Справа № 333/2252/24
Провадження №1-кс/333/1247/25
07 квітня 2025 року м. Запоріжжя
Слідчий суддя Комунарського районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_1 за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 , слідчого першого слідчого відділу (з дислокацією у м. Мелітополі та м. Запоріжжі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташоване у місті Мелітополі, ОСОБА_3 , прокурора ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі Комунарського районного суду м. Запоріжжя клопотання слідчого першого слідчого відділу (з дислокацією у м. Мелітополі та м. Запоріжжі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташоване у місті Мелітополі, ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні №62023080010000057, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 26.07.2023 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.111 КК України стосовно ОСОБА_6 та додані до нього матеріали, -
04.04.2025 року слідчий першого слідчого відділу (з дислокацією у м. Мелітополі та м. Запоріжжі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташоване у місті Мелітополі, ОСОБА_3 звернувся до суду з клопотанням про арешт майна підозрюваного ОСОБА_6 , обґрунтовуючи його таким.
Досудовим розслідуванням встановлено, що згідно з наказом Головного управління Національної поліції в Запорізькій області №18 о/с від 12.01.2021 старшого сержанта поліції ОСОБА_6 призначено на посаду поліцейського відділу реагування патрульної поліції Мелітопольського РУП ГУНП в Запорізькій області.
Таким чином, ОСОБА_6 до 23.05.2022 являвся службовою особою працівником правоохоронного органу.
У свою чергу, ОСОБА_6 , будучи громадянином України, перебуваючи на посаді поліцейського відділу реагування патрульної поліції Мелітопольського РУП ГУНП в Запорізькій області, маючи достатній рівень освіти, спеціальних знань і життєвого досвіду для розуміння факту захоплення та подальшого утримання рф території міста Мелітополя та інших населених пунктів Запорізької області, усвідомлюючи проведення активної підривної діяльності проти України представниками спецслужб, силових, правоохоронних та інших органів державної влади рф, бажаючи допомогти окупаційній адміністрації рф та зробити свій особистий внесок для утворення та функціонування на тимчасово окупованій території Запорізької області та, зокрема, на тимчасово окупованій території міста Мелітополя, системи органів державної влади рф, у тому числі силової, у вигляді незаконних правоохоронних органів, з метою становлення і зміцнення окупаційної влади та недопущення контролю Української влади, в порушення вимог ст. 65 Конституції України, якою передбачено обов'язок громадян України щодо захисту Вітчизни. незалежності та територіальної цілісності України, починаючи з початку квітня 2022 року, але не пізніше 23.05.2022 (більш точного часу в ході проведення досудового розслідування встановити не виявилось за можливе), в період проведення військових дій на території Запорізької області, використовуючи теоретичні знання і практичні навики, отримані в Україні, перейшов на бік ворога, надавши добровільну згоду на співпрацю з окупаційною владою рф.
Зокрема, ОСОБА_6 , з власної ініціативи добровільно розпочав «службу» в підпорядкуванні окупаційної влади рф, а саме у незаконному правоохоронному органі «УВД по городу Мелитополю и Мелитопольскому району» (мова оригіналу), створеному на тимчасово окупованій території м. Мелітополя Запорізької області, а також, виконуючи вказівки і розпорядження окупаційної влади рф, здійснював чергування та патрулювання у складі цього незаконно створеного правоохоронного органу на тимчасово окупованій території міста Мелітополь та Мелітопольського району, а також схиляв до державної зради інших співробітників підрозділів ГУНП в Запорізькій області проводив їх агітацію щодо співпраці з окупаційною владою, усвідомлюючи, що в період збройного конфлікту, в умовах воєнного стану, останній завдає шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканості, обороноздатності, державній, економічній та інформаційній безпеці України. Таким чином, ОСОБА_6 вчинив перехід на бік ворога в період збройного конфлікту, в умовах воєнного стану, тобто державну зраду.
23.06.2023 у кримінальному провадженні №62022080010000013 від 16.04.2022 було складено письмове повідомлення про підозру ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України.
10.07.2023 року слідчим винесено постанову про оголошення підозрюваного ОСОБА_6 у розшук та 26.07.2023 року досудове розслідування зупинено на підставі п.2 ч.1 ст.280 КПК України.
31.03.2025 року досудове розслідування у кримінальному провадженні відновлено згідно з ч.1 ст.282 КПК України у зв'язку з потребою проведення слідчих (розшукових) чи інших процесуальних дій.
Відповідно до ч.2 ст.59 КК України конфіскація майна встановлюється за тяжкі та особливо тяжкі корисливі злочини, а також за злочини проти основ національної безпеки України та громадської безпеки незалежно від ступеня їх тяжкості і може бути призначена у випадках, спеціально передбачених в Особливій частині цього Кодексу.
ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який законом, згідно санкції ч.2 ст.111 КК України. передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк п'ятнадцять років або довічного позбавлення волі, з конфіскацію майна.
В ході досудового розслідування встановлено, що згідно інформації, отриманої з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, ОСОБА_6 на праві власності належить земельна ділянка з кадастровим номером: 2310700000:02:033:0292, площею 0,0026 га.
Відповідно до відкритих даних земельного кадастру, земельна ділянка з кадастровим номером: 2310700000:02:033:0292, площею 0, 0026 га, розташована за адресою: АДРЕСА_1 , власність: приватна, категорія: землі житлової та громадської забудови, призначення: В.02.01 Для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).
Крім того встановлено, що відповідно до інформаційної довідки № 420457984, отриманої з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, ОСОБА_6 на праві власності належить земельна ділянка кадастровим номером: 3 2310700000:02:033:0291, площею 0,1 га.
Відповідно до відкритих даних земельного кадастру, земельна ділянка з кадастровим номером: 2310700000:02:033:0291, площею 0,1 га, розташована за адресою: АДРЕСА_1 , власність: приватна, категорія: землі житлової та громадської забудови, призначення: 02.01 Для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).
Також, встановлено, що ОСОБА_6 на праві власності належить житловий будинок загальною площа (кв.м): 58.4, житлова площа (кв.м): 37.8, Опис: Житловий будинок, глинобитний, означений літерою А-1 та господарчі будівлі та споруди: Б-1 літня кухня, В-1 гараж, Г-1 сарай, Д-1 сарай, Е-1 сарай, Ж навіс, 3 навіс, К душ, У убиральня, №1огорожа. Реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2458657123080. Адреса об'єкта нерухомості: АДРЕСА_1 . Земельна ділянка місця розташування вказаного об'єкта нерухомості: 2310700000:02:033:0291.
Слідчий просить у своєму клопотання накласти арешт на вказане майно. Необхідність накладення арешту на майно підозрюваного ОСОБА_6 обґрунтовується тим, що останній, розуміючи, що дане майно підлягає конфіскації, як виду покарання, має можливість здійснити відчуження майна, яке підлягає арешту, а незастосування зазначеного заходу забезпечення кримінального провадження зумовить труднощі або неможливість виконання вироку в частині забезпечення можливої конфіскації майна.
У судовому засіданні слідчий ОСОБА_3 повністю підтримав своє клопотання, просив його задовольнити.
Прокурор ОСОБА_4 зазначив, що на цей час маються усі підстави для задоволення клопотання слідчого: доведено доказами про обґрунтованість підозри ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.111 КК України, санкцією якого передбачена конфіскація майна. Також ОСОБА_6 належить певне нерухоме майно, на яке необхідно накласти арешт.
Захисник ОСОБА_5 зазначив, що у нього відсутній зв'язок із підозрюваним, він заперечує проти задоволення клопотання слідчого. Прокурор та слідчий не довели, що підозра ОСОБА_6 обґрунтована і що маються підстави для арешту мана останнього.
Вислухавши доводи слідчого та прокурора, думку захисника, дослідивши матеріали кримінального провадженні, додані до клопотання слідчого, в їх сукупності, суд дійшов до такого.
Клопотання слідчого про арешт майна підозрюваного ОСОБА_6 оформлене відповідно до вимог ст. 171 Кримінального процесуального кодексу України. До матеріалів клопотання додані копії документів, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання та витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження.
У судовому засіданні встановлено, що 16.04.2022 року до ЄРДР були внесені відомості про вчинення кримінального правопорушення за ч.2 ст.111 КК України, за фактом державної зради в умовах воєнного часу працівниками правоохоронних органів Запорізької області, в тому числі відносно ОСОБА_6 (кримінальне провадження №62022080010000013).
16.04.2022 року постановою заступника директора ТУ ДБР, розташованого у місті Мелітополі ОСОБА_7 визначено групу слідчих, яким доручено здійснювати досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні, у складі: ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , старший слідчий - ОСОБА_9 .
17.11.2022 року постановою заступника керівника Запорізької обласної прокуратури ОСОБА_26 змінено групу прокурорів у кримінальному провадженні №62022080010000013 для здійснення нагляду у формі процесуального керівництва, визначивши її у складі: ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , старший групи - ОСОБА_27
23.06.2023 року у кримінальному провадженні №62022080010000013 слідчим ОСОБА_9 складено письмове повідомлення про підозру ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.111 КК України, проте вручити його у день складення, відповідно до ч. 1 ст. 278 КПК України, не надалося можливим у зв'язку з переховуванням ОСОБА_6 від органів досудового розслідування на тимчасово окупованій території України.
Відповідно до вимог ст. ст. 111, 112, 135 та 136 КПК України, в номері газети Кабінету Міністрів України «Урядовий кур'єр» № 127 (7525) за 27.06.2023 та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора 26.06.2023 року опубліковано повідомлення про підозру ОСОБА_6 за ч.2 ст. 111 КК України та повістки про виклики для допиту в якості підозрюваного та для проведення інших слідчих та процесуальних дій на 01.07.2023 року, 03.07.2023 року, 04.07.2023 року.
У вказані дати до слідчого підозрюваний ОСОБА_6 не з'явився.
10.07.2023 року постановою слідчого ОСОБА_9 підозрюваний ОСОБА_6 оголошений у розшук у кримінальному провадженні №620022080010000013.
26.07.2023 року постановою прокурора Пологівської окружної прокуратури Запорізької області ОСОБА_35 із матеріалів кримінального провадження №620022080010000013 виділені в окреме кримінальне провадження матеріали відносно ОСОБА_6 .
Того ж дня до ЄРДР були внесені відомості про вчинення кримінального правопорушення за ч.2 ст.111 КК України, за фактом державної зради в умовах воєнного часу, підозрюваним ОСОБА_6 (кримінальне провадження №62023080010000057).
Також, 26.07.2023 року постановою слідчого ОСОБА_9 зупинено досудове розслідування відносно ОСОБА_6 у кримінальному провадженні №62023080010000057.
29.09.2023 року постановою заступника керівника Запорізької обласної прокуратури ОСОБА_26 визначено групу прокурорів у кримінальному провадженні №62023080010000057 для здійснення нагляду у формі процесуального керівництва у складі: ОСОБА_27 , ОСОБА_33 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_4 , ОСОБА_32 , старший групи - ОСОБА_27 .
Ухвалою слідчого судді Комунарського районного суду м. Запоріжжя у справі №333/2252/24 від 15.03.2024 (провадження: 1-кс/333/888/24) надано дозвіл на затримання підозрюваного ОСОБА_6 з метою його приводу для участі у розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком до 15 вересня 2024 року включно.
ОСОБА_6 не був затриманий працівниками правоохоронного органу та не доставлений до суду з метою участі у розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
24.03.2025 року постановою керівника першого слідчого відділу (з дислокацією у м. Мелітополі та м. Запоріжжя) ТУ ДБР, розташованого у місті Мелітополі ОСОБА_36 визначено групу слідчих, яким доручено здійснювати досудове розслідування у кримінальному провадженні №62023080010000057, у складі: ОСОБА_37 , ОСОБА_24 , ОСОБА_38 , ОСОБА_19 , ОСОБА_10 , ОСОБА_15 , ОСОБА_22 , ОСОБА_20 , ОСОБА_39 , ОСОБА_40 , ОСОБА_41 , ОСОБА_3 , старший групи - ОСОБА_3 .
31.03.2025 року слідчий ОСОБА_3 постановою відновив досудове розслідування у кримінальному провадженні №62023080010000057.
Постановою слідчого ОСОБА_3 від 31.03.2025 року було залучено у справу захисника. Відповідно до доручення уповноваженої особи Південно-Східного міжрегіонального центру з надання безоплатної правничої допомоги права та інтереси підозрюваного ОСОБА_6 захищає ОСОБА_5 .
Згідно інформації, отриманої з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності натне рухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна ОСОБА_6 на праві власності належить:
- житловий будинок, загальною площею 58,4 кв.м., житловою площею 37,8 кв.м., розташований за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна: 2458657123080;
- земельна ділянка з кадастровим номером 2310700000:02:033:0291, площею 0,1 га, розташована за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна: 2458653423080;
- земельна ділянка з кадастровим номером 2310700000:02:033:0292, площею 0,0026 га, реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна: 2458673223080.
Відповідно до вимог ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Частина друга вказаної статті передбачає, що арешт майна допускається з метою забезпечення:
1) збереження речових доказів;
2) спеціальної конфіскації;
3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;
4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Згідно ч.5 ст.170 КПК України, у випадку передбаченому п.3 ч.2 цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного за наявності достатніх даних вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна.
Арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна (ч. 10 ст. 170 КПК України).
Відповідно до вимог ч.11 ст.170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
На цей час ОСОБА_6 є підозрюваним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.111 КК України, санкція якої передбачає позбавлення волі на п'ятнадцять років або довічне позбавлення волі, з конфіскацією майна.
Таким чином, дослідивши матеріали кримінального провадження, слідчий суддя дійшов до висновку про наявність повідомлення про підозру ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.111 КК України і можливість призначення останньому такої міри покарання як конфіскація майна у разі визнання ОСОБА_6 винуватим у скоєнні зазначеного кримінального правопорушення.
Водночас, слідчий суддя зауважує, що на даному етапі провадження він не вирішує ті питання, які повинен вирішувати під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення.
Вважаю, що заявлена слідчим мета - забезпечення конфіскації майна як виду покарання може бути досягнута через застосування саме такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна.
На переконання суду, слідчим доведено наявність правових підстав для накладення арешту на майно ОСОБА_6 , яке зазначене у клопотанні слідчого, необхідність накладення якого обґрунтовано обумовлена потребою забезпечення конфіскації майна як міри покарання та запобігання можливості його відчуження чи передання на користь третіх осіб з метою приховування, що виправдовує таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження. Також, вважаю, що слідчим доведено наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 КПК України.
Під час вирішення питання про арешт вказаного майна, слідчий суддя враховує: правову підставу для арешту майна, вказану у клопотанні; відсутність негативних наслідків арешту цього майна для будь-яких осіб, у т.ч. для власника майна, а також можливість підозрюваного здійснити відчуження вказаного майна з метою його приховування та уникнення такого виду покарання як конфіскація майна у разі винесення судом обвинувального вироку.
Згідно ч.4 ст.173 КПК України у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна, при цьому зобов'язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.
Дані про зайняття ОСОБА_6 підприємницькою діяльністю, а також використання зазначеного у клопотанні майна для цього, відсутні.
З урахуванням принципу розумності та співрозмірності, слідчий суддя дійшов до переконання, що незастосування даного заходу забезпечення кримінального провадження (арешту) може призвести до відчуження майна підозрюваним та дієво застосувати такий вид покарання як конфіскація майна у разі засудження ОСОБА_6 за ч.2 ст. 111 КК України, тому, на думку слідчого судді, необхідно на майно, що належить підозрюваному ОСОБА_6 накласти арешт із забороною його розпорядження.
Доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна слідчим суддею не встановлено.
Згідно з положеннями ст. 1 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, кожна фізична або юридична особа має право володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.
Аналогічні принципи закріплені і у законодавстві України. Відповідно до ч.1 ст.321 ЦК України право власності є непорушним. Вимогами ст.391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування своїм майном.
Застосування заходу забезпечення у вигляді арешту майна у вказаний спосіб, на думку суду, відповідає належній правовій процедурі та завданням кримінального провадження.
За вказаних обставин певне тимчасове втручання в реалізацію права власності підозрюваного, яке прямо передбачено законом, не суперечить змісту статті 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, оскільки переслідує легітимну мету в суспільних інтересах розгляду кримінального провадження, з дотриманням справедливого балансу інтересів.
Водночас, слідчий суддя вважає за необхідне лише частково задовольнити клопотання слідчого, а саме: щодо земельної ділянки з кадастровим номером 2310700000:02:033:0291, площею 0,1 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 ; житлового будинку, загальною площею 58,4 кв.м., житловою площею 37,8 кв.м., розташований за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна: 2458657123080.
Вимогу слідчого щодо накладення арешту на земельну ділянку з кадастровим номером: 2310700000:02:033:0292, площею 0, 0026 га, розташована за адресою: АДРЕСА_1 , на думку слідчого судді, необхідно залишити без задоволення, так як вказана земельна ділянка з такою адресою розташування не належить підозрюваному ОСОБА_6 згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності натне рухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна.
На підставі викладеного, керуючись, ст.ст. 170-175, 309, 372 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання слідчого першого слідчого відділу (з дислокацією у м. Мелітополі та м. Запоріжжі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташоване у місті Мелітополі, ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні №62023080010000057, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 26.07.2023 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.111 КК України - задовольнити частково.
Накласти арешт на майно підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме:
- земельну ділянку з кадастровим номером 2310700000:02:033:0291, площею 0,1 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 ;
- житловий будинок, загальною площею 58,4 кв.м., житловою площею 37,8 кв.м., розташований за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна: 2458657123080 із забороною розпоряджитися вказаним майном.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п'яти днів з дня її проголошення безпосередньо до Запорізького апеляційного суду. У разі якщо ухвалу було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Ухвала підлягає негайному виконанню в частині накладення арешту з моменту її оголошення. Подання апеляційної скарги не зупиняє її виконання.
Повний текст ухвали складено 11.04.2025 року.
Слідчий суддя Комунарського районного суду
м. Запоріжжя ОСОБА_1