Справа № 524/447/25
Провадження №2/524/3187/25
15.04.2025 року
Автозаводський районний суд міста Кременчука у складі:
Головуючого судді Ковальчук Т. М.,
за участю секретаря судового засідання Воблікової І. О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кременчуці в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Полтаваенергозбут» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію,
У січні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Полтаваенергозбут» (далі - позивач, ТОВ «Полтаваенергозбут») звернулося до суду з позовом, у якому просило стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 (далі - відповідачі, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ) у солідарному порядку заборгованість за спожиту електричну енергію у сумі 8636,24 грн, а також 3028,00 грн сплаченого судового збору.
На обґрунтування позову позивач указував, що з 01 січня 2019 року згідно з виданою ліцензією здійснює діяльність з постачання електричної енергії споживачам. Таким чином, з 01 січня 2019 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 приєднались до умов публічного договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг № 1150209944 на умовах чинного договору про користування електричної енергією № 1219114 від 03 квітня 2013 року та комерційної пропозиції № 8-УП, а також шляхом фактичного споживання електричної енергії та її оплатою за адресою: АДРЕСА_1 , у зв'язку з чим відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 . У зв'язку з несвоєчасною оплатою вартості використаної електричної енергії відповідачі мають непогашену заборгованість перед відповідачем на загальну суму 8636,24 грн.
Ухвалою від 20 січня 2025 року Автозаводський районний суд міста Кременчука відкрив провадження у справі для розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
ОСОБА_2 звернувся до суду з відзивом, в якому зазначив, що не погоджується з боргом, який виник за період із 01 липня 2019 по 01 листопада 2021 року, оскільки позивач більше трьох років не вживав жодних заходів щодо стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію, а претензія про сплату заборгованості була йому направлена лише 01 січня 2025 року. Відтак, строки позовної давності позивачем пропущено, у зв'язку з чим у задоволенні позову необхідно відмовити. Окрім того, вказав, що договір про користування електричної енергією він не підписував, за вказаною у позовній заяві адресою не проживає та не зареєстрований, електричної енергією не користувався.
У відповіді на відзив щодо застосування до позовних вимог строку позовної давності позивач зазначив, що під час дії карантину строки продовжуються на строк дії такого карантину. З огляду на те, що позивач звернувся до суду з позовом 10 січня 2025 року, ураховуючи строки початку перебігу позовної давності та продовження законом строків позовної давності на строк дії карантину, звернення до суду з вимогою про стягнення з відповідачів заборгованості відбулось в межах строку позовної давності. Окрім цього, 09 листопада 2021 року ТОВ «Полтаваенергозбут» звернулося до суду з заявою про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію з ОСОБА_1 , однак ухвалою Автозаводського районного суду міста Кременчука ТОВ «Полтаваенергозбут» було відмовлено у видачі судового наказу. Щодо твердження відповідача про те, що він не підписував договір про користування електричною енергією, не проживає та не зареєстрований за вказаною у позовній заяв адресою, позивач зазначає, що відповідачі, як співвласники зазначеної квартири, несуть відповідальність перед третіми особами за зобов'язаннями, пов'язаними зі спільним майном. При цьому відсутність письмового укладеного договору про надання житлово-комунальних послуг не може бути підставою для звільнення позивача від оплати послуг в повному обсязі.
Представник позивача звернувся до суду з заявою, в якій позов підтримав та просив його задовольнити.
Відповідачі у судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши зібрані в справі письмові докази, суд дійшов наступних висновків.
Відносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг з управління багатоквартирним будинком, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та поводження з побутовими відходами, а також відносини, що виникають у процесі надання послуг з постачання та розподілу електричної енергії і природного газу споживачам у житлових, садибних, садових, дачних будинках, регулюються Законом України від 09 листопада 2017 року № 2189-VIII « Про житлово-комунальні послуги» (далі - Закон № 2189-VIII).
Згідно із пунктом 5 частини другої статті 7 цього Закону індивідуальний споживач зобов'язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
За правилами частини першої статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов і вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено законом або договором.
Відповідно до позиції Верховного Суду, викладеної, зокрема у постановах від 26 вересня 2018 року у справі № 750/12850/16-ц та від 06 листопада 2019 року у справі № 642/2858/16, споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що праву споживача на отримання належної якості житлово-комунальних послуг кореспондує обов'язок останнього оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
За правилами статті 322 ЦК України власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 360 ЦК України співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов'язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов'язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов'язаннями, пов'язаними із спільним майном.
Згідно з частиною першою статті 543 ЦК України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.
Судом встановлено, що відповідно до Витягу з Державного реєстру правочинів від 23 грудня 2010 року співвласниками квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , є ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , останній помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть, виданим Центральним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Кременчуцького міського управління юстиції Полтавської області.
03 квітня 2013 року між ОСОБА_5 , яка діє від імені малолітньої ОСОБА_1 , укладено договір № 1219114 про користування електричною енергією за адресою: АДРЕСА_1 .
З 01 січня 2019 року відповідачі приєдналися до умов публічного договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, опублікованого на веб-сайті постачальника, на умовах комерційної пропозиції постачальника № 8-УП, яка діє виключно для побутових споживачів за об'єктом споживання, розташованим за адресою: АДРЕСА_1 .
Приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг відбулося шляхом фактичного споживання й оплати електричної енергії за адресою: АДРЕСА_1 .
За період із 01 січня 2019 року по 30 вересня 2021 року по особовому рахунку № НОМЕР_1 за об'єктом споживання на покази лічильника 22546 спожито 13868 кВт. год електроенергії на суму 21426,24 грн, яка відповідачами сплачена не в повному обсязі, у зв'язку з чим виникла заборгованість у сумі 8636,24 грн.
Обставини щодо факту приєднання відповідача до умов договору постачання послуг електроенергії шляхом фактичного споживання наданих послуг та їх часткової оплати не спростовані.
Щодо застосування строку позовної давності суд виходить із наступного.
Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).
Відповідно до статті 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 ЦК України).
Початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.
Європейський суд з прав людини вказав, що інститут позовної давності є спільною рисою правових систем Держав-учасниць і має на меті гарантувати: юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, спростувати які може виявитися нелегким завданням, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, які відбулись у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із спливом часу (рішення у справах «Стаббінгз та інші проти Сполученого Королівства», «Золотас проти Греції»).
За приписами частин третьої і четвертої статті 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Значення позовної давності полягає в тому, що цей інститут забезпечує визначеність та стабільність цивільних правовідносин. Він дисциплінує учасників цивільного обігу, стимулює їх до активності у здійсненні належних їм прав, зміцнює договірну дисципліну, сталість цивільних відносин.
Законом України від 30 березня 2020 року № 540-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» (набрав чинності з 02 квітня 2020 року) розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено, зокрема, пунктом 12, за змістом якого під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Указом Президента України № 64/2022 в Україні введено воєнний стан у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.
Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» № 2120-ХІ від 15 березня 2022 року внесено зміни до розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України. Зокрема передбачено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії.
Пункт 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України в редакції Закону № 3450-IX від 08 листопада 2023 передбачає, що у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.
Отже, перебіг строків позовної давності, визначених статтями 257, 258 ЦК України (загальна та спеціальна позовна давність), продовжено на строк дії карантину та зупинено на строк дії воєнного стану.
З урахуванням викладеного, строк позовної давності щодо звернення ТОВ «Полтаваенергозбут» до суду з позовною вимогою про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію продовжено на строк дії карантину та зупинено на строк дії воєнного стану. Таким чином, позивач не пропустив строк позовної давності. За таких обставин відсутні підстави для задоволення заяви відповідача про застосування до заявлених позовних вимог строку позовної давності.
Згідно з частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідачі не подали до суду належних і допустимих доказів на спростування позовних вимог ТОВ «Полтаваенергозбут» та встановлених судом обставин, а також на підтвердження недійсності фактичних договірних відносин.
Відповідно до статті 141 ЦПК України з відповідачів на користь позивача підлягають стягненню судові витрати, які складаються із судового збору в сумі 3028,00 грн.
Керуючись статтями 10, 12, 81, 141, 258, 259, 263-265, 280-284, 354, 355 ЦПК України, суд
Задовольнити позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Полтаваенергозбут» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію.
Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Полтаваенергозбут» заборгованість у сумі 8636 (вісім тисяч шістсот тридцять шість) грн 24 коп.
Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Полтаваенергозбут» судові витрати в сумі 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Полтавського апеляційного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Полтаваенергозбут», ЄДРПОУ 42223804, місцезнаходження: вул. Панянка, буд. 65Б, м. Полтава.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 .
Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 .
Суддя Т. М. Ковальчук