Дата документу 10.04.2025Справа № 554/6598/24
Провадження № 1-кс/554/4477/2025
10 квітня 2025 року м. Полтава
Слідчий суддя Октябрського районного суду м.Полтави - ОСОБА_1 , при секретарі - ОСОБА_2 , за участю потерпілого - ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Октябрського районного суду в м. Полтаві скаргу ОСОБА_4 на постанову слідчого,-
До суду надійшла скарга ОСОБА_5 на постанову слідчого СВ Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_6 про закриття кримінального провадження № 12024175420000349 від 21.05.2024 за ч. 1 ст. 383 КК України.
Вважає, що вказана постанова слідчого є незаконною та підлягає скасуванню. Вказує, що відсутність хоча б одного елементу складу кримінального правопорушення у діянні особи виключає кримінальну відповідальність. Проте громадянка ОСОБА_7 подала письмову заяву до Полтавського РУП про нібито погрозу викрадення ОСОБА_4 неповнолітньої дитини, намагаючись безпідставно притягнути його до кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 146 КК України. У ході проведення перевірки за заявою ОСОБА_7 дані факти не підтвердилися. За заявою скаржника відкрите кримінальне провадження за ч. 1 ст. 383 КК України та визнано його потерпілим, а саме про завідоме неправдиве повідомлення суду, прокурора, слідчого, дізнавача або органу досудового розслідування про вчинення кримінального правопорушення. ОСОБА_4 стверджує про факт написання завідомо неправдивої заяви гр. ОСОБА_7 та відсутність будь-яких доказів про погрозу та намагання викрасти її дитину.
У судовому засіданні потерпілий ОСОБА_4 підтримав скаргу, просив її задовольнити.
У судове засідання прокурор не з'явилася, подала заяву про розгляд скарги без її участі.
Заслухавши потерпілого, дослідивши матеріали скарги та додані до неї матеріали, матеріали кримінального провадження № 12024175420000349 від 21.05.2024 за ч. 1 ст. 383 КК України, слідчий суддя приходить до таких висновків.
У відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, можуть бути оскаржені рішення слідчого, дізнавача про закриття кримінального провадження.
Так, згідно з вимогами ч. 2 ст. 9 КПК України, під час кримінального провадження прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається в разі, якщо встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення.
Отже, закриття кримінального провадження є формою закінчення досудового розслідування, яке відбувається в силу наявності обставин, що виключають кримінальне провадження, а тому прийняття рішення про його закриття можливе лише після всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин кримінального провадження, оцінки доказів, які стосуються цього провадження, у сукупності.
За змістом ст. 110 КПК України постанова слідчого, дізнавача про закриття кримінального провадження має бути мотивованою, її зміст повинен відповідати фактичним обставинам, встановленим матеріалами справи, зокрема в ньому має бути викладено суть заяви особи, яка звернулась з метою захисту прав та відповіді на усі поставлені нею питання, які виключають провадження у справі і обумовлюють її закриття, що є однією із гарантій забезпечення прав і законних інтересів учасників процесу. Мотивувальна частина постанови про закриття кримінального провадження повинна містити відомості про зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови, мотиви такого рішення, їх обґрунтування з посиланням на положення цього Кодексу.
У свою чергу слідчий суддя, на якого КПК України покладено обов'язок здійснювати судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні під час досудового розслідування, зобов'язаний перевірити законність прийнятої слідчим, дізнавачем постанови.
Проте слідчим при винесенні постанови про закриття кримінального провадження не повній мірі виконанні вищевказані норми чинного законодавства.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що в провадженні слідчого Полтавського районного управління поліції ГУНП в Полтавській області перебувало кримінальне провадження № 1202417540000349 за ч. 1 ст. 383 КК України.
21.05.2024 року до Єдиного реєстру досудового розслідування внесено відомості під № 1202417540000349 за ч. 1 ст. 384 КК України на підставі ухвала Октябрського районного суду м. Полтави (справа № 554/4610/24, провадження № 1-кс/554/5067/2024) від 03.05.2024 за заявою ОСОБА_4 за фактом того що 15.04.2024 року ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , подала письмову заяву до Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області про погрозу викрадення ОСОБА_4 її малолітньої дитини, чим надала завідомо неправдиві покази.
27.05.2024 року у даному кримінальному провадження ОСОБА_4 отримав пам'ятку про процесуальні права та обов'язки потерпілого та допитаний в якості потерпілого (кримінальне провадження, а.с. 26,27).
19.09.2024 року постановою прокурора Полтавської окружної прокуратури Полтавської області ОСОБА_8 у кримінальному провадженні № 1202417540000349 змінено правову кваліфікацію кримінального правопорушення із ч. 1 ст. 384 КК України на ч. 1 ст. 383 КК України.
19.09.2024 року до Єдиного реєстру досудового розслідування внесено відомості під № 12024170420001480 за ч. 1 ст. 383 КК України на підставі ухвали слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави від 30.08.2024 за заявою ОСОБА_9 за фактом надання завідомо неправдивого повідомлення ОСОБА_7 .
Постановою прокурора Полтавської окружної прокуратури Полтавської області ОСОБА_8 від 18.11.2024 року матеріали досудового розслідування у кримінальних провадженнях № 1202417540000349 від 21.05.2024 року та № 12024170420001480 від 19.09.2024 року об'єднані в одне провадження під № 1202417540000349.
17.01.2025 року ОСОБА_9 отримав пам'ятку про процесуальні права та обов'язки потерпілого та допитаний в якості потерпілого у кримінальному провадженні (кримінальне провадження, а.с. 128-131).
В рамках даного кримінального провадження отримано пояснення ОСОБА_7 (кримінальне провадження, а.с. 49) долучено матеріали за результатами перевірки за заявою ОСОБА_7 (кримінальне провадження, а.с.51-63), за результатами якої ОСОБА_10 надано відповідь, що припинено перевірку за даною заявою, з боку сусідів грубого порушення громадського порядку не виявлено; допитано в якості свідка ОСОБА_11 (кримінальне провадження, а.с. 64-66), який зазначив, що під час конфлікту на підвищених тонах між ОСОБА_7 та ОСОБА_4 , останній сказав, що як би з нею так вчинили як з кішкою, «посадили дитину в автомобіль та вивезли до лісу та щоб шукали її три дні».
20.02.2025 року слідчий СВ Полтавського районного управління поліції ГУНП в Полтавській області ОСОБА_12 винесла постанову про закриття кримінального провадження № 12024175420000349 від 21.05.2024 за ч. 1 ст. 383 КК України у зв'язку з відсутністю складу кримінального правопорушення.
Слідчий у постанові зазначила, що «…вищевказані слова зі змістом погрози дійсно мали участь бути, і даний факт ніхто не заперечує. Проте, сам гр. ОСОБА_4 котрий висловився, повідомив, що не мав на меті саме погрозу, а вимовив вищевказану фразу у контексті розмови, що не знімає відповідальності з даного приводу».
Отже, зі змісту постанови слідчої вбачається, що слідча прийшла до висновку про наявність погроз з боку ОСОБА_4 . Проте вказані висновки є немотивованими та необґрунтованими. Зокрема, слідчою не було досліджено той факт, що відомості за заявою ОСОБА_7 не були внесені до ЄРДР, і остання не оскаржувала дану бездіяльність органу досудового розслідування. Поза увагою слідчої залишилося й те, що ОСОБА_4 до жодної відповідальності не притягувався.
Слідчий суддя вважає, що слідча не надала належну оцінку зібраним нею доказам, не вказала, чому одним доказам вона надала перевагу, а інші докази нею були відкинуті, зокрема показання потерпілого ОСОБА_4 , який заперечувала висловлювання погроз з його боку, показання потерпілого ОСОБА_9 , який вказував, що таких висловлювань не чув. Проте наявний факт звернення гр. ОСОБА_7 із заявою про вчинене кримінальне сусідами ОСОБА_9 та ОСОБА_4 .
Слідчий суддя, виходячи з ч. 5 ст. 40 КПК України, позбавлений змоги надати конкретні вказівки (зобов'язання) слідчому у провадженні на здійснення слідчих дій, адже останній є самостійним у своїй процесуальній діяльність, а слідчий суддя наділений лише правом судового контролю та оцінки зібраних слідством доказів на етапі розслідування й він не може переймати на себе функції слідства (п. 18 ч. 1 ст.3, ч. 3 ст.22 КПК України), однак, слідчий суддя вважає за необхідне роз'яснити, що слідство зобов'язане провести у провадженні такий комплекс процесуальних дій, який би не залишав місце жодним сумнівам, а зроблені висновки випливали б зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту, а не ґрунтувались на припущеннях.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини розслідування не буде ефективним доти, доки всі докази не будуть ретельно вивчені, а висновки не будуть обґрунтовані (рішення у справі № 43577/98 та 43579/98, п. 131 Nachovaand others v. Bulgaria, рішення у справі Михалков та інші проти України від 13.01.2013 року п. 42, рішення у справі Шевченко проти України від 04 квітня 2006 року п. 67). Органи влади завжди повинні добросовісно намагатись з'ясувати те, що трапилось, та не покладатися на поспішні та необґрунтовані висновки для закриття кримінальної справи, або використовувати такі висновки для закриття кримінальної справи, або використовувати такі висновки як підставу для своїх рішень (рішення у справі «Асьонов та інші проти Болгарії» (Assenov and Others v.Bulgaria) від 8 жовтня 1998 року, п. 103).
В постанові слідчого від 20.02.2025 року підставою до закриття кримінального провадження зазначено п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України. Проте, у розумінні вимог кримінального провадження, відсутність в діянні складу кримінального правопорушення передбачає наявність самої події, у якій відсутні певні ознаки (обов'язкові елементи конкретного складу) кримінального правопорушення. За таких обставин рішення слідчого повинно містити вказівку на те, яке діяння мало місце (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення) та які ознаки кримінального правопорушення в діях конкретної особи відсутні.
Резолютивна частина постанови від 20.02.2025 не конкретизована, оскільки закриття кримінального провадження за відсутністю конкретного складу кримінального правопорушення можливе лише відносно певних осіб, а слідчий зазначив лише про відсутність складу кримінального правопорушення, проте не вказав, в діях яких осіб відсутній склад кримінального правопорушення, що є підставою для скасування постанови, у зв'язку з її невідповідністю вимогам КПК України.
За таких обставин постанова слідчого від 20.02.2025 про закриття кримінального провадження 12024175420000349 від 21.05.2024 за ч. 1 ст. 383 КК України підлягає скасуванню.
Керуючись ст.ст. 303 - 309 КПК України, слідчий суддя, -
Скаргу ОСОБА_4 на постанову слідчого на постанову слідчого задовольнити.
Скасувати постанову слідчого СВ Полтавського районного управління поліції ГУНП в Полтавській області ОСОБА_12 від 20.02.2025 року про закриття кримінального провадження № 12024175420000349 від 21.05.2024 за ч. 1 ст. 383 КК України та направити кримінальне провадження для проведення досудового розслідування.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали складено 15.04.2025 року.
Слідчий суддя ОСОБА_1