Справа № 529/259/25
Провадження № 3/529/132/25
10 квітня 2025 року селище Диканька
Суддя Диканського районного суду Полтавської області Кириченко О.С., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли до суду з Сектору поліцейської діяльності № 2 Відділу поліції № 2 Полтавського районного управління поліції ГУНП в Полтавській області, стосовно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, проживаючого по АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , не працюючого, який раніше протягом року притягувався до адміністративної відповідальності 22.03.2025 за ч. 5 ст. 121 КУпАП,
за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
23 березня 2025 року о 20 год. 52 хв. по вул. Незалежності в селищі Диканька Полтавського району Полтавської області водій ОСОБА_1 керував автомобілем Audi 90, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння у вигляді запаху алкоголю з порожнини рота, нечіткої мови, порушення координації рухів. Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки транспортного засобу за допомогою алкотестера Drager та у медичному закладі ОСОБА_1 відмовився на місці зупинки транспортного засобу, що зафіксовано технічними засобами відеозапису. Таким чином, ОСОБА_1 своїми діями порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху.
Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності. При цьому, у заяві ОСОБА_1 вказав, що визнає у повному обсязі свою вину у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, щиро розкаюється у вчиненому. ОСОБА_1 також просив розстрочити йому виплату штрафу строком на 1 рік у зв'язку із скрутним матеріальним становищем.
Дослідивши та оцінивши матеріали справи у їх сукупності, приходжу до такого висновку.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об'єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з'ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з ст. 251 КУпАП доказами в справі по адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, тощо.
Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Частина 1 статті 130 КУпАП передбачає відповідальність, зокрема, за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Крім визнання ОСОБА_1 своєї вини у наданій суду заяві, факт вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, повністю підтверджується наступною дослідженою судом сукупністю доказів:
- протоколом про адміністративне правопорушення від 23.03.2025 серії ЕПР1 № 279810, відповідно до якого 23 березня 2025 року о 20 год. 52 хв. по вул. Незалежності в селищі Диканька Полтавського району Полтавської області водій ОСОБА_1 керував автомобілем Audi 90, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння у вигляді запаху алкоголю з порожнини рота, нечіткої мови, порушення координації рухів. Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки транспортного засобу за допомогою алкотестера Drager та у медичному закладі ОСОБА_1 відмовився на місці зупинки транспортного засобу, що зафіксовано технічними засобами відеозапису.
- актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів та направленням до медичного закладу на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 23.03.2025, відповідно до яких ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою алкотестера Drager та у медичному закладі, хоча мав явні ознаки алкогольного сп'яніння у вигляді запаху алкоголю з порожнини рота, нечіткої мови, порушення координації рухів.
- відеозаписами з відеореєстратора та бодікамер поліцейських від 23.03.2025, на яких зафіксовано керування ОСОБА_1 автомобілем та відмову останнього від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки транспортного засобу за допомогою алкотестера Drager або у медичному закладі, хоча поліцейський пропонував це, оскільки в ОСОБА_1 були явні ознаки алкогольного сп'яніння.
Працівниками поліції дотримані вимоги ст. 266 КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, яка затверджена спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 09.11.2015 № 1452/735.
Дослідивши та оцінивши вищевказані докази в їх сукупності, приходжу до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, яке полягає у відмові особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, повністю доведена належними та допустимими доказами.
Згідно з ч. 2 ст. 33 КУпАП, при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.
Зазначені обмеження законодавцем встановлені з урахуванням суспільної небезпеки адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП, яке відноситься до правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, а тому обставини зазначені в ч. 2 ст. 33 КУпАП судом не враховуються.
Враховуючи те, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні вказаного правопорушення повністю підтверджується доказами по справі в їх сукупності, вказане правопорушення являється грубим порушенням Правил дорожнього руху, є потенційно небезпечним для суспільства та становить реальну небезпеку учасникам дорожнього руху, загрожує їх життю, здоров'ю, тяжкість ймовірних наслідків, приходжу до висновку, що за вчинене ОСОБА_1 необхідно призначити адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави у сумі 17 000,00 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, що буде достатнім для попередження вчинення ним подібних правопорушень в подальшому.
Відповідно до ст. 304 КУпАП питання, пов'язані з виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення, вирішуються органом (посадовою особою), який виніс постанову.
Згідно з ч. 2 ст. 301 КупАП відстрочка виконання постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу (за винятком стягнення штрафу на місці вчинення адміністративного правопорушення) здійснюється в порядку, встановленому законом.
Відповідно до ч. 4 ст. 53 КК України, з урахуванням майнового стану особи суд може призначити штраф із розстрочкою виплати певними частинами строком до одного року.
Нормами Кодексу України про адміністративні правопорушення не врегульовано питання щодо строків розстрочення штрафу, а тому в даному випадку слід застосовувати аналогію закону та керуватися нормами Кримінального кодексу України.
Враховуючи скрутне матеріальне становище ОСОБА_1 , який нині ніде не працює, не має стабільного доходу і не має змоги відразу сплатити всю суму штрафу, а сума штрафу є значною, вважаю за необхідне розстрочити виплату штрафу терміном на 1 (один) рік із розрахунку по 1 416 грн 67 коп щомісячно.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП та ст. 4 Закону України “Про судовий збір» з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір в дохід держави у сумі 605,60 грн, як з особи, на яку накладено адміністративне стягнення.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 33, 40-1, ч. 1 ст. 130, ст. ст. 266, 268, 280, 283, п. 1 ч. 1 ст. 284, ст. ст. 287, 289, ч. 2 ст. 301, ст. 304 КУпАП,
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави в розмірі 1 000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн 00 коп з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Розстрочити ОСОБА_1 виплату призначеного штрафу в розмірі 17 000 (сімнадцяти тисяч) грн 00 коп терміном на 1 (один) рік, зобов'язавши його сплачувати по 1 416 (одній тисячі чотириста шістнадцять) грн 67 коп щомісячно, до 30 числа кожного місяця, до повного погашення заборгованості.
Зобов'язати ОСОБА_1 повідомляти суд про сплату відповідної частини штрафу, шляхом пред'явлення відповідного документу (квитанції).
Після спливу строку, на який відстрочено виконання постанови, у разі несплати штрафу особою, яка притягнута до адміністративної відповідальності, постанова підлягає зверненню до примусового виконання у загальному порядку. При примусовому виконанні постанови суду згідно з ч. 2 ст. 308 КУпАП несплачена сума штрафу підлягає стягненню у подвійному розмірі.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в сумі 605 (шістсот п'ять) грн 60 коп.
Постанова може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення шляхом подачі апеляційної скарги через Диканський районний суд Полтавської області.
Суддя О.С. Кириченко