cправа № 752/6657/23
провадження №: 2/752/553/25
01.04.2025 року суддя Голосіївського районного суду міста Києва Мазур Ю.Ю., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Паріс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
У квітні 2023 року позивач Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Паріс», звернулося до Голосіївського районного суду м. Києва із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Свої вимоги позивач мотивував тим, що 07.06.2019 між ОСОБА_1 та Акціонерним товариством «РВС Банк» було підписано Заяву-Договір № 0033158 про надання банківської послуги, що є договором про приєднання до Публічної пропозиції Акціонерного товариства «РВС Банк» на укладання Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб. За умовами заяви відповідачеві було надано споживчий кредит шляхом перерахування на картковий рахунок у сумі 15384,62 грн, строк дії кредиту 24 місяців, процентна ставка, % річних - 18, тип ставки - фіксована, разова комісія при видачі кредиту: 2,5 % суми наданого кредиту, щомісячна комісія за супроводження кредиту: 3% річних від суми наданого кредиту. Грошові кошти у сумі 15384,62 грн були зараховані Акціонерним товариством «РВС Банк» 07.06.2019 року на картковий рахунок клієнта. 05.03.2020 між АТ «РВС Банк» та ТОВ «Фінансова компанія «Паріс» було укладено договір про відступлення права вимоги № 05/03/2020-1. Відповідно до додатку № 1 до договору про відступлення права вимоги, АТ «РВС Банк» відступило ТОВ «ФК «Паріс» право вимоги до відповідача за заявою-договором № 0033158 від 07.06.2019 на загальну суму 19118,82 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту - 13765,30 грн; заборгованість за процентами - 1154,28 грн; заборгованість за комісією - 2769,24 грн; заборгованість за штрафними санкціями - 1430,00 грн. У зв'язку з простроченням грошового зобов'язання в сумі 19118,82 грн, позивачем нараховано: 6790,14 грн за користуванням грошовими коштами за період з 05.03.2020 по 23.02.2022; 3632,79 грн інфляційних втрат за період з 05.03.2020 по 23.02.2022.
Враховуючи викладене, позивач просить стягнути з відповідача загальну суму заборгованості за кредитним договором в розмірі 29541,75 грн та судові витрати у розмірі 2684,00 грн.
Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 13.04.2023 відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
У відповідності до ч. 8 ст. 279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи. Положеннями ст. 174 ЦПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.
У відповідності до ст.ст. 174, 178 ЦПК України відповідач не скористався своїм процесуальним правом та не направив суду відзив на позовну заяву, із викладенням заперечень проти позову.
Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає необхідним позов задовольнити частково, виходячи з наступного.
У відповідності до ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно із ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно із ч.ч. 1, 7 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.
Згідно із ч. 1 ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
На підставі ч. 1 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Судом встановлено, що 07.06.2019 між ОСОБА_1 та Акціонерним товариством «РВС Банк» було підписано Заяву-Договір № 0033158 про надання банківської послуги, що є договором про приєднання до Публічної пропозиції Акціонерного товариства «РВС Банк» на укладання Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб.
За умовами заяви відповідачеві було надано споживчий кредит шляхом перерахування на картковий рахунок у сумі 15384,62 грн, строк дії кредиту 24 місяців, процентна ставка, % річних - 18, тип ставки - фіксована, разова комісія при видачі кредиту: 2,5 % суми наданого кредиту, щомісячна комісія за супроводження кредиту: 3% річних від суми наданого кредиту.
Відповідач підписанням Заяви-Договору про надання банківської послуги, що є договором про приєднання до Публічної пропозиції Акціонерного товариства «РВС Банк» на укладання договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб акцептував укладання договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб, який розміщений на сайті банку і беззастережно приєднався до умов договору.
Додатком № 1, який є невід'ємною частиною Заяви-Договору № 0033158 від 07.06.2019 визначаються такі деталі: складові загальної вартості кредиту, вартість платежів з поверненням кредиту та сплати відсотків за його користування, суми комісійної винагороди та інші платежі за договором.
05.03.2020 між АТ «РВС Банк» та ТОВ «Фінансова компанія «Паріс» було укладено договір про відступлення права вимоги № 05/03/2020-1.
Відповідно до п.п.1.1 п.1 договору права вимоги первісний кредитор у порядку та на умовах, визначених цим договором та чинним законодавством України, відступає, а новий кредитор приймає (набуває) права вимоги первісного кредитора та кредитними договорами, договорами про внесення змін та доповненнями до нього тощо, що є невід'ємною частиною, які укладені між АТ «РВС БАНК» та боржниками.
Відповідно до додатку № 1 до договору про відступлення права вимоги, АТ «РВС Банк» відступило ТОВ «ФК «Паріс» право вимоги до відповідача за заявою-договором № 0033158 від 07.06.2019 на загальну суму 19118,82 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту - 13765,30 грн; заборгованість за процентами - 1154,28 грн; заборгованість за комісією - 2769,24 грн; заборгованість за штрафними санкціями - 1430,00 грн.
Згідно п. 3.1. Договору про відступлення права вимоги, права вимоги за Кредитним договором вважаються відступленими з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі прав та документів, що є невід'ємною частиною цього договору.
З метою досудового врегулювання спору ТОВ «ФК Паріс» направило ОСОБА_1 вимогу від 02.04.2020 року про усунення порушення кредитного зобов'язання за договором від 07.06.2019 року № 003158, яка відповідачем залишена без задоволення.
Відповідно до частини першої статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з частиною першою статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною другоюстатті 1054 ЦК Українивстановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно із частиною першоюстатті 633 ЦК Українипублічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістомстатті 634 цього Кодексудоговором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно до частини першоїстатті 1048 ЦК Українипозикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зістаттею 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно з частиною першоюстатті 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Згідно з частиною першою статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (частина перша статті 599 ЦК України).
Сторонами в зобов'язанні є боржник і кредитор (частина першастатті 510 ЦК України).
Порядок та підстави заміни сторони (боржника чи кредитора) в зобов'язанні встановлені законодавством України.
Згідно із пунктом 1 частини першоїстатті 512 ЦК Україникредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відступлення права вимоги означає договірну передачу зобов'язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (частина перша статті 514 ЦК України).
Також необхідно враховувати, що у зв'язку із заміною кредитора в зобов'язанні саме зобов'язання зберігається цілком і повністю, змінюється лише його суб'єктний склад у частині кредитора.
Статтею 516 ЦК Українивстановлено, що заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ОСОБА_1 було надано споживний кредит шляхом перерахування на картковий рахунок 15384,62 грн., строк дії кредиту - 24 місяці, процентна ставка - 18% річних.
Встановлено, що у підписаній позичальником заяві-договорі від 07.06.2019 року № 0033158 про надання банківської послуги (платіжна картка Простір), що є договором про приєднання до публічної пропозиції акціонерного товариства «РВС Банк» на укладення договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб, встановлено разову комісію при видачі кредиту у розмірі 2,5% від суми наданого кредиту та щомісячну комісію за супроводження кредиту в розмірі 3% від суми наданого кредиту.
Тобто АТ «РВС БАНК» фактично встановлено сплату комісії, проте не зазначено, за які саме послуги ця комісія сплачується позичальником. Жодних доказів вчинення АТ «РВС БАНК» будь-яких дій, за які позикодавцем нараховувалася комісія, матеріали справи не містять.
Натомість частиною першою статті 11 Закону України «Про споживче кредитування» передбачено безоплатність надання позикодавцем певних послуг, до яких можна віднести видачу кредиту та його супровід.
Відповідно до частини п'ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
Аналогічного висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у пункті 31.29 постанови від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19 (провадження № 14-44цс21).
У постанові Верховного Суду від 31 серпня 2022 року у справі №202/5330/19 зазначено, що у кредитному договорі не зазначено перелік додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов'язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування). При цьому до таких послуг не може бути віднесено щомісячне надання інформації про стан кредиту, яку споживач має право отримувати безоплатно згідно з частинами першою та другою статті 11 Закону України «Про споживче кредитування». Банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні оспорюваного кредитного договору. За таких обставин положення пункту 1.2 та розділу 4 кредитного договору щодо обов'язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п'ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».
Отже, оскільки ОСОБА_1 було встановлено щомісячну плату за послуги банку, які за законом повинні надаватись безоплатно, пункти про нарахування разової комісії при видачі кредиту та щомісячної комісії за супроводження кредиту є нікчемними,а тому нарахування заборгованості за цією комісією в сумі 2769,24 грн є безпідставним та вимоги позивача в цій частині не підлягають до задоволення.
Відтак, позивачем доведено загальний розмір заборгованості за тілом кредиту в розмірі 13765,30 грн, заборгованість за процентами у розмірі 1154,28 грн, 1430,00 грн заборгованості за штрафними санкціями, що у загальному розмірі становить 16349,58 грн.
ТОВ «ФК «Паріс» просить також стягнути з відповідача 6790,14 грн. - 18% річних за користування грошовими коштами у період з 05.03.2020 по 23.02.2022, 3632,79 грн - інфляційних втрат за користування грошовими коштами у період з 05.03.2020 по 23.02.2022 року в порядку ст. 625 ЦК України.
Згідно зі статтями 610, 612 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Нарахування інфляційних втрат на суму боргу та процентів річних відповідно до статті 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов'язання.
Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справах № 703/2718/16-ц, № 646/14523/15-ц, від 01 липня 2020 року у справі № 535/757/17, від 15 листопада 2023 року у справі № 711/4585/22.
Отже, у розумінні наведених положень закону позивач, як кредитор, вправі вимагати стягнення в судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних до повного виконання грошового зобов'язання.
А відтак, суд, враховуючи вищезазначені положення ЦК України, вважає за необхідне стягнути з відповідача індекс інфляції в розмірі 3632,79 грн та суму 18 % річних в розмірі 6790,14 грн нарахованих із суми простроченої заборгованості за весь період з 05.03.2020 по 23.02.2022 року.
Відповідно ч. ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Таким чином, аналізуючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позивачем доведена обставина порушення відповідачем передбаченого договором обов'язку погашення заборгованості, внаслідок чого у позивача виникло право вимагати повернення позики, сплати відсотків, у зв'язку з чим заборгованість в сумі 26771,76 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту 13765,30 грн, заборгованість за процентами 1154,28 грн, 1430,00 грн - заборгованість за штрафними санкціями, 6790,14 грн - 18% річних, 3632,79 грн - інфляційних втрат, підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Паріс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Відповідно до правил ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати пропорційно розміру задоволених позовних вимог у сумі 26772,51грн (26772,51грн / 29541,75 грн х 2684,00 грн = 2432,40грн).
Керуючись ст.ст. 263-265 ЦПК України, -
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Паріс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості- задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Паріс» (ідентифікаційний код: 38962392, місцезнаходження: м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд. 77А) загальну суму заборгованості за кредитним договором № 0033158 від 07.06.2019 в розмірі 26771 (двадцять шість тисяч сімсот сімдесят одна) грн 76 коп, що складається з: заборгованість за тілом кредиту в розмірі 13765 (тринадцять тисяч сімсот шістдесят п'ять) грн 30 коп., заборгованість за процентами в розмірі 1154 (одна тисяча сто п'ятдесят чотири) грн 28 коп., заборгованість за штрафними санкціями в розмірі 1430 (одна тисяча чотириста тридцять) грн 00 коп, заборгованість 18% річних за користування кредитом за період з 05.03.2020 по 23.02.2022 в розмірі 6790 (шість тисяч сімсот дев'яносто) грн 14 коп., заборгованість за інфляційними втратами за період з 05.03.2020 по 23.02.2022 в розмірі 3632 (три тисячі шістсот тридцять дві) грн 79 коп.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Паріс» (ідентифікаційний код: 38962392, місцезнаходження: м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд. 77А) судовий збір у розмірі 2432 (дві тисячі чотириста тридцять дві ) грн 40 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення.
Текст рішення виготовлено 14.04.2025.
Суддя Ю.Ю.Мазур