Справа № 524/158/25
Провадження 3/524/1204/25
15.04.2025 суддя Автозаводського районного суду м. Кременчука Гусач О.М., розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не працює, проживає: АДРЕСА_1
про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.173-2 КУпАП,-
До Автозаводського районного суду м. Кременчука надійшла справа про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст.173-2 КУпАП.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії АПР18 №490118 від 21.12.2024 ОСОБА_1 вчинив відносно своєї співмешканки ОСОБА_2 психологічне насильство, що полягало у висловлюванні в її бік нецензурною лайкою та погрозах фізичної розправи, що могло завдати шкоду психологічному здоров"ю потерпілої.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Згідно зі ч. 2 ст. 268 КпАП України вважаю за можливе розглянути справу у відсутність ОСОБА_1 , оскільки його явка до судового засідання не є обов'язковою.
Дослідивши матеріали справи, суддя приходить до висновку, що справу про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 173-2 КУпАП необхідно закрити у зв»язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення з наступних підстав.
Відповідно до ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 280 КУпАП,орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, а також іншими документами.
Частиною першою ст. 173-2 КУпАП, в редакції станом на 21.12.2024 , передбачена відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Отже, наразі обов'язковою ознакою об'єктивної сторони складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173-2 КУпАП є наслідки у виді заподіяння шкоди фізичному чи психічному здоров'ю потерпілого.
Стаття 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначає, що особою, яка постраждала від домашнього насильства - особа, яка зазнала домашнього насильства у будь-якій формі; дитина, яка постраждала від домашнього насильства - особа, яка не досягла 18 років та зазнала домашнього насильства у будь-якій формі або стала свідком (очевидцем) такого насильства.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення, та доданих до нього матеріалів, постає, що ОСОБА_1 вчинив щодо співмешканки ОСОБА_2 сімейне насильство психологічного характеру, що могло завдати шкоду психологічному здоров"ю потерпілої.
При цьому протокол про адміністративне правопорушення не містить даних про те, що діяннями ОСОБА_1 була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілої.
Суд також наголошує, що він не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція).
У справах «Малофєєва проти Росії»(«Malofeyevav.Russia»,рішення від 30.05.2013, заява № 36673/04) та «Карелін проти Росії»(«Karelinv.Russia», заява № 926/08, рішення від 20.09.2016) ЄСПЛ, серед іншого, зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
Відповідно до ст. 62 Конституції України ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні правопорушення, і усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до положень ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Рішенням Конституційного Суду України від 22.12.2010 року №23-рп2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї грунтується на конституційних принципах і правових презумпціях, в тому числі і закріпленій в ст. 62 Конституції України.
З огляду на викладене та на зазначений конституційний припис, за відсутності належних та допустимих доказів на підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення приходжу до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 173-2 КУпАП, а тому провадження у справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в діях ОСОБА_1 події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 173-2 КУпАП.
Керуючись п.1 ч.1 ст. 247, ст. 283 Кодексу України про адміністративні правопорушення , -
Провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 173-2 КУпАП закрити у зв'язку з відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги.
Апеляційна скарга, подаються протягом десяти днів з дня винесення постанови до Полтавського апеляційного суду через Автозаводський районний суд м Кременчука.
Суддя Олександр ГУСАЧ