоду потерпілим відшкодував; дані про його особу, зокрема: розлучений; має на утриманні двох малолітніх дітей; працює не офіційно; під наглядом у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває; раніше не судимий, вчинив правопорушення вперше; думку сторони обвинувачення, зокрема прокурор просив призначити обвинуваченому покарання за ч. 2 ст. 296 КК України у виді позбавлення волі на строк 3 роки із застосуванням ст. 75 КК України (2 роки іспитового строку); думку потерпілих, які поклалися на розсуд суду з приводу призначення покарання; думку сторони захисту - призначити покарання із застосуванням ст. 69 КК України, яке буде меншим та не пов'язане з позбавленням волі.
Обставиною, що пом'якшує покарання відповідно до ст. 66 КК України ОСОБА_8 є щире каяття, оскільки обвинувачений визнав свою вину повністю та висловив щирий жаль з приводу учинених протиправних дій, та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, добровільне відшкодування завданого збитку.
Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_8 , відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено. Крім того, при призначенні покарання, суд також враховує особливості й обставини вчинення злочину: форму вини, мотив і мету, спосіб, стадію вчинення, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали; поведінку обвинуваченого ОСОБА_8 під час та після вчинення злочинних дій.
Відповідно до вимог ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
На підставі викладеного, суд вважає за необхідне обрати ОСОБА_8 покарання за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України, у виді позбавлення волі, але з урахуванням обставин даного кримінального провадження, тяжкості кримінального правопорушення, особи обвинуваченого, суд дійшов висновку, що його перевиховання й виправлення можливе без ізоляції від суспільства, тому вважає за доцільне застосувати до ОСОБА_8 положення ст. 75 КК України, звільнивши його від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, поклавши на нього обов'язки, визначені ст. 76 КК України.
Підстав для застосування ст. 69, ст. 69-1 КК України до обвинуваченого суд не вбачає.
Саме таке покарання, на думку суду, є справедливим, а також необхідним і достатнім для виправлення обвинувачених та попередження вчинення ними нових кримінальних правопорушень.
У підсумку дане покарання, на переконання суду, відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, які притягуються до кримінальної відповідальності через призму того, що втручання держави в приватне життя особи повинно спрямовуватись на досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та потребою захисту основоположних прав особи, - воно має бути законним (несвавільним), пропорційним (не становити надмірного тягаря для особи).
Крім того, у підготовчому судовому засіданні потерпілими були заявлені цивільні позови до обвинувачених, однак у судовому засіданні потерпілі відмовились від поданих цивільних позовів у зв'язку з добровільним відшкодуванням ними завданої шкоди, тому суд залишив цивільні позови потерпілих без розгляду.
При прийнятті рішення, суд враховує розписки потерпілих ОСОБА_11 та ОСОБА_12 про те, що вони отримали від обвинувачених грошову компенсацію за завдану матеріальну та моральну шкоду, претензій щодо завданої шкоди до обвинувачених не мають (т. І а.п. 152-159).
Запобіжний захід ОСОБА_5 під час судового розгляду кримінального провадження не обирався.
Запобіжний захід ОСОБА_6 у кримінальному провадженні відсутній.
Запобіжний захід ОСОБА_7 під час судового розгляду кримінального провадження не обирався.
Запобіжний захід ОСОБА_8 у виді особистого зобов'язання залишити без змін до набрання вироку суду законної сили. Арешти, накладені на майно ухвалами слідчих суддів від 20.11.2024 року, 27.11.2024 року підлягають скасуванню після набрання вироком законної сили.
Процесуальні витрати у кримінальному проваджені підлягають вирішенню відповідно до ст. 124 КПК України.
Речові докази у кримінальному проваджені підлягають вирішенню відповідно до ст. 100 КПК України. Керуючись ч. 3 ст. 349, ст. ст. 368-371, 373-374, 376 КПК України, суд
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки. На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням з іспитовим строком на 2 (два) роки.
Відповідно до ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_5 періодично з'являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання чи роботи; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Запобіжний захід ОСОБА_5 під час судового розгляду кримінального провадження не обирався.
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки. На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_6 від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням з іспитовим строком на 2 (два) роки.
Відповідно до ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_6 періодично з'являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання чи роботи; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Запобіжний захід щодо ОСОБА_6 відсутній. ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки. На підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків, шляхом часткового приєднання не відбутої частини покарання, призначеного вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 30.11.2023 року, до покарання за даним вироком, з урахуванням положень ст. 72 КК України, остаточно визначити ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки 2 (два) місяці.
Строк відбування покарання ОСОБА_7 рахувати з моменту його фактичного затримання в порядку виконання цього вироку.
Запобіжний захід ОСОБА_7 під час судового розгляду кримінального провадження не обирався.
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки. На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_8 від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням з іспитовим строком на 2 (два) роки.
Відповідно до ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_8 періодично з'являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання чи роботи; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Запобіжний захід ОСОБА_8 у виді особистого зобов'язання залишити без змін до набрання законної сили вироку суду.
Цивільний позов у кримінальному провадженні відсутній. Арешти, накладені ухвалами Дніпровського районного суду м. Києва від 20.11.2024 року, 27.11.2024 року - скасувати після набрання вироком законної сили.
Речові докази у кримінальному провадженні:
- пара кросівок чоловічих білого кольору - повернути ОСОБА_8 ; - джинси темно-сірого кольору, джинсову кофту темно-сірого кольору, кофту бежевого кольору, кросівки сірого кольору марки «New Balance», мобільний телефон марки «iPhone SE» із чохлом зеленого кольору - залишити ОСОБА_7 ;
Вирок може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через Дніпровський районний суд м. Києва протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення. Копія вироку негайно після його проголошення вручається прокурору, потерпілим, обвинуваченим та їх захисникам.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
Суддя ОСОБА_1