Справа № 752/5310/25
Провадження № 1-кс/752/3364/25
15 квітня 2025 року слідчий суддя Голосіївського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду клопотання прокурора Голосіївської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 про арешт майна в рамках здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні 12024100010003051 від 11.10.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 149 КК України,
До Голосіївського районного суду міста Києва 20.03.2025 року надійшло клопотання прокурора ОСОБА_3 про арешт майна в рамках здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні 12024100010003051 від 11.10.2024, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 149 КК України.
В обґрунтування необхідності застосування заходів забезпечення кримінального провадження, а саме арешту майна, прокурором у клопотанні зазначено, що у провадженні слідчого відділу Голосіївського УП ГУНП в м. Києві знаходиться кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024100010003051 від 11.10.2024, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 149 КК України.
У ході досудового розслідування встановлено, що група осіб організували діяльність пов'язану з трудовою експлуатацією, а саме під виглядом «реабілітаційного центру», вербуючи осіб, начебто, для лікування алкогольної та наркотичної залежності, проте після потрапляння туди соціально незахищених та матеріально залежних осіб, залучають їх до низько кваліфікованих будівельних робіт на території міста Києва, оплату за яку вони не отримують.
18.03.2025 року за адресою: Київська обл., м. Буча, вул. Польова, 30 під час затримання гр. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в порядку ст. 208 КПК України, було проведено його особистий обшук, в ході якого було виявлено та вилучено: сумку чорного кольору в якій знаходиться пристрій для паління, ємкість з рідиною для паління, ключ в шкіряній ключниці, металева точилка для олівців яку поміщено до прозорого спец. пакету № PSP3218736; мобільний телефон «Apple iPhone 15 Pro Max», IMEI1: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 в чохлі сірого кольору, який поміщено до спец. пакету № ICR0119508; ключ до автомобіля «Hyundai», який поміщено до спец. пакету № ICR0119509.
Враховуючи вищезазначене, вилучене в ході проведення особистого обшуку майно має значення у даному кримінальному провадженні, через що визнане речовими доказами.
Завданням арешту майна прокурор посилається на необхідність запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Метою арешту майна прокурор вказує на п.1 ч. 2 ст. 170 КПК України, а саме: з метою забезпечення збереження речових доказів.
Слідчий ОСОБА_5 в судове засідання не з'явився, до судового розгляду подав заяву, якою просив проводити розгляд справи за його відсутності. Клопотання підтримав в повному обсязі.
Адвокат ОСОБА_6 у судове засідання не з'явився. Як вбачається з матеріалів клопотання, захисника було повідомлено про дату та час розгляду шляхом телефонного зв'язку, що підтверджується наявною телефонограмою.
Розглянувши клопотання прокурора, дослідивши додані до нього додатки у виді копії матеріалів досудового розслідування, надавши оцінку відомостям, що у них містяться, слідчий суддя дійшов до наступних висновків.
Розгляд даного клопотання належить до повноважень слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва відповідно до положень п. 1 ч.2 ст. 132 КПК України. Клопотання про арешт майна подане з дотриманням строку, передбаченого ч.5 ст. 171 КПК України.
Так, зі змісту клопотання вбачається, що у провадженні слідчого відділу Голосіївського УП ГУНП в м. Києві знаходиться кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024100010003051 від 11.10.2024, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 149 КК України .
В ході проведення досудового розслідування, 18.03.2025 року за адресою: Київська обл., м. Буча, вул. Польова, 30 під час затримання гр. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в порядку ст. 208 КПК України, було проведено його особистий обшук, в ході якого було виявлено та вилучено: сумку чорного кольору в якій знаходиться пристрій для паління, ємкість з рідиною для паління, ключ в шкіряній ключниці, металева точилка для олівців яку поміщено до прозорого спец. пакету № PSP3218736; мобільний телефон «Apple iPhone 15 Pro Max», IMEI1: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 в чохлі сірого кольору, який поміщено до спец. пакету № ICR0119508; ключ до автомобіля «Hyundai», який поміщено до спец. пакету № ICR0119509.
Постановою старшого слідчого відділення № 3 Голосіївського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_7 вказані вище речі та документи визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № 12024100010003051 від 11.10.2024.
Частиною 2 ст. 170 КПК України встановлено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Згідно зі ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в частині першій цієї статті.
Відповідно до ч.2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
У клопотанні, що розглядається, прокурор посилався на необхідність накладення арешту на майно з метою збереження речових доказів, а тому слідчим суддею мають бути враховані п.п. 1-2, 5-6 наведеної вище статті.
Отже, відповідно до витягу з ЄРДР від 19.03.2025 у кримінальному провадженні № 12024100010003051 від 11.10.2024 року органом досудового розслідування встановлюються обставини щодо вчинення особами злочинної діяльності, пов'язаної із вербуванням, переміщенням, переховуванням кількох осіб, з метою експлуатації, з використанням примусу, викрадення, обману, шантажу, матеріальної чи іншої залежності потерпілого, його уразливого стану за попередньою змовою групою осіб на території Голосіївського району та м. Києва.
Правовою підставою накладення арешту на майно вказано п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України та підтверджується постановою про визнання майна речовим доказом вказаною вище.
Слідчий суддя вважає, що вилучене вході проведення обшуку, частково майно матиме значення для здійснення досудового розслідування у даному кримінальному проваджені та може бути використано як доказ відповідно до фабули досудового розслідування вказаної у витягу з ЄРДР виходячи із наступних міркувань.
Так, як було зазначено, згідно з витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 19.03.2025 у кримінальному провадженні № 12024100010003051 від 11.10.2024 органом досудового розслідування досліджуються обставини вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 149 КК України, а саме торгівля людиною, а так само вербування, переміщення, переховування, передача або одержання людини, вчинені з метою експлуатації, з використанням примусу, викрадення, обману, шантажу, матеріальної чи іншої залежності потерпілого, його уразливого стану або підкупу третьої особи, яка контролює потерпілого, для отримання згоди на його експлуатацію, вчинені щодо неповнолітнього його батьками, усиновителями, опікунами чи піклувальниками, або вчинені щодо малолітнього, або організованою групою, або поєднані з насильством, небезпечним для життя або здоров'я потерпілого чи його близьких, або з погрозою застосування такого насильства, або якщо вони спричинили тяжкі наслідки.
Вилучене в ході обшуку майно, зокрема: мобільний телефон «Apple iPhone 15 Pro Max», IMEI1: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 в чохлі сірого кольору, який поміщено до спец. пакету № ICR0119508; ключ до автомобіля «Hyundai», який поміщено до спец. пакету № ICR0119509, може мати значення для встановлення обставин вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 149 КК України, оскільки містить відомості, що підлягають перевірці під час досудового розслідування у межах встановлення джерел, способів та механізмів організації й здійснення дій, що досліджуються у даному кримінальному провадженні, а також осіб, причетних до їх вчинення.
У свою чергу, решта вилучених речей, зокрема: сумка чорного кольору в якій знаходиться пристрій для паління, ємкість з рідиною для паління, ключ в шкіряній ключниці, металева точилка для олівців яку поміщено до прозорого спец. пакету № PSP3218736, попри їх визнання речовими доказами, на даному етапі не мають очевидного та безпосереднього зв'язку з обставинами кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 149 КК України.
У поданому клопотанні прокурором не зазначено, а тому не доведено, яке саме доказове значення мають зазначені речі, а також які конкретні обставини кримінального провадження вони можуть підтверджувати, що унеможливлює перевірку обґрунтованості їх вилучення в контексті досягнення цілей досудового розслідування.
Слідчий суддя вважає, що накладення арешту на вилучене майно у визначеному вище розмірі є розумним та співмірним завданням кримінального провадження, оскільки це майно має зв'язок із предметом розслідування, зокрема щодо перевірки фактів вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 149 КК України, та їх пряме доказове значення має бути проаналізоване у межах відповідних процесуальних дій, які орган досудового розслідування зобов'язаний провести в межах строку досудового розслідування.
Арешт забезпечує збереження доказів, запобігає їхньому знищенню чи спотворенню, що є необхідним для досягнення цілей досудового розслідування. Обмеження права власності в цьому випадку є співмірним суспільному інтересу у встановленні істини у справі та відповідає вимогам ст. 170 КПК України.
На даному етапі судового розгляду наслідки накладення арешту на майно для третіх осіб не встановлені.
Враховуючи викладене вище, керуючись статтями 98, 110, 131, 170, 171, 309 КПК України, слідчий суддя,
постановив:
клопотання задовольнити частково.
Накласти арешт на вилучене в ході проведення особистого обшуку ОСОБА_4 майно, а саме: мобільний телефон «Apple iPhone 15 Pro Max», IMEI1: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 в чохлі сірого кольору, який поміщено до спец. пакету № ICR0119508; ключ до автомобіля «Hyundai», який поміщено до спец. пакету № ICR0119509.
В іншій частині у задоволення клопотання відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1