Справа №705/698/25
1-кс/705/539/25 УХВАЛА
11 квітня 2025 року
Слідчий суддя Уманського міськрайонного суду Черкаської області ОСОБА_1
при секретарі судових засідань ОСОБА_2
за участю прокурора ОСОБА_3
підозрюваного ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Умань Черкаської області подане т.в.о слідчого Слідчого управління ГУНП в Черкаській області ОСОБА_6 по кримінальному провадженню №12025255360000073 від 26.01.2025 клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Умань Черкаської області, громадянина України, з середньою освітою, одруженого, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених 4 ст. 187, ч. 3 ст. 289, ч. 3 ст. 297, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 396 КК України,
Т.в.о. слідчого Слідчого управління ГУНП в Черкаській області ОСОБА_6 звернулася до слідчого судді з клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, яке погоджене прокурором Уманської окружної прокуратури ОСОБА_3 .
В обґрунтування клопотання зазначено, що в провадженні Уманського РУП ГУНП в Черкаській області перебувають матеріали кримінального провадження №12025255360000073 від 26.01.2025 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених п.п. 4, 6, 12 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 187, ч. 3 ст. 289, ч. 3 ст. 297, ч. 2 ст. 307, ч. 1 ст. 309, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 396 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що в лютому 2025 року ОСОБА_7 та її чоловік ОСОБА_4 при спілкуванні з ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 розповіли останнім про мешканця міста Умані ОСОБА_11 , який має грошову заборгованість, зокрема, перед ОСОБА_7 , а також іншими особами, і володіє транспортними засобами та у якого виник конфлікт з ОСОБА_7 через грошовий борг. Після цього у ОСОБА_7 , ОСОБА_4 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 виник спільний умисел на вчинення нападу на ОСОБА_11 із застосуванням небезпечного для життя і здоров'я насильства з метою заволодіння майном, яке є у його власності та в його розпорядженні, та вони вступили у попередню змову між собою, розподіливши ролі у скоєнні даного злочину.
Разом із тим, ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , переслідуючи власні мотиви незаконного збагачення за рахунок майна ОСОБА_11 та прагнення самоствердитись, за невстановлених обставин домовились заздалегідь підготуватись та під час нападу на потерпілого позбавити його життя, при цьому про такі наміри не повідомляти ОСОБА_7 та ОСОБА_4 , щоб останні виконали обумовлені з ними ролі у скоєнні злочину.
В подальшому 23.02.2025 близько 14.00 год. під час спільного вживання алкогольних напоїв у квартирі АДРЕСА_3 ОСОБА_7 , ОСОБА_4 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 розпочали виконання свого спільного злочинного плану, діючи спільно, умисно, з корисливими мотивом та метою, узгоджено один з одним, однак, при цьому умислом ОСОБА_7 та ОСОБА_4 не охоплювалось заподіяння потерпілому смерті, однак, охоплювалось скоєння нападу на нього із застосуванням небезпечного для життя і здоров'я насильства.
Так, ОСОБА_4 зателефонував до ОСОБА_11 та призначив йому зустріч о 15.00 год. 25.02.2025 на стадіоні неподалік будинку № 37 по вул. Виговського в м. Умані. В подальшому ОСОБА_4 близько 15.00 год. в телефонній розмові з ОСОБА_11 переніс зустріч на 16.00 год.
Близько 16.00 год. ОСОБА_11 на автомобілі «Фольксваген Каравелла» з реєстраційним номером НОМЕР_1 , власником якого є благодійний фонд «Легіонер» (Київська область, м. Вишгород, вул. Шолуденка, буд. 19) приїхав до стадіону неподалік будинку № 37 по вул. Виговського в м. Умані. В цей час ОСОБА_7 , ОСОБА_4 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 вийшли з помешкання за вищевказаною адресою. ОСОБА_4 та ОСОБА_9 підійшли до ОСОБА_11 та сіли до нього в автомобіль. ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_10 сіли до автомобіля «Шевроле Епіка», реєстраційний номер НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_12 , та яким володіє ОСОБА_8 , на якому під'їхали до автомобіля ОСОБА_11 , тоді ОСОБА_7 жестом показала ОСОБА_11 , щоб він їхав за автомобілем, в якому остання знаходилась. Після цього обидва автомобілі поїхали до берегу Осташівського ставу зі сторони вулиці Виговського (Котовського) в м. Умані.
По приїзду до вказаного місця усі перелічені особи вийшли з автомобілів та розпочали розмову. Після розмови, яка тривала приблизно 10 хвилин, ОСОБА_8 напав на ОСОБА_11 , застосовуючи до нього насильство, небезпечне для життя і здоров'я, почавши наносити йому удари кулаками рук та ногами по голові та тілу, від чого останній впав на землю. Після цього до ОСОБА_8 приєднались ОСОБА_10 , який тримав в руках заздалегідь взятий із собою шматок шланга, і ОСОБА_9 , та вони втрьох продовжили наносити ОСОБА_11 по голові та тулубу численні удари кулаками рук, ногами та шматком шланга, який, окрім ОСОБА_10 , також застосовував і ОСОБА_8 .
Під час цього побиття ОСОБА_8 відібрав у ОСОБА_11 сумку з особистими речами, що була при ньому, в якій також знаходились усі правовстановлюючі документи на автомобіль «Мазда 6», а також його мобільний телефон, заволодівши таким чином цим майном, вартість якого на даний час не встановлена.
В подальшому ОСОБА_4 повідомив присутнім, що на крики почали реагувати сторонні особи, які дивляться в їх бік. У зв'язку із цим побиття ОСОБА_11 було тимчасово припинено. ОСОБА_8 сів за кермо свого автомобіля, до нього в салон сіла ОСОБА_7 , решта осіб, у тому числі ОСОБА_11 , що підвівся на ноги, сіли до автомобіля «Фольксваген Каравелла», за кермом якого був ОСОБА_10 , та обидва транспортні засоби направились в бік села Томашівка Уманського району, де поблизу вказівника на дане село у вигляді фігурного глечика зупинились.
У вказаному місці вказані особи вийшли з автомобілів та ОСОБА_8 почав знову наносити ОСОБА_11 удари кулаками рук в голову, при цьому вимагаючи перелічити усе наявне у нього цінне майно та віддати його. Після повідомлення ОСОБА_11 близько 18.00 год. про наявність в його володінні автомобіля «Мазда 6», реєстраційний номер НОМЕР_3 , власником якого є ОСОБА_13 , усі шестеро учасників події знову сіли до двох вищевказаних автомобілів ( ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_7 - до автомобіля «Шевроле Епіка», решта осіб - до автомобіля «Фольксваген Каравелла») та поїхали в напрямку міста Умань. Проїхавши близько 4 км, автомобіль «Шевроле Епіка» зупинився через несправність колеса, тоді автомобіль «Фольксваген Каравелла», яким кермував ОСОБА_10 , повернувся до автомобіля «Фольксваген Каравелла», до якого сіли усі учасники події та направились в м. Умань до вулиці Спінози.
По прибуттю до вказаної вулиці учасники зупинились біля припаркованого автомобіля «Мазда 6», ОСОБА_10 підійшов до цього автомобіля та побачив пошкодження одного із коліс, про що повідомив решті присутніх. Тоді за вказівкою ОСОБА_8 на автомобілі «Фольксваген Каравелла» усі поїхали до квартири АДРЕСА_4 .
По приїзду ОСОБА_8 та ОСОБА_7 пішли до зазначеного помешкання, а ОСОБА_10 , ОСОБА_9 , ОСОБА_11 та ОСОБА_4 на автомобілі «Фольксваген Каравелла» спочатку з'їздили на автозаправну станцію, де поповнили запас палива, після чого поїхали до місця, де залишився автомобіль «Шевроле Епіка», приблизно за 4 км від село Томашівка. Забравши з автомобіля «Шевроле Епіка» раніше відібрану ОСОБА_8 сумку ОСОБА_11 з його майном, у тому числі ключем від автомобіля «Мазда 6» та документами на нього, ОСОБА_10 , ОСОБА_9 , ОСОБА_11 та ОСОБА_4 повернулись до м. Умані на вулицю Фортечну неподалік від автомобіля «Мазда 6», який стояв на вулиці Спінози. Далі ОСОБА_10 сходив до автомобіля «Мазда 6» та повернувся, після чого запитав в ОСОБА_11 , чи є в його автомобілі домкрат, на що отримав відповідь про його відсутність.
Далі ОСОБА_10 сів за кермо на автомобіля «Фольксваген Каравелла» та разом з ОСОБА_9 , ОСОБА_11 і ОСОБА_4 поїхав на паркувальний майданчик поряд з будинком № 16 по вулиці Успенській в м. Умані. Там ОСОБА_14 зателефонував до невстановленої особи, яка прибула на невстановленому автомобілі, до якого ОСОБА_10 сів та поїхав до будинку АДРЕСА_5 .
По прибуттю ОСОБА_10 пішов до квартири АДРЕСА_6 в цьому будинку та покликав ОСОБА_8 . Вони разом вийшли з квартири та в невстановлений спосіб поїхали на вулицю Спінози до автомобіля «Мазда 6», полагодили пошкоджене колесо цього транспортного засобу та на ньому приїхали до паркувального майданчика біля будинку № 16 по вул. Успенській в м. Умані. Там ОСОБА_10 пересів за кермо автомобіля «Фольксваген Каравелла», на якому разом з ОСОБА_9 , ОСОБА_4 і ОСОБА_11 поїхав до будинку АДРЕСА_5 .
В цей час ОСОБА_8 , будучи наодинці за кермом автомобіля «Мазда 6», завіз його в невстановлене місце, де залишив, таким чином заволодівши вказаним автомобілем та отримавши можливість ним розпоряджатися, після чого пішки повернувся до АДРЕСА_5 , при цьому ключі від автомобіля залишивши при собі.
Коли ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_4 і ОСОБА_11 зустрілись біля будинку АДРЕСА_7 , то ОСОБА_9 пішов до квартири АДРЕСА_6 в цьому ж будинку, покликав ОСОБА_7 на вулицю та вони разом вийшли у двір, де ОСОБА_11 вимушено пообіцяв ОСОБА_7 повернути їй увесь борг.
Після цього ОСОБА_8 і ОСОБА_9 пішли до квартири АДРЕСА_3 , а ОСОБА_10 одягнув заготовлені ним шкіряні рукавиці та балаклаву, сів за кермо автомобіля «Фольксваген Каравелла», до якого також сіли ОСОБА_11 , ОСОБА_7 та ОСОБА_4 , та зазначені особи поїхали у двір будинку АДРЕСА_8 . По приїзду ОСОБА_10 зупинив автомобіль у дворі поблизу котельні та на таксі поїхав з місця події.
ОСОБА_7 , ОСОБА_4 та ОСОБА_11 пішли до квартири АДРЕСА_9 , де через деякий час ОСОБА_11 від отриманих травм помер.
Згідно з висновком експерта під час вищеописаних подій ОСОБА_11 заподіяно тілесні ушкодження у виді закритої черепно-мозкової травми без ушкодження кісток основи, склепіння та лицевого черепа з крововиливами під м'які мозкові оболонки та в речовини головного мозку, що в своєму перебігу ускладнились розвитком травматичного набряку-набубнявіння головного мозку, і ран, саден та синців обличчя, які носять ознаки тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя та від яких настала смерть ОСОБА_11 , а також тілесні ушкодження у виді видовженого синця верхньо-зовнішньої поверхні правого плечового суглобу, садна тильної поверхні правої кисті між 1 та 2 пальцями, садна в основі фаланги 1-го пальця правої кисті по тильній поверхні, синця середньої третини лівого передпліччя по задній поверхні, синця в середній третині лівого бокового фланку живота, синця нижньої третини правого бокового фланку живота, синця верхньо-зовнішнього квадранту правої сідниці, синця нижньо-зовнішнього квадранту правої сідниці, синця середньої третини правого стегна по передньо-зовнішній поверхні, синця передньо-зовнішньої поверхні правого колінного суглобу, синця в верхній третині правої гомілки по передньо-зовнішній поверхні, садна в середній третині правої гомілки по передньо-внутрішній поверхні, синця середньої третини лівого стегна по передньо-зовнішній поверхні, синця нижньої третини лівого стегна по передньо-зовнішній поверхні, синця нижньої третини лівого стегна по передньо-внутрішній поверхні, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, та крововиливів в м'яких тканинах грудної клітки справа в ділянці 4, 5, 6 ребер по середньопахвинній та задньопахвинній лініях, крововиливу в проекції 5-го ребра зліва по лопатковій лінії, крововиливів в ділянці правого та лівого бокового фланків живота, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я.
Внаслідок таких спільних дій ОСОБА_7 , ОСОБА_4 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 заволоділи належними ОСОБА_11 сумкою з особистими речами та мобільним телефоном, вартість яких на даний час не встановлена, а також автомобілем «Мазда 6», реєстраційний номер НОМЕР_3 , власником якого є ОСОБА_13 , а володільцем - ОСОБА_11 , чим заподіяли останньому матеріальної шкоди.
Крім того, 24.02.2025 близько 05.00 год. ОСОБА_7 та ОСОБА_4 , перебуваючи у квартирі АДРЕСА_9 , де також знаходилось тіло померлого ОСОБА_11 , вирішили позбутись його, вчинивши над ним наругу. Усвідомлюючи, що вдвох їм фізично не вдасться це зробити, вони вирішили залучити до скоєння злочину ОСОБА_15 , якому близько 05.30 год. зателефонував ОСОБА_4 та попросив приїхати, на що ОСОБА_15 погодився.
Близько 06.00 год. 24.02.2025 ОСОБА_15 прибув до ОСОБА_7 та ОСОБА_4 за вищевказаною адресою, де останні двоє розповіли ОСОБА_15 дійсні обставини смерті ОСОБА_11 , після чого вони втрьох домовились про спільне вчинення злочину, вступивши таким чинм у попередню змову між собою.
Далі ОСОБА_7 , ОСОБА_4 та ОСОБА_15 , свідомо нехтуючи нормами суспільної моралі в частині шанобливого ставлення до померлих, не вживши заходів до поховання тіла ОСОБА_11 згідно встановлених традицій суспільства, всупереч вимогам ст.ст. 6, 26 Закону України «Про поховання та похоронну справу» порушуючи право людини на поховання її тіла і належне ставлення до тіла після смерті, зневажаючи тим самим пам'ять про померлу людину, вдалися до реалізації своєї змови та спільного злочинного умислу.
Також, ОСОБА_7 , ОСОБА_4 та ОСОБА_15 , усвідомлюючи, що смерть ОСОБА_11 настала через його умисне вбивство іншими особами, які не є їхніми близькими родичами чи членами сім'ї, вдалися до реалізації своєї змови та спільного злочинного умислу, розпочавши активні дії, спрямовані на приховування особливо тяжкого злочину - вбивства ОСОБА_11 .
Так, ОСОБА_15 вийшов у двір будинку, сів за кермо автомобіля «Фольксваген Каравелла» ( НОМЕР_1 ) та підігнав його до входу у під'їзд будинку, після чого піднявся до квартири. Далі ОСОБА_7 , ОСОБА_4 та ОСОБА_15 утрьох винесли тіло ОСОБА_11 з помешкання та поклали його в багажне відділення автомобіля «Фольксваген Каравелла», накривши покривалом. Потім ОСОБА_15 знову сів за кермо вказаного автомобіля та припаркував його у дворі ліворуч від будинку між ним та електроопорою № 5 з написом «3/2», після чого спільники залишили місце події.
10.04.2025 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України, тобто у нападі з метою заволодіння чужим майном, поєднаним із насильством, небезпечним для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу (розбій), вчинений за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану, поєднаних із заподіянням тяжких тілесних ушкоджень; ч. 3 ст. 289 КК України, тобто у незаконному заволодінні транспортним засобом, вчиненим за попередньою змовою групою осіб, поєднаним з насильством, небезпечним для життя чи здоров'я померлого; ч. 3 ст. 297 КК України, тобто у нарузі над тілом померлого, вчиненій за попередньою змовою групою осіб; ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 396 КК України, тобто у заздалегідь не обіцяному приховуванні особливо тяжкого злочину, вчиненому за попередньою змовою групою осіб.
Причетність ОСОБА_4 до вчинення вказаних кримінальних правопорушень підтверджується сукупністю зібраних у кримінальному провадженні доказів.
В якості підстав застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_4 зазначає наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінальних правопорушень, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені п. п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
У клопотанні слідчий просить застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді - тримання під вартою терміном на 60 діб без визначення розміру застави.
Прокурор в судовому засіданні підтримав клопотання та просив суд застосувати до ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою без визначення розміру застави. Зазначив, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні умисних злочинів, зокрема особливо тяжких, санкція найсуворішої з яких передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк до п'ятнадцяти років з конфіскацією майна, враховуючи його особу та характер правопорушень, наявні ризики того, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, оскільки усвідомлює, що за вчинене діяння йому загрожує таке покарання. Також може виїхати за межі України або до непідконтрольної території, оскільки не працевлаштований та не має постійного джерела прибутку. Крім того, вважає, що підозрюваний може знищити, сховати або спотворити речі, які матимуть істотне значення для встановлення усіх обставин кримінальних правопорушень, оскільки триває збирання додаткових доказів, не виявлено знаряддя вчинення злочинів, а ОСОБА_4 , як один із виконавців злочинів, можливо знає про їх місцезнаходження. Також є ризик незаконного впливу на свідків та інших підозрюваних для зміни показів з метою зменшення відповідальності чи взагалі її уникнення. Наявний ризик перешкоджання кримінальному провадженню, не прибуття на виклики слідства та суду, здійснити відчуження майна, оскільки розуміє, що відносно нього може бути застосовано конфіскацію. Також вважає, що ОСОБА_4 може вчинити інший злочин, оскільки його поведінка свідчить про нехтування загальнолюдськими та моральними якостями. Оскільки злочини, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_4 , пов'язані із насильницькими діями, що призвело до смерті потерпілого, схильний до вирішення проблем незаконним шляхом, то при обранні запобіжного заходу відсутні підстави для визначення розміру застави.
Захисник підозрюваного ОСОБА_5 в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання та застосування до його підзахисного запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Вважає, що підозра є необґрунтованою, ризики на які посилається прокурор, не підтверджені. С часу зазначених у клопотанні подій ОСОБА_4 не ухилявся від органів розслідування, а навпаки разом з дружиною повідомив поліцію про обставини злочину. Просить врахувати, що його підзахисний одружений, має постійне місце проживання в квартирі дружини, раніше не притягувався до кримінальної відповідальності та не має судимості, тому просить обрати ОСОБА_4 запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту за місцем проживання, що буде достатнім для забезпечення його належної процесуальної поведінки.
В судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_4 підтримав позицію захисника, заперечував проти клопотання прокурора та просив обрати йому запобіжний захід у виді домашнього арешту. Підтвердив, що мали місце насильницькі дії відносно потерпілого з боку інших підозрюваних, але він не мав наміру такі дії вчиняти оскільки хотів лише його трохи налякати, щоб він повернув кошти його дружині та не розраховував на таку агресію від інших підозрюваних. Зазначив, що наміру ухилятися від органів розслідування не має та зобов'язався виконувати покладені на нього судом обов'язки.
Слідчий суддя, вислухавши думку осіб, які беруть участь у розгляді клопотання, вивчивши матеріали клопотання та докази, якими воно обґрунтовується, приходить до наступного.
В судовому засіданні встановлено, що слідчим відділом Уманського РУП ГУНП в Черкаській області здійснюється досудове розслідування в об'єднаному кримінальному провадженні за № 12025255360000073 від 26.01.2025 за ознаками складу кримінальних правопорушень, передбачених п.п. 4, 6, 12 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 187, ч. 3 ст. 289, ч. 3 ст. 297, ч. 2 ст. 307, ч. 1 ст. 309, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 396 КК України.
10.11.2025 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 187, ч. 3 ст. 289, ч. 3 ст. 297, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 396 КК України.
Копії клопотання та матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу, у відповідності до ч. 2 ст. 184 КПК України, підозрюваному та його захиснику вручені своєчасно.
Клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відповідає вимогам ст. ст. 183, 184 КПК України.
Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно ч.2 ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Слідчий суддя на вказаному етапі досудового розслідування не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів, визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу.
Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Згідно п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
Відповідно до п. «С» ч. 1 ст. 5 Європейської конвенції про захист прав і основоположних свобод (Рим, 1950), КПК України для обрання або для зміни запобіжного заходу - тримання під вартою необхідна наявність підстав вважати, що дана особа, яка обґрунтовано підозрюється у вчинені злочину, буде намагатися, або ухилятися від слідства, суду та від виконання процесуальних рішень або перешкоджати встановленню істини в справі або продовжувати злочинну діяльність. При цьому враховується тяжкість вчинених злочинів, вік підозрюваного, його стан здоров'я, сімейний та матеріальний стан, вид діяльності, місце проживання та інше.
В наданому на розгляд слідчого судді клопотанні про застосування запобіжного заходу - тримання під вартою, та доданих до нього матеріалах доведено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 187, ч. 3 ст. 289, ч. 3 ст. 297, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 396 КК України. Аналіз змісту наданих слідчому судді доказів, з огляду на їх вагомість та взаємозв'язок, дає підстави вважати, що обставини, з якими пов'язані події кримінального правопорушення, у своїй сукупності свідчать про об'єктивність обґрунтованості підозри на даній стадії досудового розслідування.
Обставинами та доказами обґрунтованої підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 187, ч. 3 ст. 289, ч. 3 ст. 297, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 396 КК України є: електронний рапорт інспектора чергового ЧЧ СМ Уманського РУП ГУНП в Черкаській області від 25.02.2025; протокол огляду місця події від 25.02.2025; протокол огляду місця події від 25.02.2025; протокол огляду предмету від 26.02.2025; протокол обшуку від 26.02.2025; протокол огляду предмету від 27.02.2025; показання свідка ОСОБА_16 від 27.02.2025; протокол за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії від 21.03.2025; висновок експерта №05-7-02/83 від 28.03.2025; протокол огляду місця події від 10.03.2025 та іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.
Разом із цим, слідчий суддя зазначає, що клопотання не містить достатнього обґрунтування підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 297 КК України, оскільки надані стороною обвинувачення матеріали кримінального провадження не містять будь-яких доказів обставин, які можуть вказувати на дії ОСОБА_4 , що містять ознаки наруги над тілом померлого або незаконного заволодіння тілом померлого, що охоплюється об'єктивною стороною даного злочину.
Вирішуючи питання про необхідність застосування такого запобіжного заходу як тримання під вартою, слідчий суддя на підставі наданих матеріалів враховує те, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні в період введеного в Україні воєнного стану умисних тяжких та особливо тяжкого злочину, за які передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п'ятнадцяти років з конфіскацією майна. Також слід врахувати, що ОСОБА_4 хоча є особою несудимою, однак характер вчинених кримінальних правопорушень, їх наслідки та поведінка підозрюваного під час вчинення злочинів та після їх вчинення, зокрема те, що такі протиправні дії були спровоковані саме його поведінкою та після нанесення потерпілому тілесних ушкоджень, які мають ознаки тяжких та ставлять під загрозу життя особи, ОСОБА_4 не тільки не надав йому ніякої допомоги та не звернувся до медичного закладу, а й намагався уникнути відповідальності після смерті потерпілого, перемістивши, уже труп потерпілого у транспортний засіб, що в сукупності свідчить про те, що його поведінка є антисоціальною з ознаками стійкого неприйняття загально визнаних у суспільстві правил поведінки та моральності і характеризує його як особу, що схильна до вчинення кримінальних правопорушень, і вказує на достатньо високу вірогідність ризику переховування від органів досудового розслідування та суду.
Крім того, слідчий суддя вважає достатньо доведеним та обґрунтованим існування ризику незаконного впливу ОСОБА_4 на свідків з метою дачі ними показів на його користь, а також вчинення дії, пов'язаних із знищенням чи переховуванням речей та знаряддя вчинення злочину, що порушить подальший хід досудового розслідування оскільки зазначені злочини були вчинені в умовах неочевидності та з подальшим приховуванням їх наслідків підозрюваними особами.
За таких обставин, на думку суду, обрання щодо ОСОБА_4 запобіжного заходу, що не пов'язаний з триманням під вартою, не забезпечить його належної процесуальної поведінки.
Слідчий суддя вважає, що прокурором доведені у відповідності до ст.ст.177-178 КПК України, мета та підстави застосування запобіжного заходу з урахуванням тих обставин, які повинні враховуватися при обранні запобіжного заходу. Також доведено, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів на даному етапі досудового розслідування не може запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.
При цьому, слідчий суддя не бере до уваги посилання захисника на необґрунтованість підозри, відсутність у підозрюваного судимості, наявність постійного місця проживання та певних соціальних зв'язків, як підстав для застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту, оскільки вказані обставини не зменшують суспільну небезпеку кримінальних правопорушень, у вчиненні яких на даному етапі підозрюється ОСОБА_4 , та не виключають наявних ризиків.
Зважаючи на викладене, слідчий суддя вважає, що клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування та щодо злочину, який спричинив загибель людини.
Оскільки ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого та особливо тяжкого умисних злочинів, пов'язаних із застосуванням насильства та які спричинили загибель людини, слідчий суддя не визначає розмір застави.
Керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 193-197, 309, 395 КПК України, слідчий суддя -
Клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою - задовольнити.
Застосувати до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк 60 днів без визначення розміру застави, взявши його під варту негайно в залі суду.
Строк дії ухвали закінчується 09.06.2025.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора, який здійснює процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні.
Копію ухвали вручити підозрюваному негайно після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Черкаського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1