Дата документу 17.03.2025Справа № 554/248/25
Провадження № 2/554/1868/2025
17 березня 2025 року м. Полтава
Октябрський районний суд м. Полтави у складі:
головуючий суддя: Сініцин Е.М.,
при секретарі: Кувіті М.М.,
розглянувши в відкритому судовому засіданні в загальному позовному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління у справах фізичної культури та спорту Полтавської міської ради, Комунальний заклад «Полтавська спеціалізована дитячо-юнацька спортивна школа олімпійського резерву №2», про визнання незаконним та скасування наказу про оголошення догани, -
До Октябрського районного суду м. Полтави надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Управління у справах фізичної культури та спорту Полтавської міської ради, Комунальний заклад «Полтавська спеціалізована дитячо-юнацька спортивна школа олімпійського резерву №2», про визнання незаконним та скасування наказу про оголошення догани.
Позов обґрунтовано тим, що вона відповідно до Наказу №1437 від 16.09.1991 року працювала в Полтавській міській спеціалізованій дитячо-юнацькій школі олімпійського резерву зі спортивних ігор № 2 на посаді тренера-викладача по волейболу Полтавського СД ЮШОР № 2. Наказом № 46 від 29.08.2000 року була переведена на посаду старшого тренера-викладача з волейболу з 01 вересня 2000 року. Відповідно до Наказу № 1 від 05.01.2015 року Полтавська спеціалізована дитячо-юнацька спортивна школа олімпійського резерву № 2 перейменовано в Комунальний заклад «Полтавська спеціалізована дитячо-юнацька спортивна школа олімпійського резерву №2». Тобто, вона працює тренером-викладачем з 1991 року, на посаді старшого тренера з 2000 року, та за час свого викладання волейболу її вихованки досягли високих спортивних результатів в Україні та в світовому волейболі. Вони грали та грають у командах майстрів вищої ліги та суперліги.
04.10.2024 року до Управління у справах фізичної культури та спорту Полтавської міської ради поступила заява від матері вихованки КЗ «Полтавська спеціалізована дитячо-юнацька спортивна школа олімпійського резерву № 2» ОСОБА_2 з проханням розібратись в складній ситуації, а саме: її дитина ОСОБА_3 начебто стала об'єктом булінгу з боку ОСОБА_1
10.10.2024 року Управлінням був виданий Наказ №51-ОД про проведення службового розслідування, в якому зазначено, що з метою перевірки об'єктивних фактів та з'ясування обставин, викладених на особистому прийомі у начальника Управління у справах фізичної культури та спорту Полтавської міської ради ОСОБА_4 04.10.2024 року щодо неправомірних дій тренера-викладача КЗ «Полтавська спеціалізована дитячо-юнацька спортивна школа олімпійського резерву № 2» ОСОБА_1 , керуючись Постановою КМУ від 13.06.2000 року № 950 «Про затвердження Порядку проведення службового розслідування стосовно осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування», створити комісію з проведення службового розслідування щодо встановлення фактів та з'ясування всіх обставин, що склались за заявою мами підопічної.
20.11.2024 року Управлінням був складений Акт службового розслідування щодо перевірки об'єктивних фактів та з'ясування обставин, що виникли в КЗ «Полтавська спеціалізована дитячо-юнацька спортивна школа олімпійського резерву № 2». В даному Акті було зазначено, що членами комісії були вивчені надані документи та перевірено навчально-тренувальний процес старшого тренера-викладача ОСОБА_1 згідно розкладу занять, та вказані порушення нею трудової діяльності.
А також запропонувала директору КЗ «ПДЮСШОР № 2» посилити контроль проведення навчально-тренувального процесу і дотримання норм поведінки у спортивному закладі та рекомендувало застосувати до позивача стягнення у вигляді винесення догани.
Вона вважає, що комісія так і не визначила у своєму Акті зв'язок між заявою від мами вихованки та ті наче б то порушення, які визначені в даному акті.
Членами комісії, які проводили службове розслідування були зроблені безпідставні та необґрунтовані висновки без жодних доказів, що в подальшому привело до складання наказу про догану.
Тому даний акт на підставі чого був складений Наказ про догану не містить даних про вчинення позивачем винного проступку, який спричинив негативні наслідки, наявності умислу на порушення трудової дисципліни. Тобто, даним актом не було доказано про порушення або неналежне виконання покладених на працівника трудових обов'язків, вина працівника, наявність причинного зв'язку між діями (бездіяльністю) і порушенням або неналежним виконанням покладених на працівника трудових обов'язків.
26.11.2024 року позивач ознайомилась з актом та надала пояснення, що спростовують обставини викладені в Акті, однак відповідачі не звернули ніякої уваги.
10 грудня 2024 року K3 «Полтавська спеціалізована дитячо-юнацька спортивна школа олімпійського резерву № 2» був винесений Наказ № 305-К про оголошення догани, де зазначено старшому тренеру-викладачу відділення волейбол дівчата ОСОБА_1 оголосити догану.
В даному випадку позивач вважає, що наказ про накладення на неї дисциплінарного стягнення не відповідає вимогам трудового законодавства, зокрема оскаржуваний наказ від 10.12.2024 р. за №305-К про оголошення догани ОСОБА_1 не містить вказівки та в ньому не конкретизовано яке порушення трудової дисципліни було допущено нею та за які саме дії або бездіяльність її притягнуто до відповідальності у вигляді догани без будь-яких доказів, враховуючи накази на відрядження, розклад занять у школі дівчат, яких тренує позивач, а також конкретно те, що даний акт був складений на підставі скарги гр. ОСОБА_2 , тобто з моменту, як дізнались про «порушення» з боку позивача, а наказ про оголошення догани був складений майже через 2 місяці після даної заяви. Така прогалина у наказі, не може бути усунута шляхом надання відповідачами документів які передували складання наказу про винесення догани.
Таким чином, наказ від 10.12.2024 р. за № 305-К «Про оголошення догани старшому тренеру-викладачу відділення волейбол дівчата ОСОБА_1 » не відповідає вимогам трудового законодавства, склад дисциплінарного правопорушення не доведено, а тому він є незаконним та підлягає скасуванню, а позов задоволенню в повному обсязі.
З огляду на викладене, позивач просить суд скасувати акт службового розслідування щодо перевірки об'єктивних фактів та з'ясування обставин, що виникли в КЗ «Полтавська спеціалізована дитячо-юнацька спортивна школа олімпійського резерву №2» виданий Управлінням у справах фізичної культури та спорту Полтавської міської ради від 20.11.2024 року за безпідставністю та визнати незаконним та скасувати Наказ №305-K від 10 грудня 2024 року Комунального закладу «Полтавська спеціалізована дитячо-юнацька школа олімпійського резерву № 2» про оголошення догани ОСОБА_1 .
У судовому засіданні позивачка та її представник - адвокат Гарківець Л.В. позовні вимоги підтримали та зазначили, що зазначені в Акті обставини не відповідають дійсності, оскільки 26.11.2024 року позивачка надала пояснення, в яких вказала, що під час розслідування 17.10.2024 року та 08.11.2024 року о 14:40 група БП-3 діти були в школі згідно розкладу їх занять, вони не можуть приходити в цей час на тренування, про що адміністрація КЗ «ПДЮСШОР № 2» обізнана. Позивач з 13:00 знаходилась на робочому місті та підписувала документи у заступника директора Пушкар А.I.. На той час спортивний зал був зайнятий іншою групою дівчат для початкової підготовки, тренер яких є ОСОБА_5 .. Тренування позивач почала проводити з 14:50, коли діти прийшли з занять, відповідно графіка. Щодо тренування, про яке зазначено на 12.11.2024 року, то відповідно до Наказу №117 від 05.11.2024 року вона була направлена на участь у турнірі з волейболу, який відбудеться з 11 листопада по 13 листопада 2024 року в м. Полтаві в спортивному комплексі Полтавського університету економіки і торгівлі. Тобто, на момент перевірки заступником начальника Управління Рубан Л.С. 12.11.2024 року о 08:05 год., вона за наказом директора КЗ «ПДЮСШОР № 2» була на змаганнях, але адміністрація не повідомила про це комісію, про що були зроблені висновки в Акті. На підставі Акту, який незаконно був складений, була безпідставно винесений Наказ про догану, який не стосується скарги ОСОБА_2 . Просила позов задовольнити.
Представник відповідача - Управління у справах фізичної культури та спорту Полтавської міської ради у судовому засіданні проти позову заперечував, посилаючись на доводи, викладені у відзиві, та зазначив, що факти порушення трудової дисципліни встановлені Актом службового розслідування щодо об'єктивних фактів та з'ясування обставин, що виникли в Комунальному закладі «Полтавська спеціалізована дитячо-юнацька школа олімпійського резерву №2» від 20.11.2024 року. Так, вказаним актом встановлено відсутність на тренуванні, проведення тренування при неналежній кількості вихованців, крім того зазначено про проведення занять мовою агресора. Посилання в позовній заяві на нібито «нісенітницю» в заяві матері вихованки Комунального закладу «Полтавська спеціалізована дитячо-юнацька школа олімпійського резерву №2», ОСОБА_1 обґрунтовує лише тим, що не є тренером учениці, однак необхідно зазначити, що заняття у іншого тренера не можуть бути єдиним обґрунтуванням відсутності боулінгу з боку позивача. Крім того зазначив, що Міністерство освіти і науки України в офіційних листах до звертало вашу увагу на необхідність виконання Конституції України, законів України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» та «Про освіту», зокрема в частині застосування державної мови в освітньому процесі. 16 липня 2019 року набрав чинності Закон України «Про забезпечення функціонування української мови як державної», стаття 21 «Державна мова у сфері освіти» якого повністю відображає зміст статті 7 «Мова освіти» Закону України «Про освіту», якою встановлено, що мовою освітнього процесу є державна мова. З огляду на викладене, просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.
Представник відповідача - Комунального закладу «Полтавська спеціалізована дитячо-юнацька спортивна школа олімпійського резерву №2» у судовому засіданні проти позову заперечував, посилаючись на доводи, викладені у відзиві, та зазначив про обставини притягнення ОСОБА_1 до відповідальності та вказував на обов'язок викладача спілкуватись з вихованцями виключно державною мовою під час проведення занять, а проведення викладацької та тренерської діяльності у комунальному закладі мовою держави агресора, є порушенням ст. 7 ЗУ «Про освіту», ст. ст. 1, 21, 34 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної», що в свою чергу є порушенням п. 1.4 Посадових інструкцій старшого тренера викладача ОСОБА_1 , а відтак є порушенням трудової дисципліни. З огляду на викладене, просив у задоволенні позову відмовити.
Суд, заслухавши сторони, дослідивши надані докази окремо та в їх сукупності, приходить до наступних висновків.
Відповідно до ст.ст.12,13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Статтею 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.
Судом встановлено, що позивач - ОСОБА_1 з 09.09.1991 року відповідно до Наказу № 1437 від 16.09.1991 року працювала в Полтавській міській спеціалізованій дитячо-юнацькій школі олімпійського резерву зі спортивних ігор № 2 на посаді тренера-викладача по волейболу Полтавського СД ЮШОР № 2. Наказом № 46 від 29.08.2000 року була переведена на посаду старшого тренера-викладача з волейболу з 01 вересня 2000 року. Відповідно до Наказу № 1 від 05.01.2015 року Полтавська спеціалізована дитячо-юнацька спортивна школа олімпійського резерву № 2 перейменовано в Комунальний заклад «Полтавська спеціалізована дитячо-юнацька спортивна школа олімпійського резерву № 2».
Зазначені обставини підтверджуються копією трудової книжки ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 .
04 жовтня 2024 року на ім'я начальника Управління у справах фізичної культури та спорту Полтавської міської ради І. Кислова надійшла заява матери вихованки КЗ «ПСДЮСШОР № 2» ОСОБА_2 , згідно якої остання виклала відомості щодо здійснення викладачем ОСОБА_1 булінгу по відношенню до доньки ОСОБА_2 - ОСОБА_3 , а також обставини використання викладачем ОСОБА_1 мови держави-агресора.
Наказом Управління у справах фізичної культури та спорту Полтавської міської ради №51-ОД від 10.10.2024 року, виданим на підставі вищевказаної заяви ОСОБА_2 було затверджено створення комісії із проведення службового розслідування, затверджено її склад, проведення розслідування в термін з 14.10.2024 року по 13.11.2024 року.
Згідно акту службового розслідування від 20.11.2024 року, під час службового розслідування комісією неодноразово було перевірено навчально-тренувальний процес старшого тренера-викладача ОСОБА_1 згідно розкладу занять, та встановлено:
- 17.10.2024 року під час перевірки навчально-тренувального процесу в КЗ «ПСДЮСШОР № 2» о 14.40 год. на тренуванні групи БП-3 і б., яке триває 3 14:00-16:15 год. (зал 2), тренером, якого являється ОСОБА_6 , було зафіксовано з присутніх лише тільки три вихованці. Але згідно затверджуваного списку відповідної групи на 2024 рік вихованців повинно налічувати не менше 12 чол.;
- 21.10.2024 року старший тренер-викладач ОСОБА_6 проводила навчально-тренувальний процес групи БП-3 і б. (зал 2) в кількості 16 вихованців;
- 08.11.2024 року старший-тренер ОСОБА_7 з 14.20 до 14.55 год. була відсутня в спортивному залі на тренуванні групи БП-3 і б., яке стоїть по плану за розкладом навчально-тренувальних занять. Тренування проводив інший тренер-викладач, а саме ОСОБА_8 .. Про свою відсутність на тренуванні старший тренер-викладач ОСОБА_9 не поставила до відома адміністрацію школи; при перевірці заступником начальника Управління ОСОБА_10 ;
- при перевірці заступником начальника Управління Рубан Л.С. 12.11.2024 року о 08.05 год. навчально-тренувального процесу, згідно розкладу занять, у залі КЗ «ПДЮСШ «Полтава», були відсутня група СП-2 та їх старший тренер-викладач ОСОБА_1 . При спілкуванні з адміністрацією школи було з'ясовано, що ОСОБА_1 не повідомила завчасно адміністрацію школи про перенесення заняття на інший час.
На всіх тренуваннях старший тренер-викладач ОСОБА_6 розмовляла на мові агресора, що є неприпустимим, але коли звертала увагу на те, що в залі знаходяться члени комісії, то відразу переходила на державну мову.
Даним Актом запропоновано директору КЗ «ПДЮСШОР № 2» посилити контроль проведення навчально-тренувального процесу і дотримання норм поведінки у спортивному закладі та рекомендувало застосувати старшому тренеру-викладачу ОСОБА_1 стягнення у вигляді винесення догани.
Наказом директора КЗ «ПСДЮСШОР № 2» Ірини Цокало від 10.12.2024 року № 305-к старшому тренеру-викладачу відділення волейбол дівчата ОСОБА_1 оголошено догану, на підставі вищевказаного акту.
Досліджуючи доводи сторін, суд вказує на наступне.
Дисциплінарне стягнення може бути оскаржене працівником у порядку, встановленому чинним законодавством, згідно ст. 150 КЗпП України.
Відповідно до ст. 231 КЗпП України, у місцевих загальних судах розглядаються трудові спори за заявами працівника чи роботодавця, коли вони не згодні з рішенням комісії по трудових спорах підприємства, установи, організації (підрозділу).
Зі статті 233 КЗпП України випливає, що працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116). Домашній працівник має право звернутися до суду із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення в місячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
Відповідно до ст. 148 КЗпП України дисциплінарне стягнення застосовується роботодавцем безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці. Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.
Ознаками порушення трудової дисципліни є наявність проступку в діях або бездіяльності працівника.
Дисциплінарний проступок визначається як винне невиконання чи неналежне виконання працівником своїх трудових обов'язків. Складовими дисциплінарного проступку є дії (бездіяльність) працівника, порушення або неналежне виконання покладених на працівника трудових обов'язків, вина працівника, наявність причинного зв'язку між діями (бездіяльністю) і порушенням або неналежним виконанням покладених на працівника трудових обов'язків.
Недоведеність хоча б одного з цих елементів виключає наявність дисциплінарного проступку.
Саме на роботодавцеві лежить обов'язок надати докази фактів винного вчинення працівником дисциплінарного проступку. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати всі обставини за яких вчинено проступок. Для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності в обов'язковому порядку має бути встановлена вина як одна із важливих ознак порушення трудової дисципліни. За відсутності вини працівник не може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності.
Для правомірного накладення дисциплінарного стягнення роботодавцем необхідна наявність сукупності таких умов: порушення має стосуватися лише тих обов'язків, які є складовими трудової функції працівника чи випливають з правил внутрішнього трудового розпорядку. Невиконання чи неналежне виконання працівником трудових обов'язків має бути винним, скоєним без поважних причин умисно або з необережності».
Відповідно до статті 149 КЗпП України до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника.
Отже, при розгляді справ про накладення дисциплінарних стягнень за порушення трудової дисципліни необхідно з'ясовувати, в чому конкретно проявилося порушення, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147-149 КЗпП України правила і порядок застосування дисциплінарного стягнення, зокрема, чи враховані обставини, за яких вчинено проступок.
Досліджуючи доводи сторін та надані докази, суд вважає, що службове розслідування, згідно Наказу Управління у справах фізичної культури та спорту Полтавської міської ради від 10.10.2024 року, було ініційовано з метою перевірки обставин, викладених у заяві ОСОБА_2 від 04.10.2024 року.
Такими обставини, згідно зазначеного звернення є здійснення булінгу позивачкою відносно вихованки ОСОБА_3 та використання позивачкою мови держави-агресора під час проведення занять.
Досліджуючи виконані комісією зі службового розслідування дії, викладені у акті службового розслідування від 20.11.2024 року, суд вказує на те, що складом комісії, до якого входять працівники Управління у справах фізичної культури та спорту Полтавської міської ради, не встановлено та не встановлювалось обставин здійснення викладачем ОСОБА_1 булінгу до ОСОБА_3 чи будь-яких інших вихованців закладу.
Зазначення у акті обставин неналежної кількості вихованців не занятті не підтверджує та не спростовує підстави для проведення службової перевірки - булінгу вихованки ОСОБА_3 ..
Стосовно викладених у Акті обставин використання викладачем ОСОБА_1 мови держави-агресора, суд зазначає про наступне.
Відповідно до ст. 12 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної», робочою мовою діяльності органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій державної і комунальної форм власності, у тому числі мовою засідань, заходів, зустрічей та мовою робочого спілкування, є державна мова.
Згідно ст. 21 вказаного Закону, мовою освітнього процесу в закладах освіти є державна мова. У класах (групах) з навчанням мовами національних меншин, які є офіційними мовами Європейського Союзу, гарантується право на використання мови відповідної національної меншини в освітньому процесі поряд з державною мовою.
Відповідно до ч.ч. 1-2 ст. 54 Закону, кожна особа має право звернутися до Уповноваженого із захисту державної мови, інших органів, уповноважених здійснювати захист і контроль щодо застосування державної мови, зі скаргою про порушення вимог цього Закону та щодо усунення перешкод та обмежень у користуванні державною мовою.
Особа може оскаржити до Уповноваженого рішення, дії або бездіяльність органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій державної і комунальної форм власності, їхніх посадових і службових осіб та працівників, якщо:
1) нормативно-правовий акт чи правовий акт індивідуальної дії органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування був прийнятий та/або офіційно оприлюднений іншою мовою, ніж державна, всупереч вимогам цього Закону або якщо особа вмотивовано вважає, що мова, якою складено такий акт, не відповідає стандартам державної мови і це зроблено навмисно;
2) у судовому процесі застосовувалася інша мова, ніж державна, крім випадків, визначених цим Законом та процесуальними кодексами;
3) судове рішення було складено іншою мовою, ніж державна, або якщо особа вмотивовано вважає, що мова, якою складено таке рішення, не відповідає стандартам державної мови і це зроблено навмисно;
4) акт, що регулює діяльність органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій державної і комунальної форм власності, був прийнятий іншою мовою, ніж державна, всупереч вимогам цього Закону або якщо особа вмотивовано вважає, що мова, якою складено такий акт, не відповідає стандартам державної мови і це зроблено навмисно;
5) у відповідь на свої письмові звернення (пропозиції, зауваження, заяви, клопотання, скарги чи інші письмові звернення) особа отримала документ іншою мовою, ніж державна, всупереч вимогам цього Закону або якщо особа вмотивовано вважає, що мова, якою складено такий документ, не відповідає стандартам державної мови і це зроблено навмисно;
6) посадова чи службова особа або працівник органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації державної і комунальної форм власності відмовилися застосувати державну мову в спілкуванні з особою, що скаржиться;
7) під час засідань, заходів чи зустрічей в органах державної влади, органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування, на державних і комунальних підприємствах, в установах та організаціях державної і комунальної форм власності застосовувалася інша мова, ніж державна, всупереч вимогам цього Закону;
8) підприємства, установи та організації державної та комунальної форм власності, їхні посадові особи або працівники відмовилися надати інформацію про товари та послуги державною мовою.
Статтями 55-57 Закону передбачено спеціальний порядок розгляду скарг Уповноваженим та встановлено санкції за порушення Закону визначеними ним категоріями суб'єктів.
Тобто, питання розгляду порушень Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» та ухвалення рішень за наслідком розгляду віднесено до дискреційних повноважень Уповноваженого із захисту державної мови.
Всупереч зазначеним нормам, відповідачем КЗ «ПСДЮСШОР № 2», як підставу притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, визначено обставини вживання нею під час роботи мови держави-агресора.
Відповідно, відповідачем, всупереч норм Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» за відсутності на те повноважень, притягнуто позивача до виду відповідальності, який не передбачений до застосування до такого виду правопорушення або проступку.
Також, суд звертає увагу на те, що спілкування в м. Полтава, де проживає ОСОБА_1 , відбувається на суржику, а не на українській мові, тому комісія, не може надавати оцінку чистоті мови. Встановити чистоту мови, можливо лише за наявності лінгвістичної експертизи.
Крім того, в Акті від 20.11.2024 року вказано, що «на всіх тренуваннях старший тренер-викладач ОСОБА_1 розмовляла на мові агресора, що є не припустимим, але коли звертала увагу на те, що в залі знаходяться члени комісії, то відразу переходила на державну мову», що вказує на спілкування тренера з вихованками українською мовою.
Суду незрозуміла вказана обставина - «коли звертала увагу на те, що в залі знаходяться члени комісії», оскільки відповідачами не доведена таємність проникнення комісії на відкритий процес тренування, внаслідок чого ОСОБА_1 не могла їх побачити.
Більш того, із оскаржуваного Наказу про оголошення догани не вбачається обов'язкових складових суб'єктивної сторони правопорушення - вини ОСОБА_1 у вчиненому, а матеріали, на основі яких позивача притягнуто до відповідальності, зокрема - Акті службового розслідування від 20.11.2024 року, не містять жодного документального підтвердження викладених у ньому обставин.
Суд вказує, що комісії з проведення службового розслідування має бути встановлення об'єктивних обставин та отримання достовірних відомостей про обставини, які можуть вказувати на наявність дисциплінарного проступку.
Докази, що надані відповідачем - Розклад навчально-тренувальних занять, Наказ №112-ОД, Акт перевірки навчально-тренувальних занять та інші, не можуть підтверджувати законність Наказу про оголошення догани, який повинен містити зазначення дисциплінарного порушення, а в Наказі №305-K від 10 грудня 2024 року таке відсутнє.
Більш того, перевірка була ініційована ОСОБА_2 з приводу упередженого ставлення тренера ОСОБА_1 до дитини - ОСОБА_3 , відповідно, в Акті повинно бути зазначено саме про встановлені чи не встановлені обставини за скаргою, а не за іншими обставинами, що зазначені в Акті.
Також суд зазначає, що комісією не було враховано обставин, що можуть вказувати на відсутність складу правопорушення, не було враховано відомості, викладені у листі батьків вихованців КЗ «ПСДЮСШОР № 2», що надійшов до відповідача - управління у справах фізичної культури та спорту Полтавської міської ради 21.10.2024 року, відповідно - обставини дисциплінарного правопорушення не встановлювались навіть у мінімально необхідному обсязі для безстороннього розгляду.
Більш того, відповідачами не спростовано обставин несвоєчасного притягнення позивачки до дисциплінарної відповідальності, адже як вбачається із наданих доказів, про ймовірність існування правопорушення відповідач Управління у справах фізичної культури та спорту Полтавської міської ради дізнався 04.10.2024 року, тоді як оскаржуваний Наказ про оголошення догани винесено 10.12.2024 року, тобто з порушенням строків, визначених ст. 148 КЗпП України.
Також, суд вважає, що Наказ про накладення на позивача дисциплінарного стягнення не відповідає вимогам трудового законодавства, зокрема у ньому не зазначено, коли мало місце і в чому конкретно полягає порушення позивачем трудових обов'язків, не зазначені пункти, що порушені ОСОБА_1 , лише вказано чим керувався директор КЗ «ПСДЮСШОР № 2» при винесені Наказу, а також вид стягнення і особу, на яку покладений контроль виконання наказу.
За таких обставин, суд вважає, що Наказ КЗ «ПСДЮСШОР № 2» від 10.12.2024 року «Про оголошення догани», відносно позивачки ОСОБА_1 є незаконним, та підлягає скасуванню.
При цьому, суд, відносно позовних вимог щодо скасування акту службового розслідування від 20.11.2024 року зазначає, що зазначений акт, за обставин визнання незаконним та скасування документу, що винесений за результатом дослідження обставин дисциплінарного правопорушення - є складовим дисциплінарного провадження, однак не тягне за собою правових наслідків та не має юридичної сили поза дисциплінарним провадженням, відповідно, за обставин визнання незаконним та скасування Наказу про оголошення догани, який є юридичним результатом дисциплінарного провадження, скасування акту службового розслідування не тягне за собою створення, припинення чи зміни будь-яких прав або обов'язків сторін, відповідно - не має правових наслідків.
За таких обставин, суд вважає, що задоволення вказаної позовної вимоги має номінальний характер та суперечить принципу диспозитивності цивільного судочинства, визначеному ст. 12 ЦПК України, відповідно суд відмовляє у задоволенні даної позовної вимоги.
З огляду на викладене, суд зазначає, що позов ОСОБА_1 до Управління у справах фізичної культури та спорту Полтавської міської ради, Комунальний заклад «Полтавська спеціалізована дитячо-юнацька спортивна школа олімпійського резерву №2», про визнання незаконним та скасування наказу про оголошення догани - підлягає частковому задоволенню.
Питання про судові витрати суд вирішує відповідно до ст. 141 ЦПК України.
Враховуючи, що задоволено одну із двох заявлених позовних вимог, суд стягує з відповідача, до якого задоволено позовну вимогу - Комунального закладу «Полтавська спеціалізована дитячо-юнацька спортивна школа олімпійського резерву №2» суму судового забору що сплачена позивачкою, на її користь, у розмірі 605,60 гривень.
Вирішуючи питання про відшкодування витрат на правову допомогу, суд зазначає про наступне.
Відповідно до ч.ч. 2, 4 ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
В частинах 5,6 ст.137 ЦПК України зазначено, що у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Суд вважає, що до заявлених вимог, в тому числі і до вимог про відшкодування витрат на правову допомогу підлягають застосуванню норми статей 12,13,81 ЦПК України, які узгоджуються зі статтями 2,6 ЦПК України.
Крім того, в частинах 1-3 статті 89 ЦПК України закріплено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
На переконання суду, розмір суми на відшкодування витрат на правову допомогу повинний бути оцінений судом.
На підтвердження витрат на правову допомогу позивачем надано Договір про надання правової допомоги від 07.01.2025 року та орієнтовний розрахунок судових витрат.
Водночас, суду не надано доказів обсягу виконаних адвокатом робіт, а також понесення зазначених витрат позивачем.
За таких обставин, суд вважає, що за відсутності належного обсягу доказів понесених витрат позивачем на правову допомогу, у задоволенні клопотання про стягнення витрат на правову допомогу з відповідачів слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 149, 150, 231, 233 КЗпП України, ст.ст. 2, 4, 76, 81, 89, 141,263-265,268,300 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_1 до Управління у справах фізичної культури та спорту Полтавської міської ради, Комунальний заклад «Полтавська спеціалізована дитячо-юнацька спортивна школа олімпійського резерву №2», про визнання незаконним та скасування наказу про оголошення догани - задовольнити частково.
Визнати незаконним та скасувати Наказ №305-K від 10 грудня 2024 року Комунального закладу «Полтавська спеціалізована дитячо-юнацька школа олімпійського резерву № 2» про оголошення догани ОСОБА_1 .
В інших позовних вимогах - відмовити.
Стягнути з Комунального закладу «Полтавська спеціалізована дитячо-юнацька спортивна школа олімпійського резерву №2» на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 605,60 гривень.
Рішення може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасники справи:
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса - АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 .
Відповідач - Управління у справах фізичної культури та спорту Полтавської міської ради, адреса - 36020, м. Полтава, вул. Європейська, буд. 9а, код в ЄДРПОУ - 44186548.
Відповідач - Комунальний заклад «Полтавська спеціалізована дитячо-юнацька спортивна школа олімпійського резерву №2», адреса - 36020, м. Полтава, вул. Європейська, буд. 9б, код в ЄДРПОУ - 23561043.
Суддя: Е.М. Сініцин.