Дата документу 14.04.2025
Справа № 334/8889/24
Провадження № 2/334/391/25
14 квітня 2025 року Ленінський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Філіпової І.М., за участі секретаря судового засідання Мандик М.О., розглянувши матеріали цивільної справи за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
АТ КБ «ПриватБанк» звернулось до Ленінського районного суду м. Запоріжжя з вищевказаним позовом.
Відповідно до частини сьомої статті 147 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", враховуючи неможливість судами здійснювати правосуддя під час воєнного стану, Верховний суд розпорядженням від 14.09.2022 № 49/0/9-22 змінив територіальну підсудність судових справ на Ленінський районний суд м. Запоріжжя.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, дана судова справа надійшла в провадження судді Ленінського районного суду м. Запоріжжя Філіпової І.М.
Згідно відповіді № 880622 від 01.11.2024 з єдиного державного демографічного реєстру ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 зареєстрований АДРЕСА_1 .
Ухвалою Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 05.11.2024 відкрито провадження у справі, ухвалено розгляд справи проводити у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
14.04.2025 через «Електронний суд» надійшло клопотання ОСОБА_1 про направлення справи до Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області за підсудністю за місцем його проживання, оскільки він є особою, який взятий на облік внутрішньо переміщеної особи, проживає за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується довідкою №2615-5003448451.
У судове засідання 14.04.2025 сторони не з'явились, про дату час та місце судового розгляду повідомлені належним чином.
Враховуючи, що розгляд справи відбувався за відсутності сторін, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, дослідивши матеріали справи, клопотання відповідача, приходить до наступних висновків.
Відповідно до ч. 1ст. 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Пунктом 1 ч.1ст.31 ЦПК України передбачено, що суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Згідно ч.3ст.31 ЦПК України передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п'яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги не пізніше п'яти днів після залишення її без задоволення.
Відповідно до ч. 1 ст.1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.
Згідно положень ч. 1ст. 4 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 цього Закону.
Порядок оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи затверджений постановою Кабінету Міністрів України «Про облік внутрішньо переміщених осіб» від 01.10.2014 № 509, абзацом 2 пункту 1 якої визначено, що довідка є документом, який підтверджує факт внутрішнього переміщення і взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.
Згідно з пунктом 9 Правил реєстрації місця проживання, що затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 02.03.2016 № 207(в редакції, яка була чинна до 15.08.2017 включно), відомості про реєстрацію/зняття з реєстрації місця проживання вносяться до паспорта громадянина України, тимчасового посвідчення громадянина України, посвідки на постійне проживання, посвідки на тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, посвідчення особи, якій надано тимчасовий захист, а відомості про реєстрацію місця перебування до довідки про звернення за захистом в Україні та довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи (документ, до якого вносяться відомості про місце перебування) шляхом проставлення в них відповідного штампа реєстрації місця проживання/перебування особи за формою згідно з додатком 1.
09.08.2017 Кабінетом Міністрів України було прийнято постанову № 579 Про внесення зміни до пункту 9 Правил реєстрації місця проживання, якою внесено зміни до пункту 9 «Правил реєстрації місця проживання», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 02.03.2016 № 207 «Про затвердження Правил реєстрації місця проживання та Порядку передачі органами реєстрації інформації до Єдиного державного демографічного реєстру», а саме виключено в абзаці першому слова «та довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи».
Разом із цим, згідно з ч. 1 ст.5 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи на період наявності підстав, зазначених у статті 1 цього Закону.
Закон України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» є спеціальним законом щодо вказаних осіб та саме він підлягає застосуванню.
Відповідно до Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб"(далі - Закон) внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.
При цьому вдавшись до аналізу положень Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" звертаю увагу, що Закон України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" є спеціальним законом щодо статусу вказаних осіб, який підлягає застосуванню.
Такий правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 29.07.2019 у справі № 409/2636/17, де Верховний Суд зазначив, що, вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, необхідно також враховувати імперативні положення спеціальногоЗакону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб", згідно ст.5 якого довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи на період наявності підстав, зазначених уст. 1 цього Закону.
Крім того, у своєму роз'ясненні від 02.09.2022 року Верховний Суд зазначив, що якщо особа-переселенець зареєструвалася на новому місці як ВПО, то маючи відповідну довідку про взяття на облік, переселенець може звертатись з позовом до суду у місці свого тимчасового перебування. Але якщо такої довідки у переселенця немає, тобто особа з тих чи інших причин не зареєструвалася як ВПО, але все ж хоче подати позов у суд, то, на жаль, у такому випадку позов у найближчий суд особа подати не зможе. В такому випадку переселенці повинні подавати позови в ті суди, яким була визначена територіальна підсудність судів, які залишаються в зоні бойових дій чи в окупації. Виняток встановлення факту смерті. Такі позови, як зазначили у ВС, подаються у будь-який місцевий суд загальної юрисдикції на території України.
Конституцією України закріплено право кожного на судовий захист. Забезпечення кожному права на справедливий суд та реалізація права особи на судовий захист мають здійснюватися з урахуванням норм Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також практики Європейського суду з прав людини.
Відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції, кожен при вирішенні спору щодо його цивільних прав та обов'язків має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Положенням ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом.
Таким чином, позови до відповідачів, які зареєструвалися як внутрішньо переміщені особи, слід також подавати до суду за місцем тимчасового перебування такої особи.
Відповідачем було надано копію довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи №2615-5003448451, в якій зазначено, що фактичним місцем проживання/перебування ОСОБА_1 є за АДРЕСА_2 .
Таким чином, відповідач ОСОБА_1 , який є особою, зареєстрованою у встановленому законом порядку за місцем свого перебування в м. Івано-Франківськ, має право відповідно до зазначених вище вимог закону за зареєстрованою адресою отримувати судові повістки, копії документів, приймати участь у судових засіданнях та інше, тобто реалізовувати принцип безперешкодного доступу до правосуддя, який визнається міжнародним співтовариством як фундаментальний згідно з Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод (п. 1 ст. 6) та Міжнародним пактом про громадянські і політичні права (п. 1 ст. 14).
У зв'язку з чим, встановивши у встановленому законом порядку місце перебування ОСОБА_1 , суд приходить до висновку, що дана справа територіально не підсудна Ленінському районному суду м. Запоріжжя, та підлягає направленню за підсудністю до Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 27, 31 ,32, 258, 260,268 ЦПК України, суд,
ухвалив:
Клопотання відповідача про передачу справи за підсудністю задовольнити.
Цивільну справу № 334/8889/24 (провадження 2/334/391/25) за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, направити за підсудністю до Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області.
Передача справи на розгляд іншого суду за встановленою ЦПК України підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 31 ЦПК України, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п'яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п'яти днів після залишення її без задоволення.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Запорізького апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її оголошення.
Учасник справи, якому ухвалу суду не було вручено у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя: Філіпова І. М.