Справа № 752/5889/25
Провадження по справі № 1-кс/752/3107/25
іменем України
"07" квітня 2025 р. слідчий суддя Голосіївського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Голосіївського районного суду м. Києва клопотання прокурора першого відділу Київської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 12025100000000199 від 14.02.2025, за підозрою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 263 КК України,-
встановив:
04 квітня 2025 року до слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва надійшло клопотання прокурора першого відділу Київської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону про арешт майна у кримінальному провадженні № 12025100000000199 від 14.02.2025, яке 03.04.2025 вилучено під час обшуку у транспортному засобі AUDI A6, чорного кольору, VIN: НОМЕР_1 , д.н.з НОМЕР_2 , який належить на праві власності ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 , та перебуває у його фактичному користуванні.
Вилучене в ході обшуку майно визнано речовим доказом, оскільки воно може містити відомості про обставини, що підлягають встановленню у кримінальному проваджені. Прокурор просить накласти арешт на майно, що зазначено у клопотанні з метою його збереження як речового доказу, а також заборонити користуватися та розпоряджатися ним.
У судове засідання прокурор не з'явився. Подав до суду заяву про розгляд вищезазначеного клопотання без його участі та просив його задовольнити. З метою забезпечення арешту майна, в судове засідання відповідно до ч.2 ст. 172 КПК України на виконання вимог клопотання прокурора, не викликався власник майна.
У зв'язку з неприбуттям у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі та на підставі ч.4 ст.107 КПК України фіксування кримінального провадження в суді за допомогою технічних засобів не здійснювалось.
Розглянувши клопотання прокурора, дослідивши додані до нього додатки у виді копії матеріалів досудового розслідування, надавши оцінку відомостям, що у них містяться, слідчий суддя дійшов до наступного.
Розгляд даного клопотання належить до повноважень слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва відповідно до положень п.1 ч.2 ст. 132 КПК України.
Клопотання про арешт майна подане з дотриманням строку, передбаченого ч.5 ст. 171 КПК України.
Так, зі змісту клопотання вбачається, що відділом розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12025100000000199 від 14.02.2025.
В обґрунтування вимог клопотання слідчий зазначив, що досудове розслідування у даному кримінальному провадженні здійснюється за фактом незаконного збуту ОСОБА_4 за попередньою змовою з іншими невстановленими, в ході досудового розслідування, трофейної вогнепальної зброї та бойових припасів на території міста Києва.
В ході досудового розслідування встановлена причетність ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до вчинення вищезазначених кримінальних правопорушень.
03 квітня 2025 року на підставі ухвали слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 12.03.2025 проведено санкціонований обшук у транспортному засобі AUDI A6, чорного кольору, VIN: НОМЕР_1 , д.н.з НОМЕР_2 , який належить на праві власності ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 , та перебуває у його фактичному користуванні, за наслідками якого виявлено та вилучено мобільний телефон HUAWEI model: STK-L21 в корпусі чорного кольору.
Постановою слідчого СУ ГУНП у м. Києві ОСОБА_6 від 03.04.2025 вилучене майно визнано речовим доказом у кримінальному провадженні № 12025100000000199 від 14.02.2025
Орган процесуального керівництва вказує на те, що арешт зазначеного у клопотанні майна обумовлений необхідністю збереження речових доказів, які мають суттєве значення для досудового розслідування та необхідні для обставини вчинення кримінальних правопорушень, які є предметом досудового розслідування у даному кримінальному провадженні.
Згідно з п.7 ч.2 ст.131 КПК України заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна.
Відповідно до ч. 5 ст. 132 КПК України під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 167 КПК України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення, або його спеціальну конфіскацію в порядку, встановленому законом.
Тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: 1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; 2) призначалися (використовувалися)для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; 3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом; 4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.
Відповідно до ч.2 ст.168 КПК України тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.
Статтею 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому КПК України порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Згідно із ч. 3 ст. 170 КПК України арешт також може бути накладений на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.
Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій та набуті кримінально протиправним шляхом.
Аналізуючи вимоги клопотання у сукупності з відомостями, що містяться у матеріалах, які додані до клопотання, слідчий суддя вважає доведеним, що мобільний телефон, вилучений у транспортному засобі AUDI A6, чорного кольору, VIN: НОМЕР_1 , д.н.з НОМЕР_2 , який належить на праві власності ОСОБА_5 та перебуває у його фактичному користуванні, на арешті якого наполягає прокурор, є таким, що відповідає критеріям речових доказів, відповідно до ст. 98 КПК України, оскільки може містити інформацію про обставини, що підлягають встановленню у кримінальному проваджені, а саме щодо незаконного збуту ОСОБА_4 трофейної вогнепальної зброї та бойових припасів на території міста Києва, а також інформацію про інших осіб, причетних до вчинення зазначеного кримінального правопорушення.
Враховуючи, що власником/володільцем зазначеного майна є ОСОБА_5 , можлива причетність якого до вчинення кримінального правопорушення встановлюється під час досудового розслідування у даному кримінальному провадженні, не накладання арешту може призвести до знищення, приховування, спотворення інформація, яка міститься у зазначеному телефоні.
Під час розгляду клопотання про арешт майна на стадії досудового розслідування у кримінальному провадженні слідчий суддя уповноважений лише оцінити можливість використання майна, на яке слідчий, прокурор бажає накласти арешт, як доказу у кримінальному провадженні. Оцінка доказів із точки зору їх допустимості є заключним етапом доказування та здійснюється судом за наслідком розгляду справи по суті. Під час здійснення судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні на стадії досудового розслідування, вказане питання не входить до повноважень слідчого судді.
За таких обставин, слідчий суддя приходить до висновку, що вимоги клопотання є обґрунтованими. Арешт на вказане майно підлягає накладанню з метою його збереження як речового доказу, що відповідає п.1) ч.2 ст. 170 КПК України.
Враховуючи наведене, потреби кримінального провадження виправдовують такий ступінь втручання у права та свободи власника майна, як арешт майна.
При цьому, відомостей щодо негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження слідчим суддею на момент розгляду клопотання не встановлено.
За таких обставин, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання прокурора є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
На підстав викладеного, керуючись ст. 40, 131, 132, 168, 170-173, 175 КПК України, слідчий суддя, -
постановив:
клопотання прокурора задовольнити.
Накласти арешт на майно із забороною користування та розпорядження ним у кримінальному провадженні № 12025100000000199 від 14.02.2025, яке 03.04.2025 вилучено під час обшуку у транспортному засобі AUDI A6, чорного кольору, VIN: НОМЕР_1 , д.н.з НОМЕР_2 , який належить на праві власності ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 , та перебуває у його фактичному користуванні, а саме на мобільний телефон HUAWEI model: STK-L21 в корпусі чорного кольору.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Організацію виконання ухвали покласти на прокурора першого відділу Київської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_3 .
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1