№2-499/10
іменем України
24 листопада 2010 року м. Зміїв
Зміївський районний суд Харківської області в складі:
головуючого судді Овдієнка В.В.
з участю: секретаря Зубенко Л.С.
позивачів ОСОБА_1, ОСОБА_2
представника відповідача - голови фермерського господарства ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1, ОСОБА_2 до фермерського господарства ОСОБА_3 про відшкодування майнової шкоди,
ОСОБА_1, ОСОБА_2 звернулися до суду з позовною заявою до фермерського господарства ОСОБА_3 про відшкодування майнової шкоди в розмірі 886 грн. 26 коп.
В обґрунтування позовної заяви ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зазначили, що на земельній ділянці для ведення особистого селянського господарства, яка належить ОСОБА_2, вони вирощували капусту. Ця земельна ділянка межує з землями для випасання худоби, орендованими фермерським господарством ОСОБА_3 і розділяються між собою землями під болотами та кущами.
20.10.2009 року корови, які належать фермерському господарству ОСОБА_3, зайшли на земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства, яка належить ОСОБА_2, і з'їли 47 штук червонокачанної капусти і 33 штуки білокачанної капусти, що належить їм на праві спільної сумісної власності подружжя.
Про вищевказані події їм стало відомо 21.10.2009 року о 15 годині. Коли вони прийшли на земельну ділянку, ними було виявлено механічні пошкодження капусти, на землі відбитки копит та послід великої рогатої худоби.
Від сусіда ОСОБА_4 вони дізналися про те, що 20.10.2009 року о 6 годині ранку він з території їх земельної ділянки, на якій росла капуста, виганяв корів, що належать фермерському господарству ОСОБА_3
Належність корів відповідачеві підтверджується тим фактом, що коли ОСОБА_4 вигнав корів на вулицю Садову, їх шукав ОСОБА_3, який підтвердив належність цих корів його фермерському господарству і забрав їх.
21.10.2009 року ОСОБА_1 звернувся до ОСОБА_3 з проханням компенсувати матеріальну шкоду, на що останній категорично відмовив та висловив про необхідність ставити огорожу на своїй землі.
24.10.2009 року за заявою ОСОБА_1 на місце події було здійснено виїзд членів адміністративної комісії при виконавчому комітеті Геніївської сільської ради, за результатами обстеження зафіксовано кількість пошкодженої капусти і відібрано зразки для контрольного вимірювання ваги.
За результатами контрольного вимірювання ваги, яке проводилось членами комісії, згідно акту від 24.10.2009 року, середня вага однієї штуки червонокачанної капусти становить 2,610 кг, білокачанної капусти - 3,425 кг.
26.10.2009 року було проведено засідання адміністративної комісії з запрошенням на нього ОСОБА_3 і з участю позивача ОСОБА_1 На засіданні ОСОБА_3 не заперечував факт пошкодження капусти саме його коровами, але не один раз наголошував на тому, що всі землевласники повинні городити свої земельні ділянки, і не погоджувався на відшкодування матеріальної шкоди. Було прийнято рішення, яким Відповідача визнано порушником ст. ст. 96, 103 ЗК України та ст. 104 Кодексу України про адміністративні правопорушення; вирішено провести роз'яснювальну роботу з ОСОБА_3, як керівником фермерського господарства про недопущення порушень суміжних ділянок; в 3 денний термін зобов'язати Відповідача компенсувати матеріальні витрати ОСОБА_1
Незаконними діями відповідача їм було спричинено майнову шкоду в розмірі 886 грн. 26коп. з огляду на те що пошкоджено: 47 штук червонокачанної капусти середньою вагою 2,610 кг, вартістю 4 грн. за 1 кг, загальною вартістю 490 грн. 68 коп.; 33 штуки білокачанної капусти середньою вагою 3,425 кг, вартістю 3 грн. 50 коп. за 1 кг, загальною вартістю 395 грн. 58коп.
Позивачі ОСОБА_1, ОСОБА_2 в судовому засіданні підтримали свої позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві, просили стягнути з відповідача суму спричиненої майнової шкоди та судові витрати на їх користь у рівних частках.
Представник відповідача голова фермерського господарства ОСОБА_3 позов не визнав мотивуючи тим, що позивачем не доведено, що шкода спричинена саме коровами, що належать фермерському господарству ОСОБА_3
Розмір майнової шкоди, завданої позивачам внаслідок пошкодження належних їм насаджень капусти, представником відповідача не заперечувався.
Вислухавши учасників судового розгляду, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд дійшов наступного:
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.
Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
У відповідністю з ч. 1, п. 8 ч. 2 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.
У відповідністю з ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також втрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
У відповідністю з ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала.
ОСОБА_2 на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ №463563 належить земельна ділянка площею 2 га на території Геніївської сільської ради Зміївського району Харківської області, що надана для ведення особистого селянського господарства. (а. с. 5).
ОСОБА_2 та ОСОБА_1 перебувають в зареєстрованому шлюбі з 02.08.1980 року, що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу, виданим Геніївською сільською радою Зміївського району Харківської області 02.08.1980 року. (а. с. 6).
У відповідністю з ч. 1 ст. 61 ЦПК України обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.
Позивачі ОСОБА_2 та ОСОБА_1 у позовній заяві та в судовому засіданні вказали, що на земельній ділянці, належній ОСОБА_2 вирощували капусту, що належить їм на праві спільної сумісної власності подружжя. Ця земельна ділянка межує з землями для випасання худоби, орендованими фермерським господарством ОСОБА_3 і розділяються між собою землями під болотами та кущами. 20.10.2009 року на земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства, яка належить ОСОБА_2, зайшли корови та з'їли 47 штук червонокачанної капусти і 33 штуки білокачанної капусти, завдавши подружжю ОСОБА_2 та ОСОБА_1 майнову шкоду на загальну суму 886 грн. 26 коп. Ці обставини не заперечував і представник відповідача голова фермерського господарства ОСОБА_3
Такими чином, визнані сторонами і не підлягають доказуванню обставини, що на земельній ділянці, яка межує з землями для випасання худоби, орендованими фермерським господарством ОСОБА_3 і розділяються між собою землями під болотами та кущами, 20.10.2009 року, великою рогатою худобою було пошкоджено насадження капусти, чим подружжю ОСОБА_2 та ОСОБА_1 спричинено майнову шкоду на загальну суму 886 грн. 26 коп.
До висновку, що майнова шкода позивачам завдана ВРХ, що належить фермерському господарству ОСОБА_3, суд дійшов виходячи з наступного.
Даними копії свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи, наказу №1 від 15.05.1999 року, витягу з реєстру тварин №30245133/30.09.2009/В2 підтверджується, що Фермерське господарство ОСОБА_3 розташоване в с. Геніївка Зміївського району, головою фермерського господарства призначений ОСОБА_3, господарство станом на 01.10.2009 року мало поголів'я ідентифікованих та зареєстрованих корів. (а. с. 21-23).
Свідок ОСОБА_4 в судовому засіданні показав, що насадження капусти, які належать ОСОБА_1, були пошкоджені великою рогатою худобою, що належить фермерському господарству ОСОБА_3 Він особисто виявив корів, які зайшли на його земельну ділянку та ділянку ОСОБА_1, і повідомив про це по телефону ОСОБА_3 Через деякий час ОСОБА_3 з працівниками фермерського господарства забрав цих корів. Йому також було завдано шкоди коровами фермерського господарства ОСОБА_3, яка була відшкодована у добровільному порядку.
Свідок ОСОБА_5 показав що працює механізатором у фермерському господарстві ОСОБА_3 та за дорученням голови фермерського господарства разом і іншим працівником господарства відігнали худобу до господарства. Потім йому сказали, що ці корови не належать господарству.
Представник відповідача ОСОБА_3 не заперечував, що йому зателефонував ОСОБА_4 і повідомив, що корови, які належать його фермерському господарству, завдають шкоду сільськогосподарським насадженням. Після цього він зібрав працівників господарства, в тому числі і ОСОБА_5, і вони відігнали худобу до господарства. ОСОБА_4 він дійсно завіз капусту, але не з метою відшкодування шкоди, а тому, що в нього були залишки.
Під час судового розгляду досліджено матеріали перевірки №2189, за наслідками якої постановою ДІМ Зміївського РВ ГУМВС України в Харківській області Омельченка А.А. від 27.10.2009 року відмовлено в порушенні кримінальної справи на підставі п. 2 ст. 6 КПК України, в зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_3 складу злочину, передбаченого ст. 194 КК України. З постанови вбачається, що 22.10.2009 року в Зміївський РВ ГУМВС України в Харківській області надійшло повідомлення ОСОБА_1 про те, що 20.10.2009 року корови, які належать ф/г ОСОБА_3, зайшли на його город та частково пошкодили качани капусти. В ході перевірки було встановлено, що 20.10.2009 року ОСОБА_1 виявив, що стадо КРХ, яке належить ф/г ОСОБА_3, частково знищили качани капусти. Голова фермерського господарства ОСОБА_3 від дачі офіційних пояснень відмовився, але в ході бесіди повідомив, що він дійсно утримує стадо ВРХ, яке випасає на лузі неподалік від села. 20.10.2009 року з причини поломки огорожі кошари, корови вийшли на луг та зайшовши на територію села, де знаходяться людські городи, та частково знищили качани капусти.
Враховуючи, що корови пошкодили качани капусти не з вини ОСОБА_3, так як ВРХ вийшла з загорожі через поломку кошари, то в діях ОСОБА_3 відсутній склад злочину, передбаченого ст. 194 КК України. (а. 1 матеріалів №2189).
З протоколу огляду місця події від 27.10.2009 року вбачається, що в присутності понятих ОСОБА_7, ОСОБА_8, на земельній ділянці, що розташована в с. Геніївка Зміївського району між вулицями Вільхуватка та Садовою, було виявлено пошкодження насаджень капусти, та сліди ВРХ по всій площі насаджень. (а. 2, 3 матеріалів №2189).
З протоколу засідання адміністративної комісії при виконавчому комітеті Геніївської сільської ради від 26.10.2009 року вбачається, що предметом розгляду була заява ОСОБА_1 про порушення ОСОБА_3 суміжної земельної ділянки. Голова адміністративної комісії ОСОБА_9 довів інформацію про виїзд комісії 24.10.2009 року на територію суміжної ділянки, в результаті огляду було встановлено факт механічного пошкодження крупною рогатою худобою сільськогосподарських культур, а саме: білокачанної капусти в кількості 33 штуки (середньою вагою однієї головки 3,425 кг), червонокачанної капусти в кількості 47 штук (середньою вагою однієї головки 2,610 кг) на приватній ділянці для особистого селянського господарства ОСОБА_1 Згідно заяви ОСОБА_1 механічні ушкодження сільськогосподарських культур капусти були нанесені ВРХ фермерського господарства ОСОБА_3, про що підтверджують ОСОБА_10, ОСОБА_7, земельні ділянки яких суміжні з приватною власністю ОСОБА_1 Фермерське господарство ОСОБА_3 порушило Земельний Кодекс ст. 96 «Обов'язки землекористувачів», ст. 103 «Добросусідство», ст. 104 Кодексу України про адміністративні правопорушення «Потрава посівів, порча або знищення зібраного врожаю, сільськогосподарських культур, пошкодження насаджень». Земельний Кодекс не передбачає встановлення огорож між сумісними земельними ділянками.
ОСОБА_3 у своєму виступі по даному факту вимагав від ОСОБА_1 вздовж земельної ділянки огорожі.
ОСОБА_1 висловив, що не згоден із встановленням огорожі в межах своєї ділянки і готовий прийняти матеріальну компенсацію в зв'язку з пошкодженням капусти великою рогатою худобою ФГ ОСОБА_3
Комісія вирішила: провести роз'яснювальну роботу з ОСОБА_3, як керівником фермерського господарства про недопущення фактів порушення суміжних земельних ділянок; в 3-денний термін зобов'язати ОСОБА_3 компенсувати матеріальні втрати ОСОБА_1 (а. с. 7, 8, а. 4, 5 матеріалів №2189).
Свідки ОСОБА_9 та ОСОБА_11 в судовому засіданні підтвердили, що у складі адміністративної комісії при виконавчому комітеті Геніївської сільської ради розглядали питання по заяві ОСОБА_1 про пошкодження його насаджень капусти коровами фермерського господарства ОСОБА_3 Особисто вони не були очевидцями того, що саме худоба фермерського господарства ОСОБА_3 пошкодила капусту ОСОБА_1, а рішення прийняли на підставі свідчень свідків. У наступному, коли ОСОБА_3 почав категорично заперечувати, що шкода завдана коровами його фермерського господарства, вони поставили під сумнів своє рішення та скасували його, однак при цьому вийшли за межі своїх повноважень.
Геніївська сільська рада ХХХІУ сесія У скликання 11.12.2009 року розглянувши депутатське звернення ОСОБА_8 та лист мешканців вул. Гагаріна з проханням вжити заходів у відношенні керівника ФГ ОСОБА_3 прийняла рішення №390, яким вирішила: 1. попередити ОСОБА_3 щодо недопущення пошкодження відрізку дороги без твердого покриття та запропонувати привести його в належний стан. 2. спірне питання щодо матеріального та морального збитків у відношенні ОСОБА_1, завданих підлеглими ФГ ОСОБА_3 (керівник ОСОБА_3.) вирішити мирним шляхом. 3. В разі відсутності порозуміння вирішувати питання у судовому порядку. (а. с. 9).
З протоколу засідання адміністративної комісії при виконавчому комітеті Геніївської сільської ради від 06.05.2010 року вбачається, що предметом розгляду було заперечення голови ФГ ОСОБА_3 проти попереднього протоколу, яким його зобов'язано відшкодувати шкоду ОСОБА_1, та скасовано цей протокол. (а. с. 37, 38).
Постановою Зміївського районного суду №2-а-1009/10 від 20.09.2010 року задоволено позов ОСОБА_1 до адміністративної комісії при виконавчому комітеті Геніївської сільської ради, скасовано рішення адміністративної комісії при виконавчому комітеті Геніївської сільської ради від 06.05.2010 року про скасування рішення від 26.10.2009 року про притягнення до адміністративної відповідальності ФГ ОСОБА_3 (а. с. 49, 50).
Таким чином, доведено, що майнова шкода в сумі 886 грн. 26 коп. завдана позивачам ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з вини фермерського господарства ОСОБА_3, тому позов про відшкодування цієї шкоди є обґрунтованим і підлягає задоволенню у повному обсязі.
У відповідністю зі ст. 88 ЦПК України, оскільки позовна заява про відшкодуванню майнової шкоди підлягає задоволенню у повному обсязі, з відповідача на користь позивачів належить стягнути судові витрати, що складаються з витрат по сплаті судового збору та витрат на інформаційно-технічне забезпечення.
Заява представника відповідача ОСОБА_3 про відшкодування фермерському господарству витрат, пов'язаних із розглядом справи суперечить вимогам ст. 88 ЦПК України щодо розподілу судових витрат і задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 11, 15, 16, 22, 1166 ЦК України, ст. ст. 10, 11, 15, 61, 88, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд
Позов задовольнити.
Стягнути з фермерського господарства ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1, ОСОБА_2 кожному по 443 (чотириста сорок три) грн. 13 коп. на відшкодування майнової шкоди; по 25 (двадцять п'ять) грн. 50 коп. витрат по сплаті судового збору; по 60 (шістдесят) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення, а всього по 518 (п'ятсот вісімнадцять) грн. 63 коп.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Харківської області через Зміївський районний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
Головуючий: