Справа № 278/716/25
14 квітня 2025 року м. Житомир
Житомирський районний суд Житомирської області в складі головуючого судді Буткевич М.І., розглянувши в спрощеному позовному провадженні без повідомлення сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів,-
Позивачка звернулась до суду з позовом, в якому просить розірвати шлюб, укладений між сторонами 29.08.2023 Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Житомирі Центрального міжрегіонального управління юстиції (м.Київ), за актовим записом №1729 та стягнути на користь позивачки аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі частини всіх видів заробітку відповідача, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно до досягнення дитиною повноліття.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що вони з відповідачем мають різні погляди на життя, разом не проживають, подружні стосунки не підтримують, спільного господарства не ведуть. Вважає, що збереження шлюбу є неможливим та суперечить інтересам сторін, оскільки фактично створив сім'ю з іншою жінкою.
Позивачка також вказує, що від шлюбу сторони мають неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає разом з нею та перебуває на її утриманні. Відповідач, як батько дитини, матеріальної допомоги на його утримання не надає, всі обов'язки щодо утримання та виховання дитини позивач несе самостійно.
Ухвалою суду від 27.02.2025 відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Копія ухвали про відкриття провадження у справі, копії позовної заяви і доданих до неї документів направлялись відповідачу за місцем його проживання, проте поштове відправлення повернулись на адресу суду не врученими з відмітками «Адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с. 21-22)
Сторони не скористались своїм правом та не подали до суду клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.
Згідно з ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Відповідач не скористався своїм процесуальним правом та не направив до суду відзив на позовну заяву.
Інших заяв по суті справи до суду також не надходило.
Судом встановлено, що сторони перебувають в шлюбі, зареєстрованому 29.08.2023 Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Житомирі Центрального міжрегіонального управління юстиції (м.Київ), за актовим записом №1729, що підтверджується оригіналом свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 (а.с. 7).
Від шлюбу сторони мають неповнолітню дитину - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 9).
Дитина проживає разом з матір'ю, спір щодо визначення місця проживання длоньки між сторонами відсутній.
Дослідивши позовну заяву, додані до неї письмові докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Щодо вимоги про розірвання шлюбу
Згідно статті 51 Конституції України та статті 24 Сімейного Кодексу України шлюб ґрунтується на вільній згоді дружини і чоловіка, примус до шлюбу не допускається.
Відповідно до ч. 3 ст. 56 СК України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до збереження шлюбних відносин є порушенням права чоловіка, дружини на свободу та особисту недоторканість.
Згідно ч. 3 ст. 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до ст. 110 цього Кодексу.
Положеннями ч. 2 ст. 112 Сімейного кодексу України визначено, що суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Беручи до уваги, що позивач скористалась своїм правом та звернулась до суду з даним позовом, наполягає на розірванні шлюбу, на примирення не згодна, відповідач не висловив заперечень щодо розірвання шлюбу, а тому суд вважає, що подальше спільне життя і збереження шлюбу суперечить інтересам позивача, що відповідно до ст. 112 Сімейного кодексу України є підставою для розірвання шлюбу.
Дослідивши позовну заяву, додані до неї письмові докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Щодо вимоги про розірвання шлюбу.
Згідно статті 51 Конституції України та статті 24 Сімейного Кодексу України шлюб ґрунтується на вільній згоді дружини і чоловіка, примус до шлюбу не допускається.
Відповідно до ч. 3 ст. 56 СК України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до збереження шлюбних відносин є порушенням права чоловіка, дружини на свободу та особисту недоторканість.
Згідно ч. 3 ст. 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до ст. 110 цього Кодексу.
Положеннями ч. 2 ст. 112 Сімейного кодексу України визначено, що суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Беручи до уваги, що позивач скористалась своїм правом та звернулась до суду з даним позовом, наполягає на розірванні шлюбу, на примирення не згодна, відповідач не висловив заперечень щодо розірвання шлюбу, а тому суд вважає, що подальше спільне життя і збереження шлюбу суперечить інтересам позивача, що відповідно до ст. 112 Сімейного кодексу України є підставою для розірвання шлюбу.
Частина 1 статті 183 Сімейного кодексу України встановлює, що частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Відповідач є батьком дитини та нарівні з матір'ю зобов'язаний утримувати її до досягнення повноліття. Домовленість між батьками щодо виконання даного обов'язку відсутня.
За своїм змістом аліменти - це грошові кошти на утримання дитини, які необхідні для забезпечення належного рівня її розвитку, виховання, забезпечення одягом, продуктами харчування тощо.
При визначенні розміру аліментів суд керується положеннями ст. 182 СК України; з метою забезпечення прав неповнолітньої дитини на належне утримання, суд присуджує аліменти, які підлягають стягненню з відповідача на утримання доньки ОСОБА_6 у розмірі 1/4 заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно і до її повноліття.
Відповідно ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються від дня пред'явлення позову.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
На підставі ч. 1 ст. 141 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь позивача судовий збір у сумі 1 211, 20 грн, який сплачений нею при зверненні до суду з позовною вимогою про розірвання шлюбу, та на користь держави судовий збір в розмірі 1 211, 20 грн, оскільки при зверненні до суду з позовною вимогою про стягнення аліментів позивач звільнена від сплати судового збору.
Керуючись ст. ст. 5, 12, 13, 81, 211, 258, 259, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд, -
Позовну заяву задоволити.
Розірвати шлюб між громадянами України - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований 29.08.2023 Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Житомирі Центрального міжрегіонального управління юстиції (м.Київ), за актовим записом №1729.
Стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти у розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно і до її повноліття, починаючи з 12.02.2025.
Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1 211,20 грн.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 1 211,20 грн.
Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 .
Суддя М.І.Буткевич