Справа №295/4956/25
1-кс/295/2251/25
про застосування запобіжного заходу
11.04.2025 року м. Житомир
Слідчий суддя Богунського районного суду міста Житомира ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання ОСОБА_2 ,
за участю:
прокурора: ОСОБА_3 ,
слідчого: ОСОБА_4 ,
підозрюваного: ОСОБА_5 ,
захисника: ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ Житомирського РУП №1 ГУПН в Житомирській області ОСОБА_4 , погоджене прокурором Житомирської спеціалізованої прокуратури в сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Вінниця, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого: АДРЕСА_2 військовослужбовеця НОМЕР_1 , розлученого, маючий на утиманні неповнолітню диину, раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України, винесене в кримінальному провадженні № 12025060600000548 від 10.04.2025,
Слідчий звернувся до суду з клопотанням, в якому вказав, що досудовим розслідуванням встановлено, що 10.04.2025 близько 19 год. 00 хв. ОСОБА_5 разом з ОСОБА_8 вживали спиртні напої за місцем свого спільного проживання в приміщенні квартири АДРЕСА_3 , де на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин між ОСОБА_5 та ОСОБА_8 виник конфлікт, в ході якого у ОСОБА_5 виник злочинний умисел, направлений на умисне вбивство ОСОБА_8 . Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на умисне вбивство ОСОБА_8 , у цей же день, час та місці ОСОБА_5 , перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, взяв ніж, який знаходився в кишені його одягу та усвідомлюючи протиправний характер своїх злочинних дій, наніс множинні удари клинком ножа по тілу ОСОБА_8 . В цей час, почувши крики, до їх квартири зайшла ОСОБА_9 , яка проживає в квартирі поруч, та побачила, як ОСОБА_5 нахилився над сидячим на підлозі закровавленим ОСОБА_8 , після чого ОСОБА_5 відійшов від останнього. Таким чином ОСОБА_5 виконав усі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від його волі. Своїми протиправними діями ОСОБА_5 спричинив ОСОБА_8 тілесні ушкодження у вигляді: відкритої рани черевної стінки, відкритих ран голови та шиї, травм кровоносних судин з залученням декількох ділянок тіла, множинних відкритих ран запястка та кисті, множинних відкритих ран голови, множинних відкритих ран шиї, множинних відкритих ран плеча та плечового поясу.
Вину ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованих злочинів підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами, які долучені до матеріалів клопотання: рапортом- повідомленням на лінію «102» від 10.04.2025; протоколом огляду місця події від 10.04.2025, за адресою: АДРЕСА_4 ; протоколом допитом свідка ОСОБА_9 , від 10.04.2025; протоколом допиту свідка ОСОБА_10 , від 10.04.2025; протоколом допиту свідка ОСОБА_11 , від 10.04.2025; повідомленням про підозру у вчиненні кримінального правопорушення ОСОБА_5 , від 10.04.2025; іншими матеріалами кримінального провадження.
В обґрунтування доводів щодо застосування стосовно підозрюваного запобіжного заходу слідчий посилається на наявність ризиків, передбачених п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Мотивуючи наявність ризиків слідчий зазначає, що враховуючи тяжкість вчиненого ним кримінального правопорушення та тяжкість покарання, яке йому загрожує у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обґрунтовано підозрюється, а саме позбавлення волі строком від 7 до 15 років. Вік підозрюваного ОСОБА_5 , його соціальні зв'язки, майновий стан та стан здоров'я, дозволяють останньому переховуватись від органів досудового розслідування. Крім того, відповідно до матеріалів, доданих до клопотання, наявні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_5 , може незаконно впливати на потерпілого та свідків у цьому ж кримінальному провадженні, враховуючи те, що потерпілий проходить військову службу в одній з ним військовій частині, а свідки проживають в тому ж будинку, що і підозрюваний, тому існує ризик впливу на потерпілого та свідків з метою зміни останніми показань з метою ухилення від кримінальної відповідальності. Крім того, відповідно до матеріалів, доданих до клопотання, наявні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_5 , може вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, враховуючи те, що останній вчинив особливо тяжкий злочин проти життя та здоров'я особи, та проти громадської безпеки.
У судовому засіданні прокурор та слідчий підтримали дане клопотання, просили його задовольнити з викладених у ньому підстав.
Захисник та підозрюваний в судовому засіданні заперечували з приводу задоволення клопотання та просили застосувати цілодобовий домашній арешт.
Заслухавши пояснення учасників кримінального провадження, дослідивши клопотання та додані матеріали кримінального провадження, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання, слідчий суддя доходить висновку, що клопотання слідчого є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Слідчим суддею встановлено, що 10.04.2025 о 20:32 год., ОСОБА_5 затримано в порядку ст. 208 КПК України та вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 115 КК України.
Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам, зокрема, переховуватися від органів досудового розслідування та суду, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується, незаконно впливати на потерпілого, свідків та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Частиною 2 ст. 177 КПК України визначено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до приписів ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного, слідчий суддя враховує вимоги п. п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його не можливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977\96 від 26.07.2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
Слід зазначити, що ризиком, у контексті кримінального провадження, є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які можуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду.
Слідчий суддя припускає, що ОСОБА_5 під тяжкістю можливого покарання, яке загрожує останньому у разі доведеності його вини, вона може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду ( п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України).
Враховуючи, що підозрюваний ОСОБА_5 та потерпілий проходить військову службу в одній з ним військовій частині, а свідок ОСОБА_9 проживає в тому ж будинку з підозрюваним, що в свою чергу дають слідчому судді припускати, що подозрюваний будучи під домашнім арештом, перебуваючи в одній ВЧ з потерпілим та в одному будинку зі свідками, зможе здійснювати на них вплив (п. п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України).
При встановленні наявності ризику впливу на свідків слід враховувати встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме, спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч. 1 та 2 ст. 23, ст. 224 КПК України). Крім того, КПК України закріплює принцип безпосередності дослідження доказів судом, за яким доказами є покази, які безпосередньо надали свідки в судовому засіданні.
За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 09.02.2022 в справі № 991/8808/21.
Слідчий суддя враховує обставини статті 178 КПК України, що ОСОБА_5 не є особою похилого віку, за станом здоров'я не потребує стаціонарного лікування, інвалідності не має, є військовослужбовцем, розлучений, що дає підстави стверджувати про відсутність міцних соціальних зв'язків у останнього.
За наведених обставин слідчий суддя дійшов висновку про необхідність застосування запобіжного заходу відносно підозрюваної у вигляді тримання під вартою, оскільки застосування більш м'яких запобіжних заходів є недостатнім для запобігання доведеним у судовому засіданні ризикам, передбачених п.1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Розмір застави не визначається слідчим суддею в силу ч. 4 ст. 183 КПК України, враховуючи, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні злочину, пов'язаного із застосуванням насильства.
На підставі вищевикладеного, відповідно до вимог ст. ст. 178, 182, 183, 184, 193, 194, 196, 197, 392, 395 КПК України, слідчий суддя
Клопотання задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком 60 діб, а саме: до 20 год. 32 хв. 09.06.2025 року.
Строк дії ухвали встановити до 09.06.2025 року.
Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Оголошення повного тексту ухвали - о 15-15 год. 15.04.2025 року.
Слідчий суддя ОСОБА_1