ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/23589/24
провадження № 2-а/753/93/25
11 березня 2025 року Дарницький районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді - Лужецької О.Р.,
при секретарі - Григораш Н.М.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві адміністративний позов ОСОБА_1 до поліцейського Управління патрульної поліції у м. Києві Бердецького Дениса Анатолійовича, Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції, Департаменту патрульної поліції, про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення
Позивач, ОСОБА_1 , звернулась до Дарницького районного суду м. Києва з позовом до поліцейського Управління патрульної поліції у м. Києві Бердецького Дениса Анатолійовича, Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції, Департаменту патрульної поліції про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст.121 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі по тексту - КУпАП), за вчинення якого на позивача було накладено штраф в розмірі 340 грн.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 17.08.2024 р. поліцейським Управління патрульної поліції в м. Києві Департаменту патрульної поліції Бердецьким Д.А., щодо неї винесено постанову серії ЕНА №2855645, за ч. 1 ст. 121 КУпАП, відповідно до якої вона керувала транспортним засобом, у якого покажчики поворотів червоного кольору, чим порушила п. 6.1.5 ДСТУ 3649:2010 та п. 31.4. ПДР України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн.
Зазначає, що в її діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КУпАП, автомобіль при ввезені на митну території України пройшов сертифікацію, та процедуру державної реєстрації транспортного засобу, що свідчить про відповідність даного транспортного засобу діючим нормам та стандартам.
Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 19.12.2024 р. відкрито провадження у справі за вищевказаним позовом та призначено справу до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Ухвалою від 06.02.2025 р. здійснено перехід з розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, до розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
04.03.2025 р. від представника відповідача Департаменту патрульної поліції надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник просив відмовити в задоволенні позову.
В судове засідання позивач не з'явився, представник позивача подав заяву про розгляд справи без його участі.
Відповідач поліцейський Управління патрульної поліції у м. Києві Бердецький Д.А. подав заяву про розгляд справи без його участі.
Представники інших відповідачів в судове засідання не з'явились, про час та місце слухання справи відповідачі повідомлялись належним чином.
Суд, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступного висновку.
Як вбачається з матеріалів справи, постановою серії ЕНА №2855645, складену 17.08.2024 р., поліцейським 3 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції в м. Києві Департаменту патрульної поліції Бердецьким Д.А., ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.121 КУпАП із застосуванням до неї адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 гривень (а.с.48).
Згідно даної постанови, 17.08.2024 року о 20 год. 33 хв. в м. Києві, по пр-т. Миколи Бажана, водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем «Porsche Macan», н/з НОМЕР_1 , порушила вимоги п. 6.1.5 ДСТУ 3649:2010 використовуючи покажчики повороту червоного кольору, чим порушила п. 31.4. ПДР України, тобто скоїла правопорушення передбачене ч.1 ст.121 КУпАП.
Позивачка в позові наполягала на відсутності в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КУпАП та зазначила, що автомобіль при ввезені на митну території України пройшов сертифікацію, а також пройшов процедуру державної реєстрації транспортного засобу, що свідчить про відповідність даного транспортного засобу діючим нормам та стандартам.
За правилами ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються зокрема протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Постанова про притягнення особи до адміністративної відповідальності не може бути беззаперечним доказом вчинення цією особою адміністративного проступку, оскільки саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення. Така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб'єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення.
Така правова позиція, викладена у постанові Верховного Суду від 26 квітня 2018 року у справі №338/1/17.
Відповідно до п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року N 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів. КУпАП визначено форму й передбачено основні вимоги щодо змісту як протоколу про адміністративне правопорушення, так і рішення, що постановляється в конкретній адміністративній справі, а також визначається компетенція осіб, які мають право складати протоколи про адміністративні правопорушення.
Частина перша статті 121 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за керування водієм транспортним засобом, що має несправності системи гальмового або рульового керування, тягово-зчіпного пристрою, зовнішніх світлових приладів (темної пори доби) чи інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, або переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів.
Об'єктом зазначеного адміністративного правопорушення є суспільні відносини у сфері забезпечення безпеки на транспорті, в галузі шляхового господарства і зв'язку.
Суб'єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КУпАП є водій транспортного засобу, тобто особа, яка в установленому порядку отримала дозвіл на керування транспортним засобом - водійське посвідчення тощо.
Суб'єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини як у формі умислу, так й у формі необережності.
Об'єктивна сторона правопорушення полягає у керуванні транспортним засобом, що має несправності системи гальмового або рульового керування, тягово-зчіпного пристрою, зовнішніх світлових приладів (темної пори доби) чи інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, або переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів.
Відповідно до ст. 31 Закону України «Про дорожній рух» (далі - Закон) транспортні засоби, їх складові частини і комплектуючі вироби, що ввозяться на територію України, підлягають перевірці на відповідність діючим стандартам або повинні мати сертифікат, виданий уповноваженим на це Секретаріатом ЄЕК ООН Адміністративним органом по сертифікації дорожніх транспортних засобів. Правила ввезення транспортних засобів на територію України визначаються Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ст. 32 Закону переобладнання транспортних засобів, тобто зміна типу або марки (моделі), призначення чи параметрів конструкції транспортних засобів, що перебувають в експлуатації, шляхом установки кабіни, кузова чи їх деталей, спеціального обладнання і номерних агрегатів, не передбачених нормативно-технічною документацією на даний транспортний засіб, повинно відповідати правилам, нормативам і стандартам України. Переобладнання транспортних засобів здійснюється в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ст. 34 Закону державна реєстрація транспортного засобу полягає у здійсненні комплексу заходів, пов'язаних із перевіркою документів, які є підставою для здійснення реєстрації, звіркою і, за необхідності, дослідженням ідентифікаційних номерів складових частин та оглядом транспортного засобу, оформленням і видачею реєстраційних документів та номерних знаків.
Державний облік зареєстрованих транспортних засобів включає в себе процес реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про зареєстровані транспортні засоби та їх власників.
Так, підставою первісної державної реєстрації імпортованих транспортних засоби є отримання сертифікату відповідності транспортного засобу вимогам стандартів, що стосуються безпеки дорожнього руху та правил технічної експлуатації.
В матеріалах справи міститься сертифікат відповідності UA.010.12936-22 від 19.08.2022 р., згідно з яким транспортний засіб «Porsche Macan», н/з НОМЕР_1 відповідний вимогам щодо індивідуального затвердження викладеним у розділі V додатках 4 до «Порядку затвердження конструкції транспортних засобів, їх частин та обладнання», затвердженого наказом Міністерства інфраструктури від 17.08.20212 № 521.
Відповідно до вказаного сертифікату відповідності, транспортний засіб «Porsche Macan», н/з НОМЕР_1 може бути зареєстровано і/або допущено до участі у дорожньому русі без виконання подальших процедур затвердження.
Як вбачається із свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу транспортного засобу серії НОМЕР_2 , виданого ТСЦ 8043, 25.08.2022 року було зареєстровано транспортний засіб «Porsche Macan», н/з НОМЕР_1 .
При цьому, враховуючи, що зазначений транспортний засіб отримав реєстрацію в Україні та є сертифікованим, то є підстави стверджувати про те, що він пройшов державну перевірку та офіційно визнаний придатним до використання на автомобільних шляхах держави.
Згідно з п.31.4.3. ПДР, забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством за наявності таких технічних несправностей і невідповідності таким вимогам:
Зовнішні світлові прилади:
а) кількість, тип, колір, розміщення і режим роботи зовнішніх світлових приладів не відповідають вимогам конструкції транспортного засобу;
б) порушено регулювання фар;
в) не горить лампа лівої фари в режимі ближнього світла;
г) на світлових приладах немає розсіювачів або використовуються розсіювачі і лампи, що не відповідають типу даного світлового приладу;
ґ) на розсіювачах світлових приладів нанесено тонування або покриття, що зменшує їх прозорість чи світлопропускання.
Правила користування зовнішніми світловими приладами врегульовані розділом 19 ПДР.
Відповідно до п. 19.1. Правил, у темну пору доби та в умовах недостатньої видимості незалежно від ступеня освітлення дороги, а також у тунелях на транспортному засобі, що рухається, повинні бути ввімкнені такі світлові пристрої:
а) на всіх механічних транспортних засобах - фари ближнього (дальнього) світла;
б) на мопедах (велосипедах) і гужових возах (санях) - фари або ліхтарі;
в) на причепах та транспортних засобах, що буксируються, - габаритні ліхтарі.
Відповідно до п. 9.1.а. ПДР сигнали, що подаються світловими покажчиками повороту, є попереджувальними сигналами.
Отже, законодавець розмежовує поняття «зовнішній світловий прилад» та «попереджувальний сигнал». При цьому диспозиція ч. 1 ст. 121 КУпАП передбачає відповідальність за використання зовнішніх світлових приладів та їх переобладнання з порушенням відповідних стандартів, і не охоплює використання попереджувальних сигналів.
З огляду на те, покажчик поворот не відноситься до зовнішніх світлових приладів, а є попереджувальним сигналом, у діях ОСОБА_1 відсутня об'єктивна сторона інкримінованого їй адміністративного правопорушення.
Будь-яких доказів переобладнання транспортного засобу після його державної реєстрації відповідач не надав.
Департамент патрульної поліції, заперечуючи проти позову надав роздруківку фото зупинки транспортного засобу.
Разом з тим, суд зауважує, що на вказаному фото не зафіксовано керування ОСОБА_1 , транспортним засобом, що має несправності системи зовнішніх світлових приладів чи несправності покажчиків повороту, або переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів.
Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (стаття 252 КУпАП).
В силу ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У статті 62 Конституції України наголошує, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
До провадження в справах про адміністративні правопорушення застосовується кримінальний аспект та відповідні гарантії ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зокрема згідно яких кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку. На цьому неодноразово наголошував Європейський суд з прав людини, зокрема у рішенні від 09.09.2011 у справі «Лучанінова проти України», від 15.05.2018 у справі «Надточій проти України».
Необхідність застосування принципу презумпції невинуватості у справах про адміністративні правопорушення констатована і у постанові Верховного Суду у справі 463/1352/16-а від 08.07.2020, згідно з якою у силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
Згідно ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України (далі по тексту - КАС України) доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Водночас ч. 2 ст. 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Натомість відповідачем не доведено правомірності свого рішення, доказів на спростування тверджень позивача не надано.
Докази, надані суду, які стали підставою для винесення постанови не фіксують, що позивач порушив п. 31.4. ПДР України, а відтак не підтверджують факт вчинення позивачем зазначеного правопорушення.
Відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Отже, суд приходить до висновку, що оскаржувана постанова не містить достатніх доказів порушення позивачем Правил дорожнього руху України, про які йдеться в постанові, тому суд приходить до висновку, що в діях позивача відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КУпАП.
Відповідно до статті 293 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обгрунтованість винесеної постанови і приймає одне з таких рішень: 1) залишає постанову без зміни, а скаргу без задоволення; 2) скасовує постанову і надсилає справу на новий розгляд; 3) скасовує постанову і закриває справу; 4) змінює захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Оскільки доводи позивача спростовані не були, будь-які сумніви з приводу наявності вини водія транспортного засобу трактуються на користь останнього, а наявні у справі докази, зокрема, копія постанови не дають суду підстав зробити висновок про те, що позивач вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 121 КУпАП.
Отже, за таких обставин, судом встановлено, що оскаржена постанова у справі про адміністративне правопорушення є незаконною та в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КУпАП, у зв'язку з чим зазначена постанова підлягає скасуванню, а справа про притягнення позивача до адміністративної відповідальності закриттю за відсутності складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Розподіл судових витрат здійснити відповідно до ст. 139 КАС України.
Керуючись ст. ст. 2, 5, 19, 25, 90, 168, 246, 258, 293 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Позов ОСОБА_1 до поліцейського Управління патрульної поліції у м. Києві Бердецького Дениса Анатолійовича, Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції, Департаменту патрульної поліції, про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - задовольнити.
Скасувати постанову серії ЕНА №2855645 від 17.08.2024 року, винесену поліцейським 3 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції в м. Києві Департаменту патрульної поліції Бердецьким Д.А., щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст.121 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.121 КУпАП - закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі Департамента патрульної поліції (код ЄДРПОУ 40108646) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) витрати по сплаті судового збору у розмірі 605 грн. 60 коп.
Рішення може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
СУДДЯ О.Р. ЛУЖЕЦЬКА