ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/3811/25
провадження № 2-о/753/245/25
11 квітня 2025 року Дарницький районний суд м. Києва в складі: головуючого судді: Котвицького В.Л.., за участю секретаря судового засідання: Овчар В.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу в порядку окремого провадження за заявою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про розірвання шлюбу за спільною заявою подружжя,
У лютому 2025 року заявники звернулись до Дарницького районного суду м.Києва із спільною заявою в порядку окремого провадження, про розірвання шлюбу подружжя.
У своїй заяві зазначили, що шлюб між ними був зареєстрований 29 серпня 2014 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Дніпровського районного управління юстиції у м.Києві. Від шлюбу сторони мають малолітню дитину: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Спільне життя між сторонами не склалося. Фактично шлюбні відносини припинені. Спільне господарство сторони не ведуть. Між сторонами досягнуто згоди стосовно участі у вихованні та утриманні спільної дитини, про що свідчить договір між батьками про виховання та утримання дитини.
В судове засідання заявники не прибули про дату час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, подали до суду заяви про розгляд справи за їх відсутності, вимоги заяви підтримали.
Відповідно до ч. 3 ст. 293 ЦПК України у порядку окремого провадження розглядаються також справи про надання права на шлюб, про розірвання шлюбу за заявою подружжя, яке має дітей, за заявою будь-кого з подружжя, якщо один з нього засуджений до позбавлення волі, про встановлення режиму окремого проживання за заявою подружжя та інші справи у випадках, встановлених законом.
Згідно ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка (ч.ч. 3, 4 ст. 56 СК України).
Частиною 3 ст. 109 СК України зазначено, що суд ухвалює рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті та майнові права, а також права їхніх дітей.
Відповідно до вимог ст. 112 СК України суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Водночас, відповідно до ст. 109 СК України подружжя, яке має дітей, має право подати до суду заяву про розірвання шлюбу разом із письмовим договором про те, з ким із них будуть проживати діти, яку участь у забезпеченні умов їхнього життя братиме той з батьків, хто буде проживати окремо, а також умови здійснення ним права на особисте виховання дітей.
При цьому, згідно роз'яснень, які містяться у п. 8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.12.2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб», розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя, розірвання шлюбу судом за спільною заявою подружжя, яке має дітей (ст. 109 СК України), провадиться в окремому провадженні у випадку, якщо існує взаємна згода подружжя щодо розірвання шлюбу. При розгляді справи суд встановлює, чи відповідає заява про розірвання шлюбу дійсній волі дружини та чоловіка, та чи не будуть після розірвання шлюбу порушені їх особисті та майнові права, а також права їх дітей.
Судом встановлено, що сторони перебувають у шлюбі зареєстрованому 29 серпня 2014 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Дніпровського районного управління юстиції у м.Києві (актовий запис № 1586).
Від шлюбу сторони мають малолітню дитину: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 досягнуто згоди стосовно участі у вихованні та утриманні спільної дитини, про що свідчить договір про визначення місця проживання, участь у вихованні та утриманні дитини від 25.02.2025, відповідно до якого дитина залишається проживати з матір'ю, при цьому, батько зобов'язується сплачувати на утримання дитини аліменти у сумі еквівалентній 1000,00 Євро по курсу НБУ на день сплати аліментів, а також зобов'язується брати участь у додаткових витратах на дитину.
Суд вважає обґрунтованими причини, що спонукали заявників на розірвання шлюбу, подальше спільне життя подружжя та збереження сім'ї стали неможливими і суперечить їх інтересам, що в силу ч. 2 ст. 112 СК України є підставою для розірвання шлюбу.
Керуючись ст.ст. 104, 105, 109-114 СК України, ст.ст. 3, 4, 12, 13, 76-81, 259, 263-265, 268, 273, 293, 352-355 ЦПК України, суд -
Заяву ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про розірвання шлюбу за спільною заявою подружжя - задовольнити.
Розірвати шлюб, що зареєстрований 29 серпня 2014 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Дніпровського районного управління юстиції у м.Києві (актовий запис № 1586), між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Рішення може бути повністю або частково оскаржено в апеляційному порядку учасниками справи, а також особами, які не брали участь у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки до до Київського апеляційного суду через Дарницький районний суд м.Києва. Апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст судового рішення складено 11.04.2025.
Суддя В.Л. Котвицький