Справа № 752/26513/23
Провадження №: 2/752/841/25
15 квітня 2025 року суддя Голосіївського районного суду міста Києва Митрофанова А.О., розглянувши заяву представника відповідача адвоката Ларіонової Олени Олександрівни про відвід судді Митрофанової А.О. у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання відсутнім права іпотекодержателя, визнання іпотеки припиненою та скасування державної реєстрації іпотеки, зняття заборони відчуження нерухомого майна та скасування державної реєстрації заборони відчуження, скасування рішення державного реєстратора,
У грудні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Голосіївського районного суду міста Києва з позовом до ОСОБА_2 про визнання відсутнім права іпотекодержателя, визнання іпотеки припиненою та скасування державної реєстрації іпотеки, зняття заборони відчуження нерухомого майна та скасування державної реєстрації заборони відчуження, скасування рішення державного реєстратора.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.12.2023 для розгляду цивільної справи №752/26513/23 визначено суддю Голосіївського районного суду міста Києва Мазура Ю.Ю.
Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 20 грудня 2023 року відкрито провадження у даній справі та призначено її до розгляду в порядку загального позовного провадження у підготовчому засіданні.
Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 28 травня 2024 року було задоволено заяву про самовідвід судді Мазура Ю.Ю. та передано матеріали цивільної справи до канцелярії суду для визначення складу суду.
Відповідно до протоколу потворного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.06.2024 для розгляду цивільної справи №752/26513/23 визначено суддю Голосіївського районного суду міста Києва Митрофанову А.О.
Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 02 липня 2024 року справу було прийнято суддею Митрофановою А.О. до свого провадження з одночасним залишенням позовної заяви без руху та наданням позивачеві строку для усунення недоліків, зазначених в ухвалі суду.
30 серпня 2024 року судом постановлена ухвала про продовження розгляду справи з призначенням дати підготовчого засідання.
Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 27 лютого 2025 року відмовлено в задоволенні клопотання представника відповідача Ларіонової Олени Олександрівни про закриття провадження у справі в частині вимог.
Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 27 лютого 2025 закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду по суті.
07 квітня 2025 року представник відповідача - адвокат Ларіонова О.О. подала до суду заяву про відвід головуючого судді Митрофанової А.О. від розгляду даної справи. Заява зареєстрована в канцелярії суду 08 квітня 2025 року та передана головуючому судді 15 квітня 2025 року.
В обґрунтування поданої заяви про відвід представник відповідача посилається на те, що ухвалою від 27.02.2025 року відмовлено в задоволенні клопотання відповідача про закриття провадження в частині вимог. Представник відповідача вважає, що суддя Митрофанова А.О. здійснює розгляд справи за позовом ОСОБА_1 , не зважаючи на те, що аналогічний спір раніше вже був розглянутий судом, вчиняє відповідні процесуальні дії, зокрема повторно витребовує документи, які вже витребовувались та досліджувались в межах справи 752/19664/19, що свідчить про намір при повторному розгляді того ж самого спору про право між тими ж самими особами прийняти протилежне рішення на користь позивача.
Також представник відповідача посилається на те, що нею ще в травні 2024 року подано до Київського апеляційного суду дві апеляційні скарги: на ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 14.02.2024 року по справі № 752/26513/23 про забезпечення позову та на ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 02.05.2024 року по справі № 752/26513/23 про повернення заяви ОСОБА_3 без розгляду. Апеляційний суд відкрив апеляційне провадження за апеляційними скаргами ОСОБА_2
26.02.2025 року представник відповідача адвокат Ларіонова О.О. безпосередньо подала клопотання головуючому у даній справі судді Митрофановій А.О. про передання необхідних матеріалів до апеляційного суду, проте суддя протягом тривалого часу матеріали до апеляційного суду не передавала, таким чином створюючи штучні перешкоди для розгляду апеляційних скарг та надаючи можливість утримувати безпідставні заходи забезпечення, які перешкоджають ОСОБА_2 поновити свої права власника в державних реєстрах. Вважає, що такі дії відповідають інтересам позивача - ОСОБА_1 .
У відповідача склалось власне стійке суб'єктивне враження про упередженість головуючого судді по цій справі та виникла суб'єктивна думка щодо необ'єктивності судді. Відповідач вважає, що головуючий у справі суддя вчиняє дії в інтересах протилежної сторони (позивача).
Враховуючи викладене вище, просить суд задовольнити заяву про відвід.
Відповідно до частини 8 статті 40 ЦПК України суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід судді може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід судді, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід судді.
Дослідивши обставини поданої заяви, суд приходить до наступного.
Згідно положень частин другої, третьої статті 39 ЦПК України з підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу може бути заявлено відвід учасниками справи. Відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Стаття 36 ЦПК України визначає підстави для відводу (самовідводу) судді, а саме, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу (частина друга статті 36 ЦПК України).
Стаття 36 ЦПК України містить вичерпний перелік підстав для відводу (самовідводу) судді.
Крім того, відповідно до вимог частини четвертої статті 36 ЦПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання, не може бути підставою для відводу.
Згідно ч. 7 ст. 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя зобов'язаний справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства; дотримуватися правил суддівської етики, у тому числі виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів.
Пунктом 5 постанови Пленуму Верховного Суду України №8 від 13 червня 2007 року «Про незалежність судової влади» визначено, що відповідно до закону суддя не може брати участь у розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо він заінтересований у результаті розгляду справи або є інші обставини, які викликають сумнів в об'єктивності та неупередженості судді.
Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод кожному гарантовано право на справедливий розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характер або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Волков проти України» суд зазначив, що відповідно до п. 1 ст. 6 Європейської конвенції з прав людини кожен має право на розгляд його справи незалежним і безстороннім судом.
Крім того, Європейський суд з прав людини вказує, що наявність безсторонності відповідно до пункту першого статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного. Стосовно об'єктивного критерію, це означає, що при вирішенні того, чи є в цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими (рішення у справі "Білуха проти України", № 33949/02, § 49-52, від 9 листопада 2006 року).
Судом не встановлено наявності особистої прихильності або упередженості судді, а також не вбачається наявності будь-яких обставин, що свідчать про те, що головуючий суддя не є об'єктивним та порушує вимоги цивільного процесуального законодавства.
Окрім того, фактично зі змісту заяви про відвід вбачається, що заявник не погоджується з процесуальними діями головуючого та процесуальними рішеннями під час розгляду даної справи.
Враховуючи викладене, зважаючи на підстави заявленого відводу, суд приходить до висновку про його необґрунтованість, оскільки заява не містить посилання на дії судді, які можуть свідчити про його упередженість або необ'єктивність, та вважає за необхідне вирішення питання про відвід судді Митрофанової А.О. передати на розгляд іншому судді, визначеному в порядку, передбаченому статті 33 ЦПК України.
Керуючись ст.ст. 36, 39, 40 ЦПК України,
Визнати заяву представника відповідача адвоката Ларіонової Олени Олександрівни про відвід судді Митрофанової А.О. у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання відсутнім права іпотекодержателя, визнання іпотеки припиненою та скасування державної реєстрації іпотеки, зняття заборони відчуження нерухомого майна та скасування державної реєстрації заборони відчуження, скасування рішення державного реєстратора необгрунтованою.
Передати заяву про відвід судді Митрофанової А.О. для її вирішення в іншому складі суду у відповідності до вимог ст.ст. 33, 40 ЦПК України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя А.О. Митрофанова