Дата документу 14.04.2025
Справа № 334/2872/25
Провадження № 2-а/334/44/25
14 квітня 2025 року м. Запоріжжя
Суддя Ленінського районного суду м. Запоріжжя Добрєв М.В., вивчивши матеріали справи за адміністративним позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Батій Т.М. до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,-
Позивач ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Батій Т.М. звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.
Дослідивши матеріали позову, суд приходить до висновку, що заяву необхідно залишити без руху.
Відповідно до ч. 1 ст. 43 КАС України здатність мати процесуальні права та обов'язки в адміністративному судочинстві (адміністративна процесуальна правоздатність) визнається за громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, органами державної влади, іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами, підприємствами, установами, організаціями (юридичними особами).
Здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить фізичним особам, які досягли повноліття і не визнані судом недієздатними, а також фізичним особам до досягнення цього віку у спорах з приводу публічно-правових відносин, у яких вони відповідно до законодавства можуть самостійно брати участь ( ч. 2 ст. 43 КАС України).
Відповідно до частини другої статті 160 КАС України позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Разом з тим 18.10.2023 набув чинності Закон України від 29 червня 2023 року № 3200-IX, яким внесено зміни до КАС України щодо обов'язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами.
Так, на сьогодні частинами четвертою-шостою статті 18 КАС України передбачено, що Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, у порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Електронний кабінет це персональний кабінет (веб-сервіс чи інший користувацький інтерфейс) у підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за допомогою якого особі, яка пройшла електронну ідентифікацію, надається доступ до інформації та сервісів Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремих підсистем (модулів), у тому числі можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, а також між учасниками судового процесу. Електронна ідентифікація особи здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису чи інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу.
Адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку.
Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.
Якщо реєстрація електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суперечить релігійним переконанням особи, яка зобов'язана його зареєструвати відповідно до цієї частини, передбачені цим Кодексом процесуальні наслідки звернення до суду такою особою без реєстрації електронного кабінету у вигляді залишення її документа без руху, його повернення або залишення без розгляду не застосовуються за умови, що особа заявила про такі обставини одночасно із поданням відповідного документа шляхом подання окремої обґрунтованої письмової заяви.
Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються, серед іншого, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Суд враховує, що позовну заяву (у паперовій формі) від імені позивача подано адвокатом Батій Т.М., однак при цьому у позовній заяві не зазначено інформації про наявність у адвоката електронного кабінету, тобто не підтверджено факту обов'язкової реєстрації в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі.
Крім того, до позовної заяви не додано обґрунтованої письмової заяви про те, що реєстрація електронного кабінету суперечить релігійним переконанням адвоката.
Відповідно до ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються, зокрема, повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Проте, в порушення зазначених вимог позивачем не зазначено жодних ідентифікаційних даних позивача, окрім ПІБ, не вказано повне найменування відповідача (допущено скорочення та застосування абревіатури), відомих номерів засобів зв'язку, не вказано адреси електронної пошти позивача та відповідача, а також відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету в сторін.
Відповідно до ч. 1 ст. 21 Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» від 20.11.2012 року № 5492-VІ (далі-Закон № 5492) паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України на території України.
Пунктом 6 ч.7 ст.21 Закону №5492 встановлено, що до паспорта громадянина України вноситься така інформація, як ім'я особи, дата народження, місце проживання.
Встановлено, що позовну заяву подано в інтересах ОСОБА_1 , проте, документів на підтвердження адміністративної процесуальної дієздатності (копії паспорту, ідентифікаційного коду) до матеріалів позовної заяви не долучено, що, у свою чергу, позбавляє можливості встановити достовірність вказаних позивачем відомостей.
Відповідно до ч. 1, 2ст.169КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Суд вважає за необхідне надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п'яти днів з моменту отримання ухвали.
Керуючись ст.161,169 КАС України, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Батій Т.М. до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - залишити без руху, надавши позивачу строк на усунення недоліків протягом п'яти днів з дня отримання ухвали суду про залишення адміністративного позову без руху, для усунення недоліків.
Попередити, що у випадку невиконання цих вимог до вказаного строку адміністративний позов буде повернутий позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: Добрєв М. В.