Справа № 710/1768/24
Провадження № 2/710/69/25
15.04.2025 м. Шпола
Шполянський районний суд Черкаської області у складі:
головуючого судді Побережної Н.П.,
секретаря судового засідання Гегельської І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу,
1. Описова частина.
Короткий зміст позовних вимог. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.
11.12.2024 до Шполянського районного суду Черкаської області надійшла дана позовна заява. Предмет позову: стягнути заборгованість з відповідача борг в сумі 300000,00 грн., мотивуючи тим, що позивач згідно розписки відповідача позичив відповідачу кошти, однак відповідач не повернув борг.
В обґрунтування позову зазначено, що 07.12.2020 ОСОБА_2 отримав від позивача ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 300000,00 грн. на підставі боргової розписки, які зобов'язався повернути в строк до 31.12.2022, що підтверджується його особистою розпискою. Взяте на себе зобов'язання відповідач у встановлений строк не виконав. Кошти не були повернуті позикодавцю в обумовлений строк. Як зазначає позивач, відповідач не виконує належним чином умов договору позики в частині повернення грошових коштів, а тому позивач звернувся до суду із позовом про стягнення заборгованості за розпискою в розмірі 300000,00 грн..
У судове засідання позивач не з'явився, про час, дату та місце судового розгляду був повідомлений належним чином, надав до суду заяву, в якій просив справу розглянути без його участі та вказав, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про час, дату та місце судового розгляду був повідомлений належним чином.
Інші процесуальні дії у справі
Ухвалою Шполянського районного суду Черкаської області 16.12.2024 відкрито провадження у цивільній справі та ухвалено розгляд цивільної справи проводити за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою судді Шполянського районного суду від 02.01.2025 було задоволено заяву позивача про забезпечення позову шляхом заборони:
- ОСОБА_2 та третім особам до набрання законної сили рішення даній судовій справі, вчиняти дії щодо передачі у власність, користування будь-яким особам, відчуження (в тому числі на земельних аукціонах) земельної ділянки площею 3,9339 га, кадастровий номер 7125786000:03:001:0139, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського. виробництва, місцезнаходження: Черкаська область Звенигородський (стара назва Шполянський) район, Лип'янська сільська рала ТГ, Нечаєвський старостинський округ;
- органам державної реєстрації прав на нерухоме майно, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, у тому числі особам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно, зокрема, Міністерству юстиції України та його територіальним органам, виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київській, Севастопольській міській, районним, районним у містах Києві та Севастополі державним адміністраціям, акредитованим суб'єктам, нотаріусам та іншим органам чи особам, які виконують функції державної реєстрації прав на нерухоме майно відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», вчиняти будь-які реєстраційні дії в тому числі, але не виключно: державну реєстрацію права власності та інших речових прав на нерухоме майно, скасування державної реєстрації права власності та інших речових прав, реєстрацію правочинів щодо відчуження, передачі у володіння та користування третім особам, державну реєстрацію обтяжень на нерухоме майно, скасування державної реєстрації обтяжень на нерухоме майно стосовно нерухомого майна - земельної ділянки площею 3,9339 га, кадастровий номер 7125786000:03:001:0139, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, місцезнаходження: Черкаська область Звенигородський (стара назва Шполянський) район, Лип'янська сільська рада ТГ, Нечаєвський старостинський округ;
- державним кадастровим реєстраторам Головного Управління Держгеокадастру y Черкаській області (у т.ч., що провадять свою діяльність нa районному рівні) вчиняти дії щодо внесення відомостей (змін) та державної peєcтpації y Державному земельному кадастрі щодо земельної ділянки площею 3,9339 га, кадастровий номер 7125786000:03:001:0139, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, місцезнаходження: Черкаська область Звенигородський (стара назва Шполянський) район, Лип'янська сільська рада ТГ, Нечаєвський старостинський округ, в тому числі дії, що пов'язані з поділом , об'єднанням, зміною цільового призначення або скасування державної реєстрації земельної ділянки.
Ухвалою судді Шполянського районного суду Черкаської області від 03.03.2025 було закрито підготовче провадження та призначено цивільну справу до судового розгляду по суті.
Ухвалою судді Шполянського районного суду Черкаської області від 15.04.2025 було вирішено розглянути справу заочно у відсутність відповідача.
Згідно з ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідач у встановлений судом строк, відзив до суду на позов, не надав, про причини неподання суду відзиву не повідомив, зустрічного позову не пред'являв, а тому враховуючи ч.8 ст.178 ЦПК України, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
2. Мотивувальна частина:
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.
Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, розглянувши справу в межах заявлених вимог, приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення з таких підстав.
Судом встановлено, що 07.12.2020 ОСОБА_2 отримав у борг грошову суму у розмірі 300000,00 грн. від ОСОБА_1 , які зобов'язався повернути в строк до 31.12.2022, що підтверджується його особистою розпискою. Розписка складена в присутності свідків: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (а.с.5).
3. Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування
Згідно з п.1 ч.2 ст.11 Цивільного Кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ч.1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі, якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Частиною 1 ст. 628 ЦК України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Відповідно до змісту ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Згідно ст. 627 ЦК України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Згідно з ч.2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Відповідно до частин першої, другої статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками (стаття 1046 ЦК України).
Відповідно до статті 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Частиною першою статті 598 ЦК України передбачено, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Статтею 599 ЦК України визначено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
За своїми правовими ознаками договір позики є реальним, одностороннім, оплатним або безоплатним правочином, на підтвердження якого може бути надана розписка позичальника, яка є доказом не лише укладення договору, але й посвідчує факт передання грошової суми позичальнику.
Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей і може не співпадати з датою складання розписки, яка посвідчує цей факт, однак у будь-якому разі складанню розписки має передувати факт передачі коштів у борг.
Отже, у разі пред'явлення позову про стягнення боргу за договором позики позивач повинен підтвердити своє право вимагати від відповідача виконання боргового зобов'язання. Для цього, з метою правильного застосування статей 1046, 1047 ЦК України, суд повинен установити наявність між позивачем і відповідачем правовідносин за договором позики, виходячи з дійсного змісту та достовірності документа, на підставі якого доказується факт укладення договору позики і його умов.
Таким чином, досліджуючи боргові розписки чи інші письмові документи, суд для визначення факту укладення договору повинен виявляти справжню правову природу правовідносин сторін незалежно від найменування документа та, залежно від установлених результатів, зробити відповідні правові висновки.
До аналогічних висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 січня 2019 року у справі № 464/3790/16-ц (провадження № 14-465цс18).
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 14 квітня 2021 року у справі № 642/4200/17 (провадження № 61-6492св19) зазначено, що тлумачення статей 1046 та 1047 ЦК України свідчить, що за своєю суттю розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який видає боржник (позичальник) кредитору (позикодавцю) за договором позики, підтверджуючи як його укладення, так і умови договору, а також засвідчуючи отримання від кредитора певної грошової суми або речей.
У постанові Верховного Суду України від 11 листопада 2015 року у справі № 6-1967цс15 викладено правовий висновок, що на підтвердження укладення договору позики та його умов, згідно із частиною другою статті 1047 ЦК України, може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей. Крім того, частиною першою статті 1049 ЦК України встановлено, що за договором позики позичальник зобов'язаний повернути суму позики у строк та в порядку, що передбачені договором.
Отже розписка як документ, що підтверджує боргове зобов'язання, має містити умови отримання позичальником в борг грошей із зобов'язанням їх повернення та дату отримання коштів.
Статтею 545 ЦК України визначено, що прийнявши виконання зобов'язання, кредитор повинен на вимогу боржника видати йому розписку про одержання виконання частково або в повному обсязі. Якщо боржник видав кредиторові борговий документ, кредитор, приймаючи виконання зобов'язання, повинен повернути його боржникові. У разі неможливості повернення боргового документа кредитор повинен вказати про це у розписці, яку він видає. Наявність боргового документа у боржника підтверджує виконання ним свого обов'язку. У разі відмови кредитора повернути борговий документ або видати розписку боржник має право затримати виконання зобов'язання. У цьому разі настає прострочення кредитора.
Наявність оригіналу боргової розписки у позивача (кредитора) свідчить про те, що боргове зобов'язання не виконане. Так виснував Верховний Суд у постановах від 16 червня 2022 року у справі № 344/17277/20 (провадження № 61-12109св21), від 7 грудня 2022 року у справі № 565/12/19 (провадження № 61-4470св22) та від 19 грудня 2022 року у справі № 754/10390/16 (провадження № 61-9032св22), від 20 березня 2023 року у справі № 724/569/20.
Верховний Суд у справі №712/2941/19 від 16.02.2022 зазначив, що використані в тексті розписки словесні обороти «позичила кошти» та «зобов'язуюсь повернути дану суму» вказують на те, що правовідносини, які склалися між сторонами щодо передачі грошових коштів, є позикою, а сама розписка є доказом не лише факту укладення договору позики, а й передачі грошової суми позичальнику.
Відповідно до ч.ч.5, 6 ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Згідно з ч.4 ст.263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, розписку від 07.12.2020 та надавши їй належну оцінку, суд встановив, що укладений сторонами письмовий договір позики від 07.12.2020 підтверджує не лише факт укладення такого договору, а й факт передачі позикодавцем позичальнику грошової суми в розмірі 300000,00 грн. із зобов'язанням повернення до 31.12.2022; ОСОБА_2 свої зобов'язання за вказаним договором не виконав, грошові кошти ОСОБА_1 у визначений розпискою строк не повернув.
Разом з тим у постанові Великої Палати Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року у справі № 723/304/16-ц (провадження № 14-360цс19) зроблено висновки про те, що у разі отримання у позику іноземної валюти позичальник зобов'язаний, якщо інше не передбачене законом чи договором, повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики), тобто таку ж суму коштів у іноземній валюті, яка отримана у позику. Тому як укладення, так і виконання договірних зобов'язань в іноземній валюті, зокрема позики, не суперечить чинному законодавству. Суд має право ухвалити рішення про стягнення грошової суми в іноземній валюті. При цьому з огляду на положення частини першої статті 1046 ЦК України, а також частини першої статті 1049 ЦК України належним виконанням зобов'язання з боку позичальника є повернення коштів у строки, у розмірі та саме у тій валюті, яка визначена договором позики, а не в усіх випадках та безумовно в національній валюті України. Зазначення судом у рішенні двох грошових сум, які необхідно стягнути з боржника, внесло двозначність у розумінні суті обов'язку боржника, який може бути виконаний примусово. У разі зазначення у судовому рішенні про стягнення суми коштів в іноземній валюті з визначенням еквівалента такої суми у гривнях стягувачеві має бути перерахована вказана у резолютивній частині судового рішення сума в іноземній валюті, а не її еквівалент у гривнях.
Факт складання наявної в матеріалах справи розписки саме відповідачем не спростовано.
Доказів, які б підтвердили безгрошовість укладеного між сторонами правочину та докази належного виконання зобов'язань з повернення позики суду не надано.
Відповідач не надав жодних доказів того, що він не отримував позичених коштів. Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Факт наявності у позивача спірної розписки відповідача від 07.12.2020 про отримання грошей свідчить про невиконання ОСОБА_2 , як боржником, зобов'язання за договором позики.
Згідно ч.1 ст. 78 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Відповідно до ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором. Позика, надана за договором безпроцентної позики, може бути повернена позичальником достроково, якщо інше не встановлено договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.
Оскільки позивач надав до суду докази існування договору позики між ним та відповідачем, а відповідач не надав до суду доказів недійсності цього договору позики, а також того, що не отримував від позивача грошових коштів в розмірі 300000,00 грн., і в той же час ухиляється від повернення позивачеві позичених коштів в повному розмірі, а тому суд вважає, що позов належить задовольнити.
Згідно з ухвалою Шполянського районного суду Черкаської області від 02.01.2025 у справі вжиті заходи забезпечення позову.
Відповідно до ч.7 ст.158 ЦПК України у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев'яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.
Відповідного клопотання подано не було, а тому, вжиті судом заходи забезпечення позову, продовжують діяти в межах строку, визначеного ч.7 ст. 158 ЦПК України.
Згідно з ч.1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки позов задоволений, то суд стягує з відповідача понесені ним судові витрати в справі, а саме судовий збір в розмірі 3000,00 грн. за подачу позову та 605,60 грн. судовий збір за забезпечення позову, тобто всього 3605,60 грн.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 60, 76-81, 89, 133, 137, 141, 263-265, 274-279, ч.1 ст. 354 ЦПК України, суд
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 борг в розмірі 300000,00 грн. (триста тисяч гривень).
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 3605,60 грн. (три тисячі шістсот п'ять гривень шістдесят копійок).
Заходи забезпечення, вжиті ухвалою Шполянського районного суду Черкаської області від 02.01.2025, діють протягом дев'яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили.
Заочне рішення може бути переглянуте Шполянським районним судом Черкаської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня його проголошення.
Рішення суду може бути оскаржене позивачем шляхом подання апеляційної скарги до Черкаського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Рішення може бути оскаржене сторонами в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду шляхом подання в 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований по АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , інші дані про особу невідомі.
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , паспорт серії НОМЕР_2 , виданий 20.03.2002 Шполянським РВ УМВС України в Черкаській області, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , інші дані про особу суду невідомі.
Суддя Н.П. Побережна