Номер провадження 2/754/2019/25
Справа №754/17721/24
Іменем України
31 березня 2025 року Деснянський районний суд міста Києва в складі:
головуючого судді - Сенюти В. О.,
секретар судового засідання - Кочерга І. Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
Позивач звернувся до Деснянського районного суду міста Києва з позовом до відповідачки ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 27.02.2024 між ТОВ «Аванс Кредит» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 45779-02/2024, який підписано електронним підписом позичальника, що відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора і був надісланий на номер мобільного телефону відповідачки, який зазначений п. 8 кредитного договору. 20.06.2024 між ТОВ «Аванс Кредит» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу № 20062024, у відповідності до умов якого ТОВ «Аванс Кредит» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «Аванс Кредит» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників. Відповідно до реєстру боржників від 20.06.2024 до договору факторингу № 20062024 від 20.06.2024, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідачки в сумі 31000,00 грн., з яких: 8000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 23000,00 грн. - сума заборгованості за відсотками.
21.02.2024 між ТОВ «Аванс Кредит» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 35186-02/2024, який підписано електронним підписом позичальника, що відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора і був надісланий на номер мобільного телефону відповідачаки який зазначений п. 8 Кредитного договору. 20.08.2024 між ТОВ «Аванс Кредит» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу № 20082024, у відповідності до умов якого TОB «Аванс Кредит» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «Аванс Кредит» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників. Відповідно до реєстру боржників від 20.08.2024 до договору факторингу № 20082024 від 20.08.2024, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідачки в сумі 19500,00 грн., з яких: 6000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 13500,00 грн.- сума заборгованості за процентами за користування позикою.
Крім того, 21.03.2024 між ТОВ «Стар Файненс Груп» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 26082-03/2024, який підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора. 29.07.2024 між ТОВ «Стар Файненс Груп» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу № 29072024, у відповідності до умов якого ТОВ «Стар Файненс Груп» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «Стар Файненс Груп» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників. Відповідно до реєстру боржників до договору факторингу № 29072024 від 29.07.2024, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 17500,00 грн., з яких: 5000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 12500,00 грн. - сума заборгованості за відсотками.
Позикодавці свої зобов'язання за договорами виконали в повному обсязі, а відповідачка кредит та відсотки за кредитами не сплачує, у зв'язку з чим позивач звертається до суду з даним позовом.
Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 19.12.2024 відкрито провадження в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Відповідачка ОСОБА_1 подала відзив на позовну заяву, відповідно до якого, заперечує проти позовних вимог. Вказує, що в порушення вимог ч.2 ст. 40 ЗУ «Про платіжні послуги», до позовної заяви не додана платіжна інструкція чи інші фінансові документи які підтверджують перерахування коштів на рахунок відповідачки, а також не встановлено номер картки, на яку позивач здійснив переказ коштів по кредитним договорам. Крім того, розрахунки заборгованості, на які посилається позивач, не є первинними документами, які підтверджують отримання кредиту, користування ним, укладення договорів на умовах, які вказані позивачем в позовній заяві, а, отже, не є належними доказами наявності заборгованості. Зазначені розрахунки з зазначенням конкретного розміру заборгованості, є документами, що створені самим позивачем, а, відтак, інформація зазначена в них, за умови відсутності первинних документів, на підставі яких вони були складені, не можуть бути доказами наявності заборгованості, на яких наполягає позивач. Окрім того, кредитні договори, на які посилається позивач, суперечать ЗУ «Про захист прав споживачів». Таким чином, жодних належних доказів на підтвердження обставин, вказаних у позовній заяві позивачем до позовної заяви не долучено.
В судове засідання представник позивача не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Відповідно до прохальної частини позовної заяви, представник позивача просить проводити розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримує, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.
Відповідачка ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилась, про час та місце судового розгляду повідомлялась належним чином, про причини неявки суд не повідомила, клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило.
Через неявку в судове засідання учасників справи, судом у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши письмові матеріали справи та докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.
Згідно з ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до вимог ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
Згідно ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
У відповідності до вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Судом встановлено, що 27.02.2024 ТОВ «Аванс Кредит» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 45779-02/2024. Кредитний договір підписано електронним підписом позичальника, що відтворений шляхом використання Позичальником одноразового ідентифікатора і був надісланий на номер мобільного телефону відповідача, який зазначений п. 8 Кредитного договору, реквізити та підписи сторін (а.с. 8-11).
Відповідно до п. 1.1. кредитного договору, товариство надає клієнту фінансовий кредит в розмірі 8000,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим договором.
Згідно з п. 1.2. кредитного договору, тип кредиту: кредит. Мета отримання кредиту: на власні потреби Клієнта. Кредит надається строком на 120 днів. Дата надання кредиту 27.02.2024. Наданий кредит Клієнт зобов'язаний погасити в останній день строку кредитування. Дата погашення кредиту 25.06.2024.
Відповідно до п. 1.4.1. кредитного договору, процентна ставка становить 2,50% в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п.1.2 цього Договору.
З п. 1.6. кредитного договору, вбачається, що Кредит надається Клієнту в безготівковій формі у національній валюті на рахунок Клієнта включаючи використання реквізитів платіжної картки № 5375 - 41хх - хххх - 4197, протягом одного робочого дня з дня прийняття рішення про видачу кредиту. Кредит надається без забезпечення у вигляді застави. Кредит вважається наданим в день перерахування товариством суми кредиту (загального розміру) за вказаними реквізитами.
20.06.2024 між ТОВ «Аванс Кредит» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу № 20062024, у відповідності до умов якого ТОВ «Аванс Кредит» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «Аванс Кредит» права вимоги до Боржників, вказаними у реєстрі боржників.
Відповідно до витягу з реєстру боржників від 20.06.2024 до договору факторингу № 20062024 від 20.06.2024, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 31000,00 грн., з яких: 8000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 23000,00 грн. - сума заборгованості за відсотками.
21.02.2024 ТОВ «Аванс Кредит» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 35186-02/2024. Кредитний договір підписано електронним підписом позичальника, що відтворений шляхом використання Позичальником одноразового ідентифікатора і був надісланий на номер мобільного телефону відповідача, який зазначений п. 8 кредитного договору, реквізити та підписи сторін (а.с. 20-23).
Відповідно до п. 1.1. кредитного договору, товариство надає клієнту фінансовий кредит в розмірі 6000,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим договором.
Згідно з п. 1.2. кредитного договору, тип кредиту: кредит. Мета отримання кредиту: на власні потреби Клієнта. Кредит надається строком на 120 днів. Дата надання кредиту 21.02.2024. Наданий кредит клієнт зобов'язаний погасити в останній день строку кредитування. Дата погашення кредиту 19.06.2024.
Відповідно до п. 1.4.1. кредитного договору, процентна ставка становить 2,50% в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п.1.2 цього Договору.
З п. 1.6. кредитного договору, вбачається, що Кредит надається Клієнту в безготівковій формі у національній валюті на рахунок Клієнта включаючи використання реквізитів платіжної картки № 5375 - 41хх - хххх - 4197, протягом одного робочого дня з дня прийняття рішення про видачу кредиту. Кредит надається без забезпечення у вигляді застави. Кредит вважається наданим в день перерахування Товариством суми кредиту (загального розміру) за вказаними реквізитами.
20.08.2024 між ТОВ «Аванс Кредит» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу № 20082024, у відповідності до умов якого ТОВ «Аванс Кредит» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «Аванс Кредит» права вимоги до Боржників, вказаними у реєстрі боржників.
Відповідно до витягу з реєстру боржників від 20.08.2024 до договору факторингу № 20082024 від 20.08.2024, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 19500,00 грн., з яких: 6000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 13500 грн. - сума заборгованості за відсотками.
21.03.2024 між ТОВ «Стар Файненс Груп» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 26082-03/2024. Кредитний договір підписано електронним підписом позичальника, що відтворений шляхом використання Позичальником одноразового ідентифікатора і був надісланий на номер мобільного телефону відповідача, який зазначений п. 8 кредитного договору, реквізити та підписи сторін (а.с. 34-37).
Відповідно до п. 1.1. кредитного договору, товариство надає клієнту фінансовий кредит в розмірі 5000,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а Клієнт зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим договором.
Згідно з п. 1.2. кредитного договору, тип кредиту: кредит. Мета отримання кредиту: на власні потреби Клієнта. Кредит надається строком на 100 днів. Дата надання кредиту 21.03.2024. Наданий кредит Клієнт зобов'язаний погасити в останній день строку кредитування. Дата погашення кредиту 28.06.2024.
Відповідно до п. 1.4.1. кредитного договору, процентна ставка становить 2,50% в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п.1.2 цього Договору.
З п. 1.6. кредитного договору, вбачається, що кредит надається Клієнту в безготівковій формі у національній валюті на рахунок Клієнта включаючи використання реквізитів платіжної картки № 5375- 41хх - хххх - 0524, протягом одного робочого дня з дня прийняття рішення про видачу кредиту. Кредит надається без забезпечення у вигляді застави. Кредит вважається наданим в день перерахування Товариством суми кредиту (загального розміру) за вказаними реквізитами.
29.07.2024 між ТОВ «Стар Файненс Груп» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу № 29072024, у відповідності до умов якого ТОВ «Стар Файненс Груп» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «Стар Файненс Груп» права вимоги до боржників, вказаними у Реєстрі боржників.
Відповідно до витягу з реєстру боржників від 29.07.2024 до договору факторингу № 29072024 від 29.07.2024, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 17500,00 грн., з яких: 5000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 12500,00 грн. - сума заборгованості за відсотками.
Згідно із ст. 512 ЦК України визначено підстави заміни кредитора у зобов'язанні, зокрема пунктом 1 частини першої цієї статті передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 516 ЦК України визначено, що заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Відповідно до ч. 1 ст. 517 ЦК України первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Первісний кредитор у зобов'язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником свого обов'язку, крім випадків, коли первісний кредитор поручився за боржника перед новим кредитором (ч. 1 ст. 519 ЦК України).
Таким чином, відступлення права вимоги може здійснюватися тільки відносно дійсної вимоги, що існувала на момент переходу цих прав. В справах про визнання недійсними договорів про відступлення права вимоги судам необхідно з'ясовувати обсяг та зміст прав, які переходять до нового кредитора та чи існують ці права на момент переходу.
Аналогічні висновки викладені в постанові Верховного Суду України від 05 липня 2017 року у справі № 752/8842/14-ц.
Матеріалами справи підтверджується, що позивачу перейшло право вимоги до відповідачки за договорами №45779-02/2024 від 27.02.2024; за кредитним договором №35186-02/2024 від 21.02.2024; за кредитним договором №26082-03/2024 від 21.03.2024.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору.
Стаття 1054 ЦК України визначає, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Як зазначає позивач, заборгованість ОСОБА_1 становить: за кредитним договором №45779-02/2024 від 27.02.2024 в розмірі 31000,00 грн.; за кредитним договором №35186-02/2024 від 21.02.2024 в розмірі 19500,00 грн.; за кредитним договором №26082-03/2024 від 21.03.2024 в розмірі 17500,00 грн.
Однак, позивач всупереч ч. 1 ст. 81 ЦПК України не надав суду доказів, що на виконання умов договору відповідачці були надані грошові кошти.
Відповідачка в свою чергу заперчеує факт отримання кредитних коштів за вказаними договорами.
Суд не може погодитися з тим, що сам лише факт підписання кредитних договорів свідчить про видачу кредиту відповідачці, оскільки така позиція не ґрунтується на положеннях закону, а жодних відомостей з цього приводу такий кредитний договір не містить.
Зокрема, Верховний Суд у своїй постанові від 27.03.2020 по справі № 703/3063/18 прийшов до висновку, що в зв'язку з ненаданням банком доказів видачі кредитної картки та розміру кредиту, суд позбавлений можливості перевірити розмір нарахованих суми боргу, процентів та штрафних санкцій відповідачу.
Відповідно до статті 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
У постанові Верховного Суду від 30.11.2022 у справі № 334/3056/15 виснував про те, що у справах про стягнення кредитної заборгованості кредитор повинен довести виконання ним своїх обов'язків за кредитним договором, а саме надання грошових коштів (кредиту) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник - повернення грошових коштів у розмірі та на умовах, визначених договором
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити, якщо інше не передбачено окремими законодавчими актами України: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
З вищевикладеного випливає, що доказом надання кредитодавцем позичальнику кредитних коштів є саме первинні документи, вимоги до яких встановлені Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».
Аналогічні за змістом висновки викладені у постанові Верховного Суду від 11.09.2019 у справі № 755/2284/16-ц.
В обґрунтування заявлених вимог про стягнення заборгованості з відповідачки за кредитними договорами ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» надало суду копії договору № №45779-02/2024 від 27.02.2024, №35186-02/2024 від 21.02.2024, №26082-03/2024 від 21.03.2024, копії договорів факторингу №20062024 від 20.06.2024, №20082024 від 20.08.2024, №29072024 від 29.07.2024, акти, а також витяги з реєстру боржників до договорів факторингу, розрахунок заборгованості.
Вказані документи підтверджують лише умови кредитування та переуступку права вимоги попереднім кредитором за вказаним договором позики останньому кредитору - ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів», але вони не є належними та допустимим доказами на підтвердження надання відповідачці позики або кредиту за вказаними договорами.
Позивач на власний розсуд розпорядився своїми правами, а тому несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням ним процесуальних дій.
Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 29.01.2020 у справі № 755/18920/18.
До того ж, сам по собі розрахунок заборгованості, складений позивачем, не є доказом наявності заборгованості.
Отже, всупереч ч. 1 ст. 81 ЦПК України стороною позивача не надано суду доказів отримання позивачем права вимоги за договором кредиту та суми боргу, яка передана за договором факторингу
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку що будь-яких належних та допустимих доказів фактичної видачі кредиту відповідачці матеріали справи не містять.
Згідно з ч. 1 ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Суд наголошує, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує.
Враховуючи викладене, повно та всебічно з'ясувавши обставини справи, оцінивши зібрані у справі докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги не ґрунтуються на вимогах закону, обставини справи не підтверджені певними засобами доказування, зокрема, позивачем не було надано належних та достатніх доказів у підтвердження надання відповідачці кредитних коштів та користування відповідачкою кредитними коштами, а також доказів наявності заборгованості саме у визначеному у позові розмірі, а тому у задоволенні позовних вимог необхідно відмовити.
Згідно зі ст. 141 ЦПК України у зв'язку із відмовою у задоволенні позову, судові витрати покладаються на позивача.
На підставі вищевикладеного, керуючись вимогами ст.ст. 11, 202, 205, 207, 512, 514, 525, 526, 530, 610, 612, 626, 625, 628, 629, 634, 638, 639, 1048, 1050, 1054, 1077, 1082 ЦК України, ст.ст. 3, 11 Закону України «Про електронну комерцію», ст.ст. 12, 13, 76-78, 81, 128, 131, 141, 247, 259, 263, 264, 265, 274, 275, 279, 280- 289, 352, 354 ЦПК України, -
У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - відмовити.
Рішення може бути оскаржено протягом 30 днів з дня його проголошення/складання повного тексту шляхом подання безпосередньо до Київського апеляційного суду апеляційної скарги.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не подано.
Повний текст рішення суду складено - 14 квітня 2025 року.
Суддя В.О.Сенюта