Справа № 168/947/23
Провадження № 1-кп/168/6/25
про застосування запобіжного заходу
15 квітня 2025 року Старовижівський районний суд Волинської області у складі головуючого - судді ОСОБА_1 ,
з участю: секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Стара Вижівка в залі суду в режимі відеоконференції у ході кримінального провадження про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч.1, 3 ст.296 КК України та ОСОБА_5 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.296 КК України, ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.296 КК України, клопотання прокурора про зміну запобіжного заходу,
Прокурор просить змінити обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжний захід з домашнього арешту на тримання під вартою. На обґрунтування клопотання зазначає, що на даний час ризики, встановлені в ухвалі суду від 11.03.2025 року не зменшились та продовжують існувати. Окрім того, ОСОБА_4 порушує умови запобіжного заходу та був відсутній за місцем проживання, що підтверджено рядом рапортів працівників поліції, такі дії обвинуваченого є систематичними. А також 24.03.2025 р. був затриманий за підозрою у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 296 КК України, обрано запобіжний захід Ковельським міськрайонним судом. Окрім того, щодо обвинуваченого розглядається ще одне кримінальне провадження за ч.1 ст. 296 КК, обвинувальний акт скерований до суду.
Прокурор стверджує про наявність ризиків передбачених п.п. 1, 3, 4, 5 ч.1 ст.177 КПК.
У судовому засіданні прокурор вказане клопотання підтримав з наведених в клопотанні підстав.
Захисник ОСОБА_7 просить відмовити у клопотанні прокурора. Вважає, що ризики впливу на свідків чи потерпілих не підтверджені. Звертає увагу, що до обвинуваченого тривалий час обраний запобіжний захід у виді домашнього арешту, що суперечить закону. Також, при обранні щодо ОСОБА_4 запобіжного заходу в межах кримінального провадження від 24.03.2025 р. за підозрою за ч.2 ст. 296 КК (копія резолютивної частини ухвали надана прокурором), відмовлено в триманні його під вартою та обрано запобіжний захід в виді домашнього арешту, з огляду на те, що обвинувачений ОСОБА_4 не визнавався винуватим вироком суду в вчиненні кримінального правопорушення. Просить врахувати, що обвинувачений ОСОБА_4 отримав рекомендаційний лист про обрання його як кандидата для проходження військової служби.
Обвинувачений ОСОБА_4 підтримав думку захисника, повідомив, що відносно подій 24.03.2025 р. йому пред'явлено підозру за ч.2 ст. 296 КК, однак він не порушував домашнього арешту, а повертався додому із Ковельського міськрайонного суду після розгляду справи щодо нього, розбороняв інших осіб.
Інші учасники підтримали думку захисника ОСОБА_7 .
Суд, заслухавши учасників справи, дослідивши матеріали клопотання, дійшов такого висновку.
Ухвалою Старовижівського районного суду від 11.03.2025 р. щодо ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту.
Прокурор просить змінити запобіжний захід в виді цілодобового домашнього арешту на тримання під вартою, навівши відповідні мотиви.
Відповідно до ч.3 ст.331 КПК України за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
Відповідно до ст. 177 КПК України запобіжні заходи застосовуються з метою забезпечення підозрюваним, обвинуваченим, покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігти спробам переховуватися від органів досудового розслідування, знищити, сховати або спотворити будь-яку річ чи документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчиненню іншого кримінального правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно з ст. 183 КПК України запобіжний захід у виді тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти встановленим ризикам.
Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать, зокрема, про 1) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Під час розгляду клопотання прокурор не довів ризиків передбачених п.п. 3, 4, ч. 1 ст. 177 КПК.
Водночас, є доведеним існування ризику, передбаченого п.5 ч.1 ст.177 КПК, оскільки суду надано докази, що ОСОБА_4 пред'явлено підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст. 296 КК України, тобто злочину.
Суд враховує, що така підозра пред'явлена ОСОБА_4 у зв'язку з підозрою у вчиненні кримінального правопорушення 24.03.2025 р., тобто у зв'язку з подіями, що відбулись в період, коли до обвинуваченого застосовано запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту.
Окрім того, щодо ОСОБА_4 в провадженні суду перебуває ще одне кримінальне провадження - проступок, який згідно з підозрою та обвинувальним актом він вчинив 14.02.2024 р. близько 21 год 10 хв, в період, коли мав перебувати вдома за місцем проживання на виконання ухвали суду про застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту. Вказаній обставині надавалась раніше оцінка, однак суд бере цю обставину до уваги і надалі, оскільки вказане свідчить про доцільність обрання щодо ОСОБА_9 запобіжного заходу.
Також, обвинувачений порушив умови запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту. З наданих до цього клопотання відеозаписів та рапортів встановлено, що обвинувачений ОСОБА_4 , всупереч покладеному на нього обов'язку не відлучатись без дозволу суду з місця проживання, неодноразово допускав порушення умов домашнього арешту, не перебував за місцем проживання, на телефонні дзвінки не відповідав, до працівників поліції, що приїжджали до його будинку не виходив, у зв'язку з чим працівники поліції були позбавлені можливості перевірити факт його перебування за місцем проживання.
Дані порушення були предметом оцінки суду, проте, свідчать про стійку поведінку обвинуваченого щодо недотримання покладених на нього обов'язків запобіжного заходу.
Суд враховує, що обвинуваченому ОСОБА_4 неодноразово наголошувались наслідки порушення умов запобіжного заходу, і що в разі невиконання покладених ухвалою суду обов'язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід.
Наведені стороною захисту доводи не є достатніми для пом'якшення запобіжного заходу.
На підставі викладеного, суд вважає, що застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою буде достатнім для досягнення мети передбаченої у ст. 177 КПК України, та запобігання настанню ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.
Суд враховує, що відповідно до ст. 183 КПК запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п'яти років, - виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину.
ОСОБА_4 має постійне місце проживання, не працює, є не судимим, обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, а також злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п'яти років, крім того, прокурор надав суду докази про повідомлення ОСОБА_4 про підозру у вчиненні іншого злочину, зокрема за ч.2 ст. 296 КК України. Перешкод для застосування такого запобіжного заходу щодо ОСОБА_4 немає.
Таким чином, суд, при встановленні порушень умов раніше обраного запобіжного заходу у виді домашнього арешту, вважає, що будь-який інший запобіжний захід, передбачений ст. 176 КПК України, не може запобігти доведеним під час розгляду клопотання ризикам, в зв'язку з чим клопотання прокурора підлягає задоволенню.
Враховуючи викладене вище, суд дійшов висновку про необхідність обрання обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою на строк 60 днів.
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов'язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.
На підставі ч. 3 ст.183 КПК України суд визначає розмір застави, яка на думку суду, буде достатньою для забезпечення виконання обвинуваченим обов'язків у розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 60560 гривень.
Керуючись ст.ст. 177, 181, 183, 331, 372 КПК України, суд,
Клопотання прокурора задовольнити.
Змінити раніше обраний запобіжний захід застосувавши тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком на 60 днів до 13.06.2025 року включно.
Виконання ухвали про зміну запобіжного заходу в частині затримання ОСОБА_4 з метою доставки останнього до місць тримання під вартою покласти на СПД № 3 (сел. Стара Вижівка) Ковельський РУП ГУНП у Волинській області.
ОСОБА_4 взяти під варту негайно в залі суду.
Строк тримання під вартою обчислювати з 15.04.2025 року, тобто з моменту фактичного його затримання.
Визначити обвинуваченому ОСОБА_4 розмір застави 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 60560 (шістесят тисяч пятсот шістдесят) гривень.
Згідно з ч. 7 ст. 182 КПК України, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному ухвалою про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Заставу в розмірі 60560 гривень внести на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Волинській області та надати документ, що це підтверджує суду.
У разі внесення застави обвинуваченого ОСОБА_4 звільнити з-під варти та покласти наступні обов'язки:
- без дозволу суду не відлучатися із м.Ковеля Волинської області;
- за вимогою прибувати до суду;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну
Ухвала підлягає до негайного виконання.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Волинського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Суддя ОСОБА_1