Справа № 752/8750/24
Провадження № 2/752/1202/25
Іменем України
15 квітня 2025 року Голосіївський районний суд міста Києва у складі головуючого судді Слободянюк А.В., розглянувши у приміщенні суду у порядку спрощеного позовного провадження, без виклику сторін, цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
У квітня 2024 року акціонерне товариство «Перший український міжнародний банк» (представник Киричук Г.М., довіреність а.с.65) звернулось до Голосіївського районному суду міста Києва з позовом до ОСОБА_1 , в якому просило суд стягнути заборгованість у сумі 140 496,96 грн, та судовий збір у розмірі 2422,40 грн.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивачем зазначено, що між АТ «Перший український міжнародний банк» та ОСОБА_1 укладено кредитні договори: 03.11.2020 № 2001724541601 на суму 50 000,00 грн та 27.01.2022 № 1010412585 на суму 36 900,00 грн. Відповідач свої кредитні зобов'язання належним чином не виконує, у зв'язку із чим утворилася заборгованість, яка станом на 01.02.2024 складає: за кредитним договором від 03.11.2020 №2001724541601 - 81 435,00 грн, з яких 49 999,84 грн це заборгованість за кредитом, а 31 435,16 грн - заборгованість за процентами; за кредитним договором від 27.01.2022 №1010412585 - 59 061,96 грн, з яких 35 003,61 грн - це заборгованість за кредитом, 6,36 грн - заборгованість за процентами, 24 051,99 грн -заборгованість за комісією. Позивач направляв письмові вимоги відповідачці на адресу місця проживання, яку вона зазначила у анкеті на отримання кредиту, однак у наданий строк заборгованість відповідачкою погашена не була.
Ухвалою судді Голосіївського районного суду м. Києва від 29.04.2024 позовну заяву залишено без руху (а.с.74-75).
Ухвалою судді Голосіївського районного суду м. Києва від 17.05.2024 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, роз'яснено учасникам справи порядок подання заяв по суті справи та наслідки їх неподання (а.с.84-85).
Відповідачці на адресу її реєстрації судом направлялись копії ухвали суду про відкриття провадження у справі, позовну заяву з додатками. Повідомлення повернулось до суду без вручення двічі з відміткою поштового відділення «за закінченням терміну зберігання» (а.с.89,91).
Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі №911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).
Отже, зважаючи на те, що судом вжито всіх можливих та розумних заходів щодо повідомлення відповідача про розгляд справи, та неподання у встановлений судом строк заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та/або клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін та/або письмового відзиву на позов, справа вирішується за наявними матеріалами у відповідності з нормою частини п'ятої статті 279 та частини 8 статті 178 ст. 81 Цивільного процесуального кодексу (ЦПК) України.
Враховуючи те, що сторони до судового засідання не викликались, суд, керуючись ч.2 ст.247 ЦПК України, розглянув справу без фіксації судового процесу.
Дослідивши докази в справі у їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, виходячи з наступних підстав.
Судом встановлено, що 03.11.2020 ОСОБА_2 підписала заяву № 22001724541601 на приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб. Підписанням даної заяви ОСОБА_2 беззастережно підтвердила, що приймає публічну пропозицію АТ «ПУМБ» на укладення Договору комплексного банківського обслуговування (надалі - ДКБО) фізичних осіб, яка розміщена на сайті АТ «ПУМБ»: pumb.ua, в повному обсязі, з урахуванням умов надання всіх послуг, як обраних безпосередньо при прийнятті ДКБО, так і послуг, що можуть бути надані їй в процесі обслуговування і погоджується з тим, що може обирати будь-які передбачені ДКБО послуги, в тому числі через Дистанційні канали обслуговування (за наявності технічної можливості у банку), а при обранні послуги з укладення Договору страхування, підписанням цієї заяви підтвердила свою згоду на укладення Договору страхування на зазначених умовах (а.с.16).
Відповідно до змісту заяви, відповідачка виявила бажання відкрити на її ім'я рахунок № НОМЕР_1 у гривні та отримати кредитну картку, номер кредитної картки миттєвого випуску (не персоніфікований) НОМЕР_2 . Також, просила банк встановити на її поточний рахунок кредитний ліміт у сумі 7 000,00 грн, стандартна процентна ставка 47,88%, річна процентна ставка 47,88%, що також відображено і у паспорті споживчого кредиту.
Так, 03.11.2020 відповідачем ОСОБА_1 підписано Паспорт споживчого кредиту щодо отримання та ознайомлення з інформацією, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит. про умови кредитування та орієнтовну загальну вартість кредиту (а.с.16 на звороті).
У вказаному паспорті зазначена стандартна процентна ставка 47,88%, річна процентна ставка 47,88%.
Тобто, сторони при укладенні кредитного договору належним чином узгодили обставини та відповідний розмір відсоткової ставки.
Підписання відповідачем Паспорту споживчого кредиту, що містить умови кредитування, є належним доказом ознайомлення із умовами кредитування, що підтверджено його особистим підписом.
Згідно довідки про збільшення кредитного ліміту по договору № 2001724541601 від 03.11.2020 відповідачці неодноразово збільшувався кредитний ліміт та останній раз 03.03.2022 кредитний ліміт збільшено до 50 000,00 грн (а.с.45).
Умовами Публічної пропозиції АТ «ПУМБ» на укладення Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, передбачено право Банку змінювати клієнту кредитний ліміт. Так, згідно пункту 4.3.6.4. пункт 4 Публічної пропозиції АТ «ПУМБ» на укладення Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб (а.с.26 на звороті) встановлено, банк має право змінити (зменшити, збільшити) розмір наданого Кредитного ліміту або закрити Кредитний ліміт взагалі за умови інформування Клієнта шляхом направлення SMS повідомлення на номер мобільного телефону. В SMS-повідомленні про зміну розміру Кредитного ліміту Банк повідомляє Клієнту новий розмір Кредитного ліміту. У разі незгоди Клієнта із зміненим розміром Кредитного ліміту, за винятком випадку, передбаченого п. 4.2.19. Розділу ІІ цього Договору Клієнт протягом 30 (тридцяти) календарних днів повинен звернутися до Банку та особисто подати відповідну письмову заяву. У випадку, якщо Клієнт протягом вказаного строку не заявив про свою незгоду зі зміною розміру Кредитного ліміту та/або здійснив першу Платіжну операцію після отримання вказаного SMS-повідомлення Банку згода Клієнта зі зміною умов Договору вважається підтвердженою (а.с.18 на звороті - 41).
Крім цього, 27.01.2022 між АТ «Перший Український Міжнародний Банк» та ОСОБА_1 підписано заяву №1010412585 про приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, відповідно до якої, банк надав відповідачу кредит у розмірі 36 900,00 грн строком на 24 місяці на умовах, передбачених у цьому договорі, зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 0,01 % річних та комісії за обслуговування кредитної заборгованості у розмірі 2,99% (а.с.13 на звороті -15) .
Також, 27.01.2022 відповідачка ОСОБА_1 підписала паспорт споживчого кредиту (а.с. 15 на звороті).
Відповідно до платіжної інструкції №TR.55521138.60458.25578 від 27.01.2022 АТ «Перший Український Міжнародний Банк» перерахувало отримувачу ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 36 900,00 грн за кредитним договором №1010412585 від 27.01.2022 (а.с.45 на звороті).
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
За змістом статей 626, 628 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 Цивільного кодексу України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Статтею 629 Цивільного кодексу України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно із частиною першою, другою статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 Цивільного кодексу України).
Частиною другою статті 1054 Цивільного кодексу України визначено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 Цивільного кодексу України).
Згідно із частиною першою статті 633 Цивільного кодексу України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом статті 634 Цивільного кодексу України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші.
Статтею 1056 Цивільного кодексу України визначено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Відповідно до частини першої статті 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі статтею 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до частини першої статті 1050 Цивільного кодексу України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Таким чином, у разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами у самому договорі).
Проценти встановлено договорами.
Згідно виписки про рух коштів по банківських рахунках ОСОБА_1 користувалась наданими позивачем кредитними коштами та кредитним лімітом шляхом видачі готівкових коштів, переводу на інші рахунки, здійснення розрахунків у магазинах, тощо, а також зарахування в рахунок погашення заборгованості за кредитним лімітом (а.с.51-58).
Позивач свої зобов'язання за договором №2001724541601 від 03.11.2020 виконав, відкрив на ім'я відповідача поточний рахунок № НОМЕР_1 у гривні, надав платіжну карту та ПІН до неї та встановив кредитний ліміт. Також позивач виконав свої зобов'язання і за кредитним договором №1010412585 від 27.01.2022 перерахувавши отримувачу грошові кошти на її рахунок.
Однак, відповідач свої зобов'язання за договорами №2001724541601 від 03.11.2020 та №1010412585 від 27.01.2022 належним чином не виконував, у зв'язку з чим утворилася заборгованість.
Так, згідно розрахунку позивача, заборгованість відповідача за договором №2001724541601 від 03.11.2020 станом на 01.02.2024 становить 81 435,00 грн, до якої входить: 49 999,84 грн - заборгованість за сумою кредиту, 31 435,16 грн - заборгованість за відсотками (а.с. 47 на звороті - 49).
Як вбачається з розрахунку заборгованості за кредитним договором №1010412585 від 27.01.2022, станом на 01.02.2024 заборгованість за кредитним договором становить 59 061,96 грн, з яких 35 003,61 - заборгованість по сумі кредиту; 6,36 грн - заборгованість по процентам; 24 051,99 грн - заборгованість по комісії (а. с. 45-47).
01.02.2024 Акціонерним товариством «Перший Український Міжнародний Банк» відповідачу було направлено письмову вимогу (повідомлення) про необхідність погасити заборгованість за кредитними договорами, яка станом на 01.02.2024 складає 140 496,96 грн. протягом тридцяти днів з моменту отримання цього листа (а.с.41 на звороті - 42).
Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до частини першої статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно із частиною третьою статті 12 Цивільного процесуального кодексу України (далі за текстом - ЦПК України) кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно із частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Факт отримання відповідачем за кредитними договорами кредитних коштів та користування ними підтверджується виписками по рахункам відповідача (а.с. 49 на звороті - 58).
А тому, оскільки відповідач в односторонньому порядку відмовився від виконання договірних зобов'язань, у добровільному порядку не повернув фактично отримані та використані надані позивачем грошові кошти, що свідчить про порушення прав позивача, суд знаходить підстави для задоволення позову в цій частині та стягує з відповідачки ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором №2001724541601 від 03.11.2020 в розмірі 81 435,00 грн, з яких 49 999,84 грн - заборгованість за кредитом, 31 435,16 грн - заборгованість за процентами, та заборгованість за кредитним договором № 11010412585 від 27.01.2022 в розмірі 35009,97 грн, з яких 35 003,61 грн заборгованість за кредитом, та 6,36 грн заборгованість за процентами, а всього 116 444,97 грн.
При цьому, досліджуючи обґрунтованість вимог позивача про стягнення з відповідачки за кредитним договором № 11010412585 від 27.01.2022 заборгованість за комісією в розмірі 24 051,99, суд звертає увагу на наступне.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.
Відповідно до частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов'язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
Таким чином, Законом України «Про споживче кредитування» безпосередньо передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредитної заборгованості.
На виконання вимог, у тому числі, пункту 4 частини першої статті 1 та частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» Правління Національного банку України постановою від 11 лютого 2021 року № 16 затвердило Правила розрахунку небанківськими фінансовими установами України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит.
Відповідно до пункту 5 Правил кредитодавець надає споживачу детальний перелік складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, - за кількістю днів, щомісяця, щокварталу) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та/або супутніх послуг кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб за кожним платіжним періодом за формою, наведеною в таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит у додатку 2 до цих Правил.
Кредитодавець має право обчислювати загальні витрати за споживчим кредитом, базуючись на припущенні, що платежі за послуги кредитодавця залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит, якщо договір про споживчий кредит містить умови, що дають змогу змінювати процентну ставку та/або інші платежі за послуги кредитодавця, уключені до загальних витрат за споживчим кредитом, і такі зміни не можуть бути визначені на момент обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки (пункт 8 Правил).
Умови укладеного між сторонами кредитного договору передбачено комісійну винагороду банку за обслуговування кредитної заборгованості, що у повній мірі узгоджується з положеннями ст.8 Закону України «Про споживче кредитування».
Згідно заяви № 1010412585 від 27 січня 2022 року про приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб встановлено комісію за обслуговування кредитної заборгованості в розмірі 2,99 % (а.с.13).
Відповідно до п. 5.7.3 Розділу II Публічної пропозиції AT "ПУМБ" на укладення договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, комісія за обслуговування кредитної заборгованості за споживчим кредитом встановлюється за послуги банку щодо списання та зарахування коштів з метою повернення споживчого кредиту, розрахунково-касового обслуговування щодо споживчого кредиту, надання консультаційних та інформаційних послуг щодо споживчого кредиту. Комісія за обслуговування кредитної заборгованості сплачується щомісячно в термін сплати процентів за користування кредитом за відповідний розрахунковий період у розмірі вказаному у заяві про приєднання до договору, від початкової (наданої) суми споживчого кредиту (база розрахунку комісії). Комісія за обслуговування кредитної заборгованості за наданим споживчим кредитом розраховується за повний місяць у якому відбувається повернення заборгованості.
Згідно п. 5.1.6, 5.1.7 Розділу І Публічної пропозиції AT "ПУМБ" на укладення договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб відповідач зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі оплачувати банку вартість послуг, які надані банком за договором та інші платежі відповідно до умов договору та встановлених тарифів. Сплачувати заборгованість по договору, проценти за користування кредитними коштами, оплачувати комісії та неустойку, а також виконувати зобов'язання з повернення кредиту, в тому числі простроченої заборгованості, на умовах, в строки та в розмірі, що передбачені цим договором (а.с. 35-41).
Аналізуючи умови кредитного договору № 1010412585 від 27 січня 2022 року, витяг з публічної пропозиції та паспорт споживчого кредиту, суд приходить до висновку про правомірність дій позивача щодо встановлення комісії за надання кредиту, оскільки укладеним між позивачем та відповідачем кредитним договором, умови якого погоджувались з відповідачем, передбачено нарахування комісії за надання кредиту та включено суму нарахувань по комісії до графіку платежів, а публічною пропозицією передбачено, що до загальних витрат за кредитом включається комісія за обслуговування кредитної заборгованості за послуги банку щодо списання та зарахування коштів з метою повернення споживчого кредиту, розрахунково-касове обслуговування щодо споживчого кредиту, надання консультаційних та інформаційних послуг щодо споживчого кредиту (п. 5.7.3)
Такий висновок узгоджується з правовим висновком, викладеним у постанові Великої Палати Верховного суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19, який в подальшому підтримувався Верховним Судом, зокрема, в постанові від 24 травня 2024 року в справі № 461/2735/23 (провадження № 61-16948св23).
Зміст укладеного між сторонами договору виключає оплату послуг, пов'язаних з обслуговуванням кредиту, що у повній мірі узгоджується з вимогами ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування». У справі відсутні докази установлення банком комісійної винагороди за послуги, що суперечать Закону України «Про споживче кредитування».
З огляду на зазначене суд доходить висновку про наявність правових підстав щодо стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за комісією в сумі 24 051,99 грн.
Згідно із частинами першою, другою статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Частиною третьою статті 141 ЦПК України передбачено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Враховуючи наведене, оскільки вимоги позивача задоволені у повному обсязі, з відповідача на користь позивача належить стягнути витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 422,40 грн.
На підставі викладеного, керуючись нормами матеріального права та статтями 76-81, 89, 141, 178, 258, 259, 263-265, 268, 273, 275, 279, 354, 355 ЦПК України, суд
Позов Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» заборгованість за кредитним договором №2001724541601 від 03.11.2020 в розмірі 81 435 (вісімдесят одна тисяча чотириста тридцять п'ять) грн 00 коп, та заборгованості за кредитним договором № 1010412585 від 27.01.2022 в розмірі 59 061 (п'ятдесят дев'ять тисяч шістдесят одна) грн 96 коп, а всього 140 496 (сто сорок тисяч чотириста дев'яносто шість) грн 96 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Відомості про учасників справи:
Позивач - Акціонерне товариство «Перший український міжнародний банк», код ЄДРПОУ 14282829, місце знаходження: 04070, м. Київ, вул. Андріївська, буд. 4;
Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .
Повний текст судового рішення складено 15 квітня 2025 року.
Суддя А. В. Слободянюк