справа № 752/8355/25
провадження №: 2-з/752/65/25
Іменем України
11.04.2025 року суддя Голосіївського районного суду міста Києва Мазур Ю.Ю., розглянувши заяву представника заявника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про забезпечення позову до подання позовної заяви, -
У квітні 2025 року заявник ОСОБА_1 , в особі представника Працевитого Г.О., звернувся до Голосіївського районного суду м. Києва із заявою про забезпечення позову до подання позовної заяви шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого напису № 2054 від 05.05.2021 р., вчинений приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Оленою Василівною про стягнення на користь стягувача: Акціонерне Товариство «Перший Український Міжнародний Банк» з боржника ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором № 1001558681001 від 22.02.2020 р. в розмірі 89427,56 грн.
Подану заяву обґрунтовує тим, що ним планується подання позову про визнання незаконним та таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 2054 від 05.05.2021р., вчинений приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Оленою Василівною про стягнення на користь стягувача: Акціонерне Товариство «Перший Український Міжнародний Банк» з боржника ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором № 1001558681001 від 22.02.2020 р. в розмірі 89427,56 грн. В подальшому приватний виконавець виконавчого округу Київської області Голяченко Іван Павлович на підставі вищезазначеного виконавчого напису відкрив виконавче провадження № НОМЕР_1. В рамках виконавчого провадження було накладено арешти на всі рахунки та майно боржника, провадяться дії щодо звернення стягнення на рахунки, майно та заробітну плату.
Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду, крім випадків, передбачених частиною п'ятою цієї статті.
Суд, вивчивши заяву про забезпечення позову та додані до неї документи, всебічно з'ясувавши обставини, на які заявник посилається як на підставу вимог своєї заяви, вважає необхідним відмовити у задоволенні заяви, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Пунктом 3 ч. 1 ст. 150 ЦПК України визначено, що позов забезпечується встановленням обов'язку вчинити певні дії.
Відповідно до роз'яснень, викладених у п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують реальне виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.
Пунктом 4 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22.12.2006, № 9 постановлено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Відповідно до ч. 3 ст. 150 ЦПК України, заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
При цьому при вирішенні питання про забезпечення позову, суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не учасниками даного судового процесу.
Ці обставини є істотними і необхідними для забезпечення позову.
Забезпечення позову являє собою сукупність встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим.
Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог.
Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник (позивач), та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.
Так у разі задоволення заяви про забезпечення позову шляхом зупинення стягнення за виконавчими документами, позивачем буде досягнуто мети майбутньої позовної заяви про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, тобто без вирішення спору по суті.
Також, позивачем по цій справі не доведено, що невжиття заходів забезпечення позову за запропонованим позивачем способом може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернеться до суду.
Крім того, як вбачається із заяви, заявником не надано будь-яких підтверджуючих доказів щодо подання позовної заяви у строк, визначений ч. 4 ст. 152 ЦПК України, після подання заяви про забезпечення позову.
Разом з цим, під час розгляду питання про забезпечення позову, суд приходить до висновку, що заява про забезпечення позову є передчасно поданою.
Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги викладені у заяві доводи позивача та оцінюючи наявні у матеріалах справи докази, суд прийшов до висновку, що вимога представника заявника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про забезпечення позову до подання позовної заяви є передчасною, у зв'язку із цим заява не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 149, 150, 153 ЦПК України, -
У задоволенні заяви представника заявника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про забезпечення позову до подання позовної заяви - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя: Ю.Ю.Мазур