Справа № 536/2350/24
Провадження № 2/524/3939/25
15.04.2025 року м.Кременчук
Суддя Автозаводського районного суду міста Кременчука Алексашина Н.С., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Полтаваобленерго» про повернення переплачених коштів у розмірі 3,55 грн., стягнення пені за кожен день прострочення зобов'язання в сумі 37255,39 грн., стягнення моральної шкоди в сумі 544 000 грн., -
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до АТ «Полтаваобленерго» про повернення переплачених коштів у розмірі 3,55 грн., стягнення пені за кожен день прострочення зобов'язання в сумі 37255,39 грн., стягнення моральної шкоди в сумі 544 000 грн.
Судді Кременчуцького районного суду Полтавської області заявили самовідводи у справі за позовом ОСОБА_1 , які задовольнили ухвалами від 17 вересня 2024 року, 18 вересня 2024 року, 19 вересня 2024 року, 04 жовтня 2024 року.
Розпорядженням від 07.10.2024 року справу передано з Кременчуцького районного суду Полтавської області на розгляд Автозаводського районного суду м.Кременчука.
Судді Автозаводського районного суду м.Кременчука Мельник Н.П. та ОСОБА_2 заявили самовідводи у вказаній справі, які задовольнили ухвалами від 25.10.2024 року та 04.04.2025 року відповідно.
04.04.2025 року за результатами повторного автоматизованого розподілу справу передано на розгляд судді Автозаводського районного суду м.Кременчука Алексашиної Н.С.
Ознайомившись з позовною заявою, суд доходить висновку, що її зміст містить ознаки зловживання правом та має образливий характер, зокрема, щодо відповідача.
У позовній заяві ОСОБА_1 неодноразово акцентує увагу на своїх релігійних уподобаннях, підкреслюючи у третій особі, що він є хасидом.
Обґрунтовуючи свої позовні вимоги позивач використовує наступний аргумент: «Тому як на думку та оціночне судження хасида, гої повинні усвідомити наступні дуже важливі та актуальні для них аспекти на майбутнє, будь ласка саме для гоїв ці аспекти:
«за все що гої зробили поганого для хасидів потрібно платити, так потрібно платити не по вашим, а по нашим рахункам, по рахункам які виставляють хасиди».
Загалом у перекладі з івриту слово «гой» означає «народ». Однак, іноді вказане слово позначає людей відмінної національності від євреїв, або людей, які сповідують іншу релігію, і вживається в принизливому, дискримінаційному контексті. (https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%BE%D0%B9)
Позивач обґрунтовуючи свої позовні вимоги, підкреслює різницю у національному походженні та віросповіданні, проводить поділ між хасидами та гоями, що зважаючи на контекст використання слова «гої», надає йому негативного забарвлення.
Втім, подібному поділу за національністю та віросповіданням немає місця під час звернення до суду із позовом. Залишення без уваги (толерування) подібних неприпустимих форм звернення та обґрунтувань позову, які базуються на відмінностях походження, національностей та релігійних уподобань, на думку суду призвело б до легітимізації дискримінації та розпалювання ворожнечі на ґрунті національних та релігійних відмінностей.
Крім того, вказуючи на безпідставність зазначеного у рахунку боргу, позивач зазначає, що вказаний борг в розмірі 612 грн. існує «лише в хворій уяві керівництва відповідача».
У позовній заяві позивач ОСОБА_1 наводить низку питань до відповідача в порядку ч.1 ст.93 ЦПК України, серед яких питання 3 та 4 наступного змісту:
- «яка саме медична довідка підтверджує розумову відсталість та/або захворювання на дебілізм і т.д. голови правління АТ «Полтаваобленерго» Стройний Р., з якої можна дійти висновку, що дійсно голова правління АТ «Полтаваобленерго» Стройний Р. апріорі не розуміє на протязі 2019 р, 2020 р, 2021 р, 2022 р, 2023 р та 2024 р що красти в хасида наперед переплачені кошти в розмірі 3,55 грн та підробляти документи апріорі не можна»
- «яка саме медична довідка підтверджує розумову відсталість та/або захворювання на дебілізм і т.д. фінансового директора АТ «Полтаваобленерго» Наталя Дубініна, з якої можна дійти висновку, що дійсно фінансовий директор АТ «Полтаваобленерго» Наталя Дубініна апріорі не розуміє на протязі 2019 р, 2020 р, 2021 р, 2022 р, 2023 р та 2024 р що красти в хасида наперед переплачені кошти в розмірі 3,55 грн та підробляти документи апріорі не можна».
При цьому, суд зауважує, що статтею 3 Закону України «Про психіатричну допомогу» визначена презумпція психічного здоров'я, суть якої полягає в тому, що кожна особа вважається такою, яка не має психічного розладу, доки наявність такого розладу не буде встановлено на підставах та в порядку, передбачених цим Законом та іншими законами України.
Отже, жодних обґрунтованих підстав для сумнівів у психічному здоров'ї керівництва АТ «Полтаваобленерго» позивачем не наведено.
Натомість, наведений зміст позовної заяви ОСОБА_1 , на думку суду, має відверто образливий характер щодо відповідача.
Використана позивачем у позовній заяві аргументація не відповідає засадам та завданням цивільного судочинства.
Подібні висловлювання у позовній заяві є неприпустимими та становлять зловживання процесуальними правами.
Повага до честі і гідності, рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом і неприпустимість зловживання процесуальними правами є основними засадами (принципами) цивільного судочинства (пункти 2 та 11 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Відповідно до п.1 ч.2 ст.43 ЦПК України учасники справи зобов'язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу.
При цьому, суд враховує висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 13.03.2019 у справі №199/6713/14-ц, згідно яких за змістом частини другої статті 44 ЦПК України перелік дій, що суперечать завданню цивільного судочинства та які залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами, не є вичерпним.
Також, суд звертає увагу на правові висновки, висловлені Великою Палатою Верховного Суду в ухвалі від 11 січня 2023 року у справі №201/10234/20.
Велика Палата Верховного Суду зауважує, що учасник судового процесу має користуватися процесуальними правами саме з метою виконання завдання цивільного судочинства, сприяючи тим самим суду у здійсненні правосуддя. Якщо ж такий учасник здійснює певну процесуальну дію не з цією метою, а для досягнення інших цілей (образити, принизити учасників справи, суд, суддів, інших посадових осіб, виявити до них і до їхніх дій власні негативні емоції тощо), він виходить за межі дійсного змісту відповідного процесуального права, тобто зловживає ним. Правова система має бути спроможною ефективно захистити учасників судових проваджень та себе від цих дій. І саме на такий захист спрямовані заходи, які суд застосовує через зловживання учасником судового процесу процесуальними правами. Відповідні заходи передбачені у частинах третій і четвертій статті 44, частині дев'ятій статті 141, частині першій статті 143, пункті 5 частини першої статті 144, статті 148 ЦПК України.
У процесуальних відносинах, намагаючись донести певну думку до суду, учасник судового процесу має ретельно підбирати слова, а також з обережністю виявляти емоції щодо інших учасників, суду та конкретних суддів. Суд не має толерувати використання у процесуальних заявах образливих характеристик (див. аналогічні висновки у постановах Великої Палати Верховного Суду від 13 березня 2019 року у справі № 199/6713/14-ц, від 14 березня 2019 року у справі № 9901/34/19, від 07 листопада 2019 року у справі № 9901/324/19, від 07 квітня 2021 року у справі № 9901/23/21, від 08 липня 2021 року у справі № 9901/235/20, від 27 жовтня 2021 року у справі № 9901/598/19).
Наявність такої характеристики є достатньою, щоб суд застосував наслідки, передбачені частиною третьою статті 44 ЦПК України (повернення, залишення без розгляду заяв, скарг, клопотань).
Аналогічно Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), застосовуючи підпункт «а» пункту 3 статті 35 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод оголошує неприйнятною будь-яку індивідуальну заяву, подану згідно зі статтею 34, якщо він вважає, що ця заява є зловживанням правом на її подання. Для прикладу, ЄСПЛ констатує зловживання правом на подання заяви, коли заявник під час спілкування з ЄСПЛ вживає образливі, погрозливі або провокативні висловлювання проти уряду-відповідача, його представника, органів влади держави-відповідача, проти ЄСПЛ, його суддів, Секретаріату ЄСПЛ або його працівників (див., ухвали щодо прийнятності у справах «Ржегак проти Чеської Республіки» від 14 травня 2004 року (Rehak v. the Czech Republic, заява № 67208/01), «Дюрінже та Грандж проти Франції» від 4 лютого 2003 року (Duringer and Grunge v. France, заяви № 61164/00 і № 18589/02)).
Зважаючи на викладене, суд розцінює дії позивача як прояв неповаги до відповідача та рівності усіх учасників судового процесу перед законом та судом, що є зловживанням з боку позивача його процесуальним правом, невиконанням обов'язку керуватися завданнями цивільного судочинства.
Відповідно до частини третьої статті 44 ЦПК України, якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.
З огляду на викладене, суд вважає за необхідне повернути позивачу подану ним позовну заяву.
Повернення позовної заяви не позбавляє позивача права повторного звернення до суду в порядку, встановленому законом.
Керуючись ст.ст.2, 43, 44, 353 ЦПК України, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Полтаваобленерго» про повернення переплачених коштів у розмірі 3,55 грн., стягнення пені за кожен день прострочення зобов'язання в сумі 37255,39 грн., стягнення моральної шкоди в сумі 544 000 грн., повернути позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом 15 днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Н.С. Алексашина